Характеристика продукції цеху

РОБОЧА ПРОГРАМА

переддипломної практики для студентів V КУРСУ ДЕННОЇ ТА VI КУРСУ ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ спеціальності

7.05170102 "Технології жирів і жирозамінників"

Затверджено на засіданні кафедри хімічної технології високомолекулярних сполук Протокол №11 від 17.05.2011р.

 

 

Дніпропетровськ УДХТУ 2012

Робоча програма переддипломної практики для студентів V денної і VI заочної форм навчання спеціальності 7.05170102 "Технології жирів і жирозамінників"/ Укл. Т.Ю. Коляда. – Дніпропетровськ: ДВНЗ УДХТУ, 2012. – 26 с.

 

Укладачі: Т.Ю. Коляда, асистент

 

 

Відповідальний за випуск: Черваков О.В., канд. хім. наук

 

ВСТУП

Переддипломна практика здійснюється, після завершення теоретичного навчання, на підприємствах харчової та олійно-жирової промисловості.

Під час проходження переддипломної практики студенти набувають практичні навички роботи інженера-технолога шляхом дублювання роботи майстра, начальника або технолога зміни.

Під час перебування на практиці студенти повинні:

♦ виконувати діючі на підприємстві правила внутрішнього розпорядку;

♦ виконувати розпорядження керівників практики, начальника цеху, майс­тра, начальника зміни за місцем проходження практики;

♦ суворо дотримуватись і виконувати правила охорони праці, техніки без­пеки і промислової санітарії;

♦ вивчити задане темою дипломного проекту виробництво і скласти звіт;

♦ зібрати необхідні матеріали для дипломного проекту згідно з програмою практики, методичними вказівками до дипломного проектування та вказівками керівника практики та керівника дипломного проекту;

♦ вивчити посадові обов'язки майстра або начальника зміни, робота кот­рих дублюється студентом;

♦ здати диференційний залік за підсумками практики комісії, створеної на підприємстві, або протягом 10 днів після початку семестру кафедральній комісії.

На кожне підприємство, де проходить практика студентів, наказом ректора університету призначається керівник практики із числа викладачів кафедри. Обов'язками керівника практики від університету є:

♦ розподіл студентів на робочі місця згідно з темами дипломних проектів та робіт;

♦ узгодження тематики дипломних проектів та робіт з керівниками прак­тики на підприємстві;

♦ консультування студентів з питань практики та складання звіту з прак­тики;

♦ контролювання знань студентів з технології, устаткування, управління технологічним процесом, посадових обов'язків майстра, начальника зміни, охо­рони праці, охорони навколишнього середовища, компонування устаткування та особливостей конструкції промислової будівлі;

♦ приймати диференційний залік з практики.

Для керівництва практикою студентів на підприємстві наказом директора підприємства призначаються керівники практики кожного студента з числа інже­нерно-технічного персоналу цеху, технічного відділу, лабораторії та ін. їхніми обов'язками є:

♦ ознайомитись з програмою практики, індивідуальним завданням і темою дипломного проекту студента;

♦ ознайомити студента з технологією виробництва за темою проекту, роз­ташуванням устаткування та технікою безпеки при проведенні технологічного

♦ на практичних прикладах працюючого устаткування пояснити особли­вості технологічного процесу та його керування;

♦ рекомендувати студентам літературу, посібники, довідники, технічну документацію та інші матеріали для вивчення технологічного процесу і складан­ня звіту по практиці;

♦ допомагати студентам зібрати необхідний матеріал для дипломного про­екту. Рекомендувати перспективні технічні рішення для удосконалення техноло­гічного процесу, заходи з поліпшення якості продукції, збільшення потужності виробництва в цілому та окремих машин і апаратів, рекомендувати більш сучасне устаткування та технологічні рішення окремих стадій виробництва. Рекомендува­ти шляхи удосконалення виробництва механізації, автоматизації, керування тех­нологічного процесу та більш раціонального розташування устаткування;

♦ після закінчення практики скласти виробничу характеристику на студе­нта, в якій дати відгук: оцінити знання технології виробництва та роботи устат­кування, виконання правил внутрішнього розпорядку, техніки безпеки, повноту та якість звіту по практиці за п'ятибальною системою.

 

 

МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

 

 

Метою переддипломної практики є закріпити теоретичні знання, одержані студентом при вивченні фундаментальних загально-технічних спеціальних дис­циплін, та придбати навички роботи інженерно-технічного персоналу цеху.

Задачею практики є вивчення технологічного процесу устаткування цеху, організації праці, керування виробництвом, а також зібрати матеріал для вико­нання дипломного проекту.

Після проходження практики студенти повинні

ЗНАТИ:

♦ технологічний процес виробництва заданого полімеру;

♦ вплив різних технологічних факторів на продуктивність виробництва і якість продукції;

♦ будову і принципи дії устаткування у цеху;

♦ засоби автоматизації та керування технологічним процесом;

♦ методи контролю якості сировини, і готової продукції;

♦ постачальників сировини та споживачів готової продукції;

♦ призначення та використання готової продукції;

♦ посадові інструкції майстра, начальника зміни, технолога цеху;

♦ технічну документацію, що ведуть під час технологічного процесу майс­три, начальники зміни, технологи цеху;

процесу;

♦ техніку безпеки та протипожежну техніку цеху, заходи та засоби охорони праці;

♦ документацію, яку ведуть в цеху при порушеннях техніки безпеки та нещасних випадках;

♦ викиди виробництва по усіх стадіях, методи їх знешкодження або вико­ристання;

♦ заходи та засоби охорони довкілля від цехових викидів;

♦ заходи та засоби усунення можливих порушень технологічного процесу та дія інженерно-технічного персоналу цеху в аварійних ситуаціях.

УМІТИ:

♦ пояснити технологічний процес по технологічній схемі;

♦ пояснити будову та роботу окремих машин та апаратів та їх взаємодію за технологічною схемою;

♦ працювати на робочих місцях молодшого інженерно-технічного персо­налу цеху (майстра, начальника зміни, змінного технолога) при обслуговуванні технологічного процесу, а також обслуговування пуску, зупинки та аварійних си­туацій виробництва;

♦ вести технічну документацію на робочих місцях інженерно-технічного персоналу цеху;

♦ виконувати розрахунки завантажень сировини в апарати;

♦ виконувати матеріальні та теплові розрахунки;

♦ виконувати розрахунки продуктивності основного і допоміжного устат­кування цеху.

Усі перелічені вище питання (знати та уміти), є питаннями, знання яких контролюється при отриманні диференційного заліку з практики, що приймається на виробництві або в університеті.

 

 

ЗМІСТ ПРАКТИКИ

При проходженні переддипломної практики студенти вивчають велику кі­лькість питань, які стосуються роботи цеху в загальній структурі всього підпри­ємства. Всі ці питання треба вивчити і зафіксувати в звіті по практиці. Звіт таким чином повинен являти собою опис виробничої діяльності цеху, технологію, уста­ткування та його устаткування, організації виробництва та інше. Крім того студе­нти повинні вивчити виробництво так, щоб на основі діючого цеху, теоретичних знань отриманих в університеті та літературних джерел, могли виконати завдання з проектування подібного цеху або виробництва. Тому звіт з практики повинен містити всі дані, що будуть необхідні для проектування.

Виходячи із мети та задач практики, та вимог до змісту дипломного прое­кту, рекомендується такий зміст та склад звіту з практики:

 

 

Вступ

1. Характеристика продукції цеху.

2. Характеристика сировини та допоміжних матеріалів.

3. Опис технологічного процесу.

4. Аварійні ситуації виробництва.

5. Опис устаткування цеху.

6. Управління технологічним процесом та засоби його автоматизації.

7. Норми технологічного режиму.

8. Матеріальний баланс виробництва.

9. Стандартизація і контроль якості продукції.

10. Енергетичні затрати.

11. Внутрішньо цеховий транспорт.

12. Опис цехової будівлі і компонування устаткування.

13. Допоміжні відділення цеху, складські приміщення, адміністративно-господарчі та побутові приміщення.

14. Заходи та засоби охорони праці.

15. Заходи та засоби охорони довкілля.

16. Шляхи раціоналізації та удосконалення виробництва.

17. Організаційно-економічна частина.

Література

Додатки:

1. Технологічна схема виробництва.

2. Креслення заданого апарату.

3. Креслення планів і розрізів цеху.

4. Посадові інструкції інженерно-технічних працівників цеху.

5. Зразки технічної документації цеху.

У звіті, що складений за указаною структурою, повинні бути всі необхідні для дипломного проектування матеріали. Якщо за темою дипломного проекту або індивідуальним завданням виникне необхідність опису інших питань, то вони ви­діляються у самостійний розділ, який розташовується після розділу 15.

 

 

Зміст звіту

Вступ

У цьому розділі звіту треба дати загальну характеристику цеху, яке місце він займає на підприємстві, дається загальна характеристика продукції, яка в ньо­му випускається, її значення, попит і призначення. Треба описати зв'язки цеху з іншими виробництвами підприємства за сировиною та готовою продукцією, ко­ротко описати, які цехи та служби підприємства, чим забезпечують ваше вироб­ництво (сировина, вода, паливо, електроенергія, тара).

У вступі коротко наводять економічний стан цеху, контингент робочих і інженерно-технічних працівників, їх соціальну забезпеченість та захищеність. Обсяг вступу 2-3 сторінки.

 

 

Опис технологічного процесу

Опис технологічного процесу починають з короткої характеристики методу виробництва, що застосовується в цеху. Потім перелічують стадії технологічного процесу, а потім, послідовно описується технологія виробництва, починаючи з підготовки сировини до прийняття готової продукції до складу.

Зверніть увагу на те, що при опису технологічного процесу головна увага приділяється послідовності завантаження продуктів на переробку, послідовності проходження речовин із апарата в апарат, засоби транспортування речовин та їх дозування та деякі особливості проходження реакцій або фізико-механічних перетворень. Інколи при описі технології докладно описують контроль процесу (та його частоту), особливо при доведенні до нормативів тих показників, від яких залежить якість продукції. Такі показники технологічного процесу, як тривалість перебування речовин в реакторах, температура, кількість речовин (концентрації) та тиск при описі технологічного процесу, не наводяться, а якщо і вказуються то найбільш важливі, проміжні або допоміжні тому, що всі вони зведені до однієї таблиці, що оформлюється у вигляді окремого розділу "Норми технологічного режиму".

Опис технологічного процесу доповнюється, також, розділом, де висвіт­люються засоби та методи управління технологічним процесом.

При описі стадії, де відбуваються хімічні перетворення, обов'язково записують докладний механізм головної реакції та всіх побічних, другорядних. Треба відзначити також ступінь перетворення речовин.

 

Норми технологічного режиму

Розділ можна виконати у вигляді таблиці, що розподілена на такі вертика­льні графи:

♦ назва технологічної стадії і апарата в якому вона відбувається;

♦ назва речовини, що завантажується в апарат;

♦ їх маса або об'єм;

♦ тривалість стадії;

♦ температура;

♦ тиск.

У випадку, коли температура або тиск змінюються, указують початкове і скінченне значення.

 

 

Матеріальні розрахунки

Матеріальний баланс виробництва беруть із технологічного регламенту у якому він звичайно складається за практичними показниками виробництва та завантаження в реактор або на тону готової продукції.

У дипломному проекті завжди вносять деякі зміни технологічної схеми або технологічного режиму, що спрямовані на збільшення продуктивності, по­кращення якості продукції, покращання умов праці.

Користуватись матеріальним балансом базового підприємства при вико­нанні дипломного проекту не можна, тому необхідно взяти його за основу, про­аналізувати і знайти найбільш прийнятні шляхи раціоналізації виробництва. Це може бути:

♦ зменшення втрати сировини, проміжних та допоміжних продуктів;

♦ зменшення викидів, відпадків виробництва в Повітря, воду та ґрунти;

♦ збільшення степеня конверсії мономерів;

♦ зменшення часу реакції та інше.

Таким чином матеріальний баланс виробництва при узгодженні із заводським керівником практики, може бути удосконалений.

 

 

Опис устаткування цеху

У цьому розділі наводиться перелік устаткування цеху з докладною техні­чною характеристикою згідно з технологічною схемою, яка вибрана для проектування.

Технічна характеристика ємкісної апаратури включає: тип апарату, при­значення (за технологічною схемою), повний об'єм, масу, марку матеріалу (або матеріали, якщо апарат багатошаровий, емальований та інше), габарити, вигляд у поперечному перерізі (циліндричний чи квадратний), спосіб монтажу (вертикальний, горизонтальний, провисаючий на міжповерховому перекритті).

Для апаратів з мішалками указують тип мішалки, частоти обертання, тип, потужність і марку двигуна.

Для апаратів з обігріванням (охолодженням) указати тип сорочки (змійо­вика) для обігріву, площу теплообміну, матеріал і товщину теплоізоляції, місце її розташування.

Опис машин і механізмів, крім технічної характеристики, доповнюється вказівками про їх продуктивність, особливості конструкції та монтажу.

Всі машини і апарати повинні мати габаритні розміри та масу, що необ­хідно при виконанні розділу дипломного проекту - "Компоновка устаткування".

Цей розділ можна виконати у вигляді таблиці з обов'язковим переліком усіх наведених вище характеристик. Індивідуальні характеристики машин та апаратів можна навести в графі "Примітки".

 

 

Цеховий транспорт

Головним транспортним засобом для переміщення рідин і газів є насоси, компресори, вентилятори, вакуум насоси. При описі цих транспортних засобів, як і в попередньому розділі, наводять їх технічну характеристику – тип, марку., призначення, габарити, масу, продуктивність, напір, потужність і марку двигуна.

ІІневмотранспорт характеризують за призначенням, продуктивністю, типом, видом переміщення сипучих речовин, потужністю вентиляторів, якими вони упорядковані.

Транспортними засобами в цеху можуть бути стрічкові переносники (транспортер), різного типу конвеєри, вантажні ліфти, авто – і електрокари, мостові крани, кранбалки, тельфери та інше. Характеристика цих транспортних засобів повинна включати призначення, тип, продуктивність, потужність, вантажопідйомність, габарити, масу та кількість (загальну та одночасно працюючих).

 

 

Енергетичні витрати цеху

Розділ можна виконувати у вигляді таблиці, у якій перелічити всі види енерговитрат цеху: пара, електроенергія, стиснене повітря, горючий газ або інші види палива, які входять в калькуляцію собівартості продукції. Визначити витрати за рік у масових одиницях та кДж, у цю ж таблицю можна внести питомі витрати на одиницю готової продукції (кг або тону). У цьому ж розділі визначають витрати води на виробничі і побутові потреби. Витрати енергоносіїв також треба розділити за призначенням, тиском, напругою на виробничі і побутові потреби (опалення в зимовий період, вентиляцію, освітлення).

Охорона довкілля

Спочатку дається опис всіх викидів виробництва, які можуть потрапити за межі цеху: газоподібні, стічні води та тверді викиди. Визначають місце викидів, їх кількість, агрегатний стан. Це можуть бути вихлопні гази насосів, пневмотранспорту, дихання апаратів і ємностей, вентиляційні вихлопи. Стічні води можуть виносити, із цеху різні речовини. Які це речовини, їх кількість, куди дівають цю воду. Тверді викиди після чистки апаратів, фільтрів та інше. Для кожного компонента викидів, а особливо для викидів розчинників, у ви­гляді випаровувань чи у водному розчині приводять ГДК у повітрі навколишнього середовища за межами цеху та ГДК у поверхневих водах, у разі викидів із каналізаційними водами без знешкодження і очищення.

Після цього описують заходи та засоби, що використовують у чеху і на підприємстві для уловлювання, переробки, знешкодження або знищення небезпечних для навколишнього середовища газоподібних, рідких або твердих викидів. Засобами охорони навколишнього середовища можуть бути окремі апарати та устаткування, цехові та заводські технологічні процеси комплексної переробки викидів. При необхідності при описі технології знешкодження викидів приводять технологічні схеми у спрощеному вигляді.

 

 

ДОДАТКИ

Креслення основного апарату

Креслення основного апарату, що заданий темою дипломного проекту, пе­реважно реактора, сушарки та інше являє собою складальне креслення з доклад­ною технічною характеристикою і розмірами, необхідними для теплових розра­хунків і розрахунків міцності корпуса і днища.

Вибраний реактор для проектування повинен відповідати вимогам техно­логічного процесу за температурою, тиском в апараті і сорочці, за корозійною стійкістю, не повинен бути занадто малої ємності або старої конструкції.

 

Будівельні креслення

Будівельні креслення являють собою плани і розтини цеху на яких показа­но розташування устаткування без комунікацій. Ці креслення потрібні як орієнту­вальні при проектуванні, тому що при розробці технологічної схеми в умовах ра­ціоналізації діючого виробництва компоновка устаткування завжди відрізняється. Особливе значення компоновка діючого виробництва і креслення промислової будівлі мають тоді, коли темОю проекту передбачається використання існуючої будівлі.

 

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ

СТУДЕНТІВ ПРОХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

Додаток А (обов’язковий)

Загальні положення

Структурні елементи „Зміст”, „Вступ”, „Висновки”, „Список літератури” і „Додатки” не нумеруються і вважаються заголовками.

Заголовки структурних елементів звіту слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки, не підкреслюючи.

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту звіту і дорівнювати п'яти знакам.

Звіт виконується рукописним способом або з використанням персонального комп’ютера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) на якому нанесено рамку.

Рамка наноситься з дотриманням таких розмірів: з лівого боку – 20 мм, з правого боку, зверху та знизу – по 5 мм. У цьому випадку відстань від рамки до тексту повинна бути на початку рядків не менше, ніж 5 мм, у кінці рядків − не менше, ніж 3 мм.

Рукописним способом пояснювальна записка виконується чорними, фіолетовими, або синіми чорнилами (пастою).

Звіт, укладений з використанням персонального комп’ютера, виконується через півтора інтервали з розрахунку не більше ніж 40 рядків на сторінці, колір шрифту – чорний, висота літер, цифр і інших знаків – не менше, ніж 1,8 мм (кегль 14). Допускається використовувати кегль 12 для оформлення додатків до звіту, таблиць та підрисункового тексту.

При укладанні звіту необхідно дотримуватись таких розмірів полів: праве – 10 мм, ліве – 30 мм, верхнє та нижнє – 20 мм.

Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви у звіті подаються мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні назви і подавати назви організацій у перекладі на державну мову, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.

Скорочення слів і словосполучень у звіті – відповідно до чинних стандартів.

У звіті слід використовувати одиниці SI. Одночасно з одиницями SI, при необхідності, у дужках наводяться одиниці інших систем, дозволених до використання. Застосування в одному документі різних систем позначення фізичних величин не допускається.

Заголовки

Розділи, підрозділи, пункти і підпункти повинні мати заголовки.

Заголовки розділів звіту слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзацу (5 знаків) і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Якщо заголовок складається з двох і більше речень, вони розділяються крапкою. Перенесення і скорочення слів у заголовках не допускається.

Відстань між заголовком та попереднім чи наступним текстом має бути не менше, ніж два рядки (2 натискання клавіші Enter). Відстань між рядками заголовку, а також між двома заголовками (наприклад, розділу та підрозділу) є такою, як у тексті.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

 

Переліки

Переліки, при потребі, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставиться двокрапка.

Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру українського алфавіту з дужкою, або, не нумеруючи – тире (перший рівень деталізації).

Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Зразок

Приготування литтєвого шлікеру відбувається згідно з наступною технологічною схемою:

– вагове дозування компонентів;

– тонкий помел опіснювальних матеріалів;

– розпускання глини і каоліну в турборозчиннику;

– видержування (або визрівання) у ванні з перемішуванням тихохідним збовтувачем литтєвого шлікеру (мішалки);

– направлення витриманого литтєвого шлікеру на ливарну дільницю.

 

Переліки першого рівня деталізації друкуються малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

Зразок

а) форма і розмір клітин;

б) живий склад клітин:

1) частини клітин;

2) неживі включення протопластів;

в) утворення тканини.

 

Нумерація сторінок

Сторінки звіту слід нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації, включаючи додатки. Номер сторінки проставляється у правому верхньому куті сторінки арабськими цифрами без крапки в кінці.

Якщо звіт виконується на аркушах з рамкою, сторінки нумеруються відповідно до вимог ЕСКД.

Титульний аркуш включається до загальної нумерації сторінок, але номер сторінки на ньому не проставляється.

Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включаються до загальної нумерації сторінок текстової навчальної роботи.

 

Ілюстрації та таблиці

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати в звіті безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті.

Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, розміщені в звіті, повинні відповідати стандартам ЕСКД.

Ілюстрації можуть мати назву, яка розміщується під ілюстрацією (додаток Г).

Ілюстрація позначається словом „Рисунок … – ”, яке разом з назвою ілюстрації розміщується після пояснювальних даних (підрисункового тексту) з абзацного відступу без крапки в кінці, наприклад, „Рисунок 3.1 – Схема розміщення”. Другий рядок назви ілюстрації починається з лівого краю тексту.

Зразок

Рисунок 1.2 – Схема заповнення електронами енергетичних рівнів у кристалі металу головної підгрупи другої групи

 

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами в межах розділу. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених один від одного крапкою, наприклад, „Рисунок 3.1” – перший рисунок третього розділу.

Якщо в роботі вміщено тільки одну ілюстрацію, вона нумерується, наприклад: „Рисунок 2.1”

Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, допускається переносити її на інші сторінки, вміщуючи назву ілюстрації на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці, і під ними зазначається: „Рисунок …, аркуш… ”.

Ілюстрації додатків нумеруються окремо, у межах кожного додатку, наприклад, „Рисунок А.2” – другий рисунок додатку А.

 

Таблиці

 

Цифровий матеріал, як правило, оформлюється у вигляді таблиць (додаток Д).

Назва таблиці розміщується над таблицею з абзацу, наприклад, „Таблиця 2.1 – Порівняння показників”. Другий рядок у назві таблиці починається з лівого краю тексту.

 

Таблиця 0.0 – ____________________________________

(номер) (назва таблиці)

 

 

 

Зразок

Таблиця 5.3 – Загальний навчальний час за програмою підготовки бакалавра та розподіл загального навчального часу за циклами підготовки

 

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, де вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті.

Слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться в додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених один від одного крапкою, наприклад, „Таблиця 2.1” – перша таблиця другого розділу.

Таблиці, що наводяться у додатках, нумеруються в межах кожного додатка арабськими цифрами, перед якими вказується позначення додатка, наприклад, „Таблиця А.2” – друга таблиця додатка А, „Таблиця В.1” – перша таблиця додатка В.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю треба розділити на частини, розміщуючи частини одна під одною або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці заголовки її граф чи рядків.

При поділі таблиці на частини допускається заголовки граф чи рядків у частинах таблиці замінювати номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами в першій частині таблиці.

Слово „Таблиця … – ” вказується один раз зліва над першою частиною таблиці, над рештою частин зазначається: „Продовження таблиці …” з зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці розпочинаються з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони становлять одне речення з заголовком.

Інші вимоги до виконання таблиць – відповідно до чинних стандартів на технічну документацію.

При виконанні звіту з використанням персонального комп’ютера допускається у таблицях використовувати менший шрифт – кегль 12.

 

Оформлення додатків

4.1 Матеріал, що доповнює текст документа, припускається поміщати в додатках. Додатками можуть бути, наприклад, графічний матеріал, таблиці ве­ликого формату, розрахунки, описи апаратури і приладів, описи алгоритмів і програм задач, що розв'язуються на ЕОМ і таке інше.

Додаток оформляють як продовження даного документа на наступних його листах або випускають у вигляді самостійного документа.

4.2 Додатки можуть бути обов'язковими та інформаційними. Інформаційні додатки можуть бути такими, що рекомендуються або довідкового характеру.

4.3 У тексті документа на всі додатки повинні бути посилання. Ступінь обов'язковості додатків при посиланнях не вказується. Додатки розташовують у порядку посилань на них у тексті документа.

4.4 Кожний додаток варто починати з нової сторінки, із вказівкою нагорі, посередині сторінки, слова "ДОДАТОК" і його позначення, а під ним, у дужках,

для обов'язкового додатку пишуть слово "обов'язкове", а для інформаційного - "що рекомендується" або "довідкове".

Додаток повинен мати заголовок, що записують симетрично щодо тексту з прописної букви окремим рядком.

4.5 Додатки позначають заголовними буквами українського алфавіту, по­чинаючи з А, за винятком букв, З, И, Ч, Ь. Після слова "ДОДАТОК" ставиться літера, що позначає його послідовність.

У випадку повного використання букв українського і латинського алфа­вітів допускається позначати додатки арабськими цифрами.

Якщо в документі один додаток, він позначається "ДОДАТОК А",

4.6 Додатки, як правило, виконують на аркушах формату А4. Припуска­ється оформляти додатки на листах формату АЗ, А4хЗ, А4х4, А2 і А1 за ГОСТ 2.301-79.

 

 

З В І Т

з переддипломної практики

на _____________________

(підприємство)

 

 

Студент ___________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

 

Група ____________________________

 

Цех ____________________________

Керівник практики від

підприємства ____________________________

Керівник практики від

університету ____________________________

 

Дніпропетровськ ДВНЗ УДХТУ 2012

РОБОЧА ПРОГРАМА

переддипломної практики для студентів V КУРСУ ДЕННОЇ ТА VI КУРСУ ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ спеціальності

7.05170102 "Технології жирів і жирозамінників"

Затверджено на засіданні кафедри хімічної технології високомолекулярних сполук Протокол №11 від 17.05.2011р.

 

 

Дніпропетровськ УДХТУ 2012

Робоча програма переддипломної практики для студентів V денної і VI заочної форм навчання спеціальності 7.05170102 "Технології жирів і жирозамінників"/ Укл. Т.Ю. Коляда. – Дніпропетровськ: ДВНЗ УДХТУ, 2012. – 26 с.

 

Укладачі: Т.Ю. Коляда, асистент

 

 

Відповідальний за випуск: Черваков О.В., канд. хім. наук

 

ВСТУП

Переддипломна практика здійснюється, після завершення теоретичного навчання, на підприємствах харчової та олійно-жирової промисловості.

Під час проходження переддипломної практики студенти набувають практичні навички роботи інженера-технолога шляхом дублювання роботи майстра, начальника або технолога зміни.

Під час перебування на практиці студенти повинні:

♦ виконувати діючі на підприємстві правила внутрішнього розпорядку;

♦ виконувати розпорядження керівників практики, начальника цеху, майс­тра, начальника зміни за місцем проходження практики;

♦ суворо дотримуватись і виконувати правила охорони праці, техніки без­пеки і промислової санітарії;

♦ вивчити задане темою дипломного проекту виробництво і скласти звіт;

♦ зібрати необхідні матеріали для дипломного проекту згідно з програмою практики, методичними вказівками до дипломного проектування та вказівками керівника практики та керівника дипломного проекту;

♦ вивчити посадові обов'язки майстра або начальника зміни, робота кот­рих дублюється студентом;

♦ здати диференційний залік за підсумками практики комісії, створеної на підприємстві, або протягом 10 днів після початку семестру кафедральній комісії.

На кожне підприємство, де проходить практика студентів, наказом ректора університету призначається керівник практики із числа викладачів кафедри. Обов'язками керівника практики від університету є:

♦ розподіл студентів на робочі місця згідно з темами дипломних проектів та робіт;

♦ узгодження тематики дипломних проектів та робіт з керівниками прак­тики на підприємстві;

♦ консультування студентів з питань практики та складання звіту з прак­тики;

♦ контролювання знань студентів з технології, устаткування, управління технологічним процесом, посадових обов'язків майстра, начальника зміни, охо­рони праці, охорони навколишнього середовища, компонування устаткування та особливостей конструкції промислової будівлі;

♦ приймати диференційний залік з практики.

Для керівництва практикою студентів на підприємстві наказом директора підприємства призначаються керівники практики кожного студента з числа інже­нерно-технічного персоналу цеху, технічного відділу, лабораторії та ін. їхніми обов'язками є:

♦ ознайомитись з програмою практики, індивідуальним завданням і темою дипломного проекту студента;

♦ ознайомити студента з технологією виробництва за темою проекту, роз­ташуванням устаткування та технікою безпеки при проведенні технологічного

♦ на практичних прикладах працюючого устаткування пояснити особли­вості технологічного процесу та його керування;

♦ рекомендувати студентам літературу, посібники, довідники, технічну документацію та інші матеріали для вивчення технологічного процесу і складан­ня звіту по практиці;

♦ допомагати студентам зібрати необхідний матеріал для дипломного про­екту. Рекомендувати перспективні технічні рішення для удосконалення техноло­гічного процесу, заходи з поліпшення якості продукції, збільшення потужності виробництва в цілому та окремих машин і апаратів, рекомендувати більш сучасне устаткування та технологічні рішення окремих стадій виробництва. Рекомендува­ти шляхи удосконалення виробництва механізації, автоматизації, керування тех­нологічного процесу та більш раціонального розташування устаткування;

♦ після закінчення практики скласти виробничу характеристику на студе­нта, в якій дати відгук: оцінити знання технології виробництва та роботи устат­кування, виконання правил внутрішнього розпорядку, техніки безпеки, повноту та якість звіту по практиці за п'ятибальною системою.

 

 

МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

 

 

Метою переддипломної практики є закріпити теоретичні знання, одержані студентом при вивченні фундаментальних загально-технічних спеціальних дис­циплін, та придбати навички роботи інженерно-технічного персоналу цеху.

Задачею практики є вивчення технологічного процесу устаткування цеху, організації праці, керування виробництвом, а також зібрати матеріал для вико­нання дипломного проекту.

Після проходження практики студенти повинні

ЗНАТИ:

♦ технологічний процес виробництва заданого полімеру;

♦ вплив різних технологічних факторів на продуктивність виробництва і якість продукції;

♦ будову і принципи дії устаткування у цеху;

♦ засоби автоматизації та керування технологічним процесом;

♦ методи контролю якості сировини, і готової продукції;

♦ постачальників сировини та споживачів готової продукції;

♦ призначення та використання готової продукції;

♦ посадові інструкції майстра, начальника зміни, технолога цеху;

♦ технічну документацію, що ведуть під час технологічного процесу майс­три, начальники зміни, технологи цеху;

процесу;

♦ техніку безпеки та протипожежну техніку цеху, заходи та засоби охорони праці;

♦ документацію, яку ведуть в цеху при порушеннях техніки безпеки та нещасних випадках;

♦ викиди виробництва по усіх стадіях, методи їх знешкодження або вико­ристання;

♦ заходи та засоби охорони довкілля від цехових викидів;