I.2.Перевірка готовності учнів до уроку.

Українська мова

Клас

Розділ. Текст

 

Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Складання усних творів-мініатюр.

«Шукаємо в природі казку»

Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з красою рідної природи;

вчити спостерігати, робити висновки, добирати образні слова та вирази,

складаючи казку;

розвивати уяву, фантазію, зв’язне мовлення;

виховувати любов і шану рідної мови, до навколишньої природи.

Тип уроку: урок-екскурсія.

Обладнання: картки для складання казок-мініатюр за початком, початком і кінцем; картки із загадками про білочку, ялинку.

Місце проведення: навколишня місцевість біля школи.

 

Хід уроку

І Організаційний момент.

I.1. Привітання

Вчитель. На зеленому горбочку,

Там де сонце мружить очка,

Де дерева стали в полі,

Світлий дім там – рідна школа.

Добрий день, усіх вітаю,

Рада бачити всіх вас

На уроці розвитку зв’язного мовлення.

Учні. Добрий день, учителю! Вітаємо вас.

I.2.Перевірка готовності учнів до уроку.

– А тепер скажіть, будь ласка, чого чекаєте на нім, на уроці головнім?

– Давайте в казку вирушимо всі разом, перешкоди всі пройдемо.

А хто буде сумувати, то гостинців з собою візьмемо.

– Добре, діти, вирушимо в казку, та перешкоди будуть мовні.

А допоможе їх нам подолати Фея.

(Заходить до класу голова батьківського комітету, вчитель української мови і літератури, одягнена Феєю).

Фея. Я – добра чарівниця Фея і знаю, куди ви хочете подорожувати, адже Феї знають усе, що діється на світі.

– Яка пора року зараз? (Осінь)

За народним переказом, Осінь – старша донька Сонця. Вона останньою залишила батьківський дім і стала на Землі четвертою порою року. Посилаючи Осінь на Землю, Сонце сказало їй: «Забирай все своє багатство. Я віддам все своє золото. Будь щедрою і люди любитимуть тебе»

– А яка нині осінь: рання чи пізня? Чи середина осені?

(Осінь рання, бо зараз місяць вересень).

– Чи можна назвати її золотою?

(Ходить осінь по садах, ходить, усміхається,

Ніби в казці, швидко так кольори міняються).

– А які фарби використала осінь?

(Зелені, темно-зелені, жовті, вогнисті, червоні, коричневі, багряні…)

– Чим зумовлена така різнобарвність?

(Така барвистість кольорів від того, що осінь до кожного дерева приходить у різний час).

– Яка погода надворі?

(Сьогодні сонячно, тепло, як улітку).

Я хочу, щоб яскравим цвітом

Природа чарувала вас,

Щоб так було не тільки влітку,

А й взимку і негоди час.

Я хочу, щоб красу уміли

Сприймати серцем, дітоньки, ви всі,

Щоб цінували й розуміли

І поклонялися красі.

– Із великим задоволенням піду з вами і допоможу вам подолати мовні перешкоди.

ІІІ. Робота над темою уроку.

ІV. Фізкультхвилинка.

(Вчитель читає напам’ять текст віршованої фізкультхвилинки. Учні виконують певні рухи, що зазначені у вірші).

Працювали в царстві казки.

Швидко, дружно, без підказки

Лінь, як пил, струхнули з себе,

Пострибати ще нам треба.

1,2,3,4,5 – починаймо присідати.

Нахилилися ще раз,

Про природу вірш згадали

Й дружно його промовляли.

(Учні хором промовляють вірш, висловлюючи свою радість від спілкування з природою).

Добре те, що сонце світить!

Добре те, що вітер віє!

Добре те, що цей ось ліс

Разом з нами ріс і ріс!

Добре те, що в нашій річці

Синя, не брудна вода.

Добре гратися надворі!

Добре вчитися у школі!

Добре плавати в ставку!

Добре те, що я живу!

V. Робота в групах. Складання казки за початком.

Фея. Зупинимось на цій галявинці, діти. Тут спробуємо відшукати продовження казок за даним початком.

Ось подивіться, шматок дроту, а до нього черв’ячок підповзає.

– Хто хоче про них скласти казочку?

(Утворюється група бажаючих, вчитель заохочує дітей, роздає відповідні картки із завданнями).

Ось початок казки: «Зустрівся черв’ячок із шматком дроту….»

Вчитель. А інша група спробуйте продовжити казку про зайчика.

Початок у неї такий: «Осінні ночі віють прохолодою. Холодно зайчику….»

VІ. Презентація роботи у великій групі.

Корисне все в природі

Зустрівся черв’ячок із шматком дроту.

– Чого розлігся? Повзи зі мною, робота є.

– Я не повзаю і не працюю. Я можу тільки лежати, – відповів дріт.

– Ну лежи, лежи, поржавієш і пропадеш, – сказав черв’ячок і поліз далі. У нього так багато справ.

А дріт так би і поржавів, якби не син лісника, що любив усе майструвати із будь-чого. Він зробив із дроту красиву защіпку для дверей.

 

ІІ група.

Допомога

Осінні ночі віють прохолодою. Холодно зайчику. Вибіг він на узлісся, а вже ніч настала. Сердитий вітер з яру повіяв, ще холодніше стало. Сів зайчик під кущем, простяг лапки до місяця і просить:

– Місяцю любий, погрій мене своїми променями, бо довго до ранку сонечка чекати.

Жаль стало місяцеві зайчика, він і говорить:

– Іди полем, я тобі дорогу освітлю. Прямуй до високого стогу соломи.

Послухав його зайчик, зарився в стіг соломи, виглядає і усміхається до місяця.

– Спасибі, любий місяцю, тепер твої промені теплі-теплі.

 

Промінь і холодинка

У глибокій криниці, на самому дні жила крижана дівчинка – Холодинка. Вона народжується для того, щоб вода була завжди на глибині холодною, навіть влітку. Сидить Холодинка в воді, холодить воду ….

(Основна частина пропущена. Кожний учень має скласти свою).

… Холодинка побачила блакитне небо, квіти. Побачила, заплакала й розтанула. І перетворилася на маленьку калюжку. Але вона не шкодувала: побачила ж сонце і небо!

– Молодці! Гарна вийшла казочка у кожного.

– Відгадайте загадку.

«Що за дерево вічнозелене?» (Ялинка)

Спробуємо скласти казку за початком і кінцем.

Коріння і гілки

Неподалік галявини появилася молода ялиночка. За весну і літо вона підросла, витягнула до сонця свої гілочки. Настала осінь. І деревце вперше побачило, як птахи, що жили поряд у гніздах на кремезних гілках, почали збиратися в зграї і відлітати кудись у невідому далечінь. І так стало тужно молодим гілочкам, що потяглися вони вслід за птахами.

(Проте коріння деревця не відпускало їх, бо глибоко вросло в рідну землю. Коріння вважало, що не можна відпускати від себе гілки, бо ще ніхто не бачив, як небом летить дерево).

Гілки не здогадувалися, що багато птахів просто не переносять суворої зими, тому й відлітають восени у теплі краї, щоб весною знову повернутися до рідного дерева.

 

– Що ви можете сказати про людське коріння?

(Рідна земля і в жмені мила.

За рідною землею і в небі тужно.

Людина без Вітчизни – мов соловей без пісні.

З долини в долину – та на свою Україну).

Вчитель.

– Ось і добіг кінця наш урок.

– То що ми на ньому робили?

– Чи ж сподобалося вам милуватися природою і творити?

– І якого висновку дійшли?

– А що нам потрібно було зробити інакше?

– То чиє фото буде сьогодні на стенді «Наша гордість»?

Фея. Минуть роки. Ви станете дорослими. Тож де б ви не жили, ким би не працювали, любіть свій край, свій народ.

Я думаю, що сьогодні всім було цікаво і весело.

Ми складали міні-казочки, розвивати мовлення старалися.

Як добре, що казка усіх нас зібрала, дорослих і діток разом поєднала.

Гукайте мене із собою в мандрівку,

я з радістю прийду до вас на підтримку.

VІІІ. Завдання додому.

– За бажанням:

записати міні-твір, який найбільш сподобався у класний альбом «Наша творчість», тоді ви отримаєте за цю роботу оцінку.

А сьогодні я всіх вас оцінюю словесно: молодці!

Я дякую вам за роботу.

Урок творчості пролетів, як мить.

Від миті творчості – до віку творчості я всім бажаю вам пройти.

Їздила по гриби. А ви любите гриби? Що про них знаєте?

(Гриби треба вміти збирати: зрізати ножик

Українська мова

Клас

Розділ. Текст

 

Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Складання усних творів-мініатюр.

«Шукаємо в природі казку»

Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з красою рідної природи;

вчити спостерігати, робити висновки, добирати образні слова та вирази,

складаючи казку;

розвивати уяву, фантазію, зв’язне мовлення;

виховувати любов і шану рідної мови, до навколишньої природи.

Тип уроку: урок-екскурсія.

Обладнання: картки для складання казок-мініатюр за початком, початком і кінцем; картки із загадками про білочку, ялинку.

Місце проведення: навколишня місцевість біля школи.

 

Хід уроку

І Організаційний момент.

I.1. Привітання

Вчитель. На зеленому горбочку,

Там де сонце мружить очка,

Де дерева стали в полі,

Світлий дім там – рідна школа.

Добрий день, усіх вітаю,

Рада бачити всіх вас

На уроці розвитку зв’язного мовлення.

Учні. Добрий день, учителю! Вітаємо вас.

I.2.Перевірка готовності учнів до уроку.

– А тепер скажіть, будь ласка, чого чекаєте на нім, на уроці головнім?

– Давайте в казку вирушимо всі разом, перешкоди всі пройдемо.

А хто буде сумувати, то гостинців з собою візьмемо.

– Добре, діти, вирушимо в казку, та перешкоди будуть мовні.

А допоможе їх нам подолати Фея.

(Заходить до класу голова батьківського комітету, вчитель української мови і літератури, одягнена Феєю).

Фея. Я – добра чарівниця Фея і знаю, куди ви хочете подорожувати, адже Феї знають усе, що діється на світі.

– Яка пора року зараз? (Осінь)

За народним переказом, Осінь – старша донька Сонця. Вона останньою залишила батьківський дім і стала на Землі четвертою порою року. Посилаючи Осінь на Землю, Сонце сказало їй: «Забирай все своє багатство. Я віддам все своє золото. Будь щедрою і люди любитимуть тебе»

– А яка нині осінь: рання чи пізня? Чи середина осені?

(Осінь рання, бо зараз місяць вересень).

– Чи можна назвати її золотою?

(Ходить осінь по садах, ходить, усміхається,

Ніби в казці, швидко так кольори міняються).

– А які фарби використала осінь?

(Зелені, темно-зелені, жовті, вогнисті, червоні, коричневі, багряні…)

– Чим зумовлена така різнобарвність?

(Така барвистість кольорів від того, що осінь до кожного дерева приходить у різний час).

– Яка погода надворі?

(Сьогодні сонячно, тепло, як улітку).

Я хочу, щоб яскравим цвітом

Природа чарувала вас,

Щоб так було не тільки влітку,

А й взимку і негоди час.

Я хочу, щоб красу уміли

Сприймати серцем, дітоньки, ви всі,

Щоб цінували й розуміли

І поклонялися красі.

– Із великим задоволенням піду з вами і допоможу вам подолати мовні перешкоди.