Приклади вирішення типових задач з теми «оцінка негативного впливу промислового об’єкту на навколишнє середовище»

 

Задача 1. Визначити максимальну приземну концентрацію шкідливих речовин в атмосфері, якщо викиди оксидів сірі і азоту складають відповідно 1655 і 109,9 г/с. Повна витрата димових газів рівна 670 м³/с. Висота труби – 150 м. Різниця температур газів, що викидаються, і повітря – 80^оС. Місцеположення джерела викиду – Україна.

Рішення:

Максимальна приземна концентрація визначається по формулі

(1)

 

де С_м – максимальна приземна концентрація, мг/м³;

А – кліматичний коефіцієнт, визначається залежно від географічної точки джерела викидів, для України рівний 160;

П_i – кількість речовини, що викидається в атмосферу, г/с;

m, n – коефіцієнти, що враховують підйом факела над трубою, для приблизних розрахунків можна прийняти: n = 0,8…1,6; m = 0,8...1,2;

Н – висота труби, м;

V – повна витрата газів, що викидаються, м³/с;

ΔT – різниця температур газів, що викидаються, і повітря.

Приймаємо значення коефіцієнтів: n = 1; m = 1.

Визначаємо концентрацію оксидів сірки в атмосферному повітрі:

Визначаємо концентрацію оксидів азоту в атмосферному повітрі:

Розрахунки показали, що концентрація оксидів азоту в атмосферному повітрі задовольняє санітарним вимогам (ГПК = 0,04 мг/м³), а оксидів сірки – ні (ГПК = 0,05 мг/м³).

Задача 2. Оцінити негативний вплив промислового об'єкту на навколишнє середовище, якщо приземні концентрації пилу, оксидів сірі і азоту, обумовлені даним джерелом забруднення, відповідно дорівнюють 0,05 мг/м³; 0,37 мг/м³ і 0,045 мг/м³.

Рішення

Для оцінки впливу роботи промислового об'єкту на навколишнє середовище необхідно порівняти концентрації шкідливих речовин з їх гранично допустимими концентраціями, середньодобовими. У загальному випадку концентрація кожної забруднюючої речовини повинна бути менше гранично допустимою, середньодобовою.

Всі види гранично допустимих концентрацій відносяться до окремих речовин. Тим часом в повітрі може бути присутнім від одного до сотні токсичних речовин, тому необхідно оцінювати комплексний показник забруднення Р, що враховує характер комбінованої дії речовин і їх клас небезпеки:

(2)

де K_i – фактичне середньорічне забруднення атмосфери конкретною речовиною i в частках середньодобової гранично допустимої концентрації, приведене до біологічного еквівалента 3-го класу небезпеки.

Гранично допустимі концентрації і клас небезпеки забруднювачів приведені в табл. 2.

Таблиця 2 – Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони

Назва речовини	ГДК, мг/м^3	Клас небезпеки
Аміак
Ацетон
Бензол
Бенз(а)пірен	0,00015
Їдкі луги	0,5
Кислота сірчана
Озон	0,1
Оксиди азоту
Оксиди марганцю	0,3
Оксиди сірі
Оксид вуглецю (ІІ)
Ртуть	0,01
Свинець	0,01
Хлор

Визначаємо забруднення атмосфери для пилу (3-й клас небезпеки):

Визначаємо забруднення атмосфери для оксиду сірки (3-й клас небезпеки):

Визначаємо забруднення атмосфери для оксиду азоту (2-й клас небезпеки):

Після приведення коефіцієнта перевищення оксиду азоту до 3-го класу небезпеки (табл. 3) одержуємо: К= 1,16.

Таблиця 3 – Приведені кратності перевищення ГПК речовин 2-го класу до таких 3-го класу небезпеки

Фактичне перевищення ГПК речовин 2-го класу	Кратність перевищення ГПК приведена до 3-го класу	Фактичне перевищення ГПК речовин 2-го класу	Кратність перевищення ПДК, приведена до 3-го класу
1,5	1,7		9,8
	2,4	6,5	10,8
2,5	3,2		11,9
		7,5
3,5	4,9		14,1
	5,8	8,5	15,2
4,5	6,8
	7,8	9,5	17,6
5,5	8,8		18,7

Комплексний показник забруднення складає:

Залежно від величини комплексного показника забруднення Р і числа забруднювачів (визначається по числу речовин, для яких перевищення граничне допустимій концентрації більше або рівне одиниці) по табл. 4 визначається рівень забруднення атмосферного повітря.

Таблиця 4– Залежність комплексного показника забруднення від числа забруднювачів і рівня забруднення

Рівень забруднення атмосферного повітря	Число забруднювачів
2 – 3	4 – 9	10 – 20	Більше 20
I – допустимий
II – слабкий	2,1 – 4	3,1 – 6	4,1 – 8	5,1 – 10
III – помірний	4,1 – 8	6,1 – 12	8,1 – 16	10,1 – 20
IV – сильний	8,1 – 16	12,1 – 24	16,1 – 32	20,1 – 40
V – дуже сильний	Більше 16	Більше 24	Більше 32	Більше 40

В даному випадку при комплексному показнику, рівному 7,5, і трьох забруднювачах рівень забруднення помірний.

Завдання для самостійного вирішення

Для більш глибокого засвоєння матеріалу курсу кожний студент виконує індивідуальні розрахунки згідно з варіантом, який визначає викладач.

Бали за розрахункову роботу складаються з 3х частин:

- оцінка за якість розрахунків та оформлення роботи;

- оцінка за строк виконання роботи.

Індивідуальні роботи оформлюються на окремих аркушах паперу. Обов’язково вказувати прізвище та групу студента, номер варіанта, який задається викладачем. При рішенні задач потрібно обґрунтовувати вибір формул для розрахунків. Обов’язково вказувати одиниці вимірювання усіх величин. Строк подання роботи встановлює викладач.