Теми 1, 2. Поняття, система права інтелектуальної власності законодавство України про інтелектуальну власність (2 год. )

Заняття 1.

 

1. Поняття інтелектуальної власності та її значення.

2. Право інтелектуальної власності в об’єктивному та суб’єктивному значенні.

3. Система права інтелектуальної власності.

4. Суб’єкти та об’єкти прав інтелектуальної власності.

5. Зміст суб’єктивних прав на результати інтелектуальної, творчої діяльності.

6. Джерела права інтелектуальної власності та їх види.

1. Національне законодавство про правову охорону результатів інтелектуальної, творчої діяльності.
2. Міжнародно-правова охорона результатів інтелектуальної, творчої діяльності.

Методичні вказівки

У процесі вивчення даної теми студент повинен знати, що інтелектуальна власність (скорочено «ІВ», англ. intellectual property) – у найширшому розумінні означає закріплені законом права на результат інтелектуальної діяльності в промисловій, науковій, художній, виробничій та інших галузях.

Слід звернути увагу на те, що поняття «інтелектуальна власність» виникло в процесі тривалої практики юридичного закріплення за певними особами їхніх прав на результати інтелектуальної діяльності у сфері науки, виробництва, мистецтва і літератури.

Слід визначити право інтелектуальної власності як право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом та іншими законами.

Для розуміння значення права інтелектуальної власності важливо уяснити, що право інтелектуальної власності як підгалузь цивільного права надає широкі можливості для охорони таких об’єктів інтелектуальної діяльності як твори науки, літератури і мистецтва, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, комерційні таємниці (ноу-хау), торговельні марки, зазначення походження товарів, комерційні найменування.

Право інтелектуальної власності є сумою тріади майнових прав (права володіти, права користуватися, права розпоряджатися) та немайнових прав (право на авторство, право на недоторканість твору тощо).

Необхідно визначити поняття права інтелектуальної власності в об’єктивному розумінні – як сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у процесі створення і використання результатів інтелектуальної, творчої діяльності. В суб’єктивному розумінні – особисті немайнові та майнові права особи на результати інтелектуальної, творчої діяльності, визначені Цивільним кодексом та іншим законом.

Важливо знати, що право інтелектуальної власності є непорушним, ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом. Кваліфікуючими ознаками поняття інтелектуальна власність є: об’єктом інтелектуальної власності визнається лише такий результат творчої діяльності, який відповідає встановленим вимогам закону; надання результату інтелектуальної діяльності правової охорони відповідно до чинного законодавства; право інтелектуальної власності є абсолютним (виключним), обмежене певним строком.

Потрібно звернути увагу на те, що інтелектуальну власність за нормами європейського законодавства поділяють на авторське право і суміжні права та патентне право. Авторським правом регулюються відносини, які виникають в процесі створення та використання літературних, музичних і художніх творів, витворів кінематографії, наукових праць, серед яких необхідно виділити комп’ютерні програми та бази даних. Інститутом суміжних прав регулюються відносини, пов’язані зі створенням та використанням результатів творчої діяльності (наприклад, виконавська діяльність артистів, фонограми, відеограми тощо).

Патентне право – це сукупність правових норм, що виникають у зв’язку зі створенням та використанням об’єктів наукової-технічної творчості – раціоналізаторських пропозицій, промислових зразків, корисних моделей тощо. Промислова власність – збиральний термін, характерний для законодавства ряду країн і міжнародних угод.

Для кожного об’єкта інтелектуальної власності існують свої критерії охороноздатності, що визначені у відповідних законах України.

Особливу увагу слід звернути на те, що об’єктом права інтелектуальної власності може бути тільки той творчий результат, що відповідає вимогам чинного законодавства та одержав правову охорону. Поняття «результати інтелектуальної діяльності» охоплює ряд конкретних результатів: твори у галузі науки, літератури і мистецтва, об’єкти суміжних прав; виконання фонограми, відеограми, програми (передачі) організацій мовлення, об’єкти промислової власності, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, селекційні досягнення, інформація, компонування інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції, комерційні найменування, торговельні марки, географічне походження товарів та інші результати інтелектуальної діяльності, що можуть приносити користь людям.

Студент повинен пам’ятати, що суб'єктами права інтелектуальної власності е: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать за заповітом або за договором особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності.

Характеризуючи особисті немайнові права, слід мати на увазі, що вони невіддільно пов’язані з тією людиною, яка створила твір. Особисті немайнові права зберігаються за автором твору все життя і не можуть бути продані іншим людям. Усі ці права належать людині з того моменту, коли створено твір чи винахід. Майнові права автора твору – це права на використання твору; а також право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові й особисті (немайнові) права на результат творчої діяльності взаємозалежні і найтіснішим чином переплетені, утворюючи нерозривну єдність.

У процесі вивчення теми «Законодавство України про інтелектуальну власність» необхідно звернути увагу на те, що нормативно-правова база у сфері інтелектуальної власності постійно вдосконалюється і поповнюється новими нормативними документами. Студент повинен охарактеризувати основні законодавчі акти з питань інтелектуальної власності.

Важливо знати, що до основних нормативно-правових джерел відносяться: Конституція України; Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р., закони України, підзаконні нормативно-правові акти, що рулюють відносини у сфері інтелектуальної власності.

Характеризуючи ЦК України, необхідно мати на увазі, що книга четверта ЦК України «Право інтелектуальної власності» складається з 12 глав, що об’єднують 90 статей (ст. ст. 418-508), які умовно поділяються на чотири блоки. Перші три з них складають главу 35 «Загальні положення про право інтелектуальної власності» із 14 статей. У цій главі містяться норми, що в тій чи іншій мірі стосуються усіх видів права інтелектуальної власності (поняття, види прав інтелектуальної власності, об’єкти, суб’єкти, строки чинності, виникнення та здійснення прав інтелектуальної власності, їх захист тощо). Другий блок «Авторське право і суміжні права» складається з двох глав (36, 37), що містять 24 статті (16 – авторське право, 8 – суміжні права).

Третій блок «Патентне право» або, як його зараз називають, «Право промислової власності», складається з чотирьох глав: 1) глава 39 «Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок» – 12 статей; 2) глава 40 «Право інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми» – 10 статей; 3) глава 41 «Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію» – 4 статті; 4) глава 42 «Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин» – 4 статті.

Четвертий блок у спеціальній літературі називають «Право на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг». Він складається з трьох глав (43, 44, 45); глава 43 – «Право інтелектуальної власності на комерційне найменування» – 3 статті; глава 44 – «Право інтелектуальної власності на торговельну марку» – 9 статей; глава 45 – «Право інтелектуальної власності на географічне зазначення» – 4 статті.

Окремими є дві глави книги четвертої: глава 38 – «Право інтелектуальної власності на наукове відкриття» – 2 статті; глава 46 – «Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю» – 4 статті.

Серед законів як джерел права інтелектуальної власності потрібно виділити: Закон України «Про охорону прав на сорти рослин»; Закон України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі»; Закон України «Про охорону прав на промислові зразки»; Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»; Закон України «Про племінне тваринництво»; Закон України «Про авторське право і суміжні права»; Закон України «Про видавничу справу»; Закон України «Про телебачення і радіомовлення»; Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів»; Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем».

Особливу увагу необхідно приділити міжнародним актам, як:Бернська конвенція по охороні літературних та художніх творів (1886 p.); Всесвітня (Женевська) конвенція по авторському праву (1952 р.); Римська конвенція по охороні прав артистів-виконавців, виготовлювачів фонограм, а також виробників організацій мовлення (1961p.); Стокгольмська конвенція про створення всесвітньої організації інтелектуальної власності (1967 p.); Женевська конвенція по охороні інтересів виготовлювачів фонограм (1971 p.).

 

 

Тестові завдання

1. Інтелектуальна власність -...

а) це матеріально виражений результат розумової діяльності, що надає автору виключне право на нього та охороняється встановленими нормами і офіційними документами;

б) це результат розумової діяльності, що надає автору виключне право на нього та охороняється встановленими нормами і офіційними документами;

в) жодної правильної відповіді.

 

2. Найбільш могутнім стимулятором прогресу у всіх галузях життя є...

а) інтелектуальний капітал;

б) інтелектуальна власність;

в) правильні відповіді а) та б).

 

3. Об'єктами права інтелектуальної власності є:

а) матеріальні предмети, а саме, сукупність різного виду майна;

б) нематеріальні речі, а саме, проекти, рішення, думки, образи;

в) немає правильної відповіді.

 

4. Об'єкти інтелектуальної власності поділяються:

а) на дві групи;

б) на три групи;

в) на чотири групи.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003р. // Відомості Верховної Ради. – 2003. - № 40-44. - Ст.356.

3. Басай О. В. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків у сфері інтелектуальної власності (проблеми теорії): 12.00.03: автореф. дис.... д-ра юрид. наук / Басай Олександр Вікторович; НУ "ОЮА", наук. консультант д. ю. н. О. І. Харитонова, офіційні опоненти: д. ю. н. О. В. Кохановська, д. ю. н. Р. Б. Шишка, І. В. Венедіктова. – Одеса, 2015. – 36 с.

4. Право інтелектуальної власності. Академ. курс: Підручник для студентів вищих навч. закладів / За ред. О.П. Орлюк, О.Д. Святоцького.. – К.: Концерн Видавничий Дім “Ін Юре”, 2007 – 696 с.