Тема 4. Умовивід як форма мислення

Семінарське заняття 6. УМОВИВІД: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА.

ДЕДУКТИВНІ УМОВИВОДИ

Години

ПЛАН

1. Умовиводи, їх характеристика і види.

2. Дедуктивні умовиводи: загальна характеристика, види.

а) безпосередні умовиводи;

б) простий категоричний силогізм;

в) скорочені і складні силогізми;

г) умовні, розділові і умовно-розділові (лематичні) умовиводи.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Специфіка умовиводу як форми мислення.

2. Прямі дедуктивні міркування.

3. Непрямі дедуктивні міркування.

4. Дедукція в традиційній та математичній логіках.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. В чому полягає специфіка умовиводу як форми мислення?

2. Які загальні особливості умовиводів?

3. Якою є структура умовиводів?

4. Які види умовиводів виділяють?

5. Якими є умови істинності та хибності умовиводів? Подайте приклади.

6. Чи є різниця у визначенні поняття «дедукція» в Античній та в сучасній логіці?

7. В чому полягає специфіка дедуктивного умовиводу?

8. Що таке логічне слідування?

9. Які види дедуктивних умовиводів виділяють?

10. Що таке фігури та модуси силогізму?

ЛІТЕРАТУРА

Основна: 1, с. 110-164; 2, с. 108-202; 4, с. 203-254; 5, с. 160-173

Додаткова: 1-7, 13-15; 22, с. 131-179.

Семінарське заняття 7. ІНДУКТИВНІ УМОВИВОДИ ТА УМОВИВОДИ ЗА АНАЛОГІЄЮ

Основна: 1, с.178-256; 2, с. 108-202; 4, с. 203 -254; 5, с. 176-195

Додаткова: 1-13; 22, с. 131- 179.

Тема 5. Основи теорії аргументації.

Культура мислення

Семінарське заняття 8. ОСНОВИ ТЕОРІЇ АРГУМЕНТАЦІЇ. КУЛЬТУРА МИСЛЕННЯ

Години

ПЛАН

1. Базові закони логіки (закон тотожності, закон протиріччя, закон виключеного третього, закон достатньої підстави).

2. Поняття про аргументацію. Доведення (доказ): структура і види.

3. Спростування: структура та види.

4. Правила та логічні помилки у доведенні та спростуванні.

5. Культура мислення.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Доведення як комплексна форма мислення.

2. Зв’язок між доведенням, поняттям, судженням і умовиводом.

3. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації.

4. Логічні парадокси і софізми.

5. Логічні пастки та способи їх подолання.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Що є спільного у:

а) природних і логічних законів;

б) нормативних і логічних законів.

2. Як визначається логічний закон у сучасній логіці?

3. Чим відрізняються і що є спільного у логічного закону, логічного протиріччя, висловлювання, що виконується?

4. Яким повинне бути висловлювання, щоб його можна було охарактеризувати як:

а) завжди істинне;

б) завжди хибне;

в) істинне або хибне?

5. Яку роль відіграють тавтології у мисленні?

6. Яке мислення може вважатися закономірним?

7. Якими є ознаки вірного мислення?

8. Що таке доведення? Якою є його структура?

9. Які види і різновиди доказів виділяють?

10. Назвіть правила доказу.

11. Що таке спростування?

12. Які існують види спростування?

13. Які види аргументації існують?

14. Яка принципова різниця між суперечкою та дискусією?

15. Які логічні помилки можуть зустрічатися у доказі?

16. Яких логічних пасток може припускатися людина і як це її характеризує?

ЛІТЕРАТУРА

Основна: 1, с. 88-110; 179-194; 2, с. 4 – 28; 204-219; 3, с. 156-187; 4, с. 257-267; 5, с. 198-226.

Додаткова: 13, 17, с. 34-39; 22, с. 3-12; 239-249; 24, с. 49-57.

6. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів

Самостійна робота студента з монографіями, підручниками, навчальними посібниками, періодичними виданнями, словниками є важливою формою навчального процесу, яка дозволяє набувати і закріплювати нові знання, навички та уміння, формувати науковий світогляд та особисті переконання, використовувати отримані знання та уміння в практичній діяльності.

Для глибокого та якісного засвоєння навчального модулю «Логіка» перш за все рекомендується детально ознайомитися з робочою навчальною програмою дисципліни, переліком літератури, змістом та методичними рекомендаціями щодо підготовки до семінарських і практичних занять, питаннями, що винесені на залік, а також - критеріями оцінювання роботи. Це допоможе на початковому етапі зорієнтуватися у новому предметі, уявити його внутрішню логіку, послідовність розгляду тем та накреслити загальний план роботи протягом часу, відведеного на вивчення дисципліни.

Також, студентам варто відвідувати лекційні заняття через їх інформативно-консультаційний характер. На лекційних заняттях студент засвоює базову інформацію щодо конкретної теми, у відповідності до навчальної програми, отримує певні орієнтири у науковій літературі (необхідні для подальшого самостійного наукового пошуку) та мають змогу під час заняття отримати відповіді на незрозумілі або спірні питання. Елементом самостійної роботи студентів у цьому відношенні може бути робота із власним конспектом лекцій для повторювання матеріалу, формулювання коментарів, питань, виявлення моментів, що потребують уточнення або у науковій літературі, або завдяки консультаціям з викладачем. Робота з конспектом також є корисною перед наступною лекцією (для пригадування попереднього матеріалу), або перед семінаром.

Важливою частиною процесу навчання є семінарські та практичні заняття, які можуть бути як академічними так і інноваційними. Але проведені у будь якій формі, вони потребують попередньою самостійної роботи студентів. У процесі підготовки до семінарських занять студентам варто слідувати методичним порадам щодо підготовки до занять, а також використовувати різні види самостійної роботи, такі, як зокрема, підготовка розгорнутого плану відповіді на питання, підготовка тез виступу,

конспект джерел (наукової літератури або навчальної літератури, джерел), підготовка схем, таблиць, виконання практичних вправ.

Вагомою складовою самостійної роботи студентів є виконання індивідуальних завдань й індивідуальна консультація. Остання проводиться викладачем згідно із затвердженим графіком. Особливо потрібні консультації студентам, які навчаються за індивідуальним графіком, або з будь-яких причин пропустили лекцію чи семінар, отримали незадовільну оцінку тощо.

Метою самостійної роботи студента при вивченні дисципліни «Логіка» є:

· оволодіння основними поняттями і категоріями;

· поширення знань, формування інтелектуальної культури;

· практичне використання знань у майбутній професійній діяльності, вміння творчо розв’язувати в професійному майбутньому проблеми з використанням знань, отриманих із курсу «Логіки»

Для досягнення мети студентам необхідно використовувати різні форми роботи:

· самостійне вивчення рекомендованої літератури (монографії, підручники, навчальні посібники, періодичні видання, словники) та її осмислення;

· складання конспектів лекцій;

· підготовка доповідей, рефератів до семінарських занять;

· підготовка індивідуальних модульних та проектних завдань та ін.

До основних форм самостійної роботи з дисципліни «Логіка» відносяться:

· виконання індивідуального науково-дослідного завдання,

· робота з першоджерелами, підготовка доповідей, рефератів,

· виконання письмових завдань (практикумів) до кожного змістового модуля,

· підготовка до тестування тощо.

При виконанні завдань самостійної роботи необхідно скористатися рекомендованою літературою.

На консультативному занятті обов’язково мати конспект із усіх тем, які доопрацьовувалися студентами вдома, та перелік питань, що потребують уточнення та більш повного розкриття з метою надання допомоги викладачем студентові.

Виконання завдання до кожного змістового модуля оцінюється у 3 бали:

- завдання виконане повністю, не містить помилок – 3 бали;

- виконано 2/3 завдання, є незначні помилки – 2 бали;

- виконано 1/3 завдання, наявні значні помилки – 1 бал.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. - 6 годин

Тема 1. Вступ до логіки

Години

ПРАКТИКУМ І

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США