Тема 8. Україна в роки Великої Вітчизняної війни та в повоєнний період

Мета: засвоєння, поглиблення і систематизація знань про:

- положення українських земель напередодні 2 світової;

- міжнародне положення України, її місце в планах Німеччини та СРСР;

- політику радянізації західноукраїнських земель;

- відбудову економіки після 2 світової війни;

- голод 1946-47 рр.;

- культурний розвиток в часи тоталітарного режиму;

- роль ХХ зїзду, політику «відлиги»;

- політичні репресії 60-70-х років.

 

План вивчення теми

1. Загострення міжнародних відносин в другій половині 30-х років. Мюнхенська угода та її наслідки для українських земель.

2. Політика радянської влади на західноукраїнських землях. Створення нових органів влади, шкіл, вузів, земельна реформа. Насадження системи тотального контролю за населенням. Розстріли і масові депортації населення, припинення діяльності партії, початок насильницької колективізації.

3. Український напрям в плані “Барбароса”.

4. Шляхи і методи та підсумки відбудови народного господарства, житлового фонду, матеріальної бази культури й культури в 1950-х роках.

5. Посуха і голод 1946-1947 рр. Економічні труднощі..

6. ХХ з’їзд КПРС та викриття культу Сталіна.

7. Господарське будівництво 1956-1965 рр. Раднаргоспи. Зміни в матеріальному становищі народних мас.

8. Політичні репресії 1960-1970 рр.

9. Характер економічних взаємовідносин республіки і Союзу РСР у 1954-1985 рр. Криза суспільно-політичної системи.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Перше питання за своїм характером і змістом зводиться в основному до вивчення зовнішньополітичної ситуації, яка сталася навколо українських земель напередодні другої світової війни. Необхідно показати, як Німеччиною проводила дипломатична гра навколо ідеї «Великої України», що фактично брала свій початок від Мюнхенської змови (29-30 вересня 1938 р.), згідно з якою Прагу примусили відмовиться від Судетської області. Розпадок Чехословаччини призведе до утворення Карпатської України.

Для того, щоб проаналізувати друге питання, необхідно згадати, що 17 вересня 1939 р., коли йшла друга світова війна, на основі радянсько-німецького пакту від 23 серпня 1939 р. війська Червоної армії вступили на територію Західної України і Західної Білорусії. На цей час завершувалась окупація Польщі Німеччиною. В історичному плані приєднання західноукраїнських земель було визначною подією, адже вперше за багато віків українці з’єдналися в межах однієї держави.

У третьому питанні потрібно згадати, що загарбанню України фашистське керівництво надавало важливого значення. Згідно з економічною частиною плану «Барбаросса» («Зелена папка» Герінга) були розроблені директиви по використанні земель України, за яким українське питання перемістилось з політичної площини в економіку.

Розкриваючи четверте питання треба мати на увазі, що відбудова народного господарства України суттєво відрізняється від відбудовчих процесів країн Заходу. Збитки, нанесені війною республіці, були значно більшими, ніж на Заході. Ускладнив ситуацію голод 1946-1947 рр. Відбудова в Україні здійснювалася власними силами без зовнішньої допомоги, а західні країни активно використовували асигнування, що надавалися США відповідно до “плану Маршалла”. Характерними рисами відбудовчих процесів в Україні були пріоритетний розвиток важкої промисловості, активна роль командної системи, значна заангажованість в економічній сфері ідеологічного фактора.

Вивчаючи п’яте питання покажіть причини голоду1946-1947 рр., коли разом з природними негараздами були встановлені нереальні плани хлібозаготівель. Залишені без допомоги південні області республіки пережили голодну зиму 1946-47 рр.

Вивчаючи історію ХХ з’їзду КПРС не треба вдаватись до ідеалізації постанови ”Про культ особи та його наслідки”. М. Хрущов засуджував лише зовнішні прояви тоталітаризму та найбільш вражаючі зловживання владою. А в культі вбачались особисті недоліки Й. Сталіна, а не органічну ваду радянської системи.

У другому питанні покажіть основні реформаторські перетворення Хрущова та їх наслідки. Зверніть увагу на суспільні реформи, переваги та недоліки впровадження у 1957 р. територіального принципу управління господарством СРСР. Проаналізуйте реальні зміни в рівні життя населення України, що відбулися у 50-х сер-60-х років.

Вивчаючи третє питання потрібно звернути увагу на те, що перебіг подій після приходу до влади Л. Брежнєва розчарував шістдесятників. Як реакцію на опозицію почали заарештовувати у Києві, Львові, Тернополі представників творчої і наукової інтелігенції. У 1971 р. ЦК КПРС видав постанову, спрямовану на розгром політичної і духовної опозиції, в ній характеризувалися, як небезпечні твори І. Дзюби, В. Мороза, В. Чорновола. У січні 1972 р. почалася нова хвиля арештів, яка тривала 2 роки. Почалася чистка інакодумців в інститутах АН УРСР, Вузах, видавництвах, творчих спілках.

Ще однією важливою рисою радянського тоталітаризму був контроль над економікою. Режим контролював усі галузі економіки через державне соціально-економічне планування, на підставі якого визначались завдання для кожного підприємства. Тому командно-адміністративна система поставала як певна форма організації суспільства та відповідного типу управління. Командна економіка була фундаментом тоталітаризму в СРСР. Це треба мати на увазі, розкриваючи четверте питання.

Приступаючи до вивчення другого питання, перш за все слід глибоко і змістовно розібратися в суті і змісті терміну “застій”, який вживається для означення двох десятиріч брежнєвського керівництва. Епоха “застою” - це:

- надмірна централізація економічного й політичного життя;

- формалізм і заорганізованість демократичних інститутів;

- командно-вольові методи керівництва;

- відчуження мас у сфері економічного і політичного життя;

- негативні зовнішньополітичні фактори, а саме: важкий тягар озброєнь, війна в Афганістані, нераціональна допомога країнам соціалістичної орієнтації, нееквівалентний обмін сировиною і товарами з соціалістичними країнами тощо.

 

Питання для самоконтролю

1. Якою була політика радянського уряду на західноукраїнських землях напередодні 2 світової?

2. Якими були плани фашистського керівництва щодо України?

3. Ким і з якою метою було проголошено Акт відновлення державності України 30-го червня 1941 р.?

4. Як оцінюється Акт відновлення державності України 30-го червня 1941 р. в радянській і новітній історіографії?

5. Коли, ким і з якою метою була створена УПА?

6. Якими наслідками для українського народу оберталися бойові дії між УПА та частинами Червоної Армії?

7. Що ви можете сказати про участь молоді і студентства України й, зокрема, Дніпропетровщини у всенародній боротьбі проти німецько-фашистських загарбників?

8. Охарактеризуйте розвиток народного господарства України у повоєнний період.

9. Назвіть відомих діячів культури, що зазнали переслідувань у 2 пол. 40-поч. 50-років

10. Поясніть термін „культ особи”, „десталінізація”?

11. У чому полягали причини суперечливого становища України після смерті Й. Сталіна?

12. У чому проявлялися непослідовність і суперечливість курсу М.С. Хрущова на демократизацію радянського суспільства?

13. Охарактеризуйте основні течії українського дисиденства 60-80-х років.

14. Охарактеризуйте соціальні зміни, що сталися в українському суспільстві у 60-80-х роках.

 

Бібліографічний список

Основна література: 3, 6, 7, 8.

Додаткова література: 10, 14, 31, 36, 39, 23, 56, 89, 90, 91.