Напрямки та чинники розвитку сучасної підприємницької діяльності

Кожне підприємство здійснює багато конкретних видів діяльності, які за ознакою спорідненості можна об’єднати в окремі напрями підприємницької діяльності:

1) вивчення ринку товарів, або ситуаційний аналіз. Він передбачає комплексне дослідження ринку, рівня конкурентоспроможності і ціни на продукцію, інших вимог покупців товару, методів формування попиту і каналів товарообігу, зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства;

2) інноваційна діяльність, яка охоплює науково-технічні розробки, технологічну і конструкторську підготовку виробництва, впровадження технічних, організаційних та інших нововведень, формування інвестиційної політики на найближчі роки, визначення обсягу необхідних інвестицій тощо;

3) виробнича діяльність, тобто обґрунтування обсягу виготовлення продукції певної номенклатури і асортименту відповідно до потреб ринку; формування маркетингових програм для окремих ринків і кожного виду продукції; збалансування виробничої потужності і програми випуску продукції на поточний і кожний наступний рік прогнозного періоду; забезпечення виробництва необхідними матеріально-технічними ресурсами; розробка і дотримання узгоджених у часі графіків випуску продукції;

4) комерційна діяльність – реклама, організація збуту продукції, розвиток системи товарних бірж, стимулювання покупців;

5) після продажний сервіс, що включає в себе гарантійне обслуговування, пусконалагоджувальні роботи, забезпечення запчастинами тощо.

До інтегрованого напрямку, що охоплює багато видів, відноситься:

1) економічна діяльність, що включає стратегічне і поточне планування, облік і звітність, ціноутворення, систему оплати праці, ресурсне забезпечення виробництва, зовнішньоекономічна та фінансова діяльність тощо. Цей напрямок пронизує усі інші напрямки, є визначальним для регулювання всіх елементів в системі господарювання підприємств. Світовий досвід показує, що систематичне, поступове набуття досвіду в зовнішньоекономічній діяльності – найкращий, а в багатьох випадках і єдиний шлях до стабільного успіху [17, с. 12–13];

2) соціальна діяльність – має непересічне значення, оскільки вона впливає істотно на ефективність усіх інших її загальних напрямків і конкретних видів.

Для появи такого феномена, як підприємництво, для перетворення його в основну організаційну форму виробництва, необхідні певні умови. Для країн з ринковою економікою існують наступні загальні умови розвитку підприємництва:

а) стабільність державної економічної і соціальної політики;

б) позитивна громадська думка ставлення до підприємництва;

в) пільговий податковий режим;

г) наявність розвиненої інфраструктури підприємництва;

д) ефективна система захисту інтелектуальної власності.

В Україні і більшості пострадянських країн особливу актуальність набувають наступні умови:

1) наявність відповідних майнових прав на умови і результати виробництва, оскільки підприємець повинен бути власником зробленого продукту і доходу, отриманого в результаті його реалізації. Тільки при цих умовах виникає належна зацікавленість для здійснення підприємницької діяльності;

2) певне економічне, правове та політичне середовище. Формальне визнання майнових прав на умови і результати виробництва може уживатися з іншими правовими нормами, що регулюють економічне життя суспільства, але не забезпечують насправді достатнього рівня економічної самостійності для підприємництва. Різні обмеження, що формують економічне середовище, повинні забезпечувати достатній «коридор свободи». Для підприємця це виражається в одержанні самостійності при: виборі виду діяльності, визначенні споживачів товарів і постачальників ресурсів, визначенні цін, розпорядженні своїм доходом;

3) повна економічна відповідальність за результати діяльності.

4) етика підприємництва, що є одним із чинників його прибутковості. Ось морально-етичні норми, затверджені в середовищі підприємців на сучасних ринках: обов'язковість, загальна висока культура й освіченість, уміння спілкуватися з людьми, зацікавити їх, мобілізувати на досягнення певних цілей.

Всі умови, в яких формується та розвивається підприємницька діяльність, можна згрупувати в окремі типи: економічні, соціальні і правові.

Економічні умови ефективної підприємницької діяльності– це пропозиція товарів і попит на них; види товарів, які можуть придбати покупці; обсяги грошових коштів, які покупці можуть витратити на ці покупки; надлишок або недостатність робочих місць, робочої сили, що впливають на рівень заробітної плати працівників, тобто на їх можливості придбання товарів. На економічну обстановку впливають доступність грошових ресурсів; рівень доходів; величина позикових засобів, за якими готові звернутися підприємці для фінансування своїх операцій і які готові надати їм кредитні установи.

Соціальні умови ефективної підприємницької діяльності здебільшого виявляються в соціально-культурних нормах. Соціально-культурні норми – моральні норми, релігійні погляди, освітній рівень населення, що мають вплив на формування потреб, специфіку організації підприємництва і ділову етику, на саме ставлення до підприємництва. Перш за все, це прагнення покупців здобувати товари, що відповідають певним смакам і моді. На різних етапах ці потреби можуть мінятися. Ці норми мають прямий вплив на спосіб життя споживачів.

Справжнє підприємництво виступає як ринкове за своєю сутністю явище. Воно визначається ступенем свободи (самостійності) економічної поведінки товаровиробника. Ця поведінка передбачає свободу попиту і пропозиції виробленого товару і товару – робоча сила, свободу ініціативи, мислення і дій. Соціальні умови впливають на ставлення окремого індивідуума до роботи, що впливає на його ставлення до величини заробітної плати, до умов праці. Від підприємницької діяльності підприємець має отримувати задоволення. Він бере участь у вирішенні соціальних питань трудової діяльності своїх співробітників: охорони їхнього здоров'я, збереження робочих місць і т.д.

Значну роль у формуванні підприємництва грають підготовка і підвищення кваліфікації кадрів підприємців: організація навчання сучасним методам ведення підприємницької діяльності, навчання і перенавчання кадрів, їх стажування у розвинених країнах, організація підготовки та перепідготовки викладацьких кадрів для навчання підприємців, створення мережі консультативних центрів, що проводять професійний відбір і орієнтацію кадрів підприємницького сектору

Створення необхідних правових умов ефективної підприємницької діяльності також має велике значення. Це, в першу чергу, наявність законів, що регулюють підприємницьку діяльність і створюють найбільш сприятливі умови для розвитку підприємництва: спрощена та прискорена процедура відкриття та реєстрації підприємств; вдосконалення податкового законодавства в напрямку мотивації виробничої підприємницької діяльності, розвитку спільної діяльності підприємців України з закордонними країнами.

До чинників, що сприяють розвитку підприємництва, також відносять:

1) прагнення людей поліпшити свій добробут, розширення їх запитів та потреб. Підприємництво у різних сферах життя людини – це короткий шлях до добробуту та процвітання;

2) підвищення матеріального та культурного рівня життя суспільства. Воно веде до зростання доходів і заощаджень, які можна вкласти у «справу» й отримати додатковий дохід. Цей чинник сприяє розширенню підприємницького поля, концентрації капіталу і збільшує можливості підприємництва у вирішенні народногосподарських завдань;

3) наявність безробіття в економіці. Воно є наслідком банкрутства збиткових та закриття низькорентабельних підприємств, а також результатом порушення ринкової рівноваги на ринку праці; за певних умов безробіття може бути джерелом кваліфікованих кадрів для підприємницької діяльності;

4) прагнення людини до незалежності та самовираження, визнання її таланту та заслуг, потреба в повазі, взаємодопомозі. Ці психологічні риси людини можуть бути реалізовані саме у підприємництві.

Отже, аналіз підприємницької діяльності дозволяє визначити такі істотні чинники її успіху, як висока кваліфікація, великі особисті контакти, достатні матеріальні і фінансові ресурси, наявність замовлень споживачів.