Характеристика настоїв та відварів як дисперсних систем і лікарських форм.

ЛЕКЦІЯ 11

Тема. НАСТОЇ ТА ВІДВАРИ (INFUSA et DECOCTA).

План.

1. Характеристика настоїв та відварів як дисперсних систем і лікарських форм.
2. Теоретичні основи процесу екстрагування діючих речовин з лікарської рослинної сировини.
3. Фактори, що впливають на процес вилучення діючих речовин з рослинної сировини.
4. Правила приготування настоїв та відварів і додавання до них різних лікарських речовин згідно вимог нормативної документації (ДФ, ФС, накази).
5. Особливості приготування багатокомпонентних водних витяжок з одно- і різноплановим режимом настоювання.
6. Аппаратура, що використовується для приготування настоїв та відварів.
7. Особливості приготування водних витягів з лікарської рослинної сировини, що містить серцеві глікозиди, ефірні олії, дубильні речовини, антраглікозиди, слизи та інш.
8. Авторські прописи водних витяжок (мікстури Траскова, Кватера, Дрягіна, Равкіна).
9. Приготування водних витягів з використанням екстрактів – концентратів і додавання до них різних лікарських речовин.
10. Оцінка якості, оформлення до відпуску і зберігання водних витяжок до вимог ДФ та інших нормативних документів.

Характеристика настоїв та відварів як дисперсних систем і лікарських форм.

Як рідкі лікарські форми широко використовуються складні багатокомпонентні, комбіновані лікарські препарати, що одержують шляхом обробки рослинних матеріалів водою при визначеному режимі настоювання.
Мета одержання водних витягів – виготовлення продукту, що містить біологічно активні компоненти рослинного матеріалу.
Поряд з діючими речовинами у витягах завжди є і супутні (цукор, крохмаль та ін.). Деякі з супутніх речовини фармакологічно індиферентні, деякі побічно беруть участь у терапевтичній активності витягу, полегшуючи або сповільнюючи всмоктування діючої речовини, а деякі з них бувають причиною небажаного побічного ефекту. Таким чином, вміст водних витягів досить складний і не завжди піддається повній якісній і кількісній оцінці.
Залежно від способу одержання і складу розрізняють три групи водних витягів: настої, відвари, слизи. Готування їх регламентується загальною статтею ДФ ХІ.
Настої і відвари – рідкі лікарські форми, що представляють собою водні витяги з лікарської рослинної сировини, а також водні розчини сухих чи рідких екстрактів (концентратів).
За фізико-хімічною природою водні витяги є комбінованими дисперсними системами: поєднання істинних розчинів або розчинів ВМС із колоїдними розчинами. Іноді у витяги переходять емульсовані чи суспендовані компоненти.
Водні витяги мають широке застосування в медичній практиці самі по собі, а також як складові лікарських препаратів у вигляді примочок, промивань, ван, інгаляцій.
До позитивних якостей цієї лікарської форми відносяться:

• максимальний терапевтичний ефект від дії комплексу біологічно активних і супутніх речовин, що містяться в рослинній сировині;
• пролонгованість дії;
• відсутність побічного ефекту, властивого багатьом хімічним речовинам;
• для деяких діючих речовин, що містяться в рослинному матеріалі, не розроблено методики виділення їх у чистому вигляді або не встановлено хімічної структури, у зв’язку з чим їх неможливо синтезувати чи одержувати якимсь іншим способом;

простота виготовлення.
До негативних якостей водних витягів відносяться:

1. нестійкість при зберіганні (мікробна, хімічна, термодинамічна), що обмежує термін зберігання;
2. нестандартність витягів через численні фактори, що впливають на їх якість при виготовленні
3. тривалість приготування.

ЛЕКЦІЯ 11

Тема. НАСТОЇ ТА ВІДВАРИ (INFUSA et DECOCTA).

План.

1. Характеристика настоїв та відварів як дисперсних систем і лікарських форм.
2. Теоретичні основи процесу екстрагування діючих речовин з лікарської рослинної сировини.
3. Фактори, що впливають на процес вилучення діючих речовин з рослинної сировини.
4. Правила приготування настоїв та відварів і додавання до них різних лікарських речовин згідно вимог нормативної документації (ДФ, ФС, накази).
5. Особливості приготування багатокомпонентних водних витяжок з одно- і різноплановим режимом настоювання.
6. Аппаратура, що використовується для приготування настоїв та відварів.
7. Особливості приготування водних витягів з лікарської рослинної сировини, що містить серцеві глікозиди, ефірні олії, дубильні речовини, антраглікозиди, слизи та інш.
8. Авторські прописи водних витяжок (мікстури Траскова, Кватера, Дрягіна, Равкіна).
9. Приготування водних витягів з використанням екстрактів – концентратів і додавання до них різних лікарських речовин.
10. Оцінка якості, оформлення до відпуску і зберігання водних витяжок до вимог ДФ та інших нормативних документів.

Характеристика настоїв та відварів як дисперсних систем і лікарських форм.

Як рідкі лікарські форми широко використовуються складні багатокомпонентні, комбіновані лікарські препарати, що одержують шляхом обробки рослинних матеріалів водою при визначеному режимі настоювання.
Мета одержання водних витягів – виготовлення продукту, що містить біологічно активні компоненти рослинного матеріалу.
Поряд з діючими речовинами у витягах завжди є і супутні (цукор, крохмаль та ін.). Деякі з супутніх речовини фармакологічно індиферентні, деякі побічно беруть участь у терапевтичній активності витягу, полегшуючи або сповільнюючи всмоктування діючої речовини, а деякі з них бувають причиною небажаного побічного ефекту. Таким чином, вміст водних витягів досить складний і не завжди піддається повній якісній і кількісній оцінці.
Залежно від способу одержання і складу розрізняють три групи водних витягів: настої, відвари, слизи. Готування їх регламентується загальною статтею ДФ ХІ.
Настої і відвари – рідкі лікарські форми, що представляють собою водні витяги з лікарської рослинної сировини, а також водні розчини сухих чи рідких екстрактів (концентратів).
За фізико-хімічною природою водні витяги є комбінованими дисперсними системами: поєднання істинних розчинів або розчинів ВМС із колоїдними розчинами. Іноді у витяги переходять емульсовані чи суспендовані компоненти.
Водні витяги мають широке застосування в медичній практиці самі по собі, а також як складові лікарських препаратів у вигляді примочок, промивань, ван, інгаляцій.
До позитивних якостей цієї лікарської форми відносяться:

• максимальний терапевтичний ефект від дії комплексу біологічно активних і супутніх речовин, що містяться в рослинній сировині;
• пролонгованість дії;
• відсутність побічного ефекту, властивого багатьом хімічним речовинам;
• для деяких діючих речовин, що містяться в рослинному матеріалі, не розроблено методики виділення їх у чистому вигляді або не встановлено хімічної структури, у зв’язку з чим їх неможливо синтезувати чи одержувати якимсь іншим способом;

простота виготовлення.
До негативних якостей водних витягів відносяться:

1. нестійкість при зберіганні (мікробна, хімічна, термодинамічна), що обмежує термін зберігання;
2. нестандартність витягів через численні фактори, що впливають на їх якість при виготовленні
3. тривалість приготування.