II. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів.

План – конспект заняття

З трудового навчання

Тема заняття: Оздоблення виробу з аплікацією

Мета заняття: засвоєння учнями знань про види оздоблення виробів з аплікацією, формувати вміння добирати матеріали та інструменти для оздоблення виробу фурнітурою, виконання практичної роботи з фурнітурою;

розвивати творчу уяву, спостереження, творчі здібності, пам'ять та увагу;

виховувати любов до мистецтва, праці.

Обладнання: бісер, блискітки, ґудзики, ножиці, голка, дріт, олівець, клей, голка, нитки;

Дидактичні матеріали: плакат «Схеми кріплення матеріалів (бісер, ґудзики, блискітки) до тканини»

Об’єкт праці: косметичка, пенал.

Міжпредметні зв'язки: образотворче мистецтво, народознавство.

Тип уроку: комбінований

 

Структура заняття:

• Організаційна частина (2 хв)

• Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (5 хв)

• Мотивація навчально-трудової діяльності (5-7 хв)

• Повідомлення теми, мети, завдань уроку (3 хв)

• Вивчення нового матеріалу (20 хв)

• Практична робота (45хв)

• Підсумок уроку (10 хв)

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційна частина.

Привітання, перевірка присутніх, визначення чергового, наявність спецодягу.

II. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів.

1. Як можна оздобити виріб?

2. Чи оздоблювали ви одяг?

III. Мотивація навчально-трудової діяльності.

• А чи ви знаєте, що речам можна «дати друге життя»?

• А як саме можна їм надати «друге життя»?

• А з допомогою чого? Яким способом?

• А які б матеріали ви б використали?

• А як б ви добирали прикраси? Чим би керувалися? (модою чи власним почуттям смаку)

А чи знаєте ви, що відомі модельєрі і дизайнери часто запозичують ідеї зі старих речей і удосконалюють їх. Наприклад, беруть колір чи фасон одягу і додають щось нове, цікаве, урізноманітнюють його. На цьому базується вся мода, до старого додається нове і дана річ – уже тренд сезону. Тому можу запевнити вас, що ваша річ, якій ви надасте «друге життя», по-перше, буде оформлена своїми руками, (а як ви знаєте, речі ручної роботи в наш час дуже ціняться); а, по-друге, буде модною і зручною.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань заняття.

Тема заняття: Оздоблення виробу з аплікацією

Мета заняття: Засвоєння учнями знань про види оздоблення виробів з аплікацією, формувати вміння добирати матеріали та інструменти, виконання практичної роботи з фурнітурою. Розвивати творчу уяву, спостереження, творчі здібності та увагу. Виховувати любов до мистецтва, праці.

Завдання уроку:

1. Навчитись пришивати ґудзики різними способами.

2. Навчитись пришивати бісер до тканини.

3. Навчитись пришивати паєтки до тканини.

V. Вивчення нового матеріалу.

Для того, щоб оздобити одяг, побутові речі, люди з давніх-давен виконували аплікації.

Аплікація виникла понад дві тисячі років тому, коли кочівники прикрашали предмети домашнього вжитку, одяг, взуття, упряж й житло візерунками зі шматочків шкіри, хутра. Основним матеріалом для виготовлення аплікації в давнину були шкіра тварин і вовна. Пізніше для оздоблення почали використовувати різні тканини (вовну, шовк, оксамит), хутро, шнури, тасьму, бісер, лелітки (блискучі кружальця). Кравці та ткачі виготовляли смуги тканих, вишитих орнаментів, які нашивали на одяг. Яскравими аплікаціями з оксамиту, сукна та шкіри оздоблювали шатра, господарський інвентар.

На вашу думку які матерали використовують для оздоблення?

(Для оздоблення аплікації використовують: бісер, блискітки, кольорові стрічки, мереживо, ґудзики)

Це цікаво

Різновиди ґудзиків за способом кріплення:

— прокольні;

— на ніжці

Вважається, що перші ґудзики з’явилися у Стародавньому Римі. На території України масове виробництво ґудзиків розпочалося наприкінці 11 ст. Поодинокі знахідки ґудзиків трапляються й у давніших культурах. До нас дійшли циліндричні ґудзики, зроблені з кістки мамонта. З трипільської культури відомі кістяні ґудзики з двома отворами для пришивання.

Пізніше форма та матеріали виготовлення ґудзиків значно урізноманітнилися. Їх виготовляли з дорогоцінних металів, дерева, шкіри, кришталю, скла, перлів та перламутру, коштовного й напівкоштовного каміння.Сучасна промисловість випускає ґудзики з різних матеріалів: пластмаси, металу, скла, кістки, порцеляни, шкіри, каменів тощо. Серед них найпопулярнішим матеріалом для виготовлення ґудзиків стала пластмаса.

Оздоблення бісером.

Бі́сер - дрібні різнобарвні круглі або багатогранні скляні чи металеві зерна з наскрізним каналом. Б. вперше почали використовувати у Стародавньому 0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82"Єгипті. На території України став відомий з часів 0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C"КиївськоїHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C" HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C"Русі та набув особливого поширення у 18-19 ст. Прикрасами з б. оздоблювали головні убори, вплітали в коси, носили їх на грудях, шиї, руках, виготовляли сумочки, 0%93%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C"гаманці, картини, прикрашали меблі тощо). Носили прикраси з б. по-різному: в одних селах тільки жінки, в інших — і молодиці, і дівчата; ними прикрашали чоловічі капелюхи, дівочі весільні головні вбори та сукні. На 0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0"Буковині і тепер бісером оздоблюють, гаптують,вишивають 0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D0%B3&action=edit&redlink=1"народнийHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D0%B3&action=edit&redlink=1" HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D0%B3&action=edit&redlink=1"одяг.

За формою бісер буває:

• круглий;

• прямокутний;

• краплеподібний;

• зі зміщеним до краю отвором;

• з ритуванням під форму кристала (богемський бісер);

• склярус (у вигляді трубочок довжиною 5-7 мм);

• січка, рубаний склярус (коротші трубочки).

Розмір

Особливість визначення розміру бісеру полягає в тому, що, чим більша цифра калібру, — тим дрібніші намистинки. Така нумерація з'явилася давно. Найдрібніший бісер позначили — 0, але виробництво розвивалося, з'являлися все менші і менші калібри, і до них все приєднували і приєднували нулі. Зрештою, підрахунок став незручним і тому його замінили наступною системою: розмір калібру 00000000 перетворили у 8/0 (вісім нулів).

Хоча система і визнана загальною, краще використовувати бісер потрібного калібру від одного виробника під час однієї роботи, так як бісер різних виробників з однаковим калібром може різнитися.

Історія
В чені вважають, що перші бусини вигадали первісні люди багато тисячоліть тому. Свої перші прикраси або обереги вони робили із мушлів молюсків, зубів і кісток тварин, переможених на полюванні, різноманітних камінчиків, перлин, кругляшків із глини, насіння рослин – чим не бусинки? Усе це нанизувалося на волосся коня або мамонта, міцні травинки або інші природні волокна. Грубувато, мабуть, виглядало, чи не так?.. Насправді будь-який поважаючий себе «древній дикун» зовсім не бідував ні за якими штучними прикрасами, оскільки тонко відчував оточуючу його природу. Ні сотовий, ні супутниковий зв'язок їм був не потрібний, бо телепатією володіли навіть найвідсталіші представники тогочасся. А соти вони воліли використовувати за прямим призначенням – для одержання меду. Втім, це лише моя антинаукова думка. Отже, батьківщиною бісеру прийнято вважати Древній Єгипет, де протягом багатьох сторіч із непрозорого скла виготовляли штучні бусинки. По-арабськи вони називалися «бусра» (у множині «бусер»), звідси й з'явилася його нинішня назва.

На територіях нинішніх України, Росії, Білорусі та декількох сусідніх країн створення й використання великого й дрібного намиста процвітало з найдавніших часів. Майже нічого не дійшло з тих часів до наших днів, і офіційна історія замовчує про цілі століття й тисячоліття давньоруської історії. А тим часом, і нинішнім поколінням є чому повчитися у предків. Насамперед вони вміли відчувати красу й гармонію навколишнього світу, не відокремлювали себе від неї. Мешкаючи серед природи, вони дружили зі звірами й птахами, рослинами й стихіаліями, намагалися перебувати в гармонії з усією розмаїтістю існуючих явищ. Вираження зовнішньої краси сприймалося ними, як відбиття внутрішньої. Вбрання, прикраси, амулети й обереги лише підкреслювали й підсилювали її. Наші прабатьки в той час віддавали перевагу живим природним матеріалам і, насамперед, перлам. Цей шляхетний матеріал оспіваний і опоетизований народом настільки, що його білизна, матовий, переливчастий блиск залишалися емблемою чистоти й святості навіть через кілька тисячоліть і в їхніх пра-пра-правнуків. У мене було безліч друзів саме серед давніх русичів! Які чудеса вміли створювати вони, а які пісні співати! На жаль кращі з них або загинули, або були змушені переселитися в інші землі, наприклад, в Індію. У скіфо-сарматську епоху (2-2,5 тисячі років тому) намиста вже широко використовувалися як народами північних територій, так і племенами Причорномор'я. А в часи Київської Русі вони й зовсім не були рідкістю. Причому слов'янські народи були знайомі зі скляними намистом і бісером не тільки завдяки торгівельним стосункам із країнами Близького Сходу й Візантією. Скляні намиста, персні й браслети всіляких форм із непрозорого, напівпрозорого й прозорого скла різноманітних кольорів (переважно зеленого, жовтого, синього, бузукового й чорного) виготовляли в невеликих місцевих скломайстернях. Велика кількість таких виробів і намиста виготовляли Київ, Новгород, Чернігів, Стара Ладога, Біла Вежа, Тмутаракань... Виробництво саме бісеру з'явилося разом із Візантійськими мозаїчними майстрами, які прийшли на Русь після прийняття християнства. Але внаслідок багатовікової міжусобиці, а потім навали ханських завойовників, ця справа не утрималася, і широке виробництво скла на Pycі перервалося на багато столітть...

Фізкульт хвилинка

VI. Практична робота

Тема: Способи оздоблення виробу.

Матеріали, інструменти: бісер, блискітки, ґудзики, ножиці, голка, дріт, олівець, клей, голка, нитки;

Вступний інструктаж

Повторення правил з техніки безпеки:

• Дітки, як користуватись ножицями?

• Як їх потрібно передавати один одному?

• Де їх потрібно зберігати?

• Як користуватися голкою?

• Де її потрібно зберігати?

• А чи потрібно рахувати голки в гольнику перед початком та по закінченню роботи? А навіщо?

• Якщо ми загубили голку, що потрібно робити?

Завдання 1. Обрати спосіб прикрашання виробу з аплікацією

Завдання 2. Оздобити виріб одним з обраних варіантів.

1. Оздоблювання аплікації ґудзиками:

Способи пришивання ґудзиків до тканини. Від виду ґудзика залежить і спосіб пришивання. Пришивають ґудзики вдвічі складеною ниткою.

Ґудзики з наскрізними отворами пришивають до одягу котушковими нитками, під колір ґудзика. З двома отворами 4-5 стібків,з 4-ма отворами, 4-5 у кожну пару отворів.

 

 

Шов рядкової

Цей шов по виконання може бути схожий як на шов "Вперед голку", так і на шиття вприкріп - ви самі варіюєте відстань між намистинами. Якщо ви хочете додати вашій вишивці жорсткість або зафіксувати намистини на прямій або гладкій звивистій лінії, то після завершення стібка пройдіть голкою у зворотному напрямі, тоді намистини встануть рівніше.

Шов стебловий

При цьому способі шиття вишивка виходить досить жорсткою. Наберіть 2 намистини і пройдіть голкою крізь тканину на виворіт біля другої намистини. Виведіть голку на лицьову частину між першою і другою намистинами, пройдіть крізь отвір другої бісеріни. Нанижіть третю бісеріну і знову пройдіть голкою на виворіт поблизу від тільки що нанизаною бісеріни. Продовжуйте, поки не досягнете бажаної довжини строчки.

Шов арочний ("Назад голку")

По виконання схожий на попередній стібок, тільки на голку нанизуються 2-4 бісеріни. При цьому способі шиття намистини розташовуються вільніше, вишивка виходить менш жорсткою.

Заключний інструктаж

VII. Підсумок уроку.

Аналіз робіт учнів, та аналіз роботи на уроці.

Рефлексія

Мікрофон:

- Що ви навчилися на сьогоднішньому уроці?

- Що ви найбільше запам'ятали на сьогоднішньому уроці?

- Що ви дізналися нового на сьогоднішньому уроці?

 

Заключна частина

Домашнє завдання.

Параграф 13, і закінчити оформляти аплікацію обраним способом.

 

 

План – конспект заняття

З трудового навчання

Тема заняття: Оздоблення виробу з аплікацією

Мета заняття: засвоєння учнями знань про види оздоблення виробів з аплікацією, формувати вміння добирати матеріали та інструменти для оздоблення виробу фурнітурою, виконання практичної роботи з фурнітурою;

розвивати творчу уяву, спостереження, творчі здібності, пам'ять та увагу;

виховувати любов до мистецтва, праці.

Обладнання: бісер, блискітки, ґудзики, ножиці, голка, дріт, олівець, клей, голка, нитки;

Дидактичні матеріали: плакат «Схеми кріплення матеріалів (бісер, ґудзики, блискітки) до тканини»

Об’єкт праці: косметичка, пенал.

Міжпредметні зв'язки: образотворче мистецтво, народознавство.

Тип уроку: комбінований

 

Структура заняття:

• Організаційна частина (2 хв)

• Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (5 хв)

• Мотивація навчально-трудової діяльності (5-7 хв)

• Повідомлення теми, мети, завдань уроку (3 хв)

• Вивчення нового матеріалу (20 хв)

• Практична робота (45хв)

• Підсумок уроку (10 хв)

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційна частина.

Привітання, перевірка присутніх, визначення чергового, наявність спецодягу.

II. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів.

1. Як можна оздобити виріб?

2. Чи оздоблювали ви одяг?