Концепція управління за цілями П. Друкера

 

Пітер Друкер (1909) запропонував концепцію управління за цілями. На той час (50-ті роки) увага менеджерів була сконцентрована на функціях та процесах. Ідея Друкера, що управління має починатися з розробки цілей, потім переходити до формування функцій, системи взаємодій та процесу, перевернула логіку управління. Згодом виникли ситуаційні теорії, суть яких полягає у тому, що результат однакових управлінських дій у різних ситуаціях дає різні результати. Друкер хотів орієнтувати компанії на клієнтів, а не тільки на технологію. Працюючи в стилі відомого віденського психоаналітика, Друкер зондував глибоко, задавав питання і відстежував зв'язки. В центрі уваги теорії Друкера - підприємницька діяльність, інновації, роль менеджерів в організації, організаційні цілі і логіка формування організаційних структур. Він є одним із творців теорії управління за цілями, розробником методу навчання за кейсами (case study), ініціатором порівняльного дослідження культур.

Відповідно до його концепції, суспільство - це глобальна організація, причому нинішня стадія його розвитку обумовлена домінуванням ринкових стосунків і визначається як "глобальний торгівельний центр".

Саме Друкерові належить ряд відомих і широко використовуваних принципів і положень у менеджменті. Наприклад: визначення менеджменту "як проблемної ініціативи", а менеджера "як динамічного елемента будь-якого суспільства". З його ім'ям зв'язані тези: "децентралізація управління - це спосіб упорядкування великої організації", "оптимізація приватних функцій організації не веде до оптимізації цілого".

В рамках теорії управління за цілями, діяльність по формуванню і встановленню системи цілей і роботи з ними розглядається як головна задача менеджера, а система цілей - як фактор, що впливає на структуру організації і забезпечує її ефективне функціонування і довгостроковий розвиток.

Друкер розглядає управління за цілями як необхідний елемент діяльності менеджерів у діловій організації і вважає, що їх основними функціями є формування цілей і співвіднесення із загальними цілями.

Ґрунтуючись на уявленні про ділову організацію як про систему, що має безліч потреб, Друкер думає, що менеджери повинні обов'язково враховувати і відбивати у сформованій на різних рівнях організації системі цілей.

Пітер Друкер пов'язує виникнення системи цілей з різноманіттям задач, які розв'язуються менеджерами в різних секторах, а також з розмаїтістю потреб різних соціальних груп як усередині, так і поза організацією, зацікавлених у її діяльності. Він формує дві тези:

1. Менеджер не може ефективно керувати організацією, орієнтуючись тільки на економічну мету.

2. Робота з удосконалення системи цілей і із системою цілей необхідна будь-яким діловим організаціям, оскільки їхнє виживання й успішний розвиток залежать від задоволення різноманітних потреб соціальних груп.

Виходячи з цього, П. Ф. Друкер формує зразковий перелік цілей організації, зв'язаних:

· з визначенням типу (типів) ринків, на якому вона повинна працювати;

· з установленням типу продукту, що випускається на даний ринок;

· з визначенням рівня планованого прибутку;

· з установленням типу і джерела необхідних ресурсів;

· з відношенням до нововведень і припустимого ризику;

· із задоволенням потреб персоналу;

· із забезпеченням суспільного визнання її діяльності в більш широкому соціумі;

· з розвитком менеджменту як головного фактора організаційного розвитку.

У рамках даної концепції робота з цілями необхідна для підвищення ефективності діяльності і розробки довгострокових стратегій розвитку організації. Зміст цієї роботи може бути зведений до вибору переліку цілей, розміщенню пріоритетів у системі цілей, "врівноважуванню" та "жонглюванню" цілями. Нарешті, саме зі співвіднесеннями реальних результатів із планованими (на основі створеної системи цілей), а також зі співвіднесенням цілей між собою зв'язується оцінка ефективності діяльності організації.

Розглядаючи цілі як планований результат діяльності організації, Пітер Друкер намагається визначити задачі, рішенню яких сприяє робота з цілями:

· оцінка "широкого спектра комерційних, виробничих і соціальних процесів" і їхньої інтерпретації";

· перевірка істинності тверджень, латентно закладених менеджером в основу проведеного курсу;

· оцінка і прогнозування поводження окремих працівників, підрозділів і інших організацій;

· удосконалювання діяльності організації.

·

5. Теорія семи "С" (7s)

 

У 80-ті роки виникла теорія "7 S" (автори Е.Атос, Р.Паскаль, Т.Пітерс та Р.Уотермен): ефективна організація формується на базі семи взаємопов язаних складових, зміна будь-якої з них веде до зміни всіх інших. Англійською кожна з них починається буквою "S": стратегія (strategy), структура (structure), система управління (systems), штат (stat), стиль (style), кваліфікація співробітників (skill), організаційні цінності (shared values).

Короткий огляд вчень ХХ ст. про управління показує, що управлінська думка постійно розвивалася, породжувала нові ідеї щодо того, як має вестися ефективне управління, але практика бізнесу завжди виявлялася багатшою, глибшою та різноманітнішою, ніж теоретичне узагальнення, і часто те, що ще зовсім недавно здавалося беззастережною істиною в управлінні, спростовувалося наступними ідеями та поглядами.