Шаблони розрахункових та аналітичних таблиць

Таблиця 8.1 – Показники інтенсивності міжнародної торгівлі країни за 20__ – 20__ рр.

Назва показника	Роки
20__ р.	20__ р.	20__ р.
Експортна квота
Імпортна квота
Зовнішньоторговельна квота
Показник інтенсивності експорту
Показник інтенсивності імпорту
Показник інтенсивності зовнішньо-торговельного обороту

 

 

 

Результати виконання завдань до теми:

 

1. Наявність у звіті з тренінгу завдань до теми «Аналіз показників інтенсивності міжнародної торгівлі країни».

 

 

ТЕМА 9

Аналіз показників макроекономічної ефективності

Зовнішньої торгівлі країни

 

Завдання:

 

1. Визначити показники макроекономічної ефективності зовнішньої торгівлі обраної країни за декілька років.

2. Проаналізувати показники макроекономічної ефектив-ності зовнішньої торгівлі обраної країни за декілька років.

3. Визначити показники зовнішньоторговельних операцій обраної країни за декілька років.

4. Проаналізувати показники зовнішньоторговельних операцій обраної країни за декілька років.

5. Заповнити шаблони розрахункових таблиць.

 

 

Зміст роботи:

 

1. Формування інформаційної бази для здійснення аналітичних досліджень показників макроекономічної ефективності зовнішньої торгівлі обраної країни за декілька років:

1.1. Здійснити підбір необхідної соціально-економічної інформації та даних міжнародної статистичної звітності щодо витрат на вітчизняне виробництво імпортних товарів, національних витрати на виробництво експортної продукції, валютної виручки на оплату імпортних товарів, валютних витрат на оплату імпортних товарів, затрат на виробництво і реалізацію експортної продукції, витрат на вітчизняне виробництво імпортної продукції, відпускної ціни промислової продукції, ціни поставки імпортних товарів на внутрішній ринок обраної країни за декілька років.

1.2. Визначити показник ефективності зовнішньоторго-вельного товарообміну, показник народногосподарської ефективності експорту/імпорту, показник бюджетної ефективності експорту/імпорту, ефект державного бюджету від зовнішньоторгового товарообміну обраної країни за декілька років.

1.3. Розрахунки оформити у таблиці, обґрунтувати проведені розрахунки.

2. Провести аналіз показників ефективності зовнішньотор-гових операцій країни.

2.1. Заповнити аналітичні таблиці та провести розрахунки показників ефективності виробництва експортної продукції, показників ефективності використання/споживання імпортного товару, народ-ногосподарський ефект зовнішньоторговельного товарообміну за декілька років.

2.2. Проаналізувати розраховані показники.

3. Розробка загальних висновків за темою.

 

Рекомендації до виконання завдань теми:

 

До макроекономічних показників ефективності зовнішньої торгівлі слід віднести:

È ефективність зовнішньоторгового товарообміну;

È народногосподарська ефективність експорту/імпорту;

È бюджетна ефективність експорту/імпорту;

È ефект державного бюджету від зовнішньоторгового товарообміну.

Ефективність зовнішньоторговельного товарообміну (К_зто) визначається:

К_зто = ,

де З_імп – витрати на вітчизняне виробництво імпортних товарів, тис. грн.;

З_екс – національні витрати на вітчизняне виробництво експортної продукції, тис грн.

Для національної економіки важливо, щоб національні витрати на експорт були меншими за витрати у результаті імпорту. Лише у такому випадку країна економить працю своїх працівників, беручи участь у міжнародному товарообміні.

Народногосподарська ефективність експорту (К^н/г_екс) або імпорту (К^н/г_імп) визначається:

= ,

та

= ,

де В_екс – валютна виручка від експорту;

В_імп – валютні витрати на оплату імпортних товарів;

З_екс – затрати на виробництво і реалізацію експортної продукції, тис. грн.;

З_імп – витрати на вітчизняне виробництво імпортної продукції, тис грн.

Бюджетна ефективність експорту (К^б_екс) або імпорту (К^б_імп) визначається:

= ,

та

= ,

де Ц_екс – відпускна ціна промислової продукції, що експортується, грн.;

Ц_імп – ціна поставки імпортних товарів на внутрішній ринок, грн.

Ефект державного бюджету від зовнішньоторгового обміну(З_б) визначається:

З_б = (Ц_імп – Ц_екс) + k_в х (В_екс – В_імп).

До показників ефективності зовнішньоторгової операції можна віднести:

È ефективність виробництва експортної продукції;

È ефективність використання/споживання імпортного товару;

È народногосподарський ефект зовнішньоторгового товаро-обміну.

Ефективність виробництва продукції на експорт (комерційна ефективність) (К^вир_екс) визначається:

= .

Даний коефіцієнт повинен бути більшим за одиницю, тоді виробництво і продаж товару буде ефективним на зовнішньому ринку.

Ефективність використання імпортного товару (К^вик_імп) або його споживання визначається:

= .

Якщо даний коефіцієнт буде більшим від одиниці, то це свідчить про те, що виробництво імпортованого товару власними силами є неефективним, а отже, його доцільно імпортувати.

Народногосподарський ефект від зовнішньоторгового товарообміну(Е_зто) визначається у національній валюті:

Е_зто = З_імп – З_екс

Інформаційна база для виконання:

[2, с. 27-28], [5, с. 133-149], [8, с. 241-258, 412-427], [10, с. 257-269].

Сайти статистичної інформації, міжнародних організацій, центральних і комерційних банків та відомих аналітичних центрів обраної країни.

 

 

 

Шаблони розрахункових та аналітичних таблиць

Таблиця 9.1 – Макроекономічні показники ефективності зовнішньої торгівлі країни за 20__ – 20__ рр.

Назва показника	Роки
20__ р.	20__ р.	20__ р.
Показник ефективності зовнішньоторго-вельного товарообміну
Показник народногосподарської ефектив-ності експорту
Показник народногосподарської ефектив-ності імпорту
Показник бюджетної ефективності експорту
Показник бюджетної ефективності імпорту
Ефект державного бюджету від зовнішньо-торгового товарообміну

Таблиця 9.2 – Показники ефективності зовнішньоторгової операції країни за 20__ – 20__ рр.

 

Назва показника	Роки
20__ р.	20__ р.	20__ р.
Показники ефективності виробництва експортної продукції
Показники ефективності використан-ня/споживання імпортного товару
Народногосподарський ефект зовнішньо-торговельного товарообміну

 

Результати виконання завдань до теми:

 

1. Наявність у звіті з тренінгу завдань до теми «Аналіз показників макроекономічної ефективності зовнішньої торгівлі країни».

7. ДОДАТКОВІ ЗАВДАННЯ З ТРЕНІНГУ

 

В ході виконання основних завдань з тренінгу студенти на основі ініціативності та певної самостійності можуть під керівництвом викладача виконувати додаткові завдання.

Виконання додаткових завдань мають за мету більш поглиблене вивчення питань з міжнародної економіки, підвищення самостійності та ініціативності студентів для якісної підготовки до їх практичної діяльності.

Додатковими завданнями можуть бути наступні:

· доповнення таблиць з обов'язкових завдань певними показниками, виконання їх розрахунку та аналізу для розширення загального аналізу за темами тренінгу;

· розробка додаткових розрахункових таблиць для розрахунків необхідних показників для аналізу за темами тренінгу;

· розробка додаткових аналітичних таблиць та проведення за ними аналізу показників, що не передбачені в основних завданнях тренінгу;

· проведення додаткового факторного аналізу з метою виявлення впливу певних внутрішніх факторів, які не враховані в основних завданнях тренінгу;

· побудова графіків, діаграм та схем за результатами проведеного аналізу з основних та додаткових завдань;

· інші додаткові завдання за ініціативою студентів.

Для виконання додаткових завдань за темами тренінгу студенти можуть використовувати літературу, яку наведено у загальному списку рекомендованої літератури даних методичних матеріалів, а також інші літературні джерела за власним вибором або за рекомендаціями викладача дисципліни.

Виконання додаткових завдань дозволяє студентам отримувати додаткові бали у залежності від обсягу, складності та кількості виконаних завдань, що знаходить відображення у загальних критеріях оцінювання знань студентів з тренінгу з міжнародної економіки.

8. ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ З ТРЕНІНГУ

 

В ході виконання завдань за темами тренінгу з міжнародної економіки кожен студент складає звіт з тренінгу. На заключному етапі проводиться розробка загальних висновків за результатами, що були отримані при виконанні основних та додаткових завдань з тренінгу та оформлення звіту.

Звіт друкується на ПЕОМ. Під час написання звіту студентам необхідно дотримуватись наступних вимог.

Звіт з тренінгу повинен мати таку структуру:

- титульний аркуш;

- зміст;

- вступ;

- основна частина;

- висновки;

- список використаної літератури;

- додатки.

Першою сторінкою звіту є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок звіту. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Титульний аркуш виконується згідно з формою, наведеною у додатку Д.

Зміст подають на початку звіту. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та підрозділів звіту.

Вступ повинен містити значення, мету та завдання проходження тренінгу, загальну характеристику окремо обраної країни.

Основна частина звіту складається з розділів та підрозділів. Назва розділів повинна відповідати темам тренінгу з міжнародної економіки, назва підрозділів основним та додатковим завданням з тренінгу. Нумерацію сторінок, розділів та підрозділів подають арабськими цифрами без знаку №.

Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким теоретичним описом проблеми, що буде розв'язана протягом виконання відповідних завдань. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі результатів, що дає змогу вивільняти основні висновки від другорядних подробиць.

Загальні висновки за звітом починають з нової сторінки. У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів та на проблемах ефективності функціонування економіки обраної країни.

Список використаної літератури надається на окремому аркуші з арабською нумерацією.

Додатки оформлюють у вигляді окремої частини звіту, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті звіту. Кожний додаток повинний починатися з нової сторінки. Додаток повинний мати заголовок, надрукований угорі звичайними літерами (з першої великої) симетрично тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком друкується слово "Додаток" і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ,Є, І, І, O, Ч, Ь.

Звіт виконується на одній сторінці аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм), друкується через 1,5 міжрядкових інтервали до 40 рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. Усі сторінки звіту та додатків повинні мати єдину порядкову нумерацію і бути зброшурованими.

Текст звіту необхідно викладати, залишаючи береги таких розмірів: лівий – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм, верхній і нижній – не менше 20 мм. Необхідно використовувати шрифт Times New Roman. Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Компактність тексту звіту повинна бути однаковою.

Друкарські помилки, описки, і графічні неточності, які виявилися в процесі оформлення звіту, можна виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту машинописним способом.

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлюватися у вигляді таблиць. Приклад оформлення таблиць надано на рисунку 1.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери.

Таблиця (номер) – Назва таблиці

Заголовки рядків	Заголовки граф
		Підзаголовки граф
				Графи
Рядки

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких літер, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих літер – якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм.

Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці.

На всі таблиці мають бути посилання в тексті звіту.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацию в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик.

При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці. При поділі таблиці на кожною її частиною крім першої вказують “Продовження таблиці” з зазначенням номера таблиці.

Якщо при складанні звіту наводяться формули, то їх розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою. Номер формули зазначають на рівні формули в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом “де” без двокрапки.

Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Якщо у звіті використовуються ілюстрації (графіки, схеми, діаграми) то їх слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у звіті.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст). Ілюстрація позначається словом “Рисунок”, яке разом з назвою ілюстрації розмішують після пояснювальних даних.

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою.

Звіт з тренінгу подається на кафедру міжнародної економіки у роздрукованому га електронному вигляді. Для підготовки звіту в електронному виді використовується гнучкий магнітний диск “3,5 дюймів” об'ємом 1,44 Мб, лазерний CD – диск об'ємом 700 Мб або будь-який інший інформаційний носій, який може бути перевірено на наявному комп'ютерному обладнанні кафедри та зберігатися зі звітом у роздрукованому вигляді.

Звіт з тренінгу з міжнародної економіки повинен бути економічно та технічно грамотно виконаний і відповідати вищенаведеним вимогам з оформлення. Загальними вимогами до викладання матеріалів звіту з тренінгу є чіткість побудови, логічна послідовність, переконливість аргументації, чіткість формулювань та обґрунтованість висновків і рекомендацій.

Письмовий звіт з тренінгу подається у встановлений термін викладачу, що здійснює керівництво тренінгом для перевірки, рецензування та допуску до презентації.

Звіт з тренінгу рецензує викладач кафедри міжнародної економіки Харківського державного університету харчування та торгівлі. Якщо рецензія позитивна, студента повідомляють про кількість отриманих балів за виконання звіту та про допущення його роботи до презентації.

9. ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗВІТУ З ТРЕНІНГУ

 

Завершальним етапом проходження студентами тренінгу є підготовка презентації за результатами, що були отримані в ході виконання завдань з тренінгу та проведення презентації звіту.

При підготовці до презентації студент підготовлює доповідь тривалістю 7-10 хвилин, яка повинна містити основні результати проведеної роботи у відповідності до завдань з тренінгу, обґрунтовані висновки та рекомендації.

Для презентації студент самостійно вибирає інформацію з кожного теоретичного та аналітичного розділу тренінгу. Інформація має бути надана у вигляді аналітичних таблиць або діаграм, що відображають основні тенденції і результати проведеного дослідження обраної країни. Сукупна кількість таблиць і діаграм, запропонованих для презентації, не повинна перевищувати 10. Написання доповіді для презентації є обов'язковим.

За ініціативою студентів дозволяється підготовка колективної доповіді за результатами проведеної роботи у відповідності до тренінгових завдань. У цьому випадку доповідь підготовлюється групою студентів, яка складається з 2-3 осіб, а тривалість доповіді збільшується у розмірі кратному кількості студентів у доповідальній групі. При цьому студенти, що входять до складу такої групи самостійно розподіляють між собою частини за якими готується загальна доповідь та кожен з них доповідає частину доповіді, яку їм було підготовлено у межах загальної доповіді.

Підготовка презентації може бути проведена в середовищі Microsoft Office Power Point. Якщо з будь-яких об'єктивних причин відсутня можливість використання даного програмного забезпечення, студент повинен розробити супровідний матеріал та надати його у роздрукованому вигляді.

Презентація із використанням ПЕОМ відбуватися в автоматизованому режимі в середовищі Microsoft Office Power Point, яке допомагає у створенні професійно виконаних презентацій і надає повний набір можливостей, використовуваних для створення й форматування відомостей.

Додаток Office Power Point системи Microsoft Office передбачає використання в презентації таблиць із програм Microsoft Office Word або Microsoft Office Excel. Після додавання таблиці в презентацію студент може використовувати її нові властивості, наявні в Office Power Point, щоб швидко змінити стиль таблиці або додати ефект.

У додатку Office Power Point передбачена безліч різних типів діаграм і графіків, які студент може використовувати для надання аудиторії інформації про результати отримані в ході виконання тренінгових завдань з оцінки фінансово-господарчої діяльності підприємства.

Для презентації студент у додатку Office Power Point має використати режим показу слайдів, який передбачає застосування одного монітора. Даний режим займає весь екран комп'ютера, імітуючи реальну презентацію. Презентація відображається так, як її буде бачити аудиторія.

Слайди з таблицями, діаграмами, пояснювальним текстом мають бути розташовані в логічній послідовності, і повинні мати посилання під час доповіді студента.

Застосування інформаційних технологій під час проведення презентації дозволяє демонструвати візуальну аналітичну інформацію та опановувати навички володіння сучасними комп'ютерними технологіями.

Презентація підсумків проходження тренінгу без використання ПЕОМ передбачає підготовку студентом роздаточного матеріалу у вигляді листів формату А4 з основними таблицями і діаграмами, що виносяться до розгляду, у кількості від 5 екземплярів, який надається присутнім на презентації.

Презентація відбуватися в присутності керівників тренінгу та студентів підгрупи у який проходили тренінг доповідачі.

При оцінці презентації враховується якість підготовки доповіді, її змістовність, правильність та обґрунтованість висновків та рекомендацій наданих підприємству, забезпечення доповіді візуальним супроводженням, відповіді доповідачів на запитання викладача та студентів, присутніх на презентації.

Презентація проводиться на останньому занятті з тренінгу.

За результатами презентації студентам виставляються бали, які підсумовуються до балів, отриманих під час виконання завдань з тренінгу та виставляється підсумковий бал з тренінгу.

10. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО

ОЦІНЮВАННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК СТУДЕНТІВ З ТРЕНІНГУ

 

Оцінювання практичних навичок студентів з тренінгу з міжнародної економіки проходить у формі поточного модульного контролю під час проведення двох його модулів за 100 бальною системою оцінювання.

Кількість балів, що студент набрав за результатами поточного контролю (від 0 до 100 балів), вноситься до залікової відомості і є основою для визначення загальної успішності студента з даного предмету та підставою щодо вирішення питання про отримання ним диференційованого заліку.

Академічні успіхи студента визначаються за допомоги системи оцінювання, що використовуються у ХДУХТ з обов'язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS у порядку, наведеному у таблиці 10.1.

Таблиця 10.1 – Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-й бальну та шкалу за системою ECTS

 

 

 

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за бальною шка­лою, що використовується в ХДУХТ	Оцінка за 4-бальною шкалою
А	90 – 100	5 (відмінно)
В	85 – 89	4 (добре)
C	75 – 84
D	70 – 74	3 (задовільно)
E	60 – 69
FX	35 – 59	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання
F	1– 34	2 (незадовільно) з обов'язковим повторним вивченням дисципліни

 

Розподіл отримання студентами певних балів за видами поточного контролю за модулями наведено в таблиці 10.2.

Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю оформлюється під час останнього практичного заняття.

В разі невиконання певних завдань поточного контролю з об'єктивних причин, студент має право, за дозволом декана, скласти їх до останнього практичного заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

Таблиця 10.2 – Оцінювання практичних навичок та вмінь студентів з тренінгу за 100-бальної шкалою

 

Види контролю	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в ХДУХТ
І модуль	II модуль	Всього по дисципліні
1. Контроль систематичності та активності роботи на тренінгу	0 – 10	0 – 5	0 – 15
2. Контроль за виконанням тренінгових завдань	0 – 15	0 – 10	0 – 25
3. Контроль якості виконання тренінгових завдань	0 – 20	0 – 20	0 – 40
4. Контроль виконання додаткових тренінгових завдань	0 – 5	0 – 5	0 – 10
5. Контроль та оцінка знань, навичок та вмінь студентів, здобутих ними під час тренінгу	-	0-10	0 – 10
Всього	0 – 50	0 – 50	0 – 100

 

Студент, який не погоджується з одержаною оцінкою, має право звернутися до викладача і отримати обґрунтоване пояснення. У разі незгоди з рішенням викладача студент має право звернутися з письмовою апеляцією до завідуючого кафедрою не пізніше наступного робочого дня після оголошення результатів модульного контролю.

Система ліквідації академічних заборгованостей студентів має такий зміст:

1. Студенти, які набрали за результатами поточного модульного контролю від 0 до 34 балів зобов'язані написати заяву на повторне вивчення дисципліни. Студентам також дозволяється написати заяву на індивідуально-консультаційну роботу з викладачем і згідно направлення деканату отримувати та здавати викладачу під час консультацій виконані завдання, модулі тощо і набрати бали поточної успішності в кінці семестру, згідно графіку затвердженому деканом отримати підсумковий бал.

2. Студенти, які набрали за результатами поточного модульного контролю від 35 до 59 балів зобов'язані написати заяву на індивідуально-консультаційну роботу з викладачем і згідно направлення деканату отримувати та здавати викладачу під час консультацій виконані завдання, модулі тощо і набрати бали поточної успішності в кінці семестру, згідно графіку затвердженому деканом отримати підсумковий бал.

3. З дозволу декану ліквідувати академічну заборгованість з тренінгу студенти також можуть на літніх канікулах – 28-30 серпня. Для цього студенту необхідно отримати у викладача індивідуальні завдання з тренінгу, інформаційний пакет з тренінгу, самостійно виконати завдання, надати на кафедру економіки підприємств харчування та торгівлі оформлений відповідним чином звіт та провести його презентацію у термін з 28 по 30 серпня в час узгоджений з викладачем та отримати підсумковий бал.

10.1. Критерії оцінювання практичних навичок та вмінь студентів з першого модулю

Максимальна оцінка з модулю – 50 балів. Поточний контроль практичних навичок студентів здійснюється за напрямками:

1. Контроль систематичності та активності роботи на тренінгу – максимальна оцінка – 10 балів.

Присутність студентів та активність при виконанні завдань за темами першого модулю тренінгу оцінюється від 0 до 10 балів:

ü присутність студента менш ніж на 50% занять – 0 балів;

ü присутність студента на 50 – 74% занять в залежності від його активності – 1-5 балів;

ü присутність студента на 75 – 100% занять в залежності від його активності – 6-10 балів.

При цьому відсоток розраховується виходячи з того, що 36 годин дорівнює 100%.

2. Контроль за виконанням тренінгових завдань за темами – максимальна оцінка – 15 балів.

Виконання завдань за темами тренінгу першого модулю оцінюється від 0 до 15 балів:

ü своєчасність виконання завдань – 0-5 балів;

ü наявність проведених розрахунків та заповнених розрахункових та аналітичних таблиць – 0-5 балів;

ü наявність вступу та висновків – 0-5 балів.

За кожним пунктом даного контролю кількість балів, в межах наведених, залежить від кількості виконаних завдань з усіх обов'язкових завдань.

3. Контроль якості виконання тренінгових завдань за темами – максимальна оцінка – 20 балів.

ü якість виконаних розрахунків – 0-10 балів;

ü якість та обґрунтованість рекомендацій – 0-5 балів;

ü самостійність та ініціативність при виконанні завдань – 0-5 балів.

При оцінюванні якості виконання тренінгових завдань студент отримує бали від 0 до 20 за кожною темою тренінгу, після чого розраховується середній бал за кожним модулем тренінгу

4. Контроль виконання додаткових тренінгових завдань за темами – максимальна оцінка – 5 балів. При цьому студент може самостійно обирати додаткові завдання з наступних та отримати при якісному їх виконанні наведені поряд бали:

ü доповнення таблиць з обов'язкових завдань певними показниками, виконання їх розрахунку та аналізу для розширення загального аналізу за темами тренінгу – 1 бал;

ü побудова графіків, діаграм та схем за результатами проведеного аналізу з основних та додаткових завдань – 1 бал;

ü розробка додаткових розрахункових таблиць для розрахунків необхідних показників для аналізу за темами тренінгу – 2 бали;

ü розробка додаткових аналітичних таблиць та проведення за ними аналізу показників, що не передбачені в основних завданнях тренінгу – 3 бали;

ü інші додаткові завдання за ініціативою студентів в залежності від їх складності та обсягу – 1-3 бали.

10.2. Критерії оцінювання практичних навичок та вмінь студентів з другого модулю

Максимальна оцінка з модулю – 50 балів. Поточний контроль практичних навичок студентів здійснюється за напрямками:

1. Контроль систематичності та активності роботи на тренінгу – максимальна оцінка – 5 балів.

Присутність студентів та активність при виконанні завдань за темами другого модулю тренінгу оцінюється від 0 до 5 балів:

ü присутність студента менш ніж на 50% занять – 0 балів;

ü присутність студента на 50 – 74% занять в залежності від його активності – 1-2 бали;

ü присутність студента на 75 – 100% занять в залежності від його активності – 3-5 балів.

При цьому відсоток розраховується виходячи з того, що 36 годин дорівнює 100%.

2. Контроль за виконанням тренінгових завдань за темами – максимальна оцінка – 10 балів.

Виконання завдань за темами тренінгу другого модулю оцінюється від 0 до 10 балів:

ü своєчасність виконання завдань – 0-5 балів;

ü наявність та повнота виконаних завдань – 0-5 балів.

За кожним пунктом даного контролю кількість балів, в межах наведених, залежить від кількості виконаних завдань з усіх обов'язкових завдань.

3. Контроль якості виконання тренінгових завдань за другим модулем здійснюється за такими ж критеріями як і за першим модулем - максимальна оцінка – 20 балів.

4. Контроль виконання додаткових тренінгових завдань за другим модулем здійснюється за такими ж критеріями як і за першим модулем – максимальна оцінка – 5 балів.

5. Контроль та оцінка знань, навичок та вмінь студентів, здобутих ними під час тренінгу – максимальна оцінка – 10 балів.

Результати проходження студентами тренінгу оцінюються від 0 до 10 балів:

ü оформлення звіту з урахуванням відповідності вимогам та якості виконаних завдань – 0-5 балів;

ü презентація отриманих в ході тренінгу результатів – 0-5 балів.

 

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ТРЕНІНГУ

Основна література