З мікробіології, вірусології та імунології

ПОСІБНИК

До практичних занять

З мікробіології, вірусології та імунології

для студентів стоматологічного факультету

Частина І

студента(ки) стоматологічного факультету

 

ІІ курсу _______ групи

________________________________________________________

 

 

Полтава 2015

Посібник для практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології складений авторським колективом:

1. ЛОБАНЬ Галина Андріївна - завідувачка кафедри, д.м.н., професор

2. ПОЛЯНСЬКА Валентина Павлівна – завуч кафедри, к.б.н., доцент

3. ЗВЯГОЛЬСЬКА Ірина Миколаївна – к.б.н., доцент

4. ГАНЧО Ольга Валеріївна – к.б.н., доцент

5. КНИШ Оксана Василівна – к.мед.н., викладач

 

Посібник для практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології рекомендований Центральною методичною комісією Вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія”

від 24.03.11 (протокол №6) для аудиторної та позааудиторної роботи студентів з мікробіології, вірусології та імунології. Він може бути використаний для підготовки до практичних занять, поточного контролю знань, підсумкового модульного контролю з предмету.

Посібник є інтелектуальною власністю і без письмового дозволу авторів не може бути скопійованим і розмноженим у повному обсязі або частинами, окрім рукописної форми. Авторські права захищені Законом України “Про авторське право та суміжні права”.

 

СПІВРОБІТНИКИ КАФЕДРИ

1. ЛОБАНЬ Галина Андріївна - завідувачка кафедри, д.м.н., професор

2. ПОЛЯНСЬКА Валентина Павлівна – завуч кафедри, к.б.н., доцент

3. ЗВЯГОЛЬСЬКА Ірина Миколаївна - к.б.н., доцент

4. ГАНЧО Ольга Валеріївна – к.б.н., доцент

5. КНИШ Оксана Василівна – к.мед.н., викладач

6. ВАСІНА Світлана Іванівна – к.мед.н., викладач

7. БОБРОВА Неля Олександрівна – к.б.н.,, викладач

8. ЗАЧЕПИЛО Світлана Вікторівна – к.мед.н., викладач

9. АНАНЬЄВА Майя Миколаївна – к.мед.н., викладач

10. ФАУСТОВА Марія Олексійовна - викладач

11. БАСАРАБ Ярослав Олексійович - викладач

12ДУДКА Тетяна Андріївна – препаратор

13. ЛИТВИНЕНКО Валентина Олексіївна - препаратор

 

 

Література для самостійної роботи:

1. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. заклад. / М 42. За редакцією В.П. Широбокова. – Вінниця: Нова Книга, 2010. – 952 с.

2. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією: Підручник / Пер.з рос. – К.: Вища школа, 1992. – 431 с.

3. Коротяев А.Н., Бабичев С.П. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология.- Санкт-Петербург: Специальная литература, 2000. – 545 с.

4. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія: Посібник.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.- 438 с.

5. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционнных болезней / Под ред. проф Кривошеина Ю. С.- К.: Вища школа, 1986.- 376 с.

6. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии /Под ред. Борисова Л.Б.- М.: Медицина, 1984 - 255 с.

7. Медицинская микробиология / Гл. ред.В.И. Покровский, О.К. Поздеев - М.: Геотар Мед., 1998. - 1183 с.

8. Тимаков В.Д., Левашов В.С., Борисов Л.Б. Микробиология. - М.: Медицина, 1983. - 497 с.

9. Пяткин К.Д., Кривошеин Ю.С. Микробиология. - М.: Медицина, 1981. - 512 с.

10. Лобань Г.А., Федорченко В.І. Мікробіологія, вірусологія та імунологія порожнини рота. – Полтава: Верстка, 2004. – 123 с.

 

Надалі навчальна література до кожного заняття наводиться під вказаними номерами.

 

Дата ____________

ПРАКТИЧНЕ заняття № 1

Тема: Організація бактеріологічної лабораторії. Анілінові барвники. та прості методи фарбування мікроорганізмів. Методи мікроскопії.

Завдання для самостійної роботи:

а) Перелік питань, що підлягають вивченню:

1. Предмет і задачі медичної мікробіології. Значення мікробіології в діяльності лікаря.

2. Призначення, обладнання та організація роботи мікробіологічної

лабораторії.

3. Правила роботи та техніки безпеки у мікробіологічній лабораторії.

4. Мікроскопічні методи дослідження мікроорганізмів: імерсійна,

фазовоконтрастна, темнопольна, люмінесцентна, електронна

мікроскопія.

5. Будова світлового мікроскопа.

6. Правила мікроскопії у світловому мікроскопі з імерсійним об'єктивом.

7. Прості методи забарвлення, їх методика.

Етапи виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження культур бактерій,патологічного матеріалу.

 

б) Перелік практичних навичок та вмінь, якими необхідно оволодіти:

1. Додержання правил протиепідемічного режиму і техніки безпеки

у мікробіологічній лабораторії.

2. Мікроскопія препаратів в світловому мікроскопі з імерсійним об'єктивом.

Література:

1) с. 54-60; 312-324; 2) с. 10-19; 3) с. 5-18; 4) с. 5-18; 5) с. 5-9; 6) с. 5-19; 7) с. 1-5; 113-120;8) с. 7-21; 9) с. 4-18.

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2

 

Тема: Морфологія і структура бактерій. Диференціальний метод фарбування бактерій за Грамом.

Завдання для самостійної роботи:

а) Перелік питань, що підлягають вивченню:

1. Класифікація мікроорганізмів за формою, кількістю і взаємним розташуванням клітин.

2. Структура бактеріальної клітини. Клітинна стінка, периплазма, цитоплазматична мембрана, цитоплазма, нуклеоїд, рибосоми, мезосоми, плазміди.

3. Хімічний склад і функції структурних компонентів бактеріальної клітини.

4. Поліморфізм бактерій. Властивості L-форм бактерій.

5. Складні методи забарвлення. Метод Грама.

6. Механізми взаємодії барвників зі структурами бактеріальної клітини.

7. Фактори, що впливають на забарвлення бактерій за Грамом.

1. Включення: хімічний склад, функції, практичне значення. Методи виявлення включень.
2. Капсули бактерій: будова, хімічний склад, функціональне значення. Методи виявлення. Забарвлення за методом Гінса-Буррі.
3. Джгутики, війки: будова, розташування на поверхні бактеріальної клітини, функціональне значення. Методи виявлення джгутиків. Забарвлення за методом Леффлера.
4. Виявлення рухомості бактерій. Приготування препаратів "висяча" крапля та "роздавлена" крапля.
5. Будова, хімічний склад, динаміка утворення спор, функціональне значення. Патогенні спороутворюючі бактерії.
6. Фактори, що забезпечують високу стійкість мікроорганізмів до дії чинників зовнішнього середовища.
7. Забарвлення спор за методами Ожешко та Пєшкова.
8. Кислотостійкі бактерії, особливості їх хімічного складу. Патогенні представники.
9. Метод забарвлення за Цілем-Нільсеном.

 

б) Перелік практичних навичок, якими необхідно оволодіти:

1. Виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження.

2. Виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження з патологічного матеріалу.

3. Забарвлення препаратів простими методами: водними розчинами фуксину та метиленового синього.

4. Забарвлення препаратів складним методом: забарвлення за Грамом.

5. Мікроскопія препаратів у світловому мікроскопі з імерсійним об'єктивом.

6. Диференціація мікроорганізмів за морфологічними і тинкторіальними ознаками.

7. отовлення препаратів "роздавлена" крапля та "висяча" крапля для мікроскопічного дослідження.

1. Виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження патологічного матеріалу (мокротиння).
2. Забарвлення препаратів складними методами (за Цілем-Нільсеном).
3. Мікроскопія препаратів у світловому мікроскопі з імерсійним об'єктивом.
4. Диференціація мікроорганізмів за морфологічними і тинкторіальними ознаками.

 

 

Література:

1) с. 69-72; 86-87; 447; 2) с. 28-29; 31-35; 38; 274; 3) с. 40-45; 438; 4) с. 35-42; 5) с. 23-24; 26-27; 36; 6) с. 17-19; 26; 114-115; 37-38; 502; 7) с. 29-31; 38-40; 347-348; 8) с. 29; 32-38; 343-344; 9) с. 27-28; 29-35.

1) с. 61-72; 2) с. 23-31; 3) с. 28-29; 31-40; 4) с. 19-26, 32-35; 5) с. 9-17; 6) с. 20-26; 7) с. 17; 19-25; 39-43; 113-114; 8) с. 27-38; 9) с. 23-32.

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3

 

Тема: Морфологія і структура спірохет, актиноміцетів, грибів та найпростіших. Методи вивчення їх морфології.

 

Завдання для самостійної роботи:

а) Перелік питань, що підлягають вивченню:

1. Класифікація, морфологія та структура спірохет. Методи вивчення їх морфології. Патогенні представники.

2. Класифікація, морфологія та структура грибів. Методи вивчення їх морфології. Патогенні представники.

3. Актиноміцети, морфологія і структура. Методи вивчення їх морфології. Патогенні представники.

4. Класифікація, морфологія та структура найпростіших. Методи вивчення їх морфології. Патогенні представники.

б) Перелік практичних навичок та вмінь, якими необхідно оволодіти:

1. Виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження патологічного матеріалу.

2. Забарвлення препаратів складними методами (за Грамом).

3. Мікроскопія препаратів в світловому мікроскопі з імерсійним об’єктивом.

4. Диференціація мікроорганізмів за морфологічними та тинкторіальними ознаками.

 

Література:

1) с.75; 100-103; 452-453; 458-459; 2) с.283-286; 294; 391-392; 405-406; 413; 415; 419; 424; 3) с.477-480; 481-483; 485-486; 488-489; 491-494; 511-512; 4) с. 27-32; 5) с. 15-16; 18-19; 171-172; 177-178; 180-181; 252-254; 272-280; 6) с. 28-30; 249; 252-254; 7) с. 475-476; 485-486; 492; 851-855; 903-906; 8) с. 40-41; 440-445; 463; 354-358; 9) с.354- 359; 446-447;464; 476; 486; 10) с. 38-40; 45-53.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4

 

Тема: Фізіологія мікроорганізмів. Поживні середовища для культивування бактерій. Методи стерилізації.

Завдання для самостійної роботи:

а) Перелік питань, що підлягають вивченню:

1. Правила роботи з бактеріальними культурами і техніки безпеки в бактеріологічній лабораторії.

2. Живлення мікроорганізмів, класифікація за типом живлення. Механізми переносу поживних речовин в бактеріальну клітину.

3. Культивування бактерій. Живильні середовища, класифікація за призначенням, консистенцією, походженням та кількістю складових частин.

4. Стерилізація. Методи стерилізації, оцінка стерилізації.

5. Асептика, антисептика, дезінфекція.

б) Перелік практичних навичок та вмінь, якими необхідно оволодіти:

1. Додержання правил протиепідемічного режиму і техніки безпеки в бактеріологічній лабораторії.

2. Знезаражування інфікованого матеріалу, антисептична обробка рук, контамінованих досліджуваним матеріалом або культурою мікробів.

3. Виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження патологічного матеріалу.

4. Забарвлення препаратів складним методом (за Грамом).

5. Мікроскопія препаратів в світловому мікроскопі з імерсійним об'єктивом.

6. Диференціація мікроорганізмів за морфологічними та тинкторіальними властивостями.

7. Посів досліджуваного матеріалу тампоном, піпеткою і петлею на тверді, напіврідкі та рідкі живильні середовища.

8. Вміти готувати до стерилізації посуд, живильні середовища.

 

Література:

1) с. 77-80; 84-86; 91-95; 132-138; 319-324; 326; 329-330; 2) с. 46-48; 50-55; 59-68; 95-96; 3) с. 46-55; 76-83; 4) с. 45-61; 64-66; 5) с. 25-27; 6) с. 36-54; 7) с. 23; 26-28; 34-37; 61; 113; 120-123; 137-145; 8) с. 48-53; 63-71; 141-144; 9)с. 47-51; 54-58; 64; 66-75; 10) с. 54-78; 93-94.

 

 

Протокол практичного заняття

 

Практичні завдання, що підлягають виконанню:

Завдання № 1: Ознайомитись з апаратурою, що використовується для стерилізації. Результати занести до таблиці.

Вид стерилізації	Апаратура	Режим стерилізації	Об’єкти, які підлягають стерилізації	Результати
Прожарювання	Полум’я
Кип’ятіння	Стерилізатор
Сухим жаром	Піч Пастера
Парою під тиском	Автоклав
Пастеризація	Водяна баня
Тиндалізація	Водяна баня
Текучою парою	Апарат Коха, автоклав
Фільтрування	Фільтр Зейтца
Ультрафіолетовими променями	Бактерицидна лампа
Гамма-випромінювання	У виробничих умовах

Завдання № 2: Ознайомитися з різновидами живильних середовищ, які застосовують для культивування бактерій. Результати занести до таблиці, вказати їх вид і призначення.

Вид живильного середовища	Призначення	Приклади живильних середовищ
		МПБ, МПА
		Цукровий МПБ, сироватковий МПБ, кров’яний МПА, асцитичний МПА, середовище Кітта-Тароцці
		Середовища Гісса, МПЖ, Ендо, Левіна, Ресселя, Олькеницького
		Жовчний МПБ, лужна пептонна вода, лужний МПА, середовища Аронсона, Плоскі рева, кров’яно-телуритовий агар
		Гліцеринова суміш

Завдання № 3: Виготовити препарат з патологічного матеріалу від хворого на катаральний стоматит, забарвити за Грамом, мікроскопіювати та замалювати.

 

 

_______________________________________________________________________________________

(охарактеризуйте мікроорганізми з урахуванням морфологічних та тинкторіальних властивостей)

Завдання № 4: Посіяти патологічний матеріал на чашку Петрі з м'ясо-пептонним агаром (МПА) за секторним методом (метод Голда) з метою отримання ізольованих колоній.

А І

 

 

ІІІ ІІ

 

 

Схема посіву

 

Підпис викладача_______________________

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5

 

Тема: Ріст та розмноження мікроорганізмів. Виділення чистих культур аеробних бактерій та їх ідентифікація

Завдання для самостійної роботи:

 

а) Перелік питань, що підлягають вивченню:

1. Бактеріологічний (культуральний) метод діагностики інфекційних захворювань.

2. Мішані та чисті культури бактерій. Виділення чистих культур аеробних бактерій (1-й етап).

3. Ріст та розмноження мікроорганізмів. Вегетативні форми та форми спокою мікробів.

4. Фази розмноження мікробів у рідкому живильному середовищі в стаціонарних умовах.

5. Колонії, особливості їх формування у різних видів бактерій. Пігментоутворення.

6. Виділення чистих культур аеробних бактерій (2-й етап дослідження).

7. Ферменти бактерій і їх класифікація.

8. Методи вивчення ферментативної активності бактерій та використання їх для ідентифікації бактерій.

9. Диференційно-діагностичні живильні середовища, їх склад та призначення.

10. Способи ідентифікації виділених культур. Поняття про серовари, морфовари, біовари, фаговари.

11. Сучасні методи ідентифікації бактерій за допомогою автоматизованих ферментних систем ідентифікації.

12. Виділення чистих культур аеробів (3-й та 4-й етапи).

 

б) Перелік практичних навичок та вмінь, якими необхідно оволодіти:

1. Додержання правил протиепідемічного режиму і техніки безпеки в бактеріологічній лабораторії.

2. Знезараження інфікованого матеріалу, антисептична обробка рук, контамінованих досліджуваним матеріалом або культурою мікробів.

1. Виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження.
2. Забарвлення препаратів складним методом (за Грамом).
3. Мікроскопія препаратів в світловому мікроскопі з імерсійним об’єктивом
4. Посів досліджуваного матеріалу петлею і піпеткою на тверді, напіврідкі та рідкі живильні середовища.
5. Виділення чистих культур аеробних мікроорганізмів.

 

Література:

1) с. 78; 84-86; 324; 326; 329-330; 2) с. 49-50; 55-56; 66; 3) с.54-55; 4) с. 66-70; 5) с. 27-29; 6) с. 46-47; 52; 54-56; 7) с. 28-34; 121-123; 125; 8) с.53-56; 69-71; 9) с. 51-59; 72; 113-114; 10) с. 81-84.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 6

Тема: Виділення чистих культур анаеробних бактерій та їх ідентифікація

Завдання для самостійної роботи:

 

а) Перелік питань, що підлягають вивченню:

 

1. Дихання мікроорганізмів. Типи дихання.

2. Способи створення анаеробних умов культивування бактерій.

3. Живильні середовища для культивування анаеробів.

4. Виділення чистих культур анаеробних бактерій (1-5 етапи дослідження).

5. Роль бактеріологічного методу дослідження у диференційній діагностиці стоматологічних захворювань.

6. Особливості забору матеріалу для бактеріологічного дослідження в стоматологічній практиці (за умов карієсу, стоматиту, періодонтиту та ін.).

7. Принципи підбору живильних середовищ для культивування мікроорганізмів – збудників стоматологічних захворювань.

 

б) Перелік практичних навичок та вмінь, якими необхідно оволодіти:

1. Додержання правил протиепідемічного режиму і техніки безпеки в бактеріологічній лабораторії.

2. Знезараження інфікованого матеріалу, антисептична обробка рук, контамінованих досліджуваним матеріалом або культурою мікробів.

3. Виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження.

4. Забарвлення препаратів складним методом (за Грамом).

5. Мікроскопія препаратів в світловому мікроскопі з імерсійним об’єктивом.

6. Диференціація мікроорганізмів за морфологічними та тинкторіальними ознаками.

7. Посів досліджуваного матеріалу петлею та піпеткою на тверді, напіврідкі та рідкі живильні середовища.

8. Виділення чистих культур аеробних та анаеробних бактерій, здійснення ідентифікації за морфологічними, тинкторіальними, культуральними, ферментативними властивостями.

 

Література:

1) с. 80-84; 93-94; 2) с. 56-59; 3) с.66-72; 4) с. 71-75; 5)с.29-31; 6) с.52-56; 7) с. 28; 120-123; 28-30; 8) с. 56-62; 9) с. 59-64; 70-75; 10) с. 110-113.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 9

Тема: Антибіотики.

 

Завдання для самостійної роботи:

 

а) Перелік питань, що підлягають вивченню:

1. Поняття про хіміотерапевтичні препарати. Хіміотерапевтичний індекс.
2. Явище антагонізму у мікробів. Антибіотики, визначення, поняття.
3. Класифікація антибіотиків за походженням, спектром дії, за характером антимікробної дії та механізмом дії.
4. Одиниці вимірювання антимікробної активності антибіотиків.
5. визначення чутливості бактерій до антибіотиків: метод стандартних дисків та метод серійних розведень.
6. Застосування хіміотерапевтичних препаратів при стоматологічних захворюваннях: антибактеріальні, протигрибкові, антивірусні.
7. Ускладнення антибіотикотерапії. Дисбактеріози та їх профілактика.
8. Природна та набута стійкість мікроорганізмів до антибіотиків. Генетичні та біохімічні механізми антибіотикорезистентності. Роль плазмід та транспозонів у формуванні лікарської стійкості у бактерій.
9. Шляхи попередження формування резистентності у бактерій до антибіотиків. Принципи раціональної антибіотикотерапії.

б) Перелік практичних навичок та вмінь, якими необхідно оволодіти:

1. Визначати чутливість мікроорганізмів до антибіотиків.

 

 

Література:

1) с. 161 - 176; 2) с. 187 - 195; 3) с. 135 - 147; 4) с. 75-76; 5) с. 33 - 34; 6) с. 75 - 78; 7) с. 145 - 164; 8) с. 230 - 252; 9) с. 217 - 226; 10) 118-121; 106-110

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 8

 

Тема: Інфекційний процес, його види, умови виникнення та розвитку.

Завдання для самостійної роботи:

а) Перелік питань, що підлягають вивченню:

1.Визначення поняття "інфекція", "інфекційний процес", "інфекційна хвороба".

2. Умови виникнення інфекційного процесу.

3. Роль мікроорганізмів в інфекційному процесі. Патогенність, вірулентність. Одиниці вірулентності.

4. Фактори патогенності мікроорганізмів: адгезини, інвазини, ферменти патогенності, структури і речовини бактерій, які пригнічують фагоцитоз, ендотоксини, білкові токсини (екзотоксини).

5. Патогенні властивості рикетсій, хламідій, мікоплазм, грибів і найпростіших. Облігатний внутрішньоклітинний паразитизм вірусів.

6. Роль макроорганізму, зовнішнього оточення та соціальних умов у виникненні та розвитку інфекційного процесу.

7. Ланки епідеміологічного ланцюга.

8. Поширення мікробів та їх токсинів в організмі.

9. Динаміка інфекційного процесу.

10. Форми інфекцій.

11. Біологічний метод дослідження, його застосування

 

при вивченні етіології, патогенезу, імуногенезу, діагностики, терапії та профілактики інфекційних захворювань.

12. Способи експериментального зараження та бактеріологічне дослідження лабораторних тварин.

 

б) Перелік практичних навичок та вмінь, якими необхідно оволодіти:

1. Додержання правил протиепідемічного режиму і техніки безпеки у бактеріологічній лабораторії.

2. Знезаражування інфікованого матеріалу, антисептична обробка рук, контамінованих досліджуваним матеріалом або культурою мікробів.

3. Виготовлення препаратів з патологічного матеріалу для мікроскопічного дослідження.

4. Забарвлення препаратів складним методом (за Грамом).

5. Мікроскопія препаратів в світловому мікроскопі з імерсійним об'єктивом.

 

Література:

1) с. 115-137; 2) с. 118; 124-126; 127-131; 3) с. 100-111; 4) с. 69-81; 5) с. 98-102, 115-157; 6) с. 5-11; 136; 7) 145-164; 8) с. 135-150.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 10

Тема: Імунітет. Неспецифічні фактори захисту макроорганізму від мікроорганізмів. Неспецифічні фактори захисту у ротовій порожнині.

Завдання для самостійної роботи:

 

а) Перелік питань, що підлягають вивченню:

 

1. Поняття "імунітет". Класифікація імунітету за походженням, за направленістю та механізмом дії.

2. Фактори неспецифічного захисту організму: клітинні та тканинні, гуморальні, функціонально-фізіологічні.

3. Фагоцитоз, поняття про опсоніни. Класифікація фагоцитуючих клітин. Основні стадії фагоцитозу. Завершений і незавершений фагоцитоз.

4. Методи вивчення фагоцитарної активності: визначення відсотку фагоцитуючих нейтрофілів, фагоцитарного числа.

5. Гуморальні фактори неспецифічного захисту. Методи їх дослідження.

6. Механічні, хімічні і біологічні фактори неспецифічної резистентності в порожнині рота (слина, нормальна мікрофлора, лізоцим, інші ферменти слини, комплемент, β-лізини та ін.). Особливості фагоцитозу в ротовій порожнині.

б) Перелік практичних навичок та вмінь, якими необхідно оволодіти:

1. Проводити облік та оцінювати результати реакції титрування лізоциму.

2. Вміти визначати відсоток фагоцитуючих нейтрофілів, фагоцитарне число.

3. Мікроскопія препаратів в світловому мікроскопі з імерсійним об'єктивом.

Література:

1) с. 194-209; 2) с. 137-145; 182; 3) с. 148-165; 235-236; 4) с.156-158; 6) с. 102-104; 7) с. 77-89; 103; 107-108; 8) с. 164-177; 222- 223;

9) с. 163-170; 203; 10) с. 31-37

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 11

 

Тема: Антигени і антитіла. Серологічний реакції.

Завдання для самостійної роботи:

а) Перелік питань, що підлягають вивченню:

1. Антигени: визначення, характеристика, класифікація.

2. Антигенна будова мікроорганізмів. Локалізація, хімічний склад і специфічність антигенів бактерій, вірусів, ферментів, токсинів. Роль мікробних антигенів в інфекційному процесі та розвитку імунної відповіді.

3. Антитіла: визначення, структура, класифікація, синтез. Поняття про валентність антитіл. Антигенна будова імуноглобулінів: ізо-, ало-, ідіотипові детермінанти. Практичне застосування.

4. Динаміка утворення антитіл. Первинна та вторинна імунна відповідь, їх особливості.

5. Імуноглобуліни слини. Роль секреторних імуноглобулінів.

6. Серологічні реакції, їх механізми і практичне використання.

7. Основні компоненти серологічних реакцій. Діагностичні імунні сироватки, діагностикуми. Застосування серологічного методу в діагностиці інфекційних захворювань за умов локалізації специфічного процесу в порожнині рота (сифіліс, гонорея, дифтерія, герпетична інфекція та ін.).

8. Реакції, засновані на феномені преципітації: кільцепреципітація, преципітація у гелі. Практичне застосування.

9. Реакція нейтралізації (токсинів, вірусів, рикетсій). Практичне застосування.

10. Центральні і периферичні органи імунної системи.

11. Імунокомпетентні клітини. Характеристика популяцій Т- і В-лімфоцитів.

12. Поверхневі маркери і рецептори імунокомпетентних клітин.

13. Кооперація між імунокомпетентними клітинами в процесі формування імунної відповіді. Поняття про імуномодулятори, імуностимулятори та імуносупресори. Інтерлейкіни.

14. Регуляція імунної відповіді (фізіологічна та генетична).

15. Механізми специфічного імунітету порожнини рота.

16. Реакції, засновані на феномені аглютинації: пряма і непряма аглютинація, реакція гальмування непрямої гемаглютинації, інгредієнти, мета. Практичне використання реакції аглютинації.

17. Клітинна і гуморальна імунна відповідь.

18. Реакція імунного лізису: компоненти, механізм, практичне застосування.

19. Реакція бактеріолізу: компоненти, методика постановки, оцінка результатів, практичне застосування.

20. Реакція імунного гемолізу: компоненти, методика постановки, облік і оцінка результатів. Застосування.

21. Реакція зв'язування комплементу (РЗК): компоненти, механізм, методика постановки, облік і оцінка результатів реакції, практичне

 

б) Перелік практичних навичок та вмінь, якими необхідно оволодіти:

1. Проводити облік та оцінювати результати реакції зв'язування комплементу.

2. Вміти проводити облік і оцінювати результати реакцій преципітації та нейтралізації.

3. застосування.

4. Вміти поставити, провести облік і оцінити результати реакції аглютинації на склі.

5. Вміти проводити облік і оцінювати результати розгорнутої реакції аглютинації.

6. Вміти проводити облік і оцінювати результати реакції непрямої гемаглютинації (РНГА).

Література (1-9):

1) с. 231-232; 241; 245-249; 280-282; 2) с. 160-167; 179-180; 3) с. 234-235; 4) с. 140-145; 5) с. 47-54; 6) с. 118-122; 107; 7) с. 105-106; 134-135; 8) с. 200-215; 221-222; 9) с. 185-192; 200-201.

Література(10-17):

1) с.210-221; 232-237; 243-244; 261-262; 272-276; 278-280; 282-283; 285; 324-325; 2) с.145-158; 177-179; 3) с.165-186; 193-198; 232-233; 238; 4) с. 137-140; 5) с.44-46; 63; 6) с.112-113; 115-117; 8) с.177-200; 220-221; 223; 9) с.170-181; 194-195; 197-200; 10) с. 37-38.

Література (18-21)

1) с. 222-232; 237-243; 276-278; 284; 286-288; 2) с. 146-149; 172-177; 180-181; 3) с. 182-183; 186-187; 192-193; 199-213; 214; 218-220; 229-230; 4) с. 126-134; 5) с. 34-43; 6) с. 107-112; 7) с. 91-105; 132-133; 8) с. 177; 178-179; 218-220; 223; 9) с. 171-173; 192-197; 202-203; 10) с.

Дослід Контроль Контроль

(сироватки) (фіз. розчин)

 

 

 

Висновок: _________________________________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання № 4: Провести облік і оцінити результати розгорнутої реакції аглютинації (РРА) з

сироваткою хворого і черевнотифозним діагностикумом.

Номер пробірки Інгредієнти						контроль діагностикума	контроль сироватки
Фізіологічний розчин (мл)	_						—
Сироватка хворого 1:50 (мл)						—
Розведення сироватки	1:50	1:100	1:200	1:400	1:800	—	1:50
Діагностикум (краплі)							—
Облік результатів

„+” - утворення осаду, надосадова рідина прозора;

„-” - відсутність осаду, рідина мутна.

 

Висновок___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання № 5: Провести облік і оцінити результати реакції непрямої гемаглютинації (РНГА), поставленої з сироваткою хворого і еритроцитарним туляремійним діагностикумом.

Номер лунки Інгредієнти						контроль діагностикума	контроль сироватки
Фізіологічний розчин (мл)	0,25	0,25	0,25	0,25	0,25	0,25	—
Сироватка хворого 1:50 (мл)	0,25	0,25	0,25	0,25	0,25	—	0,25
Розведення сироватки	1:100	1:200	1:400	1:800	1:1600	_	1:50
Діагностикум (мл)	0,25	0,25	0,25	0,25	0,25	0,25	—
Візуальна оцінка результатів (замалювати)
Облік результатів

„+” - осад великого діаметру, зернистий, з нерівним краєм ("килимок");

„-” - осад малого діаметру, щільний, однорідний, з рівним краєм ("ґудзик").

Висновок: ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Завдання № 6: Провести облік та оцінити результати реакції зв'язування комплементу (РЗК) з сироваткою хворого і гонококовим діагностикумом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інгредієнти (мл)   Номер пробірки	Досліджувана сироватка (розведення 1:10)	Антиген (робоча доза)	Комплемент (робоча доза)	Фізіологічний розчин	37ºС – 1 година	Гемолітична система	37ºС – 1 година	Облік
Гемолітична сироватка	Еритроцити барана	Гемоліз	РЗК
1 (дослід)	0,5	0,5	0,5	-	0,5	0,5
2 (контроль сироватки)	0,5	-	0,5	0,5	0,5	0,5
3 (контроль антигену)	-	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5

«+» - позитивний результат

«-» - негативний результат

 

 

Висновок: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Підпис викладача____________________________

 

Дата_____________

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 12

 

Тема: Серологічні реакції з використання мічених антигенів та антитіл. Серологічні реакції у вірусології.

Завдання для самостійної роботи:

а) Перелік питань, що підлягають вивченню:

 

1. Реакція імунофлюоресценції (РІФ): пряма і непряма.

2. Імуноферментний аналіз (ІФА): прямий, непрямий, твердофазний, конкурентний, імуноблотінг.

3. Радіомунний аналіз (РІА): конкурентний, зворотний, непрямий.

4. Імуноелектронна мікроскопія.

5. Практичне використання зазначених методів дослідження.

6. Серологічні реакції у вірусології – реакції віруснейтралізації (РН), гальмування гемаглютинації (РГГА), РЗК. Методика парних сироваток.

 

б) Перелік практичних навичок та вмінь, якими необхідно оволодіти:

 

1. Проводити облік та оцінювати результати реакції імунофлюоресценції, імуноферментного аналізу.

2. Проводити облік та оцінювати результати реакції реакції віруснейтралізації (РН) та гальмування гемаглютинації (РГГА).

Література:

1) с. 285-293; 2) с. 182-183; 3) с. 233-234; 236-238; 4) с. 133-136,145-151; 5) с. 54-63; 6) с. 114-115; 118; 7) с. 117-119, 126-128; 8) с. 223-225; 9) с. 204.

 

 

Завдання № 1: Замалювати схему прямої і непрямої реакції імунофлуоресценції (РІФ).

 

Пряма РІФ Непряма РІФ

 

Завдання № 2: Замалювати схему прямого і непрямого твердофазного імуноферментного аналізу (ІФА).

 

Прямий ІФА Непрямий ІФА

 

Завдання № 3: Провести облік та оцінити результати імуноферментного аналізу (ІФА) з метою виявлення антитіл до антигенів збудника сифілісу. Внести результати досліджень до таблиці.

 

 

 

 

 

 

 

А В С D E F G H

Висновок: __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання №4. Провести облік та оцінити результати реакції гальмування гемаглютинації (РГГА), поставленої з парними сироватками обстежуваного та стандартним паротитним діагностикумом. Зробити висновок.