Особливості адаптаційного періоду

Особливості адаптаційного періоду

Учнів п’ятих класів

До навчання у середній шкільній ланці

Особливості адаптаційного періоду учнів п’ятих класів до навчання у шкільній ланці. Інформаційно-методичний посібник. – Первомайськ, 2013. – 34 c.

 

Укладач: Олійникова Н.Д.,

методист методичного кабінету

управління освіти

Первомайської міської ради

 

Рецензент: Відмиш Л.І.,

в.о. завідуючої методичним кабінетом управління освіти

Первомайської міської ради

 

Відповідальний Остапенко Г.Ф.,

за випуск: начальник управління освіти

Первомайської міської ради

 

Комп`ютерна верстка, дизайн:

Рябикін А.П.

 

Рекомендовано методичною радою управління освіти Первомайської міської ради, протокол № 3 від 17.05 2013 р.

 

Посібник містить методичні рекомендації щодо організації освітнього середовища для успішної адаптації п’ятикласників під час переходу до навчання у середній шкільній ланці.

 

ЗМІСТ

 

	Вступ ……………………………………
	Розділ 1. Психологічні особливості молодшого підліткового віку
	Розділ 2. Поради для батьків
	Розділ 3. Пам'ятки, рекомендації для педагогів
	Розділ 4. Робота психолога
	Література ………………………………..

 

 

ВСТУП

У процесі навчання у школі дитина проходить через ті чи інші кризові етапи, кожний із яких має свою специфіку, свої проблеми, що потребують особливої уваги педагогів, батьків та психологічної служби навчального закладу.

Одним із цих етапів є перехід учнів початкової школи у середню. П’ятий клас – кінець дитинства, період, що безпосередньо передує підлітковому. У цей час діти відкриті і довірливо ставляться до дорослих, визнають їх авторитет, чекають від учителів, батьків та інших дорослих допомоги і підтримки. Це відкриває великі можливості для виховних впливів.

Але 5-й клас – це період адаптації до середньої ланки школи.

Адаптація - процес пристосування до нових умов чи вимог середовища, результатом якої має бути пристосування, що є показником життєвої компетентності індивіда.

У 5-му класі діти переходять до нової системи навчання: «класний керівник – учителі-предметники», уроки проходять у різних кабінетах. Інколи діти навіть змінюють школу, у них з’являються нові однокласники.

Більшість дітей переживає цю подію як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати «нове життя».

Незважаючи на таку гадану дорослість, п'ятикласник потребує ненав'язливого контролю, підтримки та допомоги, оскільки не завжди може сам зорієнтуватися в нових вимогах шкільного життя.

Адаптація дитини до навчання у середній ланці школи відбувається не одразу. Це досить довгий процес, пов’язаний зі значними проблемами як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру.

Саме педагоги, батьки, фахівці психологічної служби мають допомогти дітям.

 

РОЗДІЛ 1.

Чим можна допомогти?

Ø Перша умова шкільного успіху п'ятикласника - безумовне прийняття дитини, незважаючи на ті невдачі, з якими він вже зіткнувся або може зіткнутися.

Ø Створюйте умови для розвитку самостійності у поведінці дитини. У п'ятикласника неодмінно повинні бути домашні обов'язки, за виконання яких він несе відповідальність.

СЛОВА, ЯКІ ПІДТРИМУЮТЬ І ЯКІ РУЙНУЮТЬ ЇЇ ВІРУ В СЕБЕ

Слова підтримки

Знаючи тебе, я упевнений, що ви все зробили добре.

Ти робиш це дуже добре.

У тебе є деякі міркування з цього приводу? Чи готовий ти почати?

Це серйозний виклик. Але я впевнений. Що ти готовий до нього.

 

Слова розчарування:

Знаючи тебе і твої здібності. Я думаю. Ти зміг би зробити це набагато краще.

Ця ідея ніколи не зможе бути реалізована.

Це для тебе занадто важко, тому я сам це зроблю.

 

Підтримувати можна за допомогою:

окремих слів (гарно, чудово, чудово).

висловлювань («Я пишаюся тобою», «Спасибі», «Все йде добре» і т.д.).

дотиків (доторкнутися до руки, обійняти його і т.д.).

спільних дій (сидіти, стояти поруч і т.д.).

вираз обличчя (посмішка, кивок, сміх).

 

РОЗДІЛ 2.

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.

7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

8. Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.

9. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.

10. У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.

11. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.

12. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.

13. Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.

14. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.

15. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

 

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Шановні батьки! Постарайтесь забезпечити дитині спокійну, доброзичливу обстановку, чіткий режим. Зробіть так, щоб п’ятикласник відчув вашу підтримку та допомогу.

 

Як забезпечити

Гармонійне навчання дитини?

У цьому періоді батькам можна скористатися рекомендаціями фахівців Філадельфійського дитячого центру по забезпеченню «гармонії між домашнім та шкільним життям дитини»:

1. Надихніть дитину на розповідь про свої шкільні справи. Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, та уважно розмовляємо з дитиною про школу. Запам’ятовуйте окремі імена, події та деталі, які дитина сповіщає вам, використовуйте їх у подальшому для того, щоб розпочати подібні бесіди про школу. Обов’язково запитуйте вашу дитину про його однокласників, справи у класі, шкільні предмети, педагогів.

2. Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку та взаємостосунки з іншими дітьми. Навіть якщо немає особливих причин для занепокоєння, консультуйтеся з учителем вашої дитини не рідше, ніж раз у два місяці. Під час бесіди виразіть своє прагнення покращити шкільне життя дитини. Якщо між вами та вчителем виникають серйозні розбіжності, докладіть усіх зусиль, щоб мирно розв’язати їх, навіть якщо доведеться спілкуватися для цього з директором школи. Інакше ви можете випадково поставити дитину у незручне положення вибору між відданістю вам і повагою до свого вчителя.

3. Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань та заохочень.

Знайте програму та особливості школи, де навчається ваша дитина. Вам необхідно знати, яке шкільне життя вашої дитини, та бути впевненим, що вона отримує гарну освіту. Відвідуйте всі заходи та зустрічі, які організують для батьків, використовуйте будь-які можливості, щоб дізнатись, як ваша дитина навчається та як її навчають.

4. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Встановіть разом із дитиною спеціальний час, коли слід виконувати домашні завдання, і слідкуйте за виконанням цих установок. Це допоможе вам сформувати хороші звички до навчання. Продемонструйте свій інтерес до цих завдань та впевніться, що в дитини є все необхідне, щоб виконати їх найкращим чином. Але якщо дитина звертається до вас із питаннями, пов’язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх.

5. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між її інтересами та предметами, які вивчають у школі. Наприклад: любить фільми – купіть книгу, по якій поставлений фільм, так виникне любов до читання; любить гратися – купуйте довідники, так виникне прагнення дізнаватись про що-небудь нове. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, у домашній діяльності.

6. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли у шкільному житті дитини відбуваються зміни.

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ

ЩОДО СТВОРЕННЯ УМОВ

РОЗДІЛ 3.

ПАМЯТКИ, РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

Шкільне життя п'ятикласників ускладнюється часто невиправдано високими вимогами до них з боку вчителів. Цього не можна допускати щонайменше з трьох причин:

- уповільнюється темп діяльності учнів, тоді як виконання певних видів робіт потребує більше часу;

- зміст навчальних предметів основної школи вибудовується систематично, що, у свою чергу, передбачає сформованість у школярів добре розвиненого теоретичного мислення. У п'ятикласників же воно тільки формується; вони звикли працювати з одиничними поняттями та термінами;

- високі вимоги до самостійності та відповідальності підлітків без урахування їх вікових особливостей можуть становити загрозу для емоційного благополуччя дитини.

Дорослі очікують від підлітків здатності розуміти інших людей, співіснувати з ними на принципах рівноправності та толерантності. Але у п'ятикласників ці властивості тільки починають формуватись, і їх розвиток вимагає терпіння, обережності, діалогового навчання, створення ситуацій, в яких підлітки навчаються враховувати різні точки зору. За цих обставин важливо, щоб учитель-предметник не переносив механічно методи навчання й форми взаємодії зі старшими школярами на учнів 5-го класу. Необхідно поступово вводити новий зміст і нові форми навчальної діяльності.

ПОРАДИ КЛАСНИМ КЕРІВНИКАМ

5-х класів щодо успішної адаптації учнів:

· проявляти доброзичливе ставлення, підтримку;

· реалізовувати демократичний стиль керівництва;

· не висувати на початку року великих вимог до дітей, пам’ятати різницю між п’ятикласниками та іншими учнями середньої школи;

· намагатись, щоб заняття викликали в учня позитивні переживання, позитивне емоційне ставлення до навчального предмету;

· орієнтувати дітей на вироблення об’єктивних критеріїв успішності і неуспішності, прагнення перевірити свої можливості і знаходити (за допомогою дорослих) шляхи подальшого їх розвитку і вдосконалення;

· допомогти учням із низьким соціальним статусом в класному колективі відчути себе потрібними і бажаними в класі:

· проводити відповідні класні години для покращення неформальних відносин між дітьми з використанням активних форм роботи;

· залучати до позакласної роботи, групових заходів, щоб вони більше спілкувалися;

· на позакласних заходах давати можливість проявити себе з кращої сторони;

· звертати увагу однокласників на успіхи цих дітей у тому, що в них виходить.

РОЗДІЛ 4.

РОБОТА ПСИХОЛОГА

ЛІТЕРАТУРА

1. Ананьев Б.Г. Избранные психологические тру­ды: В 2 т. - М., 1980. - Т. 2. - С. 20.

2. Адаптація дітей у 1, 5, 10 класах.// упорядник Т.Червонна.- К.: Шкільний світ, 2008.-128 с.

3. Выготский Л.С. Психология. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. - 108 с.

4. Дусавицкий А. К. О соотношении понятий ин­дивидуального и коллективного субъектов учебной деятельности // Психол. наука и образование.— 2001.-№2.-С. 5-13.

5. Дусавицкий А. К. Развитие личности в учеб­ной деятельности. — М., 1996. — 208 с.

6. Поливанова К.Н. Психологическое содержа­ние подросткового возраста // Вопросы психологии. — 1996. - №1.-С. 20-33.

7. Практикум по психологическим играм с деть­ми и подростками / Азарова ТА. и др; под общей ред. Битяновой М.Р. — СПб.: Питер, 2002. - 304 с.

8. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании: Учебное пособие. — М.: ВЛАДОС, 19%.-529с.

9. Удовенко М. Адаптація молодших школярів у основнй школі.// Психолог. ­– 2006.- № 18.- с.1

10. Энциклопедия психологических тестов. —
М.: Терра-Книжный клуб, 1999. — 400 с.

11. Чепіга Л.П. Особливості Я-концепції підлітків в залежності від умов навчання в навчальному закладі: навчальний посібник для вчителів та студентів/ Нар. Укр. Акад. — X., 2001. — 44 с.

12. Цукерман Г.А. Переход из начальной школы в среднюю как психологическая проблема // Вопросы психологии. - 2001. - № 5. - С. 19—34.

13. Хейзинга Й. Человек играющий. — М., 1992.

14. Эльконин Д.Б. Психология игры. — М., 1978.

 

.

Особливості адаптаційного періоду

Учнів п’ятих класів