Сутність, принципи та методи прогнозування

Реалізація стратегії розвитку підприємства передбачає побудову збалансованої системи прогнозів і планів на довго, середньо, короткострокову перспективу. Розвиток підприємства має бути прогнозованим і керованим. Персонал має знати, до яких цілей прагне підприємство, якими шляхами може відбуватися досягнення встановлених цілей, які завдання в загальній системі має виконувати кожен підрозділ і конкретний працівник.

Прогноз – науково обґрунтоване судження про можливий стан об’єкта (підприємства) в майбутньому і альтернативні шляхи і строки їх реалізації.

Прогнозування розвитку підприємства – процес розробки прогнозів, що ґрунтуються на наукових методах пізнання економічних явищ, наукове обґрунтування можливих якісних і кількісних змін стану підприємства в майбутньому, а також альтернативних способів і строків досягнення очікуваного стану.

Економічні прогнози необхідні для визначення шляхів розвитку підприємства та економічних ресурсів, що забезпечують його динаміку, для виявлення найбільш ймовірних варіантів довго, середньо і поточних планів, обґрунтування основних напрямків економічної і технічної політики, передбачення наслідків прийнятих рішень і здійснюваних заходів.

Сучасні економічні умови вимагають максимального розширення фронту прогнозування, подальшого вдосконалення методології та методи розробки прогнозів. Чим вищий рівень прогнозування процесів розвитку підприємства, тим ефективнішими є процеси планування й управління на підприємстві. Стратегічний аналіз та прогнозування сприяє зменшенню невизначеності середовища, дозволяє зорієнтуватися в оточенні й перейти до вибору варіантів дій у певній стратегічні перспективі.

Прогнозування має базуватись на таких принципах:

− цілеспрямованість;

− змістовний опис поставлених завдань;

− системність;

− варіантність;

− безперервність;

− альтернативність.

Сучасна економічна наука застосовує майже 150 методів прогнозування, серед яких значно менша кількість базових методів, від яких решта відрізняється лише окремими прийомами і послідовністю їх застосування. Залежно від типу необхідної вихідної інформації розрізняють експертні й фактографічні методи (рис. 5.)

 

 

Метод прогнозування – це сукупність способів і прийомів мислення, що дозволяють на основі аналізу ретроспективних, зовнішніх і внутрішніх щодо підприємства даних, а також можливих їх змін у досліджуваному періоді часу вивести судження певної вірогідності стосовно майбутнього розвитку підприємства.

Експертні методи засновані на думках експертів певної галузі знань з наступною обробкою отриманих результатів з метою виявлення основних критеріїв і тенденцій, властивих об’єкту.

Метод «Дельфі» застосовується для передбачення технологічних і ринкових змін у довгостроковому періоді. Суть полягає у виявленні переважного судження компетентних фахівців з приводу певного питання. Особливість методу, він передбачає анонімність експертів.

Метод інтерв’ю полягає в безпосередньому опитуванні прогнозистом спеціалістів щодо тенденцій розвитку об’єкта прогнозування.

Еврестичний метод передбачає, що підходи використані для прогнозу, задані в неявній формі та невідокремлені від особи, яка складає прогноз. Під час розробки прогнозу домінують інтуїція, досвід, творчість і уява.

Метод колективної генерації ідей передбачає зіткнення протилежних напрямів думок і рекомендацій щодо вирішення конкретної проблеми.

Метод колективної експертної оцінки полягає в тому,що група прогнозистів уточнює головні напрямки розвитку об’єкта, будує матрицю, в якій відображена генеральна мета, підцілі та засоби їх досягнення, та розробляє перелік питань для експертів.

Фактографічні методи базуються на фактичній інформації про об’єкт прогнозування та його минулий розвиток.

 

Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

1. Охарактеризуйте планування у широкому та вузькому розумінні цього слова.

2. Назвіть основні види планів та наведіть їх характеристику.

3. Які основні принципи планування Ви знаєте?

4. Яка послідовність розробки короткострокових та оперативних планів при поточному плануванні?

5. Розкрийте поняття сукупного планування.

6. У чому полягає сутність оперативного управління виробництвом?

7. Охарактеризуйте основні етапи оперативно-календарного планування.

8. Розкрийте сутність диспетчеризації виробництва на підприємстві.

9. Які основні функції служби головного диспетчера?

10. Що входить до складу системи диспетчеризації?

11. Які системи оперативного управління виробництвом Ви знаєте?

12. Охарактеризуйте модель загального процесу оперативного управління виробництвом.

13. Які основні характеристики позамовної системи оперативного управління виробництвом?

14. Охарактеризуйте покомплектну систему оперативного управління та її різновиди.

15. Розкрийте сутність подетальної системи оперативного управління виробництвом.

16. Охарактеризувати процес розроблення та прийняття рішень у виробничому менеджменті.

17. Охарактеризувати основні типи математичних моделей.

18. На яких принципах має базуватись прогнозування?

19. Розкрити сутність прогнозування та охарактеризувати типи та методи прогнозування.