ЗМІСТ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ ТА ФОРМА КОНТРОЛЮ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ЗМІСТ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ ТА ФОРМА КОНТРОЛЮ



№ п/п Назва лабораторної роботи Форма контролю поточної успішності
1. Лабораторне заняття № 1. Дослідження освітленості на робочому місці. Перевірка та підготовка студентів до виконання роботи. Перевірка виконання роботи, прийом звіту.
2. Лабораторне заняття № 2. Дослідження метеорологічних умов на робочих місцях. Перевірка та підготовка студентів до виконання роботи. Перевірка виконання роботи, прийом звіту.
3. Лабораторно-практичне заняття № 3. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві. Перевірка та підготовка студентів до виконання роботи. Перевірка виконання роботи, прийом звіту.
4. Лабораторне заняття № 4. Вивчення конструкції та принципу дії вогнегасників. Перевірка та підготовка студентів до виконання роботи. Перевірка виконання роботи, прийом звіту.
5. Лабораторне заняття № 5. Дослідження шуму та засобів звукоізоляції. Перевірка та підготовка студентів до виконання роботи. Перевірка виконання роботи, прийом звіту.

Примітка:

Терміни та послідовність виконання лабораторно-практичних та лабораторних занять визначаються графіком навчального процесу на кожний навчальний семестр.

 

ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС

ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ

Контроль відвідування лабораторних занять:

присутній на занятті – 1 бал;

відсутній на занятті – 0 балів;

контроль рівня підготовки студентів до лабораторних занять

(опитування) – до З балів.

Оцінка виконання роботи (прийом звіту):

роботу виконано самостійно і правильно – 3 бали;

роботу виконано самостійно з деякими похибками – 2 бали;

роботу переписано і виявлено низький рівень знань – 1 бал;

роботу не виконано – 0 балів.


ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

«ДОСЛІДЖЕННЯ

ОСВІТЛЕНОСТІ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ»

Мета роботи :

· практичне підтвердження окремих теоретичних положень контролю та розрахунку освітленості робочих місць та її відповідність санітарним нормам;

· вивчення конструкції приладів та набуття практичних навичок їх застосування.

 

Для формування вмінь необхідно знати:

· значення виробничого освітлення, види виробничого освітлення, вимоги санітарних норм;

· нормування освітлення. Розряди робіт по зоровій напрузі, їх визначення для конкретних умов;

· природне освітлення, його значення як виробничого і фізіолого-гігієнічного чинника для працюючих;

· штучне виробниче освітлення. Вимоги санітарних нормативів щодо його використання. Джерела штучного освітлення, їх типи, порівняльна оцінка, вибір.

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

У виробничих приміщеннях залежно від джерела освітлення може застосовуватися природне, штучне та комбіноване освітлення.

Неправильне освітлення, на робочому місці, погіршує умови зорової праці, сприяє стомленню очей, нервової системи, знижує продуктивність праці, стає причиною виробничих травм і захворювань. Негативні фактори освітлення: недостатнє чи надмірне освітлення; викривлення кольорової гами об'єктів; нерівномірність освітлення робочого місця; засліплення прямим світлом; нераціональна контрастність об'єкта та фону тощо.

Освітленість робочої поверхні характеризує густину світлового потоку у даній точці. Одиницею освітленості є люкс (лк), що дорівнює освітленню, утворюваному світловим потоком в 1 люмен (лм), рівномірно розподіленому на площині в 1 м2.

ПРИРОДНЕ ОСВІТЛЕННЯ

Природне освітлення –це освітлення приміщень світлом неба (прямим або відбитим), яке проникає через світлові прорізи в зовнішніх огороджуючих конструкціях.

Природне освітлення поділяють на бокове, верхнє і комбіноване:

бокове здійснюється через світлові прорізи в зовнішніх стінах;

верхнєздійснюється через світильники, світлові прорізи у покриттях;

комбіноване – це поєднання верхнього і бокового освітлень.

Через різкі коливання зовнішнього світла визначити постійні абсолютні показники природної освітленості неможливо. Критерієм природної освітленості прийнята відносна величина – коефіцієнт природної освітленості (КПО) – це відношення освітленості робочої поверхні всередині приміщення ( Евн) до одночасно виміряної зовнішньої освітленості на горизонтальній площині від розсіяного світла усього небосхилу ( Езов), %:

,

де – освітленість у заданій точці поверхні всередині приміщення;

– горизонтальна складова освітленості будинку зовні.

Коефіцієнт природної освітленості нормується СНіП П-4-79, яким встановлені оптимальні норми освітленості для восьми розрядів робіт залежно від їх точності, найменшого розміру об'єкта розрізнення, контрастності об'єкта розрізнення з фоном і характеристики фону.

Якщо під час перевірки встановлено, що фактична освітленість у робочому приміщенні менша за нормативну, то її підвищують за рахунок збільшення розмірів або числа віконних прорізів (там, де це можливо), очищення світильників від пилу, копоті, бруду.

У деяких випадках підбирають види робіт, які можна виконувати у приміщенні без зміни освітленості.

Освітленість приміщень природним світлом характеризується значенням КПО ряду точок, розташованих на перетині двох площин: вертикальної, характерного розрізу (наприклад, по осі вікон, центральній осі приміщення і та ін.) і горизонтальної, прийнятої за умовну робочу поверхню, тобто на висоті робочого столу (0,8 м від підлоги).

У разі бокового освітлення нормується мінімальне значення КПО в межах робочої зони.

При верхньому та боковому освітленні нормують її середню величину.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 100.26.179.251 (0.007 с.)