Взаємозв'язок насичених, ненасичених і ароматичних вуглеводнів.

Вуглево́дні — органічні речовини, аліфатичні, аліциклічні та ароматичні сполуки, до складу молекул яких входять лише атоми вуглецю і водню. Вони утворюють гомологічні ряди. У природі вуглеводні зустрічаються в рідкому, твердому і газоподібному стані. У розсіяному вигляді присутні в атмосфері, воді, твердих породах (кероген), в концентрованому — у покладах вугілля, нафти, газу, газогідратів. У залежності від будови розрізняють ациклічні(аліфатичні) вуглеводні, в молекулах яких атоми утворюють лінійні або розгалужені ланцюги, та ізоциклічні, (карбоциклічні) В., молекули яких являють собою цикли (кільця) трьох і більше атомів С. Вуглеводні поділяють на дві великі групи: на вуглеводні з відкритим ланцюгом вуглецевих атомів, які називають аліфатичними, і на вуглеводні з замкненим ланцюгом, які називають циклічними. Ациклічні вуглеводні поділяються на насичені (аліфатичні), що мають тільки прості зв'язки (метан і його гомологи), і ненасичені, в молекулах яких є кратні зв'язки — подвійні і потрійні. Наявність кратних зв'язків зумовлює здатність В. цих гомологіч. рядів до реакцій приєднання і полімеризації. Насичені В. метанового ряду (алкани, парафіни) є осн. складовою частиною нафт і газів природних горючих. Аліфатичні вуглеводні, у свою чергу, поділяють на дві підгрупи: на насичені вуглеводні, в молекулах яких атоми вуглецю зв'язані між собою лише простими одинарними зв'язками, і на ненасичені вуглеводні, в молекулах яких між атомами вуглецю є подвійні і потрійні зв'язки.Циклічні вуглеводні теж поділяють на дві підгрупи: на циклопарафіни і ароматичні вуглеводні.

Природні джерела вуглеводнів.

Вуглеводні зустрічаються в природі у вигляді переважно природного газу, нафти, кам’яного вугілля. Є 2 способи використання цих горючих копалин:

а) у вигляді палива – як джерело енергії,

б) у вигляді сировини для подальшої переробки – органічний синтез.

З вуглеводнів, виділених з нафти, природний газ і вугілля, можна добути багато різних речовин, а з них виробити ще більше корисних матеріалів. Природний газ, нафта, вугілля належать до не відновлюваних природних ресурсів. Тому розвідують нові родовища, експлуатують уже відкриті так, щоб максимально вилучити з них копалини і раціонально використовувати їх. Зрозуміло, що доцільніше хімічно переробляти природні джерела вуглеводів, ніж палити в котельнях, двигунах, промислових печах і т.д. У природному газі містяться вуглеводні з низькими відносинами молекулярними масами. Переважає в суміші метан – 80-90% масова частка середньому. Решта – гомологи металу: етан, пропан, бутан і т.д.

Вуглеводнева сировина та охорона довкілля.

Життя людини повсякденно пов’язане зі спалюванням горючих речовин у побуті, на транспорті, у промисловості. Крім користі застосування нафтопродуктів, вугілля і природного газу створює ряд проблем, негативних для розвитку цивілізації та загалом для виживання людства. Тепловий баланс нашої планети підтримується завдяки тому, що діоксид карбону і вода, які містяться в атмосфері, поглинають енергію сонячного випромінювання (інфрачервону частину спектра), а потім пере випромінюють її. Таким чином на планеті зберігається тепло. Поглинання і випромінювання енергії діоксидом карбону та іншими речовинами спричинює парниковий ефект. Крім парникового ефекту в результаті переробки і використання горючих корисних копалин атмосфера забруднюється шкідливими речовинами, такими як оксид карбону (ІІ) СО (від невпинного згоряння пального у двигунах), оксид сульфуру (IV) SO2 (утворюється з сірки, що міститься у вугіллі і бензині), метан СН4 (витік газу), сірководень Н2S (виділяється під час перегонки нафти), оксиди нітрогену NO, NO2 (під час високотемпературного горіння) та ін.