Яка позасистемна одиниця еквівалентної та ефектної дози.

Эквивалентная доза (биологическая доза)

Изучение отдельных последствий облучения живых тканей показало, что при одинаковых поглощенных дозах различные виды радиации производят неодинаковое биологическое воздействие на организм. Обусловлено это тем, что более тяжелая частица (например, протон) производит на единице пути в ткани больше ионов, чем легкая (например, электрон). При одной и той же поглощенной дозе радиобиологический разрушительный эффект тем выше, чем плотнее ионизация, создаваемая излучением. Чтобы учесть этот эффект, введено понятие эквивалентной дозы. Эквивалентная доза рассчитывается путем умножения значения поглощенной дозы на специальный коэффициент — коэффициент относительной биологической эффективности (ОБЭ) или коэффициент качества. Внесистемной единицей измерения эквивалентной дозы является бэр (до 1963 года - биологический эквивалент рентгена, после 1963 года - биологический эквивалент рада - Энциклопедический словарь). 1 Зв = 100 бэр.

Эффективная доза

Эффективная доза (E) — величина, используемая как мера риска возникновения отдаленных последствий облучения всего тела человека и отдельных его органов и тканей с учетом их радиочувствительности. Она представляет сумму произведений эквивалентной дозы в органах и тканях на соответствующие взвешивающие коэффициенты.

Од. Единицы измерения эффективной дозы совпадают с единицами измерения эквивалентной дозы. Она также измеряется в зивертах или бэрах.

Эффективная и эквивалентная дозы — это нормируемые величины, то есть, величины, являющиеся мерой ущерба (вреда) от воздействия ионизирующего излучения на человека и его потомков^{[ источник не указан 259 дней ]}. К сожалению, они не могут быть непосредственно измерены. Поэтому в практику введены операционные дозиметрические величины, однозначно определяемые через физические характеристики поля излучения в точке, максимально возможно приближенные к нормируемым. Основной операционной величиной является амбиентный эквивалент дозы (синонимы — эквивалент амбиентной дозы, амбиентная доза).

Що таке потужність дози радіоактивного випромінювання?

 

Щоб уникнути плутанини в термінах, варто пам'ятати; що радіоактивні

випромінювання, незважаючи на їхнє величезне значення, є одним з видів

іонізуючих випромінювань. Радіонукліди утворюють випромінювання в момент

перетворення одних атомних ядер в інші. Вони характеризуються періодом

напіврозпаду (від секунд до млн років), активністю (числом радіоактивних

перетворень за одиницю часу), що характеризує їх іонізуючу спроможність.

Активність у міжнародній системі (СВ) вимірюється в беккерелях (Бк), а

позасистемною одиницею є кюрі (Кі). Один Кі = 37 х 109Бк. Міра дії

іонізуючого випромінювання в будь-якому середовищі залежить від енергії

випромінювання й оцінюється дозою іонізуючого випромінювання. Останнє

визначається для повітря, речовини і біологічної тканини. Відповідно

розрізняють * експозиційну, * поглинену та * еквівалентну дози

іонізуючого випромінювання.

Рентгенорадіологічні процедури належать до найбільш ефективних методівдіагностики захворювань людини. Це визначає подальше зростаннязастосування рентгене- і радіологічних процедур або використання їх уширших масштабах. Проте інтереси безпеки пацієнтів зобов'язують прагнутидо максимально можливого зниження рівнів опромінення, оскільки впливіонізуючого випромінювання в будь-якій дозі поєднаний з додатковим,відмінним від нуля ризиком виникнення віддалених,стохастичних ефектів.

Що таке процес іонізації?

Енергія іонізації - різновид енергії зв'язку або, як її іноді називають, перший іонізаційний потенціал (I _1), являє собою найменшу енергію, необхідну для видалення електрона від вільного атома в його нижчому енергетичному (основній) стані на нескінченність. Енергія іонізації є однією з головних характеристик атома, від якої значною мірою залежать природа і міцність утворених атомом хімічних зв'язків. Від енергії іонізації атома істотно залежать також відновні властивості відповідного простого речовини. Для багатоелектронних атома існують також поняття другого, третього і т. д. іонізаційних потенціалів, що представляють собою енергію видалення електрона від його вільних незбуджених катіонів з зарядами +1, +2 і т. д. Ці іонізаційні потенціали, як правило, менш важливі для характеристики хімічного елемента.