Розрахунок заземлення підстанції

На боці високої напруги – 10 кВ система з ізольованою нейтраллю трансформатора, на боці 0,4 кВ система з глухо заземленою нейтраллю.

Визначаємо струм однофазного короткого замикання в системі 10 кВ за формулою

(2,55)

де - напруга в системі, кВ

- довжина живлячої кабельної ліній, км

- довжина живлячої повітряної лінії, км

Визначаємо величину опору заземлення за умов коли обидві системі високої та низької напруги мають спільний контур заземлення за формулою

(2,56)

де - струм однофазного короткого замикання в системі високої напруги, А.

 

Для напруги 0,4 кВ згідно з нормами Таким чином передбачаючи спільний контур заземлення для високої та низької сторін приймаємо

В якості природного заземлювача використовуємо металеву оболонку живлячого кабелю ААБ.

Опір розтікання струму оболонки кабелю приймаємо з таблиці 7,8[…..] з урахуванням поправочних коефіцієнтів для другого кліматичного району

(2,57)

де - опір розтікання струму оболонки кабелю заглибленого на глибину 0,8м

- поправочний коефіцієнт для другого кліматичного району.

Оскільки опір природного заземлювача більше ніж потрібно необхідно улаштування штучного заземлення.

Для штучного заземлення використовуємо вертикальні металеві штирі довжиною 5 м та діаметром 20 мм, які заглиблюємо в грунт на відстані 5 м один від одного по периметру підстанції та стальну з’єднувальну полосу перерізом 25*4 мм, закладену в грунт на глбині 0,7 м від денної поверхні землі.

Визначаємо опір одного стержня за формулою

(2,58)

де - питомий опір суглинку, Ом.

Попередньо приймаємо до установки 10 вертикальних стержнів.

Визначаємо загальний опір штучних заземлювачів за формулою

(2,59)

де - опір природного заземлювача, Ом

- нормований опір заземлення, Ом.

Кількість вертикальних штирів з урахуванням їх коефіцієнта використання визначаємо за формулою

(2,60)

де - опір одного вертикального стержня, Ом

- загальний опір штучних заземлювачів, Ом

- коефіцієнт використання одного вертикального штиря

Приймаємо кількість вертикальних штирів , якщо розмістити їх по периметру, то коефіцієнт використання одного штиря буде .

Загальний опір вертикальних штирів визначаємо за формулою

(2,61)

де - опір одного вертикального стержня, Ом

- кількість вертикальних штирів, шт.

- коефіцієнт використання одного вертикального штиря.

Отже, одержане значення опору штучного контуру заземлення менше ніж потрібно за попередніми підрахунками а тому опір з’єднувальної полоси можна не враховувати.

 

Організаційно-технічна частина

Монтаж електроустаткування

До початку монтажу електричних машин і багатомашинних агрегатів загального призначення повинні бути перевірені наявність і готовність до роботи підйомно - транспортних засобів у зоні монтажу електричних машин (готовність підйомно - транспортних засобів повинна бути підтверджена актами на них випробування і приймання в експлуатацію); підібраний і випробуваний такелаж (лебідки, талі, блоки, домкрати); підібраний комплект механізмів, пристосувань, а також монтажних клинів і підкладок, клинових домкратів і гвинтових пристроїв (при бесподкладочном способі установки).
Монтаж електричних машин слід виконувати відповідно до інструкцій підприємств - виробників. Електричні машини, які прибули з підприємства - виготовлювача в зібраному вигляді, на місці монтажу перед установкою не повинні розбиратися.

3.1.1. Вимірювання опору ізоляції
У електродвигунів трифазного струму з короткозамкнутим ротором проводять вимірювання опору ізоляції тільки обмоток статора по відношенню до землі (корпусу) і один до одного, за допомогою виведених шести кінців обмотки.
У електродвигунів з фазним ротором окрім визначення опору ізоляції обмоток статора по відношенню до землі і один до одного вимірюють опір ізоляції між ротором і статором, а також опір ізоляції щіток по відношенню до корпусу (між кільцями і щітками повинні бути прокладені ізолюючі прокладки).
Якщо опір ізоляції менше необхідного, електродвигун піддають ретельному огляду і з'ясовують, чим викликане низький опір. Коли низький опір ізоляції викликається незначними пошкодженням ізоляції в таких місцях, де вона легко може бути відновлена, ремонт виконують при огляді на місці. У разі ж серйозних ушкоджень ізоляції, особливо обмоток, електродвигун відправляють для ремонту на завод.

 

3.1.2. Монтаж станції управління (розподільних щитів, пультів управління, магнітних пускачів)
Пускорегулюючі апарати повинні бути міцно закріплені і встановлені вертикально.
Рубильники, перемикачі, запобіжники і блоки рубильник - запобіжник монтують на розподільчих щитах і силових пунктах (шафах). Установка цих апаратів виконується за рівнем і схилу. Затягування гайок і гвинтів виробляється до відмови, але із зусиллям не більше 150 Н і без ривків. Після затяжки всіх кріплень перевіряється щільність зіткнення контактного ножа зі стійкою щупом 0,05 мм. У разі проходу щупа більш ніж на 1 / 3 контактної поверхні необхідно усунути причини перекосу. Контактні ножі апаратів при включенні повинні стосуватися контактних стійок з обох сторін по всій лінії. При цьому "отпружініваніе" контактних губок стійок при вході в них ножа має бути добре помітно на око. Всі частини, що труться покривають тонким шаром технічного вазеліну або спеціальної мастила.
Магнітні пускачі встановлюють на силових розподільних збірках, на розподільних щитах або окремо на конструкціях, що прикріплюються до стін, колон. Магнітні пускачі встановлюють вертикально по схилу. При цьому відхилення по вертикалі допускаються не більше 5 градусів.

Поверхня контактів пускача оглядають після випробування його під навантаженням і в разі появи на ній напливів обробляють напилком. Змащувати контакти пускача не допускається.
Розміри розчину, провалу і натиснення головних контактів та допоміжних контактів перевіряють і регулюють у відповідності до вказівок підприємств - виробників. Якщо при включенні магнітного пускача чути сильне гудіння його магнітної системи, усувають наступні можливі несправності: недостатню затягування гвинтів, що кріплять осердя; пошкодження короткозамкнутого витка, надмірне натискання контактів; нещільне прилягання якоря до сердечника внаслідок забруднення поверхонь прилягання або наявності на них мастила.
У реверсивних пускачів перед включенням в роботу ретельно перевіряють роботу блокування, що запобігає можливості одночасного включення силових контактів прямого і зворотного ходу.

3.1.3. Монтаж пускорегулювальних пристроїв
Після закінчення установки станцій управління на місце і перевірки всіх кріплень виробляють приєднання проводів зовнішньої схеми. Видаляють мастило з контактів і нефарбованих торців магнітних системконтакторів і реле змінного струму і наносять на незабарвлені торці тонкий шар рідкого мастила. Після закінчення монтажу при підготовці до включення наладчики перевіряють: опір ізоляції станцій управління, уставки реле, відповідність струмів плавких вставок запобіжників номінальним, нагрівачів теплових реле, встановлюють необхідне значення регульованих опорів, перевіряють правильність послідовності роботи апаратів згідно з загальною схемою управління.

 

Ремонт електрообладнання

Спосіб мийки, миючі засоби та помивочне обладнання обираються із врахуванням вимог до якості мийки агрегатів та особливостей конструкції деяких вузлів, які мають електричні обмотки та деталі з ізоляційних матеріалів. Транзистори, діоди, резистори, конденсатори мийці не підлягають.

Для забезпечення повного очищення корпусів генераторів та стартерів і деталей з чорних та кольорових металів застосовується багатостадійна мийка високоефективними миючими засобами. Для мийки дрібних деталей, що сильно забруднені смолистими відкладеннями, доцільно застосовувати ванни з ультразвуковими генераторами.

Деталі, що мають обмотки, після миття перед дефектацією просушують в сушильних шафах при температурі 90 – 100 °С на протязі 3–4 годин із застосуванням вентиляції.

Дефектація деталей виконується кваліфікованими спеціалістами. Особливу увагу приділяють перевірці деталей, що мають обмотки, за допомогою приладів, які дозволяють перевірити їх цілісність.

В деталях агрегатів електропостачання та приладів електрообладнання можуть виникати слідуючи дефекти:

· обриви з’єднань в місцях пайки та порушення ізоляції від механічного впливу;

· руйнування ізоляції, підгоряння контактів, обриви обмоток в місцях пайки;

· пробої транзисторів та діодів від впливу надлишкового електричного струму.

Дефекти деталей у рухомих з’єднаннях типу вал – підшипник, обриви проводів в пошкодженнях обмоток, які виникли внаслідок механічного впливу, усуваються пайкою, наплавкою, гальванічним нарощуванням металу, зварюванням, механічною обробкою різанням та пластичним деформуванням.

Обмотки генераторів, стартерів, котушок, які мають дефекти, що виникли внаслідок дії електричного струму, замінюються новими.

Після відновлення обмоток якорів та башмаків вони підлягають контролю на відповідність параметрів, вказаних в ТУ.

Відновленні деталі поступають на комплектування, збірку та пофарбування агрегатів. Пофарбування корпусів агрегатів електрообладнання виконується чорною фарбою.

Після пофарбування агрегати та прилади випробовуються та здаються на склад.