ТОП 10:

У військовій ланці шляхи підвезення та евакуації поділяються на дивізійні, бригадні та полкові.



Дивізійні шляхи підвезення та евакуації призначаються, готуються і утримуються від районів розміщення окремих батальйонів матеріального забезпечення дивізій до рот матеріального забезпечення полків, вогневих (стартових) позицій дивізійної артилерії (ракетних частин) та медичних пунктів полків.

Бригадні (полкові) шляхи підвезення та евакуації призначаються, готуються і утримуються від районів розміщення рот матеріального забезпечення бригад (полків) до взводів забезпечення батальйонів (дивізіонів), вогневих позицій бригадної (полкової) артилерії та медичних пунктів батальйонів (дивізіонів).

Полкові шляхи підвезення та евакуації повинні забезпечувати рух колісних і гусеничних машин з швидкістю не менше 15 - 20 км/год.

Для підвезення оперативно-тактичних ракет можуть призначатись окремі маршрути. При цьому вони повинні забезпечувати рух спеціального транспорту при довжині автопоїзду до 15 м і радіусі повороту (розвороту) не менше 11 м.

Кількість шляхів підвезення та евакуації, їх напрямок і довжина залежать від обстановки, наявності і стану доріг в смузі (районі, ділянці) дій з’єднання (частини), прийнятого порядку розміщення і переміщення тилу, а також від наявності сил, засобів і часу для їх підготовки, утримання у проїжджому стані та обслуговування. У міру просування військ в ході наступу довжина шляхів підвезення та евакуації збільшується.

Райони розміщення тилу.

Розміщення і переміщення частин (підрозділів) тилу при підготовці і в ході бою проводиться з метою своєчасного виконання ними завдань по тиловому і по службах тилу технічному забезпеченню військ. Прийнятий порядок розміщення і переміщення повинен відповідати замислу бою і бойовому порядку з’єднання (частини).

Райони розміщення частин (підрозділів) тилу вибираються заступником командира з тилу, або, за його розпорядженням, начальниками служб тилу та узгоджуються з штабом з’єднання (частини).

Райони розміщення тилу повинні відповідати ряду вимог. Вони вибираються поблизу доріг, щоб витрачати менше сил і засобів на підготовку під’їзних шляхів та забезпечувати швидке згортання, розгортання та вихід органів тилу на маршрути для переміщення у нові райони чи для пересування за своїми з’єднаннями (частинами, підрозділами).

З цією метою райони розміщення дивізійного (бригадного, полкового) тилу повинні мати:

- не менше двох виходів на найближчий шлях підвезення та евакуації.

-вони повинні бути на безпечній відстані від можливих об’єктів ударів всіх видів зброї противника,

- забезпечувати організацію надійного захисту, оборони та охорони частин (підрозділів) тилу,

- максимальне використання захисних та маскувальних властивостей місцевості,

- відповідати санітарно-гігієнічним і протиепідемічним вимогам,

-забезпечувати умови для дотримання правил пожежної безпеки, господарчо-побутового обслуговування особового складу і технічного обслуговування техніки тилу,

- надійність управління частинами (підрозділами) тилу.

Для розміщення частин та підрозділів тилу використовуються в першу чергу не зайняті військами і перевірені на мінування надійні споруди та укриття у військових містечках і населених пунктах, які сприятливі у санітарному відношенні.

Таким чином частини і підрозділи тилу у обороні розміщуються за другим ешелоном (резервом) бойового порядку частини на відстані від переднього краю: роти матеріального забезпечення механізованих (танкових) полків - 10 - 12 км.

У наступі відстань частин і підрозділів тилу від переднього краю може складати: рот матеріального забезпечення механізованих (танкових) полків - 12 - 15 км.

Управління тилом.

Управління військами - це цілеспрямована діяльність командирів, штабів, начальників родів військ і служб щодо підтримання бойової готовності частин і підрозділів, підготовки їх до бою та керівництва ними при виконанні поставлених завдань.

Управління тилом - складова частина управління військами. Воно полягає у цілеспрямованій діяльності командирів, штабів, заступників командирів з тилу, начальників служб та інших посадових осіб з'єднань, частин і підрозділів щодо підтримання бойової готовності тилу, підготовки його до забезпечення частин (підрозділів) під час бойових дій та керівництва ним при виконанні поставлених завдань.

Мета управління тилом:

-у мирний час - підтримання бойової готовності служб, частин та підрозділів тилу на рівні бойової готовності з'єднань, частин і підрозділів, забезпечення яких він здійснює;

-з початком та під час бойових дій - зосередження основних зусиль частин і підрозділів тилу на виконанні завдань щодо своєчасного та повного забезпеченню з'єднань, частин і підрозділів. Ця мета досягається виконанням ряду завдань, які і складають зміст управління тилом.

Управління тилом включає:

-безперервне добування, збір, вивчення, відображення, аналіз і оцінку даних обстановки;

- прийняття рішень на тилове забезпечення частин (підрозділів);

-доведення завдань до підлеглих; планування забезпечення частин (підрозділів) під час бойових дій;

- організацію та підтримання взаємодії між службами, частинами і підрозділами тилу; організацію і проведення заходів тилу щодо підвищення (підтримання) бойової готовності частин (підрозділів) та забезпечення їх боєздатності;

-організацію і проведення заходів щодо підвищення (підтримання) бойової готовності тилу та виховної роботи в тилу, його захисту, оборони і охорони;

-організацію системи управління тилом; безпосереднє керівництво підготовкою тилу до виконання завдань та його діями під час бою;

- організацію і здійснення контролю та інші заходи.

Питання







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-28; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.231.228.109 (0.004 с.)