Порядок збирання гранатомета після повного розбирання.

1) Приєднати ремінь з чохлами і плечовий ремінь.

2) Зібрати ударно-спусковий механізм:

приєднати щічки: поставити на місто щоки і вгвинтити з’єднувальний гвинт;

приєднати запобіжник: вставити в гніздо корпуса ударно-спускового механізму пружину, одягнути на пружину стопор; підтиснути пружину стопором і вставити запобіжник в отвір корпуса ударно-спускового механізму;

приєднати спусковий гачок: вставити спусковий гачок у вікно і закріпити віссю;

приєднати стержень з бойовою пружиною: одягнути на стержень бойову пружину, вставити бойову пружину із стержнем в канал пристрою для збирання і розбирання ударно-спускового механізму так, щоб отвір стержня співпав з пазом для виколотки, а великий виступ стержня знаходився з правого боку, вставити ключ-викрутку в паз пристрою, натиснути на ключ викрутку і стиснути бойову пружину, вставити виколотку в отвір стержня, вийняти стержень з бойовою пружиною і виколоткою із пристрою та вставити в гніздо для бойової пружини так, щоб виколотка ввійшла в паз;

приєднати курок: натискаючи на спусковий гачок, при підняти шептало і одягнути курок на ось; поставити курок на бойове зведення та витягнути виколотку із отвору в стержні; натиснути на спусковий гачок, спустити курок з бойового зведення.

3) У гранатомета РПГ з тросовим механізмом блокування приєднати ударно-спусковий механізм, керуючись ст. 9 п. 3;

4) У гранатомета РПГ-7Д приєднати механізм блокування:

а) при приєднання тросового механізму блокування вставити трубку до упора в гніздо вставки на ударно-спусковому механізмі і в гніздо корпуса механізму блокування; пропустити трос через виріз двигунця так, щоб головка троса ввійшла в гніздо двигунця; вставити двигунець в корпус, а передній кінець застібки у вікно двигунця; поставити корпус і важіль механізму блокування на провушину труби, перевірити виколоткою співпадання отворів провушин з отвором застібки, корпуса і важіль, вставити (збити) ось застібки; повернути ключем-викруткою важіль перевідника назад і ввести трос в проріз важеля так, щоб головка троса ввійшла у гніздо важіля; перевірити виколоткою порівняння вікон корпуса і важіля з вирізом на двигунці, вставити ось двигунця;

б) при приєднанні стержневого механізму блокування, поставити стержень із заслінкою на трубу так, щоб торець заслінки ввійшов у паз на виступі труби; одягнути на стержень пружину і з’єднати задній кінець стержня з важілем; накрити кожухом пружину і місце з’єднання стержня з важілем; переміщуючі кожух, сумістити отвори кожуха, провушини важіля; вставити ось важіля.

5) Приєднати дерев’яні надставки: надставки зліва і зправа на ствол (на трубу і патрубок), одягнути на них хомутики і стягнути гвинтами. Витиски на хомутах гранатомета РПГ-7Д розташовувати строга над стержнем (трубкою) механізму блокування.

6) Подальше збирання проводити, керуючись ст. 9.

 

Р о з д і л І І І

Призначення, будова частин і механізмів гранатомета,

пострілів до нього, запасних частин, інструменту

і приладдя

Призначення і будова частин і механізмів гранатомета

12. Ствол гранатомета (мал. 11) служить для напрямку польоту гранати і відведення порохових газів при пострілі. Канал ствола гладкий, відкритий з обох кінців. Діаметр каналу ствола називається – калібром; у гранатомета він дорівнює 40 мм.

Ствол гранатомета складається із труби і патрубка. У гранатомета РПГ-7 труба та патрубок з’єднані між собою за допомогою різьби. Для виключення самовідгвинчування патрубок приварений до труби.

У гранатомета РПГ-7Д труба і патрубок з’єднується сухарне за допомогою секторних виступів патрубка, відповідних їм вступів труби, і фіксується у зібраному вигляді застібкою. Для запобігання прориву порохових газів у кільцевой проточки труби розташований обтюратор.

Мал. 11. Ствол:

а - труба; б - патрубок; 1 -виріз для фіксатору гранати; 2-основа мушки; 3-основа прицільної планки; 4-уширення; 5 –хомутики; 6-антабка; 7-розтруб; 8-таріль; 9-виступ для ручки ствола; 10 - планка для кріплення оптичного (нічного) прицілу; 11-основа боцкового механізму; 12-вушки; 13- щічки ручки ствола; 14-дерев¢яні накладки.

Труба в казенній частині має розширення, яке утворює зарядну камеру.

Патрубок має в передній частині сопло, в задній частині – розтруб, що закінчується тарілкою, яка оберігає казенну частину ствола від забруднення землею, піском та іншим предметами при випадковому потраплянні гранатомета на грунт.

На стволі є: на дульній частині – виріз для фіксатора гранати; згори основа, (виступи) для кріплення мушки і прицільної планки; знизу – вуха для приєднання ударно-спускового механізму, тонкостінний виступ для кріплення ручки ствола, полегшуючий утримання гранатомета при стрільбі; зліва – планка з виступами для кріплення оптичного (нічного) прицілу; зправа – дві антабки для кріплення ременя з чохлами і плечового ременя.

У гранатомета РПГ-7Д є: на трубі виступи з пазами, на патрубкові, стійка з фіксатором і пружиною для кріплення патрубка на трубі в десантному положенні; провушини для кріплення корпуса (кожуха), механізму блокування.

На стволі гранатомета закріплені хомутиками дерев’яні надставки що зберігають гранатометника від опіків при стрільбі. Хомутики стягуються гвинтами.

13. Ударно-спусковий механізм (мал. 12) служить для спуску з бойового зведення, нанесення удару по бойку і для постановки гранатомета на запобіжник. Він складається із корпуса, курка запобіжника, спускового гачка, шептала і стерженя з бойовою пружиною.

У гранатомета РПГ-7Д з тросовим механізмом блокування в ударно-спусковий механізм додатково введені перевідник з важілем і пружиною; вставка і штифт, а також змінена конструкція запобіжника. На перевіднику є скіс, який при повороті важіля назад діє на скіс запобіжника і автоматично ставить гранатомет на запобіжник у випадку неповного з’єднання труби з патрубком. В корпусі ударно-спускового механізму гранатомета із стержневим механізмом блокування є паз для передньої частини заслінки.

Мал. 12. Ударно-спусковий механізм:

1 - корпус; 2 - шептало; 3 - стержень; 4- курок; 5 - бойова пружина;

6 - запобіжник; 7- спусковий гачок.

У гранатомета з нічним прицілом додатково вводиться основа механізму світлоблокування.

Мал. 13. Корпус ударно-спускового механізму:

1 - чека4 2-отвір для чеки; 3-нарізні отвори для гвинтів кришки;

4-ось спускового гачку; 5-отвір для осі спускового гачку; 6-ось курка;

7-гвинти кришки; 8-кришка; 9-щічки; 10-зєднувальний гвинт;

11-паз для виколотки; 12-гніздо для бойової пружини; 13-виріз для курка;14-пластина; 15-отвір для запобіжника; 16-запобіжна скоба.

Корпус (мал. 13) має кришку, запобіжну скобу, вікно для спускового гачка, паз для шептала, гніздо для стопора запобіжника і його пружини, виріз для курка і виріз для з’єднання корпуса ударно-спускового механізму із ство -лом. Крім того, в корпусі є отвір для чеки, отвір для осі спускового гачка, нарізний отвір для осі курка, отвір для запобіжника, чотири не наскрізних нарізних отвори для гвинтів кришки і нарізний отвір для гвинта шептала. Корпус закінчується пластинкою, яка з прикріпленими до неї з обох боків двома пластмасовими (дерев’яними) щічками утворюють ручку.

Курок (мал. 14)служить для нанесення удару по бойку. Він має спіцю з насічкою для постановки курка на бойове зведення, два виступи - бойовий і запобіжний, які призначені для зчеплення з шепталом, і отвір для осі курка.

Мал. 14. Курок Мал. 15. Запобіжник

1 - бойовий виступ; 2 – запобіжний 1 - буртик; 2 - гнізда;

виступ; 3-спиця курку з насічкою; 3 -стопор; 4 – пружина.

4 - отвір для осі курка.

Запобіжник (мал. 15)служить для замикання спускового гачка, чим виключається можливість випадкового пострілу. Він має буртик і два гнізда, в які в залежності від положення запобіжника входить стопор, що підтискується пружиною. Щоб поставити гранатомет на запобіжник необхідно, натиснути на нього з лівого боку так, щоб червона кільцева смужка була утопленою за підлице з кришкою корпуса. Щоб зняти гранатомет із запобіжника треба натиснути на нього з правого боку і утопити його.

Спусковий гачок (мал. 16) служить для спуску курка з бойового зведення. Спусковий гачок має верхній зуб для виведення шептала із зчеплення з бойовим виступом курка, отвір для осі, хвіст для натискання пальцями при здійснені пострілу і нижній зуб для упора у буртик запобіжника при постановці гранатомета на запобіжник.

Мал. 16. Спусковий гачок: Мал. 17. Шептало:

1 - верхній зуб; 2 – отвір для 1 - зуб; 2 – отвір для гвинта;

осі; 3 - нижній зуб; 4 – хвіст 3 - гвинт

Шептало (мал. 17)служить для утримання курка на бойовому зведенні. Шептало являє собою пластинчату пружину, на передньому кінці на якої є зуб, який служить для зчеплення з бойовим (запобіжним) виступом курка. В хвостовій частині шептала є отвір для кріплення шептала гвинтом до корпуса ударно-спускового механізму.

Стержень з бойовою пружиною (мал. 18) служить для передання курку обертального руху необхідного для нанесення удару по бойку. Стержень має головку з направляючими плічиками і двома виступами (великим і малим) і отвір для виколотки.

14. Механізм блокування гранатомета РПГ-7Д разом з ударно-спусковим механізмом виключає можливість здійснення пострілу при недовернутому патрубку. У гранатомета раннього випуску механізм блокування тросовий. Він складається із корпуса, двигунця, застібки, важіля, осей застібки двигунця, трубки і троса. У гранатомета останнього випуску механізм блокування стержневий. Він складається із корпуса, стержня із заслінкою, пружини, важіля осі.

Мал. 18. Стержень з бойовою пружиною:

1 - великий виступ; 2 - малий виступ; 3 - голівка; 4 - стержень;

5 – отвір для виколотки; 6 - бойова пружина

15. Бойовий механізм (мал. 19)служить для розбивання капсуля-запалювача гранати. Він розташовується в гнізді основи бойкового механізму і складається із бойка, пружини бойка опорної втулки ніпеля.

16. Основа механізму світлоблокування (мал. 20) служить для приведення в дію механізму захисту нічного прицілу. Вона має кранштейн, важіль і фіксатор.

Мал. 19. Бойковий механізм:

1 - бойок; 2 - пружина бойка; 3 - опорна втулка; 4 - ніпель

Мал. 20. Основа механізму світлоблокування:

1 – отвір для гвинтів кришки; 2 – основа; 3 – фіксатор;

4 – важіль; 5 – кронштейн.

Для стрільби з гранатомета з нічним прицілом необхідно:

відгвинтити два верхніх гвинта кришки ударно-спускового механізму і прикрутити ними основу механізму світлоблокування;

приєднати нічний приціл до гранатомета у порядкові, викладеному для установки оптичного прицілу;

з’єднати механізм світлоблокування (захисту) нічного прицілу з основою механізму світлоблокування: взяти корпус перемикача, натиснути ним на фіксатор і поступальним рухом в гору ввести корпус в пази основи механізму світлоблокування до упора; при цьому фіксатор повинен зафіксувати корпус перемикача, кінець важіля ввійти в паз регулювальної гайки перемикача. При знятті нічного прицілу з гранатомета необхідно натиснути пальцем на кінець фіксатора і вивести корпус перемикача із зачеплення з основою механізму світлоблокування, після чого повернути ручку затискного гвинта в бік наочника і зсунути назад нічний приціл з планки гранатомета.

17. Прицільні пристрої служать для наведення гранатомета при стрільбі по цілям на різні відстані.

Прицільні пристрої гранатомета складаються із оптичного прицілу

ПГО-7 і механічного (відкритого) прицілу.

Оптичні приціли останніх років випуску з відкоректованими кутами прицілювання випускаються із скороченим найменуванням ПГО - 7 В.

Оптичний приціл ПГО-7В і механічний приціл забезпечують наведення гранатомета в ціль при стрільбі як пострілами ПГ - 7 В, так і ПГ - 7 ВМ.

18. Оптичний приціл (мал. 21) являються основним прицілом гранатомета збільшення прицілу 2,7^х, поле зору – 13⁰. Оптичний приціл складається із корпуса з кронштейном, оптичної системи, механізму вивірки приціла, пристрою освітлення сітки при стрільбі в нічних умовах, наочника і налобника.

Корпус служить для з’єднання всіх частин прицілу. Він має кронштейн для кріплення прицілу на гранатометі. На кронштейні є затискний гвинт, ручка із стопором для повороту затискного гвинта і застібка для кріплення ручки на затискному гвинт.

Щоб установити приціл на гранатомет, необхідно:

ручку затискного гвинта повернути в бік наочника до упора стопора в кронштейн;

сумістити посадочні місця гранатомета і прицілу і просунути приціл вперед до упора;

повернути ручку затискного гвинта в бік об’єктива до упора стопора в кронштейн.

Якщо приціл має хитання або стопор не впирається у кронштейн при міцно закріпленому прицілі на гранатометі, необхідно:

зсунути застібку ключем-викруткою до збігу отвору застібки із затискним гвинтом. зняти її (мал. 22);

Мал. 21. Оптичний приціл:

а) вид прицілу збоку; б) вид прицілу спереду; 1 – виступ об’єктива;

2 – корпус прицілу; 3 - налобник; 4 – наочник; 5 – електролампочка;

6 – тумблер; 7 – стопор; 8 – ручки;9 – застібка; 10 – затискний гвинт;

11 – кронштейн; 12 - ковпачок об’єктива ковпачок; 13 – ковпачок;

14 - корпус освітлення сітки;15 – маховичок введення температурних поправок; 16 – вивірочний гвинт по висоті;17 – вивірочний гвинт по бічному направленню.

переставити ручку на декілька зубців на затискному гвинті і добитися нормального закріплення прицілу на гранатометі;

надіти застібку на затискний гвинт і поставити так, щоб її виступ ввійшов у гніздо ручки.

Оптична система (мал. 22) складається із об’єктива для утримання зображення об’єкта що спостерігається, призми для повного обертання зображення, сітки для прицілювання, окуляра для розглядання зображення об’єкта що спостерігається, захисних стінок об’єктива і стінки для оберігання прицілу від вологи і пилу.

Для оберігання від забруднення і пошкодження захисного скла об’єктива на виступ об’єктива одягається ковпачок, прикріплений до корпуса прицілу з допомогою ременя. На оправі окуляра з допомогою хомутика закріплений гумовий наочник.

Мал. 22. Регулювання затискного гвинта:

1- застібка; 2 –ручка; 3 – затискний гвинт; 4 – отвір застібки.

Мал. 23. Оптична система:

1 – захисне скло; 2 – об’єктив; 3 – призма; 4 – сітка;5 – окуляр

На сітці прицілу нанесені шкала прицілу (горизонтальні лінії), шкала бокових поправок (вертикальні лінії) і далекомірна шкала (суцільна горизонтальна та крива пунктирні лінії).

Поділки (лінії) шкали прицілу позначені зліва цифрами 2, 3, 4, 5, які відповідають дальностям стрільби у сотнях метрів (200, 300, 400, 500 м). Поділки (лінії) шкали бокових поправок позначені знизу (вліво і вправо від центральної лінії) цифрами 1, 2, 3, 4, 5. Відстань між двома вертикальними лініями відповідає десяти тисячним (0-10). По шкалі бокових поправок можна вводити бокові поправки вправо і вліво до 0-50.

Лінія шкали прицілу, що відповідає 300 м, і центральна лінія шкали бокових поправок зроблені подвійними для полегшення вибору необхідних поділок при прицілюванні. Крім того, центральна лінія продовжена нижче шкали прицілу для виявлення бокового нахилу гранатомета.

Далекомірна шкала розрахована на висоту цілі 2,7 м. Це значення висоти цілі вказано знизу горизонтальної лінії. Над верхньою пунктирною лініею нанесена шкала з поділками, відстань до цілі на 100 м. Цифри шкали 2, 4, 6, 8, 10 відповідають відстаням 200, 400, 600, 800, 1000 м.

Над шкалою прицілу нанесений знак “+”, який служить для перевірки прицілу.

Механізм вивірки прицілу (мал. 21) служить для забезпечення паралельності нульової лінії прицілювання і осі каналу ствола гранатомета і введення поправки на температуру. Він складається із каретки, в яку вгвинчений об’єктив у оправі, вивірочного гвинта у боковому напрямку, закритого гвинтовою кришкою, вивірочного гвинта по висоті і маховичка введення температурної поправки. На маховичкові збоку нанесені знаки “+” і “-“, які встановлюються проти риски на корпусі прицілу в залежності від температури повітря.

Мал. 25. Зимовий пристрій освітлення сітки:

1 – контакт; 2 – втулка; 3 – ковпачок; 4 - екранований дріт;

5 – притиск; 6 – корпус.

Пристрій освітлення сітки (мал. 21) служить для освітлення сітки прицілу при стрільбі в сутінках і вночі. Він складається із корпусу з контактом і гвинтом, батарейки, які є джерелом струму, ковпачка з упором і пружиною для підтискання батарейки до гвинта, дротів, які з’єднують гвинт з електролампочкою через тумблер, і тумблера для вмикання і вимикання електролампочки.

Для освітлення сітки при температурі +2⁰ С і нижче необхідно користуватися зимовим пристроєм освітлення сітки (мал. 25), який складається із корпусу з контактом і притискувачем, ковпачка з контактом, втулкою, пружиною і прокладкою і екранованого дроту.

Батарейка встановлюється в корпус так, щоб центральний електрод був під’єднаним до контактного гвинта, а боковий електрод (зміщений в бік) – до зрізу на контакті корпуса.

Для підготовки пристрою освітлення сітки для стрільби вночі взимку необхідно батарейку вкласти в корпус зимового пристрою так, як вказано вище і одягнути на нього ковпачок, знятий з корпуса на прицілі, а ковпачок зимового пристрою одягнути на корпус на прицілі. Корпус зимового пристрою з батарейкою переноситься у кишені гранатометника.

Налобник (мал. 21) служить для зручності при стрільбі. Він кріпиться на оптичному прицілі. Для встановлення налобника необхідно:

зняти з прицілу хомутик наочника і наочник;

зняти хомутик з наочника;

вставити в отвір налобника стягуючи гвинти (головками зліва) і

на гвинтити на них на 1-2 витки гайки;

одягнути наочник з налобником на корпус прицілу, порівнявши краї наочника і налобника з лінією переходу двох діаметрів, що є на окулярній частині корпусу прицілу;

затягуючи почергово гвинти (гайки), закріпити жорстко налобник з наочником на прицілі.

На раніше випущені приціли ПГО-7 і ПГО-7В налобники встановлювати по мірі надходження їх до частин.

Чохол (мал. 26) служить для перенесення оптичного прицілу і ЗІП до нього, а також для захисту прицілу від дощу при розташуванні його на гранатометі. Для закріплення на прицілі чохол споряджений шнуром.

Чохол має зовнішні кишені для серветки і для зимового пристрою освітлення сітки, внутрішню кишеню для електролампочок і батарейок. В цю кишеню також вкладаються ключ-викрутка для вгвинчування і вигвинчування гвинтів прицілу і електролампочок та два світлофільтра (оранжевий і нейтральний) які одягаються на виступ об’єктива: оранжевий при появі диму у повітрі і пониженні освітленості, нейтральний – при яскравому сонці і сліплячому снігові.

19. Механічний (відкритий) приціл (мал. 27) використовується у випадку пошкодження (виході із ладу) оптичного прицілу. Він складається із прицільної планки з хомутиком, основної і додаткової мушок, розташованих в кожухах.

Гранатомети раннього періоду виготовлення мають лише одну мушку –основну.

 

Мал 26. Чохол для перенесення оптичного прицілу.

1-чохол; 2-кишень для зимового пристрою освітлення сітки;

3-шнурок; 4-кишень для серветки; 5- зимовий пристрій освітлення сітки; 6-батарейки; 7-світофільтри; 8-лампочки; 9-ключ-викрутка; 10-серветка

Прицільна планка віссю з’єднана з кожухом і утримується в двох положеннях: вертикальному і горизонтальному. Прицільна планка має вікно і шкалу з поділками, позначеними цифрами 2, 3, 4, 5. Цифри шкали позначають відстані стрільби в сотнях метрів (200, 300, 400, 500 м).

Хомутик одягнутий на прицільну планку і утримується в приданому положенні застібкою. Застібка має зуб, яким під дією пружини вона застрибує у виріз прицільної планки. Хомутик має проріз для прицілювання і вікно, нижній зріз якого служить вказівником установки прицілу.

Основна мушка використовується для стрільби при мінусовій температурі повітря. Вона віссю з’єднана із кожухом і утримується пружиною в двох положеннях: вертикальному і горизонтальному. Вершина мушки захищена запобіжником.

Додаткова мушка застосовується (встановлюється у вертикальне положення) для стрільби при плюсовій температурі повітря. Вона обертається на осі і фіксується пружиною у горизонтальному і вертикальному положеннях. У вертикальному положенні додаткова мушка повинна бути вище основної мушки.

Мал. 27. Механічний (відкритій) приціл:

1 - запобіжник мушки; 2 - основа мушки; 3 - кожух мушки;

4 - пружина основній мушки; 5 - кожух прицільної планки;

6 - зачіпка; 7 - прорізь; 8 - вікно прицільної планки; 9 - прицільна планка; 10 - хомутик; 11 - вікно хомутика;12 - пружина додаткової мушки; 13 - ось додаткової мушки;14 - додаткова мушка

20. Сошка (мал. 28) служить упором при стрільбі із гранатомета з нічним прицілом. Вона може використовуватися і при стрільбі без нічного прицілу.

Мал. 28. Сошка:

а - загальний вигляд сошки; б - хомут сошки; 1 - хомут;

2 - внутрішня (верхня) частина ноги; 3 - зовнішня (нижня) частина ноги; 4 - пружинна застібка; 5 - полозок; 6 - ліва нога; 7 - пружинна зачіпка; 8 - гайка стержню;9 - верхня частина хомута; 10 - нижня частина хомута;11 - важіль; 12 - серга; 13 - стержень

Сошка складається із основи з хомутом, двох ніг з смужками для упора в грунт і виступами для фіксації ніг у складеному (похідному) положенні, пружини для розведення ніг. На лівій нозі сошки є пружинна застібка для кріплення ніг у складеному положенні. Ноги сошки розсувні і положення по висоті регулюється і фіксується за допомогою пружинної застібки чотирьох положеннях. Верхня частина хомута має стержень із зачепом і пружиною, а нижня частина хомута – важіль із сережкою, за допомогою сошка приєднується до гранатомета.

Допускається стрільба із гранатомета із складеними і відкинутими сошками при будь-яких положеннях для стрільби. За необхідності, сошка відокремлюється від гранатомета.

Щоб скласти ноги сошки, необхідно правою рукою поставити гранатомет у вертикальне положення: дещо зведучи ноги сошки, притиснути їх до стволу і скріпити пружинною застібкою. Щоб відкинути (перевести в робоче положення) сошку, необхідно, утримуючи правою рукою гранатомет у вертикальному положенні, лівою рукою звільнити ноги сошки від пружинної застібки, відвести сошку від стволу так, щоб її ноги зайняли фіксоване положення.

Для зміни висоти ніг сошки необхідно натиснути на застібку, перемістити на необхідну величину нижню (зовнішню) частину ноги, відпустити застібку і дещо відтягнути (просунути), зовнішню частину ноги до постановки її на застібку.

Будова пострілів до гранатомета

21. Постріл ПГ-7В (мал. 29) складається із протитанкової гранати і порохового заряду.

Мал. 29. Постріл ПГ - 7В:

а - головна частина; б - реактивний двигун; в - пороховий заряд;

1 - ізоляційна втулка; 2- струмопровідний конус; 3 - обтікач; 4 – ізоляційне кільце; 5 - вирва; 6 - корпус; 7 - розривній заряд;8 - втулка заряду;

9 - сопловій блок; 10 – герметизатор; 11 - фіксатор; 12 - шайба;

13 - труба; 14 - пороховий заряд реактивного двигуна; 15 - дно;16 - цоколь; 17 - перо стабілізатору; 18 - ось пера стабілізатору;19 - хрестовина стабілізатору; 20 - стрічковий нітрогліцеріновий порох; 21 - турбінка;

22 - пиж з пенопласту; 23 - трасер; 24 - гільза з паперу;25 - виступ з різьбою; 26 - осьовий канал; 27 – капсуль-запалювач; 28 - радіальний канал; 29 - піросповільнювач; 30 - сопловий отвір; 31 - донна частина підривника; 32 - провідник; 33 - головна частина підривника

Протитанкова граната складається із головної частини, підривника, реактивного двигуна і стабілізатора (розташованого в пороховому заряді).

Постріл ПГ-7ВМ по будові, дії, укупорці, пофарбуванню і маркуванню аналогічний пострілу ПГ-7В. Основні особливості будови пострілу ПГ-7ВМ наступні:

1) Підривник в обох пострілах уніфікований. Підривник пострілу ПГ-7ВМ відрізняється від підривника пострілу ПГ-7В лише складом, запресованим у втулку запобіжника, і тим, що його донна частина підтиснута кільцем з прокладкою.

Пороховий заряд пострілу ПГ-7ВМ (ПГ-7ПМ) невзаємозамінний з пороховим зарядом пострілу ПГ-7В (ПГ-7Г), тому застосування у пострілі ПГ-7ВМ порохового заряду ПГ-7П або у пострілі ПГ-7В порохового заряду ПГ-7ПМ не допускається.

3) Для підвищення надійності з’єднання порохового заряду ПГ-7ПМ з гранатою на виступ з різьбою дна реактивного двигуна одягнута пружинна шайба, яка при повністю нагвинченому пороховому заряді упирається в цоколь стабілізатора і розпрямлюється. Пороховий заряд слід нагвинчувати до упору так, щоб забезпечувалося цільне підтискання шайби; при цьому надмірних зусиль, які могли б визвати пошкодження картонної гільзи порохового заряду не прикладати. Постріли в яких порохові заряди нагвинчуються неповністю, до стрільби не допускаються.

4) Мащення різьби виступу гранати пострілу ПГ-7ВМ не проводиться.

22. Головна частина гранати складається із корпусу, облягальника, струмопровідного конуса, ізоляційної втулки, ізоляційного кільця, втулки заряду, вирви, провідника і розривного заряду.

У втулку облягальника, вгвінчується головна частина підривника, в донне очко вставляється донна частина підривника.

23. Підривник (п’єзоелектричний) служить для забезпечення розриву гранати при зустрічі її з ціллю (перепоною). Він складається із головної і донної частин.

Головна частина підривника (мал. 30) має п’єзоелемент, який при ударі гранати о перепону виробляє електричний струм. Для захисту п’єзоелемента від випадкового удару в службовому використанні на корпус головної частини підривника одягнутий запобіжник ковпачок з чекою.

Донна частина підривника (мал. 31) має електродетонатор, який при подачі на нього електричного струму від п’єзоелемента вибухає і викликає розрив головної частини гранати.

Електричний зв’язок обох частин підривника здійснюється через зовнішній і внутрішній ланцюги, які утворюються металевими частинами гранати. Зовнішній ланцюг: облягач - корпус; внутрішній ланцюг: струмопровідний конус – вирва – провідник.

В службовому користуванні підривник безпечний, оскільки двигунець, на якому розташований електродетонатор, зміщений в бік і електродетонатор відключений від ланцюга.

В донній частині підривника розташовується самознищувач, призначений для розриву гранати, якщо відмовить електрична частина підривника або якщо граната на протязі 4-6 с після вильоту із каналу ствола гранатомета не зустрінеться з перешкодою.

24. Реактивний двигун гранати (мал. 29)служить для збільшення швидкості польоту гранати. Він складається із труби, соплового блоку, фіксатора з шайбою, упору, діафрагми і дна.

В трубі розташовуються порохові заряди, запалювач і піросповільнювач, який служить для запалювання порохового заряду реактивного двигуна.

Сопловий блок має шість закритих герметизаторами соплових отворів, через які після пострілу виходять порохові гази із реактивного двигуна.

Мал. 30. Головна частина підривника:

а - загальний вигляд; б - вигляд у розрізі; 1 - чека; 2 - тісьма; 3 - ізолятор;

4 - корпус; 5 - запобіжний ковпачок; 6 - п’єзоелемент; 7 - мембрана

Фіксатор при зарядженні входить у виріз на дульній частині ствола

гранатомета і забезпечує розташування капсуля-запалювача гранати проти бойка.

Шайба за рахунок пружних якостей утримує гранату в гранатометі, що дозволяє вести стрільбу під кутами схилення.

Дно має радіальний і осьовий канали, заповнені димним порохом. В радіальному каналі розташований капсуль-запалювач, а у осьовому – ковпачок, запобігаючий порох від вологи і висипання. Дно, крім цього, має виступ з різьбою для нагвинчування порохового заряду.

в

Мал. 31. Донна частина підривника:

а - загальний вигляд; б - вигляд у розрізі; в - спрощена схема єлектроланцюгу у службовому звернені; 1 -повзунець; 2 - корпус;

3 - капсуль-детонатор; 4 - детонатор; 5 - єлектродетонатор

Для зберігання капсуля-запалювача від випадкового наколу і різьби виступа від пошкодження при транспортуванні на дно нагвинчується запобіжник з прокладкою.

25. Пороховий заряд (мал. 29) призначаєтьсядля надання гранаті початкової швидкості. Він конструктивно поєднаний із стабілізатором і складається із стрічкового нітрогліцерінового пороху і розташований в гільзі із набійного паперу. Ззаду стабілізатора встановлений пиж із пінопласту. Пороховий заряд розташовується у паперовому пеналі для оберігання його від вологи і механічних пошкоджень при зберіганні і транспортуванні.

Стабілізатор забезпечує стійкий політ гранати. Він розташований всередині порохового заряду і складається із хрестовини, чотирьох пір’їв (що вільно обертаються на осях), цоколя і турбінки.

Цоколь виконує роль обтюратора, перешкоджаючи прориву порохових газів до реактивного двигуна. Хрестовина має різьбу для нагвинчування порохового заряду на виступ дна реактивного двигуна.

Турбінка служить для придання гранаті обертання. В гнізді турбінки розташований трасер.

 

Укупорка і пофарбування гранат

26. Гранати укладаються по 6 штук в дерев’яні ящики і закріплюються вставками. В цей же ящик в спеціальне відділення вкладається 6 порохових зарядів в пеналах (два пакети по три заряди).

На стінках і кришці ящика наноситься маркування остаточно споряджених гранат.

Для збільшення термінів зберігання остаточно споряджені гранати і порохові заряди перед вкладанням в укупорку упаковують в герметичні плівочні мішки.

При перекладанні гранат і порохових зарядів із укопорочених ящиків у сумки для їх перенесення необхідно:

розкрити плівочний мішок гранати ножем або багнетом;

вийняти із мішка гранату і зняти з головної частини картонний ковпачок (із підривника ковпачок не знімати);

зняти із соплового блоку паперову обгортку, попередньо розрізавши нитки, і вкласти гранати в сумку (граната не повинна мати ніяких паперових і картонних елементів упаковки на її поверхні);

розрізати шпагат, розкрити паперову обгортку і плівочний мішок порохового заряду.

27. Гранати у бойовому споряджені (споряджені вибуховою речовиною) пофарбовані в захісний колір.

У гранат в інертному спорядженні (спорядженних інертною масою і призначених для використання в навчально-практичних цілях) головні частини пофарбовані в чорний колір, а замість шифру вибухової речовини є надпис “Інертна”.

Реактивні двигуни бойових і інертних гранат пофарбовані у захисний колір.

Різниці у пофарбуванні головних частин бойових гранат (захисний колір) і інертних гранат (чорний колір) повинні бути вивчені і твердо засвоєні особовим складом з метою виключити переплутування бойових гранат з інертними і цим запобігти збиранню з полів стрільбищ і полігонів бойових гранат, що відмовили в дії.

 

Призначення і будова запасних частин, інструмента і приладдя.

28. До кожного гранатомета повинні бути:

запасні частини – бойки, опорні втулки, пружини бойка і ніпель. У гранатомета РПГ-7Д є обтюратор, важіль механізму блокування і ось повзунця. Інструмент (мал.32) – ключ-викрутка, виолотка і пристосування для збирання і розбирання ударно-спускового механізму. Пристосування має канал для

Мал. 32. Інструмент:

1 - ключ-викрутка; 2 - виколотка; 3 - пристосування для збирання та розбирання ударно-спускового механізму; 4 - паз для виколотки; 5 - паз для ключа-викрутки

розташування стержня з бойовою пружиною, повздовжній паз для виколотки і паз для ключа-викрутки.

Приладдя:

Шомпол (мал. 33, а) для чищення і мащення гранатомета; він складається із переднього стебла з коронкою, лапками і протиркою і заднього стебла з ручкою;юпідпружинені лапки дозволяють проводити чищення і мащення розширеної частини гранатомета; канавки на поверхнях лапок і протирки служать для утримання паклі або ганчір’я при чищенні або мащенні гранатомета;

стебло з шайбою (мал. 33, б) для усунення із каналу ствола решти гільзи порохового заряду, якщо вони перешкоджають зарядженню; при цьому стебло з шайбою нагвинчуються на заднє стебло (з ручкою) шомпола;

ремінь з чохлами для оберігання від забруднення каналу ствола гранатомета; ремінь повинен бути підігнаним так, щоб чохол з дульної частини знімався тільки після зняття чохла з казеної частини гранатомета;

наплічний ремінь для переноски гранатомета;

сумка для зберігання і переноски трьох гранат з пороховими зарядами і сумка для зберігання і переноски двох гранат і ЗІП (мал. 34).В сумках є гнізда для розташування гранат і пеналів з пороховими зарядами; в сумці для двох гранат, крім цього, є гніздо для шомпола і кишеня для запасних частин та інструменту.

Сумки можна переносити на лівому боці ременем через праве плече, за спиною і в руці.

Мал. 33. Шомпол та стебло з шайбою:

а - шомпол; б - стебло з шайбою; 1- протирка; 2 - лапка; 3 - заднє стебло; 4 - ручка; 5 - переднє стебло; 6 - коронка; 7 - пружина; 8 - стебло;

9 - шайба

 

Мал. 34. Сумки для гранат:

а - сумка для трьох гранат; б - сумка для двох гранат і ЗІП; 1 - гніздо для гранати; 2 - гніздо для пеналу з пороховим зарядом; 3 - гніздо для шомполу; 4 - кишень для запасних частин та інструменту

Для переношування сумки на лівому боці ременем через праве плече карабіни приєднуються до напівкілець протилежних наплічних ременів і наплічні подушки зсовуються до карабінів (мал. 35).

Мал. 35. Підготовка сумок для гранат до переноски:

а - за спиною; б - на лівому боці ременем через праве плече; 1 - карабін;

2 - півкільце; 3 - плечовий ремінь; 4 - плечова подушка; 5 - ручка для перенесення сумки в руці

Для переношування сумки в руці збоку сумки прикріплена ручка із бавовняно-паперової стрічки.

Мал. 36. Прилад для перевірки прицільних пристроїв:

а - загальний вигляд; б - вигляд зліва; в - вигляд зправа; 1 - труба; 2 - дно;

3 - прорізь; 4 - виступ (штифт); 5 - прорізі

У гранатомета РПГ-7Д, крім цього, в приладдя входять чохли для гранатомета, чохли для п