Перша допомога при опіках, дії крайніх температур та ураженні електричним струмом

Важкими є опіки від напалму та інших запалювальних речовин. Напалм прилипає до одягу і, продовжуючи горіти, вражає не лише шкіру, а й підшкірну клітковині та м'язи й утворює глибокі опіки. Залежно від глибини ураження шкіри і тканин тіла розрізняють чотири ступені опіків: легкий (І) — почервоніння шкіри; середньої тяжкості (П) — утворення пухирів; тяжкий (Ш) — змертвіння всієї товщини шкіри; надзвичайно тяжкий (IV) — обвуглювання тканин тіла. При великих (понад 10-15% поверхні тіла) опіках II—III ступенів виникає важке загальне Коли на потерпілому горить одяг, то насамперед потрібно його погасити, накинувши пальто, ковдру тощо. Потім необхідно дати потерпілому випити теплої підсоленої води. Обпечену частину тіла звільняють від одягу, обрізаючи і залишаючи на місці ті його шматки, що прилипли до тіла. Не можна розрізати або роздушувати пухирі, торкатись обпаленої поверхні руками, змазувати її жиром, маззю чи іншими речовинами. На опікову поверхню накладається стерильна пов'язка.
При великих опіках, які займають значну поверхню тіла, ураженого слід загорнути в чисте простирадло, вжити всіх необхідних заходів для запобігання шоку і терміново транспортувати його до медичного закладу. Перша допомога при відмороженнях, тепловому та сонячному ударі Відмороження — це ушкодження тканин організму внаслідок дії на них низьких температур. Відмороження можливі навіть за температури вище О °С, особливо ти періодичних відлигах. До відмороження призводить мок ре І тісне взуття, тривале перебування в нерухомому стані на холоді І в снігу, під холодним дощем. Найчастіше відморожуються кінцівки, насамперед нижні. Залежно від глибини ураження тканин тіла розрізняють чотири ступені відморожень: легкий (І) — синюшність, набряклість шкіри; середньої тяжкості (П) — хворобливість шкіри; тяжкий (Ш) — утворення пухирів (заживлення без наслідків); надзвичайно тяжкий (IV) — змертвіння м'яких тканин тіла і навіть кісток. Надаючи першу допомогу, потерпілого кладуть у ванну з теплою водою, а коли такої можливості немає, то захищають від холоду на місці: дають йому гарячий чай, каву, а мокрий одяг, мокре взуття замінюють сухим. Якщо ще не настали зміни в тканинах (пухирі на шкірі, змертвіння), то відморожені місця протирають спиртом чи одеколоном й обережно розтирають ватним тампоном або вимитими сухими руками до почервоніння шкіри. Якщо ж зміни вже є, то ушкоджені місця протирають спиртом і накладають стерильну пов'язку. Не рекомендується при відмороженнях будь-якого ступеня розтирати ушкоджені місця шкіри снігом, бо це може погіршити стан потерпілого. Тепловий удар може виникнути при загальному перегріванні внаслідок тривалої дії високої температури. Його різновидом е сонячний удар, зумовлений надмірною дією на організм людини прямих сонячних променів. 1 характеризується насамперед головним болем І припливом крові до голови, шумом у вухах, слабкістю, нудотою, запамороченням і спрагою. Якщо дія сонячних променів не припиняється і потерпілий не звертається за допомогою, то настає виснажливість, дихання поверхневе, пульс прискорений, слабкий. Потерпілий скаржиться на потемніння в очах, на біль у животі згодом починається пронос. У важких випадках температура тіла підвищується до 40 градусів С, виникають судоми, блювота, зіниці розширюються, можлива непритомність. При тепловому ударі симптоми розвиваються ще швидше. Ці ознаки свідчать про те, що якщо не вжити відповідних заходів, стан може різко погіршитись аж до непритомності. Перша допомога надається так: винести потерпілого на свіже повітря; розстебнути одяг на шиї, животі; покласти холодний компрес на голову, шию, ділянку грудей; потім напоїти його холодним напоєм (найкраще холодною мінеральною водою). При непритомності потерпілого чи зупинці його дихання необхідно провести штучне дихання та інші реанімаційні заходи.