Поворот виконання та судовий контроль

ГЛАВА XLII

ПОВОРОТ ВИКОНАННЯ ТА СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ

 

Поворот виконання

 

«Поворот виконання» — це повернення позивачем відповідачеві всього одержаного ним по скасованій (зміненій) постанові.

 

Питання про поворот виконання судових постанов виникає у зв’язку із скасуванням чи зміною вищестоящим судом уже виконаних постанов.

Поворот виконання спрямований на відновлення прав боржника, порушених виконанням рішення.

 

Поворот виконання можливий за будь-якими справами, але при наявності таких умов:

1) щоб позивач отримав від відповідача в порядку виконання рішення майно чи гроші; 2) щоб виконане рішення було скасовано вищестоящим судом повністю чи змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може. (випливає з ч.1 ст.380 ЦПК)

 

Порядок вирішення питань про поворот виконанняпередбачено статтями 380–382 ЦПК і складається з наступного:

1) питання про поворот виконання вирішується судом апеляційної чи касаційної інстанцій, коли він, скасувавши рішення, закриває провадження в справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю чи, змінивши рішення, задовольняє позовні вимоги в меншому роз­мірі; (випливає з ч.2 ст. 380 ЦПК) 2) коли рішення вищестоящим судом скасовано і справа направлена на новий розгляд, то при новому розгляді справи, постановляючи нове рішення, суд має в ньому вказати на поворот виконання, якщо в позові буде відмовлено чи позовні вимоги будуть задоволені в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду; (випливає з ст.382 ЦПК) 3) коли питання про поворот виконання не було вирішено ні вищестоящим судом, ні судом при новому розгляді справи, то за заявою відповідача це питання розглядається судом, в якому знаходиться справа.(випливає з ч.1 ст.381 ЦПК)

 

ЦПК Стаття 380. Порядок вирішення питання про поворот виконання 1. Питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. 2. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням. 3. У разі неможливості повернути майно в рішенні або ухвалі суду передбачається відшкодування вартості цього майна в розмірі грошових коштів, одержаних від його реалізації.   При повороті виконання позивач зобов’язаний повернути відповідачеві гроші чи те майно, яке він від нього одержав за скасованим рішенням, а у випадку неможливості повернення майна в натурі в постанові суду повинно бути передбачено від­шкодування вартості цього майна. 4. За судовим рішенням про поворот виконання видається виконавчий лист у порядку, встановленому цим Кодексом.

Стаття 384. Подання скарги

1. Скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.

2. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Отже, законом встановлений альтернативний порядок оскарження дій та бездіяльності державного виконавця. У даному випадку альтернатива вибору – суд або начальник відповідного відділу державної виконавчої служби – доповнюється можливістю оскарження до суду постанови цієї посадової особи після розгляду нею скарги заявника. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність суб¢єктів оскарження за формою і змістом мають відповідати загальним вимогам (ст.ст. 119, 120 ЦПК). У скарзі обов¢язково має бути зазначено, чиї і які саме рішення, дії чи бездіяльність оскаржуються, які саме права та свободи заявника порушено, наведено правове обґрунтування порушення цих прав чи свобод та у який спосіб вимагається їх поновлення. Також має бути вказано, чи звертався заявник з такою скаргою до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, чи була отримана відповідь та якого змісту. Якщо скарга не відповідає зазначеним вимогам, суддя може застосувати правила ст. 121 ЦПК. Порядок розгляду такої скарги регулюється розд. VII ЦПК “Судовий контроль за виконанням судових рішень”.

 

 

3. Про подання скарги суд повідомляє відповідний відділ державної виконавчої служби не пізніше наступного дня після прийняття її судом.

Ця дія вчинюється в межах провадження у справі до судового розгляду. Крім цього, суддя опитує заявника по суті заявленої вимоги, може сприяти у витребуванні доказів на підставі п. 5 ч. 6 ст. 130 ЦПК, вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду.

Стаття 386. Розгляд скарги

1. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

 

Цей строк за своєю природою є службовим. Судовий розгляд відбувається за загальними правилами у відкритому судовому засіданні за участю сторін – заявника та державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, дії, рішення чи бездіяльність якої оскаржуються.

2. Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.

3. Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, не працює на попередній посаді, він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника.

Ним може бути, наприклад, начальник або заступник начальника відповідного органу державної виконавчої служби.

ГЛАВА XLII

ПОВОРОТ ВИКОНАННЯ ТА СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ

 

Поворот виконання

 

«Поворот виконання» — це повернення позивачем відповідачеві всього одержаного ним по скасованій (зміненій) постанові.

 

Питання про поворот виконання судових постанов виникає у зв’язку із скасуванням чи зміною вищестоящим судом уже виконаних постанов.

Поворот виконання спрямований на відновлення прав боржника, порушених виконанням рішення.

 

Поворот виконання можливий за будь-якими справами, але при наявності таких умов:

1) щоб позивач отримав від відповідача в порядку виконання рішення майно чи гроші; 2) щоб виконане рішення було скасовано вищестоящим судом повністю чи змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може. (випливає з ч.1 ст.380 ЦПК)

 

Порядок вирішення питань про поворот виконанняпередбачено статтями 380–382 ЦПК і складається з наступного:

1) питання про поворот виконання вирішується судом апеляційної чи касаційної інстанцій, коли він, скасувавши рішення, закриває провадження в справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю чи, змінивши рішення, задовольняє позовні вимоги в меншому роз­мірі; (випливає з ч.2 ст. 380 ЦПК) 2) коли рішення вищестоящим судом скасовано і справа направлена на новий розгляд, то при новому розгляді справи, постановляючи нове рішення, суд має в ньому вказати на поворот виконання, якщо в позові буде відмовлено чи позовні вимоги будуть задоволені в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду; (випливає з ст.382 ЦПК) 3) коли питання про поворот виконання не було вирішено ні вищестоящим судом, ні судом при новому розгляді справи, то за заявою відповідача це питання розглядається судом, в якому знаходиться справа.(випливає з ч.1 ст.381 ЦПК)

 

ЦПК Стаття 380. Порядок вирішення питання про поворот виконання 1. Питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. 2. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням. 3. У разі неможливості повернути майно в рішенні або ухвалі суду передбачається відшкодування вартості цього майна в розмірі грошових коштів, одержаних від його реалізації.   При повороті виконання позивач зобов’язаний повернути відповідачеві гроші чи те майно, яке він від нього одержав за скасованим рішенням, а у випадку неможливості повернення майна в натурі в постанові суду повинно бути передбачено від­шкодування вартості цього майна. 4. За судовим рішенням про поворот виконання видається виконавчий лист у порядку, встановленому цим Кодексом.