Нормування освітлення виробничих приміщень

На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають наступні чинники: світловий клімат; площа та орієнтація світлових отворів; ступінь чистоти скла в світлових отворах; пофарбування стін та стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як зсередини так і з зовні приміщення.

Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна оцінка цього виду освітлення проводиться за відносним показником – коефіцієнтом природного освітлення (КПО):

, %

де Е_вн - освітленість в даній точці всередині приміщення, що створюється світлом неба (безпосереднім чи відбитим); Е_звн - освітленість горизонтальної поверхні, що створюється в той самий час ззовні світлом повністю відкритого небосхилу.

Нормовані значення КПО визначаються „Будівельними нормами і правилами (СНиП П-4-79)”.

Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення приміщень в темний період доби. Найменша освітленість робочих поверхонь у виробничих приміщеннях регламентується СНиП ІІ-4-79 і визначається, в основному характеристикою зорової роботи (табл. 11).

Таблиця 11

Норми штучного та природного освітлення виробничих приміщень

Характеристика зорової роботи	Найме-нший розмір об’єкта розпізнавання	Роз-ряд зор-ової робо-ти	Штучне освітлення	Природне освітлення	Сумішне освітлення
Освітленість, лк	КПО, %
комбі-новане	загальне	верхне комбіне. освітл.	бо-кове осв.	верхне комбіне. освітл.	бо-кове осв.
високої точності	0,3-0,5	ІІІ	2000-400	500-200				1.2
середньої точності	0,5-1,0	ІV	750-300	300-150		1.5	2.4	0.9
малої точності	1-5	V	300-200**	200-100			1.8	0.6
загальне спостереження за ходом виробничого процесу	-	VIII	-	75-30	1*	0.3*	0.7*	0.2*

*При постійному спостереженні за процесом.

**Норматив стосується роботи при середньому контрасті об’єкту з фоном і темним фоном

Виробничий шум

Шум це будь-який небажаний звук, якій наносить шкоду здоров’ю людини, знижує його працездатність, а також може сприяти отриманню травми в наслідок зниження сприйняття попереджувальних сигналів. З фізичної точки зору - це хвильові коливання пружного середовища, що поширюються з певної швидкістю в газоподібній, рідкій або твердій фазі.

Звукові хвилі виникають при порушенні стаціонарного стану середовища в наслідок впливу на них сили збудження и поширюючись у ньому утворюють звукове поле. Джерелами цих порушень бути механічні коливання конструкцій або їх частин, нестаціонарні явища в газоподібних або рідких середовищах

Основними характеристиками таких коливань служить амплітуда звукового тиску(р, Па), частота (f, Гц). Звуковий тиск – це різниця між миттєвим значенням повного тиску у середовищі при наявності звуку та середнім тиском в цьому середовищі при відсутності звуку. Поширення звукового полю супроводжується переносом енергії, яка може бути визначена інтенсивністю звуку J(Вт/м2).У вільному звуковому полі інтенсивність звуку і звуковий тиск зв’язати між собою співвідношенням

J =p²/ρC,

де J – інтенсивність звуку, Вт/м²; p - звуковий тиск, Па; ρ - щільність середовища,кг/м³; С – швидкість звукової хвилі в даному середовищі, м/с.

За частотою звукові коливання поділяються на три діапазони: інфразвукові з частотою коливань менше 20 Гц, звукові (ті, що ми чуємо) ¾ від 20 Гц до 20 кГц та ультразвукові – більше 20 кГц. Швидкість поширення звукової хвилі C (м/с) залежить від властивостей середовища і насамперед від його щільності. Так, в повітрі при нормальних атмосферних умовах C~344 м/с; швидкість звукової хвилі в воді ~1500 м/с, у металах ~ 3000-6000 м/с.

Людина сприймає звуки в широкому діапазоні інтенсивності від нижнього порога чутності до верхнього – больового порога (рис. 9). Але звуки різних частот сприймаються неоднаково. Найбільша чутність звуку людиною відбувається у діапазоні 800-4000 Гц. Найменша – в діапазоні 20-100 Гц (табл. 12).

Рис. 9. Слухове відчуття людини

Таблиця 12

Значення рівня звукового тиску різних джерел шуму

Джерело шуму	Звуковий тиск, Па	Рівень звукового тиску, дБ
Шум зимового лісу в тиху погоду		2 – 4
Шепіт на відстані 1 м
Розмова середньої гучності на відстані 1 м		60 – 74
Робота верстатів, що створюють значний шум (робоче місце біля верстата)		80 – 100
Робота компресора, штампувального преса на відстані 1 м
Шум ракетного двигуна літака на відстані 2–3 м		130 – 140