Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Система соціального партнерства (самостійне опрацювання)↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 6 Содержание книги
Поиск на нашем сайте
На етапі становлення ринкової економіки здійснюється кардинальна зміна соціально-трудових відносин. Соціальне партнерство являє собою такий тип і систему відносин між роботодавцями і працівниками, за якого в межах соціального миру забезпечується узгодження їхніх соціально-трудових відносин. Функціонування системи соціального партнерства здійснюється на тристоронній (трипартизм) співпраці спілки підприємців (підприємців), тобто роботодавців, профспілок та органів державної влади. Гарантією ефективного функціонування механізму соціального партнерства є чітке визначення інтересів кожної з трьох основних соціальних сил суспільства, розумний розподіл ролей і відповідальності за визначення і реалізацію спільної соціально-економічної політики. Мета соціального партнерства полягає в прагненні держави, роботодавців і найманих працівників досягти загального блага в суспільстві через підвищення продуктивності праці, розвиток науково-технічного прогресу, збільшення валового національного продукту, підвищення рівня життя. Згідно з принципами, розробленими Міжнародною організацією праці (МОП), соціальне партнерство має ґрунтуватися на демократичних засадах: свободі, справедливості, плюралізму, бажанні сторін досягти взаєморозуміння та наданні можливостей брати участь у прийнятті спільних рішень. Правовою основою системи соціального партнерства є Конституція України, Закони України «Про колективні договори і угоди», «Про професійні союзи, їх права і гарантії діяльності» інші закони і нормативні правові акти, що регулюють трудові відносини, положення і рекомендації МОП. Держава забезпечує правове регулювання взаємовідносин між партнерами, організовує і координує переговори, встановлює, гарантує і контролює дотримання мінімальних норм і гарантій у сфері праці і соціально-трудових відносин (умови оплати праці, відпочинку, соціального захисту населення тощо). Підприємці (роботодавці), захищаючи свої інтереси і права як власників засобів виробництва, у соціальному партнерстві вбачають можливість проведення погодженої технічної, економічної політики без різких потрясінь і руйнівних конфліктів. Підприємці несуть основну відповідальність за результати господарювання, забезпечення належних умов праці і розмірів її оплати та фінансового забезпечення соціального захисту працівників. Профспілки як захисники і виразники інтересів найманих працівників покликані виборювати і захищати соціальні, економічні та професійні права працівників, боротися за соціальну справедливість, сприяти створенню для людини належних умов праці й життя. Система соціального партнерства об'єднує можливості держави, підприємців і профспілок для досягнення соціального миру, сприяє створенню належних умов для економічного розвитку країни, позитивно впливає на формування і використання трудових ресурсів. Здійснення цього відбувається за допомогою розроблення і реалізації узгоджених економічних і соціальних програм, забезпечення певних гарантій щодо оплати праці, робочого часу і відпочинку; регулювання ринку праці і створення необхідних умов для підвищення ефективності зайнятості населення; забезпечення на виробничому рівні згідно з угодами і договорами належних умов для ефективного використання трудового потенціалу. В Україні система соціального партнерства охоплює: сферу дії, зміст колективних договорів і угод, сторони переговорів та їхні повноваження, періодичність переговорів і процедури вирішення конфліктів. Під час ведення колективних переговорів, укладання договорів та угод, взаємних консультацій і контролю, а також вирішування колективних спорів необхідно брати до уваги, окрім загальних принципів всієї системи соціального партнерства, деякі специфічні.
У процесі здійснення колективних переговорів партнерство повинно ґрунтуватися на: • основі трипартизму, тобто представництва уряду або виконавчих органів влади (держави), профспілок і підприємців; • рівності сторін на переговорах і недопустимості ущемлення прав працівників і підприємців; • довірі у відносинах; • знанні і повазі щодо прав і обов'язків один до одного, недопущенні конфронтації; • відкритості і доступності переговорів; • умінні слухати партнера; • додержанні культури полеміки, дискусії, критики; • обов'язковості і надійності, необхідності завершувати переговори домовленістю. Укладання колективних договорів повинно ґрунтуватися на таких принципах: • дотримання норм законодавства; • рівноправність сторін; • вільний вибір і обговорення питань, які становлять зміст колективних договорів і угод; • добровільність взяття зобов'язань; • реальність забезпечення зобов'язань, що беруться; • більша вигода для трудівників під час прийняття даних колективних угод (договорів) порівняно з попередніми.
Під час взаємних консультацій і контролю необхідно дотримуватися таких принципів: •регулярність проведення консультацій у процесі співробітництва; • систематичність контролю і відповідальність; • відповідальність за неподання інформації; • гласність під час здійснення контролю за додержанням договорів, угод. У процесі вирішення колективних спорів (конфліктів) необхідно дотримуватися таких принципів: • пріоритетність примирювальних методів, які повинні застосовувати примирювальні комісії та арбітраж; • використання страйку як крайнього засобу вирішення трудового спору; • прагнення сторін до скорішого урегулювання конфлікту і підписання угоди.
Система соціального партнерства повинна являти собою взаємозв'язаний і узгоджений механізм функціонування різних видів угод і колективних договорів, що забезпечують надійні гарантії й ефективне регулювання заробітної плати. Питання для самоконтролю:
1. Охарактеризуйте систему заходів громадського і державного регулювання соціально-трудових відносин. 2. Розкрийте суть соціального партнерства. 3. Назвіть мету соціального партнерства. 4. Яких принципів необхідно дотримуватися під час консультацій, у вирішенні спорів? 5. На яких засадах має ґрунтуватися соціальне партнерство? 6. Дайте визначення колективному договору. Які питання він регулює? 7. Дайте визначення колективній угоді. Охарактеризуйте зміст угод. 8. Предметом переговорів і складником колективного договору які мають бути елементи організації заробітної плати?
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-27; просмотров: 120; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.221.240.14 (0.006 с.) |