Виконання постанов митних органів про накладення стягнень за порушення митних правил.

Постанови митних органів про накладення стягнення по справі про порушення митних правил є обов’язковими для виконання.

Постанова митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил підлягає виконанню після закінчення строку оскарження, встановленого статтею 393 МК.

Митний орган, який виніс постанову про накладення стягнення за порушення митних правил, виконує її самостійно у передбачених цим Кодексом випадках, а в інших випадках — через державного виконавця.

У разі винесення митним органом кількох постанов про накладення стягнень за порушення митних правил щодо однієї особи кожна постанова виконується окремо.

Не підлягає виконанню постанова митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил здійснюється митним органом, який виніс постанову.

Постанова митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил у вигляді попередження виконується митним органом, який виніс постанову, шляхом оголошення постанови порушнику з врученням копії такої постанови.

Якщо постанова митного органу про накладення стягнення у вигляді попередження виноситься за відсутності порушника, копія постанови видається або висилається йому протягом трьох днів з дня винесення постанови.

Штраф повинен бути сплачений особою, яка вчинила порушення митних правил, не пізніше п’ятнадцяти днів з дня вручення або надіслання їй копії постанови митного органу про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови або внесення на неї подання прокурором — не пізніше п’ятнадцяти днів з дня залишення скарги без задоволення або відхилення подання.

Сума штрафу вноситься особою, яка вчинила порушення митних правил, до Державного бюджету України у порядку, встановленому законодавством України.

У разі коли штраф не буде сплачено у строки, встановлені статтею 403 МК, постанова митного органу та суду (судді) надсилається для примусового виконання районному, міському (міста обласного значення), районному у місті відділу державної виконавчої служби.

Постанова митного органу або суду (судді), по якій стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається до митного органу або до суду, що виніс постанову.

Штраф вноситься до державного бюджету.

Особа, яка вчинила порушення митних правил, повинна, незважаючи на стягнення штрафу, сплатити податки і збори, встановлені законами України.

Постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил у частині конфіскації виконується державним виконавцем у порядку, встановленому законом.

Товари, транспортні засоби, вилучені митним органом, щодо яких винесена постанова суду (судді) про конфіскацію, передаються державному виконавцеві.

У разі коли неможливо конфіскувати товари, що є безпосередніми предметами порушення митних правил, або товари із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортні засоби, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, з осіб, які вчинили порушення митних правил, стягується вартість зазначених товарів, транспортних засобів у порядку, встановленому законодавством України.

Витрати митного органу, пов’язані із зберіганням товарів, транспортних засобів, щодо яких прийнято постанову про конфіскацію, повинні бути відшкодовані особою, яка вчинила порушення митних правил, у порядку, встановленому законом.

Постанова митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил на осіб, які проживають або перебувають за межами України, виконується за рахунок майна цих осіб, що знаходиться на території України.

У разі відсутності в Україні майна, що належить зазначеним у частині першій цієї статті особам, порядок виконання постанови митного органу про накладення на них стягнень визначається законодавством України та міжнародними договорами з державами, на території яких проживають або перебувають особи, притягнуті до відповідальності за порушення митних правил.

Література 2,4,5,15,16.

Література

1.Конституція України

2.Митний кодекс України

3.Цивільний кодекс України

4.Кримінальний кодекс України

5.Кодекс України про адміністративні правопорушення

6.Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.91р.

7.Закон України “Про митну справу в Україні” від 25.06.91р.

8.Закон України “Про Єдиний митний тариф в Україні” від 05.02.92р.

9.Закон України “Про державну службу” від 16.12.93р.

10.Закон України “Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України з митних питань” від 28.01.94р.

11.Закон України “Про внесення змін до декретів КМУ з питань митного регулювання” від 28.01.94р.

12.Закон України “Про участь України у Митній конвенції про міжнародні перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП 1975р.)

13.Указ Президента України “Про державну митну службу України” від 29.11.96р.

14.Митна конвенція “Про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП” від 14.11.75р.

15.П.В.Пашко. Основи митної справи. – К., 2001р.

16.А.А.Шершун. Митне оформлення товарів та транспортних засобів. – К.,2007р.