Теоретико-методологічна частина

1.1.1.Обгрунтування проблеми дослідження

 

Сьогодні люди стали менше читати літературу і рівень розмовної мови став гіршим, а більшість молоді навіть не знають відомих письменників.

Причина зрозуміла: на ринку інформаційних послуг у книги з'явилися досить потужні конкуренти – телебачення, інформаційно-комп'ютерні технології.

Тим більше, що попри захоплення молоді різноманітними технологіями, в тому числі і читанням з екрана монітора, книга не втратила остаточно своїх позицій.

У 2000 році, на початку 21-ого століття, більше 5 тисяч людей стали учасниками великомасштабного дослідження соціологічного інституту НАН України, респондентам пропонувалось відповісти на питання про те, як вони проводять вільний час і ставляться до читання книг.

Згідно результатів дослідження, 36% людей відзначили те, що читають дві і більше книг на місяць, а 24% відсотки респондентів відмітили, що читають майже постійно і усюди. Найбільш популярним жанром для респондентів у 2000-му році стала класична література, її обрали 24% осіб. 56% опитуваних відповіли, що регулярно відвідують бібліотеку і 66% мають домашню бібліотеку. На питання – «Що заважає Вам читати?», 60 % людей відповіли, що їм не вистачає часу, а найбільш комфортним місцем для опанування книги став дім, читання вдома обрали 92% респондентів. [4]

Читання є важливим засобом навчання, виховання, розвитку особистості в цілому. Воно дозволяє знайомитись із новою інформацією, розширяти свій словарний запас, покращувати ораторські навички і стимулювати пам'ять тощо.

Вплив телебачення, ІКТ проявляється у тому, що з самого малку людина починає мислити стереотипами. Відбувається спрощення й огрубіння мовлення (діти мало спілкуються з високоякісною класичною літературою, не засвоюють її мови). Підвищується емоційний больовий поріг, тобто здатність реагувати на чужий біль, переживати і страждати (результат засилля на телеекрані бойовиків, сцен жорстокості і насилля). Під впливом частої зміни інформації нових ознак набуває її сприйняття, яке стає поверховим і фрагментарним ("кліповим", "мозаїчним"). Це відбивається і на сприйнятті друкованого (особливо великих розмірів – роман, повість) тексту: підліткові важко сконцентруватися на ньому. Перевага на телеекрані певних жанрів – бойовики, фільми жахів, трилери, еротика, кінороман, фентезі – обумовлює мотивацію під час вибору репертуару читання. Тим більше, що і книгоринок активно "просуває" серед читачів подібну низькопробну продукцію.

Такими є реалії – епоха панування книжкової культури закінчилася. Змиритися з цим важко, особливо тим, хто виріс у такій ще вчора читаючій країні, особливо після читацького буму 80-90-х років ХХ століття. Але мусимо сприйняти цей факт як дійсність.

У сучасності питання про читання має велике значення. Люди не хочуть читати. Це пов'язано з тим, що деякі не мають часу, інші після роботи або навчання дуже втомлюються і тому вже не можуть займатися улюбленими справами, інші ж більше віддають перевагу Інтернету, прослуховуванню музики або перегляду телебачення.

Проблема у тому, що змінилися умови для читання, все менше відкривається бібліотек та книжкових магазинів, книжки стають дорожчими.

 

1.1.2. Об'єкт і предмет дослідження

 

Об'єктом дослідження стали мешканці міста Маріуполь, які віддають перевагу різним літературним жанрам. Вікова категорія – 16 – 25 років.

Відбір проводився за віком, соціальним статусом, рівнем освіти.

У цій категорії є молоді люди, більшість з яких регулярно користуються інтернетом. Використовують його для отримання інформації, навчання, а так само для свого дозвілля, у тому числі і для читання літератури.

В даному випадку, у глобальній мережі дуже зручно спілкуватися з респондентами і знаходити з ними контакт досить швидко. Проводити анкетування в онлайн - режимі дуже лаконічно, оскільки цей сучасний метод займає мінімум часу і витрат у інтерв'юєра.

Респондентами виступили учні 1 - 4 курсів Донецького державного університету управління в місті Маріуполі, так само студенти 3 курсу Міжнародної академії управління персоналом Маріупольського інституту, а також люди без вищої освіти і безробітні.

Предмет – читання як різновид молодіжного дозвілля.

Мета і завдання дослідження

Метою нашого соціологічного дослідження є – виявлення основних характеристик та особливості читацької діяльності молоді у місті Маріуполь.

Завдання дослідження:

§ визначити обставини читання (місце,носії).

§ виявити до якого напрямку у літературі більш схильна молодь, з'ясувати залежність вибору жанру книги від віку і статі

§ з'ясувати долю читання у фонді вільного часу респондентів

§ визначити домінуючи мотиви і типові бар'єри читання молоді

§ порівняння читацьких характеристик сучасної молоді та попереднього покоління

 

1.1.4. Логічний аналіз понять

Операціоналізація основних понять

Інтерпретація основних понять

§ Книги – підбірка листів паперу, пергаменту або іншого листового матеріалу, що містять яким-небудь чином перенесені на них текст або ілюстрації, що скріпляє по одному краю і захищена обкладинкою. Кожна сторона листа в книзі називається сторінкою. Іноді книгою називається великий розділ документа або літературного твору. Книга, записана в електронному форматі, називається ще e-книга або електронна книга.

§ Літературний жанр – сукупність формальних і змістовних особливостей твору. Жанри сформовані наборами умов; багато творів використовують декілька жанрів за допомогою запозичення і об'єднання цих умов. Можливі визначення поняття «жанр» іноді обмежені мистецтвом і культурою, особливо літературою, але довга історія використання даного поняття спостерігається також і в риториці. У дослідженнях жанру поняття не порівнюється з початковим значенням. Швидше, всі існуючі твори відображають певні умови, беручи участь при цьому в створенні визначення поняття жанру. Літературні жанри: билина, драма, ода, елегія, оповідання, повість, роман, вірш, поема.

§ Молодь – покоління людей, що проходять стадію соціалізації, засвоюють, а в більш зрілому віці вже засвоїли,освітні, професійні, культурні та інші соціальні функції;залежно від конкретних історичних умов вікові критерії молоді можуть коливатися від 16 до 30 років.

§ Читання – один з найважливіших видів мовної діяльності, тісно пов'язаний як з вимовою, так і з розумінням мови. Також «читання» – це здатність сприймати, розуміти інформацію, яка записана (передана) тим або іншим способом або відтворена технічними пристроями.

 

 

§ Читацька діяльність – це активний, цілеспрямований, опосередкований мовною системою, літературознавчими знаннями і обумовлений поставленими навчальними завданнями процес сприймання, осмислення, інтерпретації і оцінки прочитаної текстової інформації.

§ Відпочинок, дозвілля – проведення часу, метою якого є відновлення нормального стану організму. За активністю:

Активний – (перемикання на будь-яку діяльність, відмінну від тої, що викликала втому – у бігові, наприклад: це буде спокійне ходіння, у плаванні – неквапливий рух у воді і т. д.): спорт, туризм, бесіда

Творчий – перехід до активності в малюванні, в створенні проектів, звертання до живопису, до літературних творів, режисури свят чи вистав тощо.

Пасивний (відносний спокій, відсутність активної рухомої діяльності): сон, розслаблення, перегляд фільмів, читання книг і т. д. [ 7 ]

§ Мотив – Внутрішня рушійна сила, що спонукає людину до дії [7]

 

 

 

Гіпотези.

 

Формулювання гіпотези – заключна частина теоретичної підготовки емпіричного соціологічного дослідження. Гіпотеза в соціологічному дослідженні – це науково обґрунтована уява про структуру соціальних об'єктів, характер елементів і зв'язків, які утворюють ці об'єкти, про механізм їх функціонування й розвитку. Наукова гіпотеза може бути сформульована тільки в результаті попереднього аналізу досліджуваного об'єкта з урахуванням різноманітних соціальних фактів

Гіпотези – це відправні моменти для дослідження, від них у прямій залежності знаходяться подальші етапи емпіричного соціологічного дослідження. Слід підкреслити, що формулювання гіпотез – це не марні теоретичні вправи, а розробка логічних вузлових моментів для збору й аналізу емпіричних даних. [7]

Гіпотези стосовно теми нашого соціологічного дослідження:

§ Більшість студентів вважають, що читати книги це марна трата часу.

§ Читаюча молодь віддає перевагу книжкам написаним у 21 столітті.

§ Зарубіжна (російська) література найбільш популярна серед молодих людей.

§ Дівчата віддають перевагу романам, а молоді люди оповіданням і повістям.

§ Більшість вважають за краще читати в громадському транспорті.

§ Обставини, що перешкоджають читанню – це відсутність книг та дефіцит часу.

Процедурна частина програми

1.2.1. Методи збору первинної емпіричної інформації.

Емпіричні дані, отримані в ході соціологічного дослідження, ще не дозволяють зробити вірні виводи, виявити закономірності і тенденції, перевірити висунуті програмою дослідження гіпотези. Отриману первинну соціологічну інформацію слід узагальнити, проаналізувати і науково інтегрувати. Для цього всі зібрані анкети, картки спостереження або бланки інтерв'ю необхідно перевірити, закодувати, ввести в ЕОМ, згрупувати отримані дані, скласти таблиці, графіки, діаграми і так далі. Іншими словами, необхідно застосувати методи аналізу і обробки емпіричних даних.

У соціології під методами аналізу і обробки соціологічної інформації розуміють способи перетворення емпіричних даних, отриманих в ході соціологічного дослідження. Перетворення проводиться з метою зробити дані компактними і придатними для змістовного аналізу, перевірки дослідницьких гіпотез і інтерпретації. Хоча неможливо провести достатньо чітку межу між методами аналізу і методами обробки, під першими зазвичай розуміють складніші процедури перетворення даних, які переплітаються з інтерпретацією, а під другими – в основному рутинні, механічні процедури перетворення отриманої інформації.

Ручну обробку використовують в основному як первинну при невеликих масивах інформації (до сотні анкет),а також при щодо простих алгоритмах її аналізу. Прикладом соціологічних досліджень, в яких часто удаються до ручної обробки, є пілотажні, експертні і соціометричні опити.

У даному соціологічному дослідженні передбачений ручний метод обробки емпіричної інформації.

Найбільш поширеним методом збору соціологічної інформації є опитування. Опитування передбачає, по-перше, усне чи письмове звернення дослідника до певної сукупності людей – респондентів із запитаннями, зміст яких репрезентує проблему, що вивчається, на рівні емпіричних індикаторів, по-друге, реєстрацію та статистичну обробку отриманих відповідей, а також їх теоретичну інтерпретацію. За формою й умовами спілкування соціолога з респондентом розрізняють письмові (анкетування) й усні (інтерв'ю) опитування, за місцем проживання, за місцем роботи і в цільових аудиторіях (глядачі в кінотеатрах, пацієнти в клініках і т. ін.), очні (особисті) й заочні (звернення з анкетою через газету, телебачення, по телефону), групові й індивідуальні і т. ін.

Основним інструментарієм збору первинного матеріалу в масових широкомасштабних соціологічних опитуваннях є стандартизована анкета. Стандартизованим є опитний аркуш (анкета), що відповідає наступним вимогам:

§ кожне з питань (пунктів) анкети пред'являється всім без винятку респондентам в одному і тому же фіксованому формулюванні;

§ визначений порядок пред'явлення питань, кожний з яких має свій зафіксований номер (відповідно до порядку пред'явлення);

§ до кожного зі змістовних питань додається перелік фіксованих відповідей.

Анкетування буває груповим і індивідуальним. Групове опитування застосовується за місцем роботи або навчання. Один анкетер найбільш ефективно працює з 15 – 20 особами. При цьому досягається 100% повернення анкет, підтримуються взаємні стосунки між анкетерами й респондентами. При індивідуальному анкетуванні анкети розповсюджуються на робочих місцях чи за місцем проживання респондентів. Термін повернення анкет заздалегідь обговорюється.

Ми обрали заочне опитування – онлайн - анкетування, яке проводилося за допомогою соціальних мереж "Вконтакте" та "Facebook".

За допомогою методу анкетування можна з найменшими витратами отримати високий рівень масовості дослідження. Особливістю цього методу можна назвати його анонімність (особа респондента не фіксується, фіксуються лише його відповіді). Анкетування проводиться в основному у випадках, коли необхідно з'ясувати думки людей по якихось питаннях і охопити велике число респондентів за короткий строк.

Також до основних переваг методу онлайн - анкетування можна віднести наступні:

§ Швидкий і ефективний збір і обробка даних.

§ Мінімальні витрати (в порівнянні з прямими інтерв'ю, телефонними інтерв'ю).

§ Можливість створення різноманітних питань, які не можуть бути задані в прямому інтерв'ю (питання про ієрархію, питання матриці, оцінка відеоматеріалу).

§ На інтернет-опитування респонденти чуйніші.

§ Більше часу, щоб подумати над відповіддю.

§ Aнонімність та інтимність, тому респонденти відкритіші і щиріші, чим під час прямого інтерв'ю.

§ Oнлайн-анкетування дозволяє провести опитування незалежно від часу і відстані, у гарній формі представити результати опитування і обробити їх.

Але, необхідно відзначити, що існують деякі і недоліки онлайн - анкетування:

§ Не у всіх користувачів ваших послуг (продуктів) може бути доступ до інтернету.

§ При заповненні онлайн-анкет, респонденти часто не проходять опитування до кінця.

Інтернет-користувачі в основному – молоді люди, тому, якщо Вашою цільовою аудиторією є все населення або люди старшого віку, результати онлайн-анкетування не відображатимуть реальної картини. [3]

 

Вибірка.

 

У даному соціологічному дослідженні взяло участь 50 осіб у віці від 16 до 25 років.

Вибірка– це:

1) сукупність тих елементів об'єкту дослідження, яка безпосередньо вивчатиметься;

2) способи і процедури відбору елементів об'єкту дослідження.

Генеральна сукупність– повна сукупність об'єктів, що мають відношення до проблеми, що вивчається. У соціологічних дослідженнях як генеральна сукупність найчастіше виступають індивіди – населення (міста, країни і тому подібне), соціальна група (молодь, безробітні, бізнесмени і тому подібне), аудиторія засобів масової комунікації і ін. Проте у багатьох випадках генеральна сукупність може складатися з крупніших елементів (об'єктів) – сімей (домогосподарств), академічних груп, підприємств, релігійних общин, окремих населених пунктів або держав і тому подібне. [3]

Вибіркова сукупність– частина об'єктів з генеральної сукупності, відібраних для вивчення, з тим щоб зробити висновок про всю генеральну сукупність.

Для того, щоб висновок, отриманий шляхом вивчення вибірки, можна було розповсюдити на всю генеральну сукупність вибірка повинна володіти властивістю репрезентативності.

Репрезентатівність– це здатність вибірки представляти сукупність, що вивчається. Чим точніше склад вибірки представляє сукупність по питаннях, що вивчаються, тим вище її репрезентативність.[3]

Для свого соціологічного дослідження я вибрала стихійну вибірку з генеральної сукупності.

Дослідник при застосуванні даного методу в деякій мірі контролює вибірку (наприклад, публікуючи анкету в журналі, він звертається тільки до читачів цього журналу), але рішення про включення у вибірку приймає сам респондент. Тобто, її розмір заздалегідь часто не відомий, а визначається конкретною умовою - активністю респондентів.

Сфери застосування стихійної вибірки:

§ анкети, що публікуються в газетах і журналах;

§ поштові опитування;

§ онлайн - опитування;

§ опитування покупців в залах супермаркетів;

§ опитування пасажирів на зупинках і в суспільному транспорті.

 

Об'єм вибірки	Тип вибірки	Вік	Респонденти	Географія опитування
50 чоловік Даний об'єм представляє всю вібірку.	Стихійна Тому що вона дозволяє зробити більш точний аналіз.	16-18 років – 5% опитуваних, 19-22 років – 85% опитуваних, 23-25 років – 10% людей	Молодь, Чоловіки та жінки,які проживають у м. Маріуполь.	м. Маріуполь студенти ДонДУУ, Студенти МАУП і звичайні жителі міста.

 

Логічна структура анкети

 

Питання	Вид питання та його шкала
Основні питання
Ваш вид діяльності	Закрите,номінальна
Вам подобаються книги?	Закрите,рангова
До якого напрямку у літературі Ви більш схильні?	Закрите,номінальна
Якому літературному жанру Ви віддаєте перевагу?	Закрите,номінальна
Скільки часу Ви приділяєте для читання в день?	Закрите,інтервальна
За який час Ви прочитали свою останню книгу?	Закрите,інтервальна
Де Ви зазвичай читаєте?	Напівзакрите,номінальна
Чи є у Вас дома домашня бібліотека?	Закрите,рангова
Ваша освіта	Закрите,номінальна
Напишіть Вашого улюбленого автора	Відкрите
На якій мові Ви зазвичай читаєте книги?	Напівзакрите,номінальна
Назвіть Вашу улюблену книгу	Відкрите
Паспортичка
Ваша стать	Соціально- демографічне,номінальна
Ваш вік	Соціально-демографічне,інтервальна

 

 

1.2.4. Робочий план проведення дослідження.

Найменування заходу	Термін виконання	Відповідальний за виконання
Інструктаж з техніки безпеки та консультація з керівником практики,оформлення щоденника	03.09 – 05.09	Коллє Ю.М. Никифоренко Н.О.
Ознайомлення з соціологічної інформації щодо практики.	06.09 – 10.09	Коллє Ю.М. Никифоренко Н.О.
Розробка соціологічного інструментарію	11.09 – 12.09	Коллє Ю.М. Никифоренко Н.О.
Обґрунтування математичної моделі дослідження	14.09 – 17.09	Коллє Ю.М. Никифоренко Н.О.
Обґрунтування математичної моделі дослідження	18.09– 20.09	Коллє Ю.М. Никифоренко Н.О.
Візуалізація отриманих даних та аналіз емпіричних даних	22. 09– 23.09	Коллє Ю.М. Никифоренко Н.О.
Розробка практичних рекомендацій щодо діяльності бази практики за проблемою соціологічного дослідження	24.09 - 27.09	Коллє Ю.М. Никифоренко Н.О.
Презентація аналітичних результатів	28.09 – 30.09	Коллє Ю.М. Никифоренко Н.О.
Підготовка звіту за результатами соціологічної практики	1.10 – 7.10	Коллє Ю.М. Никифоренко Н.О.