Засоби керування комутаторами

Більшість сучасних комутаторів підтримують різні функції керування й моніторингу. До них відносяться дружній користувачеві Web-Інтерфейс керування, інтерфейс командного рядка (Command Line Interface, CLI), Telnet, Snmp-Керування. У комутаторах D-Link серії Smart також реалізована підтримка початкового настроювання й відновлення програмного забезпечення через утиліту D-Link Smartconsole Utility.

Web-Інтерфейс керування дозволяє здійснювати настроювання й моніторинг параметрів комутатора, використовуючи будь-який комп'ютер, оснащений стандартним Web-Браузером. Браузер являє собою універсальний засіб доступу й може безпосередньо підключатися до комутатора по протоколу HTTP.

Головна сторінка Web-Інтерфейсу забезпечує доступ до різних настроювань комутатора й відображає всю необхідну інформацію про пристрій. Адміністратор може швидко подивитися статус пристрою, статистику по продуктивності і т.д., а також зробити необхідні настроювання.

Доступ до інтерфейсу командного рядка комутатора здійснюється шляхом підключення до його консольного порту термінала або персонального комп'ютера із установленою програмою емуляції термінала. Це метод доступу найбільш зручний при первісному підключенні до комутатора, коли значення IP-Адреси невідомо або не встановлене, якщо буде потреба відновлення пароля й при виконанні розширених настроювань комутатора. Також доступ до інтерфейсу командного рядка може бути отриманий по мережі за допомогою протоколу Telnet.

Користувач може використовувати для настроювання комутатора будь-який зручний йому інтерфейс керування, тому що набір доступних через різні інтерфейси керування функцій однаковий для кожної конкретної моделі.

Ще один спосіб керування комутатором — використання протоколу SNMP (Simple Network Management Protocol). Протокол SNMP є протоколом 7-го рівня моделі OSI і розроблений спеціально для керування й моніторингу мережними пристроями й додатками зв'язки. Це виконується шляхом обміну керуючою інформацією між агентами, що розташовуються на мережних пристроях, і менеджерами, розташованими на станціях керування. Комутаторами D-Link підтримується протокол SNMP версій 1, 2з і 3.

Також варто відзначити можливість відновлення програмного забезпечення комутаторів (за винятком некерованих). Це забезпечує більш довгий строк експлуатації пристроїв, тому що дозволяє додавати нові функції або усувати наявні помилки в міру виходу нових версій ПО, що суттєво полегшує й здешевлює використання пристроїв. Компанія D-Link поширює нові версії ПО безкоштовно. Сюди ж можна включити можливість збереження настроювань комутатора на випадок збоїв з наступним відновленням або тиражуванням, що рятує адміністратора від виконання рутинної роботи.

Підключення до комутатора

Перед тем, як почати настроювання комутатора, необхідно встановити фізичне з'єднання між ним і робочою станцією. Існують два типи кабельного з'єднання, використовуваних для керування комутатором. Перший тип - через консольний порт (якщо він є в пристрою), другий - через порт Ethernet (по протоколу Telnet або через Web-Інтерфейс). Консольний порт використовується для первісної конфігурації комутатора й звичайно не вимагає настроювання. Для того щоб одержати доступ до комутатора через порт Ethernet, у браузері необхідно ввести IP-Адресу за замовчуванням його інтерфейсу керування (звичайно він зазначений у посібнику користувача).

При підключенні до мідного (рознімання RJ-45) порту Ethernet комутатора Ethernet-Сумісних серверів, маршрутизаторів або робочих станцій використовується чотирипарний кабель UTP категорії 5, 5е або 6 для Gigabit Ethernet. Оскільки комутатори D-Link підтримують функцію автоматичного визначення полярності (MDI/MDIX), можна використовувати будь-який тип кабелю (прямий або кросовий).

 

Рис. 2.1. Підключення комп'ютера до комутатора

 

Для підключення до мідного (роз’єм RJ-45) порту Ethernet іншого комутатора також можна використовувати будь-який чотирипарний кабель UTP категорії 5, 5е, 6, за умови, що порти комутатора підтримують автоматичне визначення полярності. А якщо ні, то треба використовувати кросовий кабель.

 

Рисунок 2.2. Підключення комутатора до звичайного (не Uplink) порту комутатора за допомогою прямого або кросового кабелю

 

Правильність підключення допоможе визначити світлодіодна індикація порту. Якщо відповідний індикатор горить, то зв'язок між комутатором і підключеним пристроєм установлена. Якщо індикатор не горить, можливо, що не включене живлення одного із пристроїв, або виникли проблеми з мережним адаптером підключеного пристрою, або є неполадки з кабелем. Якщо індикатор загоряється й гасне, можливо, є проблеми з автоматичним визначенням швидкості й режимом роботи (дуплекс/напівдуплекс) (за докладним описом сигналів індикаторів необхідно звернутися до посібника користувача комутатора конкретної моделі).