Тема 1. Теорія держави і права як наука та навчальна дисципліна

ТЕМА 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА як НАУКа ТА НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛіНА

Елемент чи аспект теми, що виноситься на самостійне вивчення:

Історія становлення та розвитку теорії держави і права як науки та навчальної дисципліни

 

Теорія держави і права, посідачи особливе місце у науці про суспільство взагалі і про державу зокрема, має таку ж специфічну історію становлення та розвитку як наука та навчальна дисципліна.

Вивчаючи дану тему, студентам слід зауважити, що появі теорії держави і права передував поступовий процес поділу юриспруденції. Спочатку виникли галузеві дисципліни. Потреби суспільної практики викликали необхідність концентрації уваги на закономірностях правової дійсності, що і стало предметом вивчення теорії держави і права.

Студенти повинні усвідомити, що назва і зміст теорії держави і права визрівали тривалий час. Тому доцільним є проаналізувати складну еволюцію розвитку даної науки, внесок кожної епохи в розвиток теорії держави і права. Слід звернути особливу увагу на розвиток теорії держави і права у ХХ столітті, коли відбувається особливо інтенсивний її розвиток.

 

Питання для самостійної роботи:

1. Зародження загальнотеоретичного правознавства та етапи його становлення.

2. Виникнення теорії держави і права та історичні етапи її розвитку.

3. Поява та розвиток загальнотеоретичних знань про право та державу в Україні.

4. Теорія держави і права в радянський період вітчизняної історії.

5. Розвиток теорії держави і права в новітню епоху. Теорія держави і права в умовах незалежної України: пострадянські реалії та європейські перспективи.

Додаткові питання:

1. Загальна теорія права в сучасній Україні: радянські традиції та європейські перспективи.

2. Значення загальнотеоретичної правової науки у формуванні правової системи України.

3. Історія розвитку загальнотеоретичного правознавства.

Питання для самоконтролю:

1. Що означає слово «теорія»?

2. Який внесок стародавніх мислителів у розвиток загальнотеоретичних знань про державу і право?

3. В чому полягають особливості розвитку загальнотеоретичних знань про державу і право в епоху Відродження та в Новий час?

4. Які особливості розвитку загальнотеоретичних знань про право в сучасному світі?

5. Охарактеризуйте процес виникнення теорії держави і права та історичні етапи її розвитку.

6. Охарактеризуйте процес появи та розвитку загальнотеоретичних знань про право та державу в Україні.

7. Які особливості розвитку теорії держави і права в радянський період?

8. Які спостерігаються тенденції у розвитку загальнотеоретичних знань про право та державу в Україні?

ТЕМА 2. ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ

Тема присвячена виникненню держави. Метою її вивчення є з’ясування загальних закономірностей, особливостей та причин виникнення держави.

Слід зазначити, що багато мислителів намагалися зрозуміти, що являє собою держава, чому вона виникає і необхідна людству, якою є природа держави і чим вона відрізняється від від інших інститутів влади. Слід зауважити, що держава виникає тільки на певному етапі розвитку людського суспільства і зберігається до нашого часу. Доцільно звернути увагу на особливості походження держави у різних народів світу і обставини, які на це вплинули. Перш за все, треба відмежувати європейський та азіатський шляхи виникнення держави. Крім того, слід з’ясувати відмінності походження перших держав і формування сучасних нових держав. Важливо також чітко встановити ключові фактори, які визначили саме існування держави як соціального феномену, її сутність та підтримують необхідність її існування аж до сьогодні.

Питання для обговорення:

Історична типологія держав.

Поглиблене вивчення поняття та сутності держави передбачає з’ясування суті феномену державної влади та її родових характеристик, чітке визначення суверенітету держави як її ключової ознаки, ознайомлення з основними концепціями та теоріями розуміння, визначення сутності і призначення держави, а також проведення типології усієї різноманітності держав як сучасних, так і тих, які існували раніше.

Вивчаючи дану тему, студенти повинні усвідомити, що питання суверенітету не втрачає своєї актуальності до сьогоднішнього дня, адже це одна із найбільш істотних ознак держави. Зауважимо, що суверенітетом володіють всі держави, незалежно від розміру їх території, кількості населення, форми правління і устрою. Слід з’ясувати, що означає внутрішній і зовнішній аспекти (сторони) державного суверенітету.

Перш ніж вивчати питання суверенітету народу, необхідно встановити, що розуміють під терміном «народ». Доцільно детально проаналізувати ознаки суверенітету народу і показати його співвідношення із суверенітетом держави. Студентам необхідно проілюструвати свої міркування положеннями з Конституції України.

Приступаючи до вивчення питання суверенітету нації, слід зауважити, що слово “нація” вживається у двох значеннях: етнічному і політичному. Державний суверенітет, здійснюваний багатонаціональною державою, повинен гарантувати суверенітет кожній нації. Студенти повинні розкрити сутність права нації на самовизначення, проаналізувати різні форми національного самовизначення.

Поняття влади (і зокрема, публічної політичної влади) є ключовим в розумінні суті, сутності держави. Причому, поняття публічної політичної влади виступає родовим по відношенню до поняття держави.

Тому для кращого розуміння поняття держави необхідно детально розглянути владу як загальносоціологічну категорію, поняття, ознаки та різновиди влади, поняття публічної політичної влади, специфічні риси державної влади, питання легітимності і легальності державної влади.

Під час ознайомлення з типологією держав студенти повинні усвідомити роль і сутність типології і її значення для дослідження державно-правових явищ. Типологія держави – це проблема, яка є і залишається в полі зору дослідників. У процесі підготовки до заняття студентам слід проаналізувати різноманітні критерії типології держав, а також розглянути основні підходи до історичної типології держав.

При аналізі кожного історичного типу держави слід зауважити, що при такому підході держава здобуває суто класову визначеність, виступає як диктатура економічно пануючого класу. При цьому, звичайно, характеристику окремих історичних типів держав варто здійснювати за наступними критеріями: економічна база, соціальна база, функції держави, механізм держави, форма держави. Особливу увагу слід звернути на характерні особливості, притаманні даному типу держави, які відрізняють його від інших.

Поряд з цим, слід звернути увагу на культурологічні та цивілізаційні підходи до історичної типології держав, в основі яких лежить аналіз духовно-культурних особливостей держав конкретної історичної епохи.

Аналіз сучасної держави передбачає також з’ясування поняття і сутності держави соціально-демократичної орієнтації, держави соціальної демократії, що стає фундаментом сучасних розвинутих держав. Крім того, слід не обминути увагою й такий феномен як так званий перехідний тип держави.

 

Питання для самостійної роботи:

Історична типологія держав.

4.1. Основні підходи до історичної типології держав.

4.1.1. Античні концепції типології держав.

4.1.2. Концепція духовних формацій Гегеля.

4.1.3. Формаційний підхід до історичної типології держав. Марксистська концепція суспільно-економічних формацій.

4.1.4. Цивілізаційний підхід до історичної типології держав.

4.2. Історичні типи та різновиди держави.

4.3.1. Давньосхідна держава.

4.3.2. Рабовласницька держава.

4.3.3. Феодальна держава.

4.3.4. Буржуазна держава.

4.3.5. Соціалістична держава.

4.3. Сучасна держава: загальна характеристика. Перехідний тип держави.

Ключові поняття: держава, державна влада, публічна політична влада, державний суверенітет, народний суверенітет, національний суверенітет.

Додаткові питання:

1. Державний суверенітет: поняття, структура, види.

2. Діалектика співвідношення державного суверенітету і народного суверенітету.

3. Проблеми національного суверенітету.

4. Державна влада в соціальному просторі.

5. Проблеми співвідношення державної і політичної влади.

6. Проблеми державної влади в Україні.

7. Проблеми історичної типології держав за цивілізаційними та культурологічними критеріями.

8. Проблема перехідного типу держави.

Питання для самоконтролю:

1. Які основні історичні етапи розвитку концепції державного суверенітету?

2. Що таке суверенітет держави?

3. В чому суть внутрішньої сторони державного суверенітету?

4. Який зміст зовнішньої сторони суверенітету держави?

5. Назвіть основні види державного суверенітету.

6. Що таке обмежений суверенітет?

7. Що розуміють під народним суверенітетом?

8. В чому суть національного суверенітету?

9. Що таке влада?

10. Назвіть основні різновиди влади та охарактеризуйте їх.

11. Здійсніть визначення поняття публічної політичної влади.

12. В чому полягає специфіка державної влади?

13. Охарактеризуйте державу як носія державної влади.

14. Здійсніть визначення поняття типології держав?

15. Які існують критерії типології держав?

16. В чому сутність формаційного підходу до типології держав?

17. Які особливості цивілізаційного підходу до типології держав?

18. Назвіть причини переходу від одного історичного типу до іншого.

19. Назвіть характерні риси, сутнісні властивості сучасної держави.

20. В чому полягяє особливість перехідного типу держави?

ТЕМА 4. ФОРМА ДЕРЖАВИ

Елемент чи аспект теми, що виноситься на самостійне вивчення:

окремі проблемні питання форми держави

Дана тема має не тільки загальнотеоретичне, а й практичне значення. Метою вивчення теми є з’ясування суті категорії форми держави, що характеризує державну владу, визначення факторів, які впливають на форму держави та її елементи, характеристку основних параметрів державної влади, які визначають державне правління, державний устрій і державний режим.

Форма держави визначається як складне соціальне явище, що дає можливість визначити характер існування і напрями розвитку держави, її устрою, правління та режиму. Вона є виразом найбільш загальних параметрів організації і функціонування державної влади. Вивчаючи державу з точки зору її форми, з’ясовуємо зовнішній вираз та порядок побудови держави, її внутрішню структуру і складові елементи, основні способи формування та здійснення державної влади.

На самостійну роботу винесені в основному окремі дискусійні проблемні питання теми або питання, що потребують активізації творчого мислення студентів.

 

Питання для самостійної роботи:

1. Співвідношення типу, змісту і форми держави.

2. Загальноісторичне і національне у формі держави.

3. Історичні різновиди монархій. Загальні закономірності та особливості розвитку монархій.

4. Історичний розвиток республіки як форми правління. Історичні різновиди республіки.

5. Нетипові форми державного правління.

6. Історичні різновиди форм державного устрою.

7. Конфедерація як тимчасова форма об’єднання держав.

8. Співдружність і співтовариство як особливі форми об’єднання сучасних держав.

9. Відмінності складних держав від військово-політичних, економічних та інших союзів.

10. Проблеми дежавного режиму в сучасному світі.

11. Сучасний стан та проблеми форми державного правління, форми державного устрою та форми державного режиму в Україні.

Ключові поняття: форма держави, форма державного правління, форма державного устрою, державний режим, монархія, необмежена (абсолютна) монархія, обмежена (конституційна) монархія, дуалістична монархія, парламентська монархія, республіка, президентська республіка, парламентська республіка, змішана республіка, унітарна держава, федерація, конфедерація, демократичний режим, тоталітарний режим, авторитарний режим.

Додаткові питання:

1. Форма держави у філософських поглядах Аристотеля, Платона, Цицерона, Монтеск’є.

2. Проблеми дежавного правління в сучасному світі.

3. Проблеми дежавного устрою.

4. Проблеми становлення демократичного режиму в сучасному світі.

5. Демократичні та недемократичні режими сучасності.

6. Теоретичні підходи до еволюції форми Української держави

 

Питання для самоконтролю:

1. В чому полягає співвідношення типу, змісту і форми держави?

2. Яким чином проявляється загальноісторичне і національне у формі держави?

3. Охарактеризуйте історію розвитку монархічної форми правління.

4. Охарактеризуйте історію розвитку республіканської форми правління.

5. Які вам відомі нетипові форми державного правління? В чому їх особливості?

6. Охарактеризуйте історію розвитку форми державного устрою.

7. Охарактеризуйте проблеми дежавного режиму в сучасному світі та в Україні.

Верховенство права

Концепція правової держави серед інших посідає важливе місце, оскільки це ідеал, до якого прагнуть сучасні держави, втілюючи в практику конституційні положення правової держави, її ознаки і принципи.

Аналізуючи принципи правової держави, серед яких можна назвати такі як юридичне закріплення і забезпечення прав людини; висока правова культура; розподіл влади; високозначуще становище суду; взаємна відповідальність між особою і державою; неухильне виконання законів всіма учасниками суспільного життя тощо, слід детально зупинитись на принципі верховенства права. Увага студентів звертається на необхідність визначення змісту і суті самого права, яке певною мірою повинно визначати державу, спрямовувати її діяльність на гуманістичні цілі, а не бути простою сукупністю норм, які встановлює держава.

При цьому варто дослідити історію становлення ідеї та концепції верховенства права, з’ясувати суть принципу верховенства права, визначити проблеми співвідношення принципу верховенства права і принципу верховенства закону. Складовим елементом принципу верховенства права є принцип верховенства Конституції і законів, який теж має бути предметом розгляду. Крім того, варто розглянути проблеми реалізації принципу верховенства права в умовах формування правової держави в Україні.

Питання для самостійної роботи:

1. Історія становлення ідеї та концепції верховенства права.

1.1. Зародження та розвиток ідеї верховенства права в державно-правовій

думці античності та середньовіччя.

1.2. Розвиток концептуальних основ верховенства права.

Деформації правосвідомості.

3.1. Класифікація деформацій правосвідомості.

3.2. Правовий нігілізм: поняття, джерела і шляхи подолання.

3.2.1. Поняття та форми прояву правового нігілізму.

3.2.2. Джерела і причини правового нігілізму.

3.2.3. Шляхи подолання правового нігілізму.

3.3. Інші види деформацій правосвідомості.

3.3.1. Правовий ідеалізм.

3.3.2. Правова демагогія.

ТЕМА 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА як НАУКа ТА НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛіНА

Елемент чи аспект теми, що виноситься на самостійне вивчення: