Іі. Вимоги до знань, умінь та навичок

Після вивчення цієї дисципліни студент повинен:

знати:

· основні принципи формування безпечної життєдіяльності людини;

• характеристики зовнішніх та внутрішніх негативних факторів;
• основні принципи особистої і колективної безпеки;
• принципи гармонійного розвитку людини та сталого розвитку людства
• вплив психофізіологічних особливостей людини на формування її безпеки;
• класифікацію і нормування шкідливих та небезпечних факторів, що негативно впливають на здоров’я людини;
• методи виявлення, усунення та попередження дії шкідливих та небезпечних факторів;
• законодавчі акти та нормативні документи з питань безпеки життєдіяльності людини..

вміти:

· аналізувати та оцінювати небезпечні ситуації;

• оцінити середовище перебування стосовно особистої безпеки, безпеки колективу;
• самостійно приймати рішення про вжиття термінових заходів у разі виникнення екстремальних ситуацій;
• забезпечити особисту безпеку в екстремальних ситуаціях;
• розробляти і впроваджувати систему заходів, спрямованих на збереження здоров’я людини та її гармонійний розвиток;
• визначити психофізіологічні особливості людини та їх роль у забезпеченні особистої безпеки;
• оцінювати негативні фактори середовища перебування та визначати шляхи усунення їх дії на людину;
• надати першу медичну допомогу в екстремальних ситуаціях собі та іншим потерпілим;
• визначити вимоги законодавчих актів у межах особистої та колективної відповідальності.

 

IІІ. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

Модуль 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

 

 

Тема 1.

Основи БЖД як навчальної дисциплини

Об’єкт та предмет безпеки життєдіяльності (БЖД).

Основні складові і завдання науки про безпеку людини, історія її розвитку.

Концепція ООН про сталий розвиток людства — основа БЖД. Концепція БЖД.

Життя і діяльності людини, їх структура та характерні ознаки. Взаємозв’язок життєдіяльності з навколишнім середовищем в системі “людина ─ середовище ─ діяльність”. Принципи забезпечення життєдіяльності.

Основні поняття та визначення БЖД. Поняття безпеки, небезпеки, ризику та їх взаємозв’язки. Небезпечні, шкідливі, вражаючі, нейтральні та необхідні фактори. Небезпека як основний фактор, що визначає рівень безпеки. Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Системний підхід у безпеці життєдіяльності.Теоретичні положення БЖД, їх філософська основа. Сучасні проблеми життєдіяльності.

Тема 2.

Теорія ризику. Концепція допустимого ризику.

Ризик. Індивідуальний та соціальний ризик. Концепція ризику. Теорія ризику. Оцінка рівня ризику. Визначення та вимірювання ризику. Методи визначення ризику. Прийнятний ризик та безпека.

Управління ризиком, можливі шляхи зменшення ризику.

Модуль 2

Безпеки життєдіяльності В ПОВСЯГДЕННИХ УМОВАХ

Тема 3.

Фізіологічні чинники забезпечення безпеки людини

Людина — відкрита біоенергетична та духовно-інформаційнасистема. Єдність систем та цілісність організму людини. Гомеостаз - як особливий механізм захисту організму людини. Зовнішні та внутрішні подразники, що визначають стан людини. Роль рецепторів, ефекторів, ЦНС в забезпечення безпеки життєдіяльності. Захисні властивості людського організму. Імунітет. Адаптація. Вплив різних небезпек на психо-фізіологічний стан організму та ступінь його безпеки. Надійність фізіологічних систем людини. Способи реалізації захисних властивостей організму людини.

Роль сприяття при оцінці небезпек. Оцінка небезпечних факторів середовища за допомогою зорового, слухового, нюхового, смакового аналізаторів, тактильної, больової і температурної чутливості. Межі чутливості. Диференціальний поріг чутливості. Закон Вебера-Фехнера. Нервові процеси та їх динаміка, латентний період, моторний період. Кількісний та якісний аналіз небезпек за допомогою аналізаторів людини.

Тема 4.