Силові параметри та розрахункові формули

 

Орієнтовний ККД редуктора	η	p	= η ⋅η		⋅η^3	=
			п

 

- 4 -

Продовження таблиці 1.2.1

 

Орієнтована потужність у кВт при частоті

обертання вхідного вала n1=1500 хв^-1:

P

= n

d

^3

на швидкохідному валу

1

=

на проміжному валу

P2 = P1 ⋅η1 ⋅ηп^2 =

на тихохідному валу

P3 = P2 ⋅η2 ⋅ηп =

Обертальні моменти на валах редуктора,

Н⋅м:

T

= 9550

P1

=

на швидкохідному валу

n1

на проміжному валу

T

= T ⋅u

⋅η ⋅η^2

=

п

на тихохідному валу

T3

= T2 ⋅u2 ⋅η2 ⋅ηп =

та 3, 4 проміжного вала, Н:

коліс 1 і 2:

2T2

колова

F

= F

=

=

^t1

^t 2

^mt1

⋅z2

радіальна

F

= F

= F

tgαw

=

r1

r2

^t ^2 cosβ

осьова

^Fa1

^= ^Fa 2

^= ^Ft 2

⋅tgβ1 =

коліс 3, 4:

F

= F

=

2T2

=

колова

t 3

t 4

^mt 2

⋅z3

радіальна

F

= F

= F

tgαw

=

r3

r4

t3

cosβ2

осьова

^Fa 3 ^= ^Fa 4 ^= ^Ft 3 ^⋅^tg^β2 ^=

Силові параметри та характеристики елементів

Таблиця 1.2.2

Характеристика елементів редуктора

Тип підшипників

Роликові, радіально-упорні

Спосіб змащування зубчастих зачеплень і підшипників

Розбризкування мастила

Тип мастилопоказника

Жезловий

Тип ущільнення

Манжетний

Тип конструкції корпусу і кришки редуктора

Коробчаста, із фланцями та ребрами

жорсткості, ливарна

Зразок специфікації редуктора

Таблиця 1.3

Формат

Зона

Позиція

Позначення

Найменування

Кількість

Примітка

1

2

3

4

5

6

7

 

 

- 5 -

Продовження таблиці таблиця 1.3

 

1

2

3

4

5

6

7

Документація

А1

ММІ.МЛ9110.01.0.000СК

Складальне креслення

Складальні одиниці

А4

1

ММІ.МЛ9110.01.1.000

Віддушина

1

(і т.д.)

Деталі

А1

2

ММІ.МЛ9110.01.0.002

Корпус

1

А1

3

ММІ.МЛ9110.01.0.003

Кришка корпусу

2

(і т.д.)

Стандартні вироби

22

Болт М12×60.58.05 ГОСТ 7798-70

8

Матеріали

Масло ТАП-15В ГОСТ 23652-79

5 л

ММІ.МЛ9110.01.0.000СП

Зм.

Арк.

№Докум.

Підпис

Дата

Розроб.

Літ.

Аркуш

Аркушів

Перев.

Редуктор двоступінчастий

У

1

горизонтальний циліндричний

НТУУ „КПІ”

Н. конт.

Затв.

 

Технічна характеристика

 

1. Обертальний момент (потужність) на тихохідному валу редуктора__________Ті, Н·м;

2. Частота обертання тихохідного вала n4__________хв^-1;

 

- 6 -

3. Передаточне число редуктора up__________;

4. ККД редуктора ηр__________;

5. Допустимі короткочасні перенавантаження__________%.

 

Технічні вимоги

 

1. Під час складання корпусу редуктора слід покрити стики його фланців пастою «герметик» або рідким склом;

2. У редуктор залити мастило до рівня верхньої мітки мастилопоказчика;

3. Редуктор обкатати протягом двох годин при навантаженні 20% від номінального. За наявності перегріву, порушення герметичності, підвищення шуму тощо ліквідувати дефекти;

4. Розміри для довідок.

 

Висновки з роботи

 

«_____»_______________200___р. Підпис студента (__________)

 

Підпис викладача (__________)

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2

 

Дослідження тягової здатності та коефіцієнта корисної дії пасової передачі

 

Мета роботи -дослідити тягову здатність і ККД пасової передачі.

 

Теоретичні відомості

 

Одним з основних критеріїв працездатності пасової передачі є її тягова здатність, яка залежить від сили тертя між пасом та шківом і характеризується кривими ковзання та ККД. Досліджуючи тягову здатність пасової передачі, будують графік подібний наведеному на рис. 2.1, по осі ординат якого відкладають відносне ковзання

n2

T2

⋅n2

, а по осі абсцис-навантаження передачі, яке виражають через коефіцієнт тяги

1−

та ККД

η =

E =

n1

T1

⋅n1

ϕ =

^Ft

(F =

2T2

-колова

сила, Н; F0-сила попереднього натягу паса; D2-діаметр веденого шківа, мм). За

2F0

t

D2

коефіцієнтом тяги φ можна визначити, яку частину попереднього натягу F0 використовують для передачі колової сили Ft і характеристику навантаження передачі.

 

e•10^-3							h
4			h					0.8
3	хід					hmax		0.6
	Ділянка		гоя
	й		пружного ковзання	кавоанн
2	Холсти					но	буксування	0.4
				в
				як
					лсу
					іт
					ск
					Ду
		e			а
				б
1				ч	0.2
							Пов не
	0	0.1	0.2	0.3	0.4	j0 0.5	0.6 jmax	j
	Рис. 2.1 Криві ковзання та ККД пасової передачі

 

 

- 7 -

Згідно з кривими ковзання робота пасової передачі буде найефективнішою, коли коефіцієнт наближається до φ0, якому відповідає найбільший ККД. Робота допускається тільки короткочасно, коли φ>φ0, наприклад, у період пуску або короткочасних перевантажень. На сьогодні основним розрахунком пасових передач є розрахунок їхньої тягової здатності на базі кривих ковзання і ККД.