Додаток. Норми освітленості на кар’єрах

 

Об'єкт освітлення	Мінімальна освітленість, лк	Площина, у якій нормується освітленість
Територія в районі ведення робіт	0,2	На рівні освітлюваної поверхні
Місця роботи машин у кар'єрі, на відвалах та інших ділянках		Горизонтальна
	Вертикальна, забезпечується по всій глибині і висоті дії робочого устаткування машин
Місця виконання бурових робіт		Вертикальна, забезпечується на висоту щогли верстата
Місця ручної роботи	3,0...5,0	Горизонтальна
Місця розвантаження поїздів, автомобілів на відвалах і приймальних пунктах		Горизонтальна
Район роботи бульдозера		На рівні гусениць
Місця роботи гідромонітора		Горизонтальна
Місце укладки породи в гідро відвал		Горизонтальна
	Вертикальна
Конвеєрні стрічки в місцях ручної відбірки породи		На поверхні стрічки
Кабіни машин і механізмів		Горизонтальна, висота 0.8 м від підлоги
Машинні приміщення стаціонарних механізмів	25...ЗО	Горизонтальна на рівні 0,8 м від підлоги
Склади, кладові	7,5...1О	Горизонтальна
Приміщення ремонтно-механічних майстерень	30...40	Горизонтальна

 

Об'єкт освітлення	Мінімальна Освітленість, лк	Площина, у якій нормується Освітленість
Приміщення контор і т.п.		Горизонтальна
Приміщення для обігріву		Горизонтальна
працюючих
Східці, спуски з уступу на уступ	3...5	Горизонтальна
Постійні шляхи руху людей у кар'єрі		Горизонтальна
Автодороги в межах кар'єру	0,5…З	Горизонтальна
Залізничні колії в межах кар’єру	0,5	Горизонтальна на рівні верхньої головки рейок
Охоронне освітлення	0,5

 

Відповідно до ПТЕ на території кар'єру повинні освітлюватися: місця ро­боти екскаваторів, бурових верстатів, стаціонарних машин і установок, східці і спуски для людей, виїзні і розрізні траншеї, похилі підйомники, верхні і нижні майданчики, залізничні станції, стрілочні переводи, залізничні колії на крутих поворотах, автомобільні проїзди й автомобільні шляхи на крутих поворотах, робочі ділянки на відвалах, машинні і службові приміщення, склади, кладові і т.п.

Мінімальний рівень освітленості на всій площі кар'єра повинна забезпечу­вати система загального освітлення, особливо на окремих ділянках кар'єру (міс­ця перевантажень, переходи, складні ділянки доріг і т.п.) Підвищення рівня освітленості на цих ділянках досягається збільшенням кількості освітлювальних установок.

Загальне освітлення кар'єрів здійснюють:

1. Переносними світильниками зовнішнього освітлення, розташованими
звичайно на опорах ЛЕП вздовж всього фронту робіт.

2. Стаціонарними або пересувними прожекторними установками, розта­
шованими на зовнішніх бортах або на уступах у кар'єрі.

3. Освітлювальними установками з потужними світильниками (ксеноно­
вими або галогенними), розташованими на зовнішніх бортах або в кар'єрі.

Перші два способи застосовують для освітлення невеликих кар'єрів із ма­лою кількістю уступів і при незначній глибині. Для освітлення потужних кар'є­рів застосовують третій спосіб.

Для забезпечення необхідної освітленості в зоні виконання визначеного виду робіт (на незначних площах) використовується система місцевого освіт­лення, виконана за допомогою світильників і прожекторів, розташованих на ро­бочих машинах або на опорах і щоглах. Застосування одного місцевого освіт­лення без системи загального освітлення забороняється правилами штучного освітлення.

Тому на кар'єрах найбільше поширена комбінована система освітлення, що включає в себе загальне освітлення усього кар'єру і місцеве освітлення окремих робіт.

При освітленні фронту гірничих робіт світильниками типів СПО, СПЗ, СПГ, СЗПР та ін., вони встановлюються на пересувних опорах або підвішують­ся на тросах. При освітленні залізничних або автомобільних шляхів світильники встановлюються на пересувних або на стаціонарних опорах вздовж шляху через 25...30 м.

Прожектори, що застосовуються для загального освітлення, розташову-ються групами по 10...20 штук на стаціонарних або на пересувних щоглах висо­тою 10...15 м які встановлюються на зовнішніх бортах та уступах кар'єрів. Для місцевого освітлення використовують, як правило, одиночні прожектори, вста­новлені на пересувних опорах або на машинах.

Використання потужних ксенонових і галогенних світильників дозволяє забезпечити освітлення великих і глибоких кар'єрів при мінімальному числі сві-тлоточок, знизити витрати на освітлювальні прилади, електричні освітлювальні мережі та їх обслуговування. Світильники встановлюються на стаціонарних (на зовнішніх бортах) і пересувних (на уступах) щоглах на висоті 80... 50 м над осві­тлюваною поверхнею.

Для живлення освітлювальних установок застосовують трансформатори ТМ напругою 6000/230 В або ТС, ТСМ напругою 400/133 В або 400/233 В, встановлених в пересувних трансформаторних підстанціях. Живлення віддале­них освітлювальних установок у кар'єрі та установок на відвалах здійснюють, як правило, від трансформаторів ОМ 6000/230 В, що встановлюються на опорах ЛЕП 6 кВ. Освітлювальні установки з ксеноновими лампами потужністю 20 кВт і вище живляться напругою 380 В від трансформаторів ТМ по двопровідній ме­режі. Кар'єрна освітлювальна мережа виконується за допомогою кабельних або повітряних ліній за схемою з ізольованою нейтраллю. Живлення освітлюваль­них установок на промислових майданчиках гірничих підприємств, у виробни­чих і адміністративних приміщеннях виконуються в основному по чотирьех-провідній мережі напругою 380/220 В від трансформаторних підстанцій, загаль­них для силових і освітлювальних навантажень.

Для освітлення територій нафтових та газових промислів та об’єктів на них в залежності від умов роботи та зовнішнього середовища використовують відкриті, захищені, вологозахищені, закриті та вибухозахищені освітлювальні прилади з лампами розжарення, галогенними та різного роду газорозрядними лампами.

Освітлення територій та приміщень промислів виконується у відповідності з вимогами галузевих нормативних документів. Необхідна освітленість об’єктів досягається за допомогою системи загального робочого освітлення, а при необхідності, і додаткового місцевого.

Джерела живлення мережі робочого освітлення напругою 220 В на нафтових та газових промислах зазвичай є трансформатори, Загальні для силового та освітлювального навантаження, тобто 6000/380/220 В.

Аварійне освітлення для продовження роботи живиться від іншого незалежного джерела або від резервного джерела – генератора. Освітлення території промислу та об’єктів на ній керують дистанційно з використанням магнітних пускачів і контакту з пунктів, обладнаних апаратурою керування. Вибирають освітлювальну мережу за допустимими втратами напруги і перевіряють за нагрівом.

При ремонтах біля свердловин та апаратури біля збірних пунктів використовують переносні світильники у вибухозахищеному виконанні з автономним живленням напругою 36 В.

Освітлювальні мережі бурильних установок напругою 220 В живляться від трансформаторів власних потреб 6000/380/220 В чи від дизельних генераторів. В окремих випадках освітлювальна мережа установки приєднується до загальної мережі через автоматичний вимикач та магнітний пускач, кнопка керування розміщується так, щоб можна було вимкнути освітлення при викидах нафти й газу. Для підключення переносних світильників при ремонтних роботах служить трансформатор 220/12 В, бурова бригада має акумуляторні світильники.

Для освітлення вишки використовують 5 світильників: 2x300 Вт на висоті 3-4 м, що освітлюють устя свердловини зі сторони брантога, по одному світильнику для освітлення шляху талевого блоку (150 Вт на висоті 12 м), полатей верхнього робітника (150 Вт). Для освітлення жолобової системи встановлюють світильники на всьому протязі жолобів. При відсутності газових проявлень для освітлення використовують пилеводонепроникні світильники. Якщо газові прояви можливі, встановлюють світильники підвищеної надійності проти вибуху (типу НОБ та ін), за виключенням точок зовнішнього освітлення, біля підстанцій, для жолобів.

Для освітлення уся робочих свердловин встановлюють закритий (пилеводонепроникний) світильник (50-70 Вт) на кінцевій опорі лінії, що підходить до свердловини. На автоматизованих промислах, де свердловини обслуговуються тільки в денний час, установка світильників необов’язкова. Для виключення переносних світильників (для аварійних робіт в нічний час) біля свердловин встановлюється розетка, до якої під час ремонту приєднуються світильники типу НОБ.

Для загального освітлення резервних парків та відкритих установок виконують прожектори з лампами 500 Вт (ПЗМ-35), закріплені на висоті 12-18 м.

В залежності від числа робочих змін зовнішнє освітлення територій та окремих об’єктів використовується тільки під час огляду чи ремонту обладнання.

Охоронне освітлення використовується прожекторами ПЗМ-35 або світильниками (типу СПО-300), встановлених на висоті 6-7 м (лампи 100-150 Вт), проміжок між прожекторами – 70…75 м, між світильниками – 30…35 м.

Стаціонарні світильники у вибухонебезпечних приміщення (газокомпресорні, газо- та повітрярозподільчі пункти, установки компресорної підготовки нафти, насосні з перекачки нафти та ін.) можуть мати любе вибухобезпечне виконання для відповідних категорій і груп вибухонебезпечних сумішей (підвищеної надійності типу НОБ, НОГ та ін. або вибухобезпечні для сумішей ВЗТЧ).

Проводка виконується в стальних трубах, вхід в світильники – через герме6тизовані сальникові ущільнення.

В зовнішніх вибухонебезпечних електроустановках стаціонарні світильники можуть мати любе вибухобезпечне виконання для відповідної категорії і груп сумішей, якщо ці світильники встановлюють в межах вибухонебезпечної зони (установки з відкритим виливом та наливом легкоспалахуючих рідин та ін.). Поза вибухонебезпечною зоною використовують світильники закритого виконання.

Всередині технологічного обладнання, що має вибухонебезпечне середовище, встановлювати світильники заборонено.

 

Розрахунок освітлення

Після того як попередньо обрані основні параметри освітлювальної уста­новки (освітленість, система освітлення, тип світильників, їх розміщення), ви­конуються світлотехнічні розрахунки. Вони зводяться до визначення:

1. Потужності ламп для одержання заданої освітленості при обраних типі світильників та їх розташування.

2. Числа і розташування світильників відомої потужності для одержання заданої освітленості.

3. Очікуваної освітленості при відомому типі, розташуванні і потужності світильників.

Остаточна мета розрахунку освітлювальної установки - визначення сума­рної встановленої потужності джерел світла.

За результатами розрахунку допускається відхилення освітленості від не­обхідних значень у межах від мінус 10 % до плюс 20 %. При більших відхилен­нях проводять коригування числа установлених світильників, їх розташування, або потужності вибраних ламп.

В практиці проектування для розрахунку освітлення одержали поширення метод коефіцієнта використання світлового потоку та метод питомої потужнос­ті, що випливає з нього, а також точковий метод.