Загальні підстави та умови звільнення осіб від кримінальної відповідальності за особливою частиною кк України.

Кримінальним кодексом України окрім універсальних випадків звільнення осіб від кримінальної відповідальності, які містяться у Загальній його частині, передбачено також спеціальні, які закріплені безпосередньо у нормах Особливої частини кодексу. Деякі з них будуть розглянуті далі.

Передумова звільнення від кримінальної відпо­відальності за ч. 3 ст. 175 КК України - це вчинення злочину, пе­редбаченого ч. 1 або ч. 2 ст. 175 КК України, а саме: безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності, а також нецільове використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших встановлених законом виплат.

Підставу звільнення керівника підприємства, установи чи організації за злочин, передбачений ч. 1 або ч. 2 ст. 175 КК України, становить його активна посткримінальна поведінка, а саме: здійснення в певний час (до момен­ту притягнення його до кримінальної відповідальності) виплати громадянам у повному розмірі заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати.

Особливості процесуального порядку звільнення осіб від кримінальної відповідальності

 

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КК України, «звільнення від криміналь­ної відповідальності у випадках, передбачених цим Ко­дексом, здійснюється виключно судом. Порядок звіль­нення від кримінальної відповідальності встановлюється законом».

Як вже зазначалося Хрусловою Л.А., про існування проблеми протиріччя вказаного інституту фундаментальному, конституційному принципу презумпції невинуватості, та матеріально-правової конструкції звільнення особи від кримінальної відповідальності, оскільки вказана конструкція звільнення створювалася без врахування кримінального-процесуального права, ніби то воно зовсім відсутнє, хоча кримінальне право і кримінальний процес не можуть функціонувати один без одного[85, с.50].

Зі змісту пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 «

Розділ ІІІ. Повноваження прокурора у провадженні кримінальних справ із звільнення осіб від кримінальної відповідальності за кримінальним процесуальним кодексом України 2012 року.

На даний час стрімко відбувається модернізація кримінального процесу в України та приведення його у стан відповідності світовим, у першу чергу європейським, стандартам.

Так, 14 травня 2012 року Президентом України підписаний новий кримінальний - процесуальний кодекс, який вже у найближчий час буде регулювати відносини у кримінальному провадженні, у тому числі і у судовому розгляду кримінальних справ. Зміни будуть також стосуватися процесуального порядку участі прокурора при звільненні особи від кримінальної відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 285 нового КПК України особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення. Слідчий, прокурор зобов'язані заохочувати особу до таких дій[5].

ВИСНОВКИ

В роботі проведено теоретичне та практичне узагальнення проблем процедури звільнення від кримінальної відповідальності та участі у ній прокурора, у тому числі і у судовому розгляді справи при вирішенні вказаного питання. Проведене дослідження участі прокурора у суді при звільнення від кримінальної відповідальності дозволяє зробити висновки, які мають значення як у теоретичному, так і в практичному плані:

1. Звільнення від кримінальної відповідальності, яке сьогодні є самостійним кримінальним-правовим інститутом, сформульований, як у статях 44, 45, 46, 47, 48, 49, 97, 106 Загальної частини, так і у спеціальних нормах Особливої частини Кримінального кодексу України, та має низку історичних передумов.

2. Поява та розвиток цього інституту обумовленні послідовним і закономірним розвитком кримінального права та процесу, враховуючи наступні причини:

а) потреба в удосконалення засобів забезпечення відшкодування шкоди від злочинів й реалізації відновлювальної функції кримінального права;

б

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Конституція України // Відомості Верховної ради (ВВР), 1996. –№ 30, 141 с.

2. Кримінально - процесувальний кодекс України // Відомості Верховної Ради УРСР, –1961. –№ 2.

3. Кримінальний процесуальний кодекс України // Відомості Верховної ради (ВВР),–2012. – № 90-91.

4. Закон України «Про прокуратуру» // Відомості Верховної ради (ВВР), 1991. – № 53.

5. «Единая конвенция о наркотических средствах 1961 года с поправками, внесенными в нее в соответствии с Протоколом 1972 года о поправках к Единой конвенции о наркотических средствах 1961 года»// http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_177

6. Рішення Конституційного Суду України № 1-15/99 від 27.10.1999 р. у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність) // Вісник Конституційного Суду України. – 1999. – № 5 – С. 7-13.

7. Закон України «Про боротьбу з тероризмом» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), – 2003, – № 25, ст. 180.

8. Закон України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), – 1995, – №10, 60 с.