Крок четвертий - проведення ідентифікації об'єкта підвищеної небезпеки

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки" затверджений порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки.

Дія цього Порядку поширюється на всіх суб'єктів господарської діяльності, у власності або користуванні яких є об'єкти, де можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини (далі - потенційно небезпечні об'єкти), а також на всіх суб'єктів господарської діяльності, які мають намір розпочати будівництво потенційно небезпечних об'єктів.

Результати ідентифікації та розрахунки, на підставі яких вона проводилася, зберігаються суб'єктом господарської діяльності впродовж 25 років.

Державний реєстр об'єктів підвищеної небезпеки веде Держнаглядохоронпраці.

Включення об'єкта підвищеної небезпеки до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки та його реєстрація здійснюється протягом 30 робочих днів після подання суб'єктом господарської діяльності до територіального органу Держнаглядохоронпраці повідомлення про результати ідентифікації.

Упродовж 10 робочих днів після реєстрації Держнаглядохоронпраці видає суб'єкту господарської діяльності свідоц­тво про державну реєстрацію об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки.

К рок п'ятий - розробка декларації безпеки об'єкта підвищеної небезпеки та проведення експертизи декларації безпеки

Суб'єкт господарської діяльності, у власності або користуванні якого є хоча б один об'єкт підвищеної небезпеки, організовує розроблення і складання декларації безпеки об'єкта підвищеної небезпеки від­повідно до вимог Порядку декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міні­стрів України від 11 липня 2002 р. N 956 "Про ідентифікацію та декларування без­пеки об'єктів підвищеної небезпеки".

Крок шостий - страхування цивільної відповідальності об'єкта підвищеної небезпеки

Якщо після проведення ідентифікації потенційно небезпечного об'єкта встановлюється, що він є об'єктом підвищеної небезпеки, керівництво зазначеного суб'єкта господарювання зобов'язано провести страхування цивільної відповідальності.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р. №1788 був затверджений Порядок і правила проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи поже-жовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру.

Обов'язкове страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежови-бухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призве­сти до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру (далі - об'єкти підвищеної небезпеки), проводиться з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну третіх осіб, у тому числі довкіллю (природним ресурсам, територіям та об'єктам природно-заповідного фонду), внаслідок пожеж та/або аварій на об'єктах підвищеної небезпеки.

Страховим випадком вважається заподіяння прямої шкоди третім особам внаслідок пожежі та/або аварії на об'єкті підвищеної небезпеки під час дії договору обов'язкового страхування, внаслідок чого виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування.