Зразок титульної сторінки індивідуального завдання

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Кафедра новітньої історії України

 

Індивідуальне завдання

на тему:

“ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ”

Виконала:студентка I курсу

факультету іноземної філології

групи 2331-1а/п

Петрова Марія Іванівна

 

Перевірив: викладач Штейнле О.Ф.

 

 

Запоріжжя – 2011

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

Розкрити питання:

1. Найдавніше населення на території України. Слов’яни

2. Соціально-економічний і політичний лад Київської Русі (ІХ-ХІ ст.)

3. Зовнішня політика київських князів

4. Впровадження християнства

5. Культура Київської Русі

6. Українські землі в період феодальної роздробленості

7. Соціально-економічний і політичний лад Галицько-Волинського князівства

8. Данило Галицький

9. Українські землі у складі Литовського князівства

10. Наслідки для України Кревської та Люблінської уній

11. Брестська релігійна унія та її наслідки для українського народу

12. Адміністративно-політичний устрій України у складі Речі Посполитої у другій половині XVI – першій половині XVII ст.

13. Причини виникнення та теорії походження козацтва

14. Військово-адміністративний устрій Запорізької Січі

15. Утворення реєстрового козацтва

16. Боротьба козацтва проти турецько-татарської агресії на початку XVII ст.

17. П. Конашевич-Сагайдачний

18. Соціально-економічний розвиток українських земель в кінці XIV – першій половині XVII ст.

19. Селянсько-козацькі повстання кінця XVI – першої чверті XVII ст.

20. Причини Визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького

21. Початок Визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького. Воєнні дії 1648-1649 рр.

22. Хід Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького у 1649-1653 рр.

23. Суспільно-політичний розвиток Гетьманщини

24. Переяславська угода 1654 р. та її оцінка в історіографії

25. Політичний портрет Б. Хмельницького

26. Розвиток української культури у ХІV-ХVІІ ст.

27. Соціально-економічний розвиток Гетьманщини у другій половині XVII-XVIII ст.

28. І. Виговський та його політика. Гадяцька угода 1658 р.

29. Україна в період Руїни (60-80-ті рр. XVII ст.)

30. Політичний портрет П. Дорошенка

31. Слобідська Україна: заселення, адміністративний устрій, система управління

32. Союз І. Мазепи з Карлом XII та його наслідки для України

33. Конституція П. Орлика

34. Запорозьке козацтво в 1709-1775 рр. Ліквідація Запорозької Січі

35. Ліквідація автономного устрою в України наприкінці XVIII ст.

36. Гайдамацький рух в Україні у XVIII ст. Коліївщина

37. Зміни в політико-адміністративному устрої українських земель наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст.

38. Господарче освоєння Півдня України (кінець XVIII – поч. XIX ст.)

39. Криза феодально-кріпосницького ладу в Україні в першій половині XIX ст.

40. Економічний розвиток українських земель у другій половині XIX ст.

41. Ліквідація кріпосницького ладу в Україні за реформою 1861 р.

42. Буржуазні реформи 1860-1870-х рр. в Україні

43. Громадсько-політична думка в підросійській Україні другої половини XIX ст.

44. Роль Т. Шевченка в історії українського народу

45. Кирило-Мефодіївське товариство

46. Виникнення та діяльність українських політичних партій (кінець ХІХ – початок XX ст.)

47. Етапи національного руху в Наддніпрянській Україні (XVIII – поч. XX ст.)

48. Столипінська аграрна реформа та її наслідки для України

49. Україна в роки Першої світової війни

50. Виникнення та діяльність Української Центральної Ради

51. Перший Універсал Української Центральної Ради.

52. Третій Універсал Української Центральної Ради

53. Політичний портрет М. Грушевського

54. Внутрішня політика Гетьманату П. Скоропадського

55. Зовнішня політика Гетьманату П. Скоропадського

56. Внутрішня політика Директорія УНР

57. Зовнішня політика Директорія УНР

58. Причини та наслідки голоду в Україні у 1921-1923 роках

59. Нова економічна політика в Україні

60. Західноукраїнські землі у 20-30-ті рр. XX ст.

61. Проголошення УНР та перша війна з Радянського Росією

62. Внутрішня та зовнішня політика ЗУНР

63. Політика українізації в 20-ті роки XX ст.

64. Здійснення політики індустріалізації в Україні

65. Голодомор 1932-1933 років в Україні. Закон України про голодомор (2006 р.)

66. Масові репресії в Україні 1930-х років

67. Українські землі на початку Другої світової війни (1939-1941 рр.)

68. Оборонні бої на території України (червень 1941 – літо 1942 рр.)

69. Німецький окупаційний режим в Україні та його наслідки

70. Рух Опору в Україні в роки Другої світової війни

71. Визволення України від німецьких окупантів у 1943-1944 рр.

72. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у 1944-1952 рр.

73. Особливості відбудови народного господарства в Україні у 1944-1950 рр.

74. Голод 1946-1947 рр. в Україні

75. Посилення ідеологічного тиску та відновлення репресій в Україні (друга половина 1940-х – початок 1950-х рр.)

76. Зміни в суспільно-політичному житті України в період десталінізації

77. Соціально-економічний розвиток України у 1953-1964 рр.

78. Дисидентський рух в Україні

79. Соціально-економічний розвиток України у 70-80-х рр. XX ст.

80. Опозиційний рух в Україні (кін. 1980-х – поч. 1990-х років)

81. Участь УРСР у роботі ООН (друга пол. 40-х – 80-ті рр. ХХ ст.)

82. Політичний портрет В. Щербицького

83. Політичний портрет П. Шелеста

84. Державотворчі процеси в Україні (90-ті рр. ХХ – початок XXI ст.)

85. Партійно-політична боротьба в Україні на сучасному етапі

86. Становлення ринкових відносин в Україні на сучасному етапі

87. Соціально-економічний розвиток українського села на сучасному етапі

88. Основні тенденції промислового розвитку України на сучасному етапі

89. Зовнішня політика незалежної України

90. Екологічні та демографічні проблеми в Україні в другій половині XX ст.

 

Дати визначення поняттям:

автономія

автохтони

Валуєвський циркуляр

воєнний комунізм

Гетьманщина

громади

Емський акт

закупи

історіографія

колективізація

Конституція УНР

коренізація

кошовий отаман

масонство
махновщина

монархія

націоналізація

національно-визвольний рух

остарбайтери

пакт Молотова-Ріббентропа

розкуркулення

рядовичі

сармати

січові стрільці

скіфи

смерди

фольксдойче

холопи.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Основна

1. Бойко О.Д. Історія України. Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2006. – 686 c.

2. Борисенко В.Й. Курс української історії: З найдавніших часів до ХХ століття: Навч. посібник для студ. вузів. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1998. – 615 с.

3. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ століття. – 2-е вид. – К.: Генеза, 2000. – 356 с.

4. Історична наука: термінологічний і понятійний довідник / В.М. Литвин (голов. ред.). – К.: Вища школа, 2002. – 430 с.

5. Калініченко В.В., Рибалка І.К. Історія України. Частина 3: 1917-2003 рр. – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2004. – 628 с.

6. Кульчицький С.В., Мицик Ю.А., Власов В.С. Історія України. Повний курс підготовки для вступу до вищих навчальних закладів: довідник для абітурієнтів та школярів. – К.: Літера, 2009. – 528 с.

7. Рибалка І.К. Історія України. Частина 2: Від початку XIX ст. до лютого 1917 року. – X.: Основа, 1997.– 480 с.

8. Рибалка І.К. Історія України. Частина 1: Від найдавніших часів до кінця XVIII століття. – Х.: Основа, 1994. – 448 с.

9. Україна крізь віки: В 15 т. / В.А. Смолій (ред.). – К.: Альтернативи, 1998-1999.

10. Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття: Навчальний посібник. – К.: Генеза, 1997. – 312 с.

Додаткова

1. Баран В.К. Україна: новітня історія (1945-1991 рр.). – Л.: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2003. – 669 с.

2. Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. – 2-е вид., доп., доопрац. – К.: Наукова думка, 2005. – 718 с.

3. Економічна історія України: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Б.Д. Лановик (заг. ред.). – К.: Юридична книга, 2004. – 455 с.

4. Історія українського козацтва: Нариси: У 2 т. – К.: Києво-Могилянська академія, 2006.

5. Історія українського селянства: Нариси: В 2 т. – К.: Наукова думка, 2006.

6. Карти з історії України // http://www.ukrmap.kiev.ua.

7. Субтельний О. Україна: історія. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 1993. – 720 с.

 

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Автономія – самоврядування певної частини держави.

Автохтони – етнічні спільноти, що виникли на даній території.

Аграрне суспільство – суспільство, у якому домінує сільське господарство як основа економіки та більшість населення зайняті сільськогосподарською працею.

Анархізм – ідейно-теоретична та суспільно-політична течія, в основі якої – заперечення державного управління суспільством; невизнання авторитету, порядку, дисципліни; свавілля.

Асиміляція – добровільний або вимушений процес розчинення (втрата традицій, мови тощо) раніше самостійного народу (етносу) чи якоїсь його частини в середовищі іншого, як правило, численнішого народу (етносу); засіб досягнення етнічної однорідності.

Демократія – форма політичного та економічного устрою суспільства, заснована на визнанні народу основним джерелом влади; тип держави, яка декларує і втілює на практиці принципи народовладдя, права і свободи громадян, рівні можливості для діяльності різних політичних сил, контроль за діями органів влади.

Держава – це 1) сукупність людей, території, на якій вони проживають, та суверенної у межах даної території влади; 2) організація політичної влади, головний інститут політичної системи суспільства, який спрямовує і організовує за допомогою правових норм спільну діяльність людей і соціальних груп, захищає права та інтереси громадян.

Диктатура – необмежена влада в державі особи, групи осіб, суспільної верстви, що в протилежність до демократії, тримається не на вільних і незалежних виборах, а спирається на силові структури та органи держави чи навіть на пряме насильство, репресії та терор.

Дисидентство – морально-політична опозиція до існуючого державного (політичного) ладу, панівних у суспільстві ідей та цінностей.

Етнос – позачасова, позатериторіальна, позадержавна спільнота людей, об’єднана спільним походженням, культурою, мовою, історією, традиціями та звичаями, самосвідомістю та етнонімом (назвою).

Ідеологія – система концептуально оформлених уявлень, ідей та поглядів на політичне життя, яке відображає інтереси, світогляд, ідеали, умонастрій людей, класів, націй, суспільства, політичних партій, громадських рухів та інших суб’єктів політики.

Імперія – велика держава, що складається з метрополії та підпорядкованих центральній владі держав, народів, які примусово інтегровані до єдиної системи політичних, економічних, соціальних та культурних взаємозв’язків. Імперії виникають внаслідок загарбання територій, колонізації, експансії, інших форм розширення впливу наддержави.

Індустріальне суспільство – суспільство, в якому закінчено процес створення великої, технічно розвиненої промисловості (як основи і провідного сектора економіки) та відповідних соціальних і політичних структур; етап розвитку суспільства, коли основна маса населення зайнята на заводах і фабриках (в індустрії).

Історіографія – історія історичної науки в цілому, а також сукупність досліджень, присвячених певній темі або історичній епосі (наприклад, історіографія Хмельниччини), або сукупність історичних робіт, об’єднані в ідеологічному або національному відношенні (наприклад, марксистська історіографія, французька історіографія).

Капіталізм – соціально-політична структура, заснована на приватній власності на засоби виробництва та експлуатації найманої праці капіталом.

Колективізація – складова радянської модернізації, створення великих колективних господарств на основі селянських дворів.

Консерватизм – політична ідеологія і практика суспільно-політичного життя, що орієнтується на збереження та підтримання існуючих форм соціальної структури, традиційних цінностей і морально-правових засад.

Коренізація – політика залучення представників корінного населення радянських республік та автономій до місцевого керівництва та надання офіційного (а інколи - й панівного) статусу їхнім національним мовам.

Космополітизм – теорія і практика, в основі якої лежить теза про необхідність заміни національного громадянства світовим.

Кріпацтво – за феодалізму система правових норм, що встановлювала залежність селянина від феодала і неповну власність останнього на селянина.

Лібералізм – політична та ідеологічна течія, що об’єднує прихильників парламентського ладу, вільного підприємництва та демократичних свобод.

Махновський рух (махновщина) – збройна боротьба українських повстанських селянсько-анархістських формувань у 1918-1921 роках під час Громадянської війни, під керівництвом отамана Нестора Махна.

Менталітет – стійкі структури глибинного рівня колективної та індивідуальної свідомості й підсвідомості, що визначають устремління, нахили, орієнтири людей, у яких виявляються національний характер, загальновизнані цінності, суспільна психологія.

Модернізація – оновлення, удосконалення, надання будь-чому сучасного вигляду, перероблення відповідно до сучасних вимог.

Монархія – форма державного правління, за якої верховна влада повністю або частково зосереджена в руках однієї особи – глави держави, як правило, спадкоємного правителя, монарха. Розрізняють необмежену (абсолютну) монархію та обмежену (конституційну), за якої влада обмежується парламентом.

Нація – 1) стійка спільнота громадян, що хоче хочуть бути державою (політична нація); 2) стійка спільнота людей, що історично склалася, виникла на основі спільності мови, території, економічного життя і психічного складу, який проявляється у спільності культури (етнічна нація).

Націоналізація – вилучення з приватної власності осіб у власність держави землі, промислових і транспортних підприємств або цілих галузей народного господарства.

Олігархія – політичне та економічне панування, влада, правління невеликої групи людей, а також сама правляча група.

Опозиція – протидія, опір певній політиці, політичній лінії, політичній дії; організація, партія, група, особа, які виступають проти панівної думки, уряду, системи влади, конституції, політичної системи в цілому.

Первісне суспільство – тривалий період в історії людства: від виникнення людини розумної (близько 2,5-2,8 млн. років тому) і до виникнення цивілізації і державності.

Постіндустріальне суспільство – суспільство, в економіці якого пріоритет перейшов від переважного виробництва товарів до виробництва послуг, проведення досліджень, організації системи освіти і підвищення якості життя, в якому клас технічних спеціалістів став основною професійною групою і, що саме важливо, в якому впровадження нововведень у все більшому ступені залежить від досягнення теоретичних знань.

Раднаргоспи – ради народного господарства, державні органи територіального управління й планування промисловістю УРСР і СРСР, що існували 1918-1931 і 1957-1965 рр.

Революція – докорінна зміна, стрибкоподібний перехід від одного якісного стану до іншого, від старого до нового; переворот у житті суспільства, який зумовлює ліквідацію віджилого суспільного ладу й утвердження нового.

Республіка – держава, в якій органи влади формуються за принципом виборності їх народом; форма державного управління, за якої вища влада належить виборним представницьким органам, а глава держави обирається населенням чи представницьким органом.

Реформа – перетворення, зміна, нововведення, яке не знищує основ існуючої структури.

“Розвинений соціалізм” – власна (офіційна) назва періоду середини 1970-х – середини 1980-х рр. радянською пропагандою.

Соціально-економічний лад – історичний тип суспільства, цілісний “соціальний організм”, що базується на певному способові виробництва.

Суверенітет – незалежне від будь-яких сил, обставин і осіб верховенство; незалежність держави в зовнішніх і внутрішніх справах.

Толерантність – терпиме ставлення до інших, чужих думок, вірувань, політичних уподобань та позицій.

Тоталітаризм – форма панування, що регламентує всі сфери суспільного існування, а також не визнає незалежність від держави (державної влади) таких окремих сфер приватного і суспільного життя, як – економіка (господарство), релігія, виховання, сім'я, тощо.

Фашизм – крайня, антидемократична, радикально-екстремістська політична течія, в основі якої – синтез концепції нації як вищої та одвічної реальності і догматизованого принципу соціальної справедливості; різновид тоталітаризму.

Феодалізм – соціально-політична структура, що характеризується наявністю двох соціальних класів: феодалів (землевласників) і простолюдинів (селян), які займають по відношенню до феодалів підлегле становище; феодали при цьому пов’язані один з одним специфічним типом правових зобов'язань, відомих як феодальна драбина. Основою феодалізму є феодальна власність на землю.

Фольксдойче – загальна назва німецьких національних меншин у Європі напередодні та в роки Другої світової війни 1939-1945 рр.

Шовінізм – агресивна форма націоналізму, в основі якої лежить проповідь національної винятковості, протиставлення інтересів однієї нації інтересам іншої нації.

 

Навчально-методичне видання

 

Штейнле Олексій Федорович

 

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Методичні рекомендації з курсу
для студентів факультету іноземної філології

 

 

Рецензент Каганов Ю.О., кандидат історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України

 

Відповідальний за випуск Ткаченко В.Г., кандидат історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України

 

Коректор Штейнле О.М., асистент

[1] Лубянка: Органы ВЧК-ОГПУ-НКВД-НКГБ-МГБ-МВД-КГБ. 1917-1991. Справочник. Под ред. акад. А.Н. Яковлева. – М.: МФД, 2003. – С. 600-601.