Правила оформлення контрольної роботи

 

Контрольна робота має бути виконана друкованим способом. Робота оформлюється на одному боці аркушу формату А4 (210х297 мм) з дотриманням міжрядкового інтервалу 1,5 пт із розрахунку 28-30 рядків на сторінці, шрифтом Times New Roman, розміром – 14 пт. Текст розміщується на сторінці, залишаючи береги таких розмірів: верхній, нижній – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм, лівий – 30 мм.

Титульний аркуш роботи оформляється згідно з Додатком А. Після титульного аркушу розміщують послідовно основні структурні частини роботи: зміст, основна частина контрольної роботи (теоретичні запитання та практичні завдання), список використаних джерел, слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці.

Кожну структурну частину контрольної роботи треба починати з нової сторінки, а їх тексти – з абзацу. Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту роботи і дорівнювати п'яти знакам.

Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами в правому верхньому кутку сторінки без крапки в кінці зі збереженням наскрізної нумерації всього тексту. Титульний аркуш, зміст теж включають до загальної нумерації, але номер сторінки на них не проставляють.

Ілюстрації необхідно розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в роботі, у тому числі і на запозичені. Ілюстрації нумеруються арабськими цифрами та називаються “Рисунок ____.” і розміщується під зображенням з вирівнюванням по центру, наприклад: “Рисунок 1 – Схема розміщення...”. До ілюстрації та після позначення її назви відступають один рядок. Приклад оформлення ілюстрації наведений в додатку В.

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті з послідовною нумерацією. У лівому верхньому кутку над таблицею розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Приклад оформлення таблиці наведений в додатку Д. При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження таблиці” і вказують її номер.

При написанні контрольної роботи студент повинен робити посилання на джерела, матеріали, які використовуються в ній. Не рекомендується включати в список джерела, які стосуються досліджуваної теми, але не були опрацьовані. Складання списку використаних джерел здійснюється в один з таких способів: алфавітний (за прізвищами авторів джерел), хронологічний (у порядку появи посилання на джерела за текстом). Найбільш загальновживаним є алфавітний спосіб групування списку використаних джерел. Список використаних джерел обов’язково нумерується. Зразок його оформлення згідно бібліографічних вимог наведено у додатку Б.

При посиланні на джерело, включене в список використаної літератури, після згадки про нього або після цитати з нього в квадратних дужках зазначається номер, під яким він значиться в списку, наприклад: [25]. При посиланні на конкретну сторінку використаного джерела, в квадратних дужках наводять її номер – [14, С. 149].

3. ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

1. Нормативне регулювання організації бухгалтерського обліку в Україні.

2. Сутність, мета та значення бухгалтерського обліку.

3. Завдання та вимоги до обліку.

4. Функції бухгалтерського обліку.

5. Внутрішні та зовнішні користувачі бухгалтерської інформації.

6. Види обліку: оперативний, статистичний, бухгалтер­ський, фінансовий та управлінський облік.

7. Вимірники, що застосовуються в обліку.

8. Основні принципи бухгалтерського обліку.

9. Загальна характеристика предмету бухгалтерського обліку.

10. Визначення і класифікація активів підприємства.

11. Характеристика видів необоротних активів.

12. Характеристика видів оборотних активів.

13. Визначення і класифікація пасивів підприємства.

14. Характеристика основних видів власного капіталу.

15. Характеристика основних видів зобов’язань підприємства.

16. Господарські процеси та їх результати.

17. Загальна характеристика методу бухгалтерського обліку.

18. Поняття документації, класифікація документів, характеристика основних видів документів.

19. Вимоги до змісту і оформлення документів.

20. Поняття та етапи документообігу. Графіки документообігу.

21. Інвентаризація, її види та значення.

22. Порядок проведення інвентаризації та виявлення її результатів.

23. Бухгалтерський баланс, його зміст і значення.

24. Класифікація балансів.

25. Зміни в балансі під впливом господарських операцій, їх типи.

26. Рахунки бухгалтерського обліку, їх побудова та зв'я­зок із балансом.

27. Подвійний запис на рахунках. Контрольне і пізна­вальне значення подвійного запису.

28. Синтетичні та аналітичні рахунки бухгалтерського обліку, взаємозв'язок між ними.

29. Поняття та роль облікових регістрів у бухгалтер­ському обліку.

30. Способи виправ­лення помилок.

31. Форми бухгалтерського обліку, їх суть, характе­ристика.

32. Аудит як форма контролю, його мета і значення.

33. Види аудиту, його відмінність від ревізії.

34. Планування, стадії і процедури аудиту.

35. Методика проведення аудиту.

36. Аудиторський ризик.

37. Аудиторські робочі документи.

38. Поняття аудиторського звіту і аудиторського висновку.

39. Аудиторські докази.

40. Внутрішній контроль і аудит.

4. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ

ЗАВДАНЬ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

Практична частина контрольної роботи містить два практичних завдання, які обираються студентом залежно від його номеру залікової книжки згідно з таблицею розподілу варіантів контрольної роботи.

Завдання 1 містить перелік активів і пасивів підприємства на підставі яких необхідно скласти баланс підприємства.

Бухгалтерський баланс призначений для відображення фінансового стану підприємства, тому він є однією з форм фінансової звітності, зміст і розкриття якої передбачений П(С)БО 2 "Баланс". У цьому стандарті баланс (форма 1) характеризується як звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. У Законі "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" звітним періодом є календарний рік, а складання балансу передбачається на кінець останнього дня кварталу.

Форма 1 "Баланс" містить: загальні відомості про підприємство; статті активу і пасиву. В активі балансу відображається те, що має підприємство, у пасиві – за рахунок яких джерел сформувався його актив і хто володіє майном. Елементами бухгалтерського балансу є активи, зобов'язання і власний капітал. У результаті можна сформулювати основне балансове рівняння:

Активи (А) = Зобов'язання (З) + Власний капітал (К).

Кожний окремий показник в балансі називається статтею, і їй привласнюється цифровий код. Балансова стаття відповідає показнику (на початок або кінець звітного періоду), що характеризує окремі види економічних ресурсів і джерел їх утворення.

Статті балансу об’єднанні в групи, а групи – у розділи і відображаються в грошовому вираженні у двох показниках: на початок і кінець звітного періоду.

Активи в українському балансі розташовуються в порядку підвищення рівня ліквідності. Під ліквідністю статей балансу розуміється їх здатність перетворення в грошові кошти без втрати вартості.

Саме тому в активі спочатку розташовуються менш ліквідні статті: нематеріальні активи, основні засоби, капітальні інвестиції і т.п., а в кінці – найбільш ліквідні: грошові кошти в національній і іноземній валюті.

У діючій формі балансу групування балансових статей активу дозволяє виділити три розділи:

I. Необоротні активи.

II. Оборотні активи.

III. Витрати майбутніх періодів.

Побудова статей активу впливає на порядок розташування статей пасиву балансу. Слід дотримувати правила, за яким статті активу повинні знаходиться напроти пасиву, джерелами утворення яких вони виступають.

Отже, можна визначити таку послідовність розташування статей пасиву: джерела власних засобів (власний капітал), довгострокові і короткострокові (поточні) зобов'язання. Це групування дозволяє виділити п'ять розділів пасиву балансу:

I. Власний капітал.