Організація страховки при подоланні водних етапів

При переході вбрід (в тому числі з жердиною) страховка учасника забезпечується двома мотузками, одна з яких може бути допоміжною. Основна страхувальна мотузка розміщується вище за течією. На основній мотузці страхують двоє в рукавицях, на допоміжній може працювати один учасник без рукавиць. Кінці основної та допоміжної мотузок (“вусів”) не закріплені.

Перший учасник команди переправляється без вантажу. Учасники, що страхують, знаходяться із зовнішньої сторони “вусів”, обличчям до того, кого страхують. Бухти основної та допоміжної мотузок, якими здійснюється страховка першого учасника, не повинні розташовуватись позаду страхуючих та на шляху їх можливого переміщення у випадку зриву першого учасника. Відстань між учасниками, які працюють з основною та допоміжною мотузками, має бути не менше половини ширини річки. Страхуючі учасники без вантажу. Самостраховка страхуючих не потрібна.

При переході першого учасника по колоді командна страховка здійснюється так само, однак застосовується лише одна основна мотузка, яка має знаходитися вище за течією відносно колоди.

Організація страховки при подоланні гірських етапів

 

2.5.1. Командна страховка здійснюється через карабін, опору, гальмівний пристрій. Страхувальна мотузка одним кінцем кріпиться до верхньої грудної частини зблокованої системи учасника, якого страхують. Інший кінець страхувальної мотузки повинен бути закріплений на точковій опорі або на учаснику, який перебуває на самостраховці.

Страхувальну мотузку може бути закільцьовано. Вона повинна проходити через два ПС (початок та кінець етапу), або через верхній ПС, коли страхуючий здійснює страховку з цього ПС.

2.5.2. При страховці через карабін страховка здійснюється таким чином, щоб в будь-який момент здійснення страховки кут між гілкою мотузки, яка йде від страхуючого до пункту страховки і напрямом можливого зриву учасника, якого страхують, був не більший за 90º.

2.5.3. На схилах стрімкістю більше 50º та крутопохилій переправі для збільшення гальмівного зусилля при страховці застосовуються або:

- гальмівний пристрій;

- вузол УІАА;

- два карабіни, що закріплені за різні опори (ПС на вихідній та цільовій ділянках етапу), при цьому кут міжгілкою мотузки, яка йде від страхуючого до ближнього пункту страховки, і гілкою між пунктами страховки, повинен бути не більший за 90º.

2.5.4. Гальмівний пристрій кріпиться на опорі (рельєфі). Гальмівний пристрій повинен кріпитися на пункті страховки, біля якого знаходиться страхуючий.

2.5.5. При страховці через карабін (гальмівний пристрій) руки страхуючого повинні розташовуватися так, щоб не торкатися карабіну (гальмівного пристрою), крім випадків передбачених інструкцією з використання пристрою або учасник, якого страхують, не рухається (зафіксував себе) і попередив страхуючого.

2.5.6. При здійсненні динамічної страховки учасник, який здійснює страховку, повинен бути забезпечений статичною самостраховкою в точкову опору.

Організація супроводження

Для учасників, що рухаються по переправах (етапи 1, 2, 10 – 13), за допомогою підвішеної вірьовки (маятником), останнього учасника на крутопохилій переправі вниз та для транспортування потерпілого на ношах (в коконі) по навісних переправах обов’язкова наявність супроводжуючої вірьовки.

Супроводжуюча вірьовка повинна бути закріплена на стороні, звідки здійснюється супроводження.

Учасник, який супроводжує, повинен тримати вірьовку у руках (руці). Бухта супроводжуючої вірьовки або запас розправленої вірьовки має знаходитися позаду його рук.

Кріплення супроводжуючої вірьовки до учасника, якого супроводжують, в зблоковану систему в будь-якому місці блокування.

При транспортуванні потерпілого по навісних переправах (етапи 1-3) в ношах (коконі) супроводжуючі та страхуючі мотузки закріплюються окремими карабінами до карабінів підвіски нош (кокона) на перила або до петель, до яких приєднані ці карабіни.

Супроводження може здійснюватися допоміжною вірьовкою.