Нормування шкідливих речовин

Шкідливі речовини, що потрапили в організм людини спричинюють порушення здоров’я лише в тому випадку, коли їхня кількість в повітрі перевищує граничну для кожної речовини величину.

Під гранично допустимою концентрацією (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони розуміють таку концентрацію, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі на протязі 8 годин чи іншої тривалості (але не більше 40 годин на тиждень) за час всього трудового стажу не може викликати професійних захворювань або розладів у стані здоров'я, що визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь.

За величиною ГДК в повітрі робочої зони шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76) табл. 7.

Таблиця 7

Класи небезпеки за величиною ГДК в повітрі робочої зони

шкідливих речовин

Клас	Назва	ГДК	Приклад
1-й	речовини надзвичайно небезпечні	< 0,1 мг/м^3	свинець, ртуть, озон
2-й	речовини високонебезпечні	0,1-1,0 мг/м^3	кислоти сірчана та соляна, хлор, фенол, їдкі луги
3-й	речовини помірно небезпечні	1,1...10 мг/м^3	вінілацетат, толуол, ксилол, спирт метиловий
4-й	речовини малонебезпечні	> 10,0 мг/м^3	аміак, бензин, ацетон, гас

Таблиця 8

Основні джерела забруднення шкідливими речовинами повітряного середовища виробничих приміщень підприємств

Основними джерелами забруднення шкідливими речовинами повітряного середовища виробничих приміщень підприємств є	технологічні процеси з використанням шкідливих речовин (наприклад: свинцеві білила, бензол, метиловий спирт, органічні розчинники)
незадовільна герметизація встаткування, у результаті чого підвищується надходження в повітря робочої зони шкідливих речовин
застосування застарілого обладнання (наприклад, центрифуг з верхнім вивантаженням)
несвоєчасний і неякісний ремонт технологічного встаткування
застосування сухих способів переробки матеріалів, що порошать
Дроблення, транспортування ма-теріалу, що подрібнює, механічна обробка тендітних матеріалів, шліфування, упакування й т.п. є основними джерелами (первин-ними) пилоутворення
В умовах виробництва виникає і вторинне пилоутворення

 

Класи небезпеки встановлюються в залежності від норми і показників, наведених в табл. 9. ГДК шкідливих речовин, що часто потрапляють у повітря робочої зони виробничих приміщень наведено в табл. 10.

Таблиця 9

Норми і показники для різних класів небезпеки

№	Показник	Норма для шкідливих речовин
	Гранично допустима концентрація шкідливої речовини в повітрі робочої зони, мг/м^3	< 0,1	0,1-1,0	1,1...10	> 10,0
	Середня смертельна доза при введені у шлунок, мг/кг	< 15	15-150	151-5000	> 5000
	Середня смертельна доза при нанесенні на шкіру, мг/кг	< 100	100-500	501-2500	> 2500
	Середня смертельна концентрація в повітрі, мг/м^3	< 500	500-5000	5001-	> 50000

 

Таблиця 10

Характеристика деяких шкідливих речовин

№пп	Назва речовини	ГДК, мг/м^3	Клас небезпеки	Дія на організм людини
	Свинець	0,01		Уражає усі органи та системи організму, має кумулятивну здатність
	Вугле-водні			Викликають хронічне отруєння із поганим самопочуттям та апетитом, втратою ваги, швидкою втомою, сонливістю. Деякі вуглеводні мають специфічну дію
	Ацетон			Послідовно уражає усі відділи центральної нервової системи, має кумулятивну здатність
	Ефір			Подразнює слизові оболонки очей та верхніх дихальних шляхів, викликає опіки
	Сірчана кислота			Викликає опіки з великою глибиною пошкодження, подразнює слизові оболонки
	Окис вуглецю			Викликає головний біль, запаморочення, безсоння, порушення обміну речовин, втрату свідомості

 

Відповідно до ГОСТ 12.1. 005-88, при одночасному змісті в повітрі робочої зони декількох шкідливих речовин односпрямованої дії сума відносин фактичних концентрацій кожного з них (С₁, С₂,..... С_n) у повітрі до їх ГДК (ГДК₁, ГДК₂,.... ГДК_n) не повинна перевищувати одиниці

.

До шкідливих речовин односпрямованої дії належать шкідливі речовини, які є близькими за хімічною будовою та характером впливу на організм людини. При одночасному вмісті в повітрі кількох шкідливих речовин, що не мають односпрямованої дії, ГДК залишається таким самим, як і при їх ізольованій дії.

Дія шкідливих домішок в умовах високих температур і вологості, шуму й вібрацій, а також при значній фізичній трудомісткості робіт значно збільшується, хоча кількісну оцінку цьому в цей час дати дуже важко.

Для контролю концентрації шкідливих речовин в повітрі виробничих приміщень та робочих зон використовують наступні методи:

- експрес-метод, який базується на явищі колориметрії (зміні кольору індикаторного порошку в результаті дії відповідної шкідливої речовини) Для цього методу використовують газоаналізатори (УГ-2, ГХ-4 та інші).

- лабораторний метод, що полягає у відборі проб повітря з робочої зони і проведенні фізико-хімічного аналізу (хроматографічного, фотоколориметричного) в лабораторних умовах.

- метод неперервної автоматичної реєстрації вмісту в повітрі шкідливих ямічних речовин з використанням газоаналізаторів та газосигналізаторів.

Запиленість повітря можна визначити ваговим, електричним, фотоелектричним та іншими методами. Найчастіше використовують ваговий метод.