Тема 10. Чехія наприкінці XVIII ст. – на початку хх ст.

 

1. Чеське національне відродження кінця XVIII – першої половини ХІХ ст.

2. Революція 1848-1849 рр. у чеських землях та її підсумки.

3. Соціально-економічний розвиток Чехії в першій половині ХІХ ст.

4. Чеські землі у 60-70 рр. ХІХ ст. Національна та політична боротьба після створення дуалістичної Австро-Угорської імперії.

5. Соціально-економічний та політичний розвиток Чехії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

 

Література:

Австро-Венгрия и славяно-германские отношения. – М., 1965.

Австро-Венгрия. Опыт многонационального государства. – М., 1995.

Ванечек В.История государства и права Чехословакии. – М, 1981.

Гуса В. История Чехословакии. – Прага, 1963.

Історія південних і західних слов'ян. - К., 1987.

История Чехии. - М. - Л., 1947.

История Чехословакии. В 3 т. - М., 1956.-Т.2.

Кузьмин М.Н. Школа и образование в Чехословакии (конец XVIII – 30 гг. ХХ вв.). – М., 1997.

Исламов Т.М. Империя Габсбургов. Становление и развитие. 16-19 вв.//НИИ. – 2001. - №1.

Мыльников А.С. История чешского возрождения. – М., 1982.

Мыльников А.С. Эпоха просвещения в чешских землях. Идеология, национальное самосознание, культура. – М., 1977.

 

Методичні рекомендації до підготовки до семінару. Чеське національне відродження тривало майже століття (з останньої третини XVIII ст. до 60-х рр. ХІХ ст.). Вивчаючи цей період в історії Чехії, слід враховувати, що відродження у чеських землях мало декілька особливостей. Чехи довгий період входили до складу багатонаціональної імперії, де тривала германізація. Чеська державність була ліквідована ще під час Тридцятилітньої війни. Країну фактично колонізували німці. Однак завдяки діяльності спочатку просвітницьких організацій («будителів»), а потім і політичних лідерів (старочехи та младочехи) в Чехії поступово відродилася національна самосвідомість.

Природнім продовженням національного відродження стала революція 1848-1849 рр. Серед основних проблем, які чехи планували вирішити в ході революції, були: рівноправ’я чехів і німців та аграрне питання. Однак чеські прогресивні кола зазнали поразки внаслідок обмеженості політичних поглядів і вимог.

Розглядаючи соціально-економічний розвиток чеських земель в середини ХІХ ст., необхідно відштовхуватися від того, що Чехія у складі Австрійської імперії була далеко не відсталою провінцією. В цей період вона перетворилася на модернізований господарський центр Габсбургської монархії, де вироблялася третина всіх товарів. Однак австрійська влада стримувала формування чеської національної буржуазії, що в свою чергу відбилося на розвитку національно-визвольного руху.

Революційні події сприяли не тільки активізації чеського національно-визвольного руху, але й значним чином вплинули на економічне піднесення. Чехія перейшла на капіталістичні рейки. Наприкінці ХІХ ст. в Чехії завершилася промислова революція, в ході якої вона перетворилася на найбільш розвинений регіон Центральної Європи.

Зі створенням Австро-Угорської дуалістичної імперії в Чехії частіше стали лунати вимоги про національну автономію. В середовище національно-патріотичних сил з’явилися різні бачення майбутнього Чехії – «австрославізм» та «неославізм». Слід звернути виключну увагу на формування і діяльність перших політичних партій в Чехії, їх програми і варіанти вирішення «чеського питання».

Поняття, необхідні для засвоєння: земський патріотизм, міський патріотизм, «будителі», промислова революція, «меттерніховський абсолютизм», старочехи, младочехи, лібералізм, «органічний устрій», дуалістична монархія, сейм, «пунктації».

 

Основні дати теми:

1792-1835 рр. – правління імператора Франца І;

1806 р. – входження Чехії до складу Австрійської імперії;

1821-1848 рр. – період «меттерніховського абсолютизму»;

1835-1848 рр. – правління імператора Фердинанда І;

1848-1849 рр. – буржуазна революція в Австрійській імперії;

1849 р. – октроювання конституції Францем Йосипом;

1848-1916 рр. – правління імператора Франца Йосипа;

1850 р. – оприлюднення «Земельної конституції чеського королівства»;

1860 р. – виникнення Чеської національної партії;

1860 р. – видання Жовтневого диплому;

1863 р. – розкол Національної партії на старочехів та младочехів;

1867 р. – створення Австро-Угорської дуалістичної імперії;

1873 р. – Квітнева конституція;

1878 р. – окупація Австро-Угорщиною Боснії і Герцеговини;

1897 р. – створення Радикально-прогресивної чеської партії;

1898 р. – створення Чеської національно-соціальної партії;

1899 р. – створення Чеської аграрної партії;

1900 р. – створення Чеської народної партії;

1907 р. – видання закону про загальне виборче право;

1914 р. – закон про чеську мову.

 

Завдання та вправи для самостійної роботи:

1. У чому полягала сутність чеського національного відродження? Якими були його особливості? Із яких етапів воно складалося?

2. Як Ви розумієте поняття «меттерніховський абсолютизм»? Які кроки уряду Меттерніха свідчили про його реакційність?

3. В чому полягала сутність концепції австрославізму? Назвіть діячів чеського національного відродження, які були його ідейними лідерами.

4. В чому, на Вашу думку, полягала незавершеність революції 1848 р.? Обґрунтуйте свою думку.

5. Проаналізуйте текст Конституції Австро-Угорщини 1867 р. Чи змінилася система державного управління і становище окремих верств суспільства після її введення в дію? Свою відповідь підкріпіть фактами.

6. Чому, на Вашу думку, ще наприкінці ХІХ ст. чеська буржуазія була зацікавлена у збереженні Габсбургської імперії, а напередодні Першої світової війни стала активно виступати за створення самостійної чеської держави?

7. Заповніть таблицю: «Чеські національні партії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.»

 

Партія	Рік заснування	Програма або курс

 

 

ІІ семестр