Структура системи законодавства

Структура системи законодавства – це зумовлена системою права внутрішня організація нормативно-правових актів, що виражається у їх єдності, об’єктивності, визначеності, а також у розподілі законів та підзаконних нормативно-правових актів за галузями та інститутами.

Існують такі види системи законодавства: горизонтальна (галузева) будова системи законодавства – за предметом правового регулювання; вертикальна (ієрархічна) будова системи законодавства – класифікація за – юридичною чинністю актів; федеративна будова системи законодавства –класифікація за особливостями форми державного устрою (державно-організаційна); комплексна будова системи законодавства.

Горизонтальна (галузева) будова системи законодавства – це структура системи законодавства зумовлена предметом правового регулювання – фактичними суспільними відносинами, на основі яких відокремлюються галузі системи законодавства, що відповідають галузям системи права. Наприклад, конституційне право – конституційне законодавство, трудове право – трудове законодавство. В інших випадках – існує галузь права, а галузь законодавства ні. Наприклад, морське право є, а відповідної галузі законодавства не існує.

Вертикальна (ієрархічна) будова системи законодавства – це структура системи законодавства побудована на юридичній силі нормативно-правових актів, зумовлена ієрархією органів державної влади, які приймають відповідні нормативно-правові акти. Найвищу силу має Конституція, прийнята парламентом або в результаті референдуму. На її основі приймаються всі інші нормативно-правові акти Далі йдуть конституційні закони, кодифіковані закони, звичайні закони та підзаконні нормативно-правові акти, які видаються на виконання законів і не повинні суперечити їм.

Не обов'язково, щоб нормативні акти, що входять до складу законодавства, мали форму закону. Важливо, щоб у конституції була вказівка на них як таких, що мають силу закону. До складу законодавства припустимо включати нормативно-правові акти Президента, уряду, видані в порядку делегування їм законодавчих повноважень, тобто переданих законодавчим органом (парламентом) відповідно до конституції. Це так зване «делегування Законодавство» (Франція, Великобританія та ін.)

Федеративна будова системи законодавства – це структура системи законодавства зумовлена федеративною формою державного устрою, у межах якої розрізняють два рівні системи нормативно-правових актів: федеративне законодавство і законодавство суб’єктів федерації, які внутрішньо мають горизонтальну і вертикальну будову.

Комплексна будова системи законодавства – це структура системи законодавства, яка зумовлена існуванням у системі законодавства комплексних утворень, що складаються на основі певного об’єкта правового регулювання і особливостей державного правління у цій сфері. До таких утворень належать природоохоронне, транспортне, господарське законодавство. На рахунок комплексної системи законодавства виникають різні тлумачення. Наприклад, кандидат юридичних наук – К.Г. Волинка виносить його, як окремий вид до галузевої, вертикальної і федеративної будови. Інша точка зору у доктора юридичних наук – О.Ф. Скакун, яка визначає комплексне (міжгалузеве) законодавство, як вид галузевого законодавства. Вона ділить галузеве законодавство на 2 види:

Спеціальне (внутрішньогалузеве) законодавство – це система нормативних приписів, що виражають норми підгалузі (рідше інституту) права. Тут підгалузь або інститут права становить спеціальне законодавство, що є частиною певної галузі законодавства.

Комплексне (міжгалузеве) законодавство – система нормативних приписів, що виражають норми декількох галузей, підгалузей, інститутів права, які становлять відносно самостійну (комплексну) сферу громадського життя. Тут галузь законодавства створюють об'єднані міжгалузеві інститути права. [13,80], [5,24-25], [10,18].