Що таке предмет доказування у кримінальному провадженні?

Пригадайте, які завдання кримінального провадження (ст.2 КПК)?

Стаття 2. Завдання кримінального провадження

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

 

Що таке предмет доказування у кримінальному провадженні?

Предмет доказування (ст. 91 КПК України) – це сукупність передбачених кримінальним процесуальним законом обставин, які потрібно встановити по кожному кримінальному провадженню і які мають правове значення для правильного його вирішення по суті.

Стаття 91. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні

1. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом’якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

2. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

 

Який зв’язок між завданнями кримінального провадження та предметом доказування

наукове ви-значення предмета доказування у кри-мінальних справах - являє собою фактичний склад злочину, що дозволяє виконати всі завдання кримінального судочинства щодо тих діянь, відносно яких здійснювалось дізнання, досудове слідство і судовий розгляд.

 

В. О. Бакін зазначає, що «законодавча схема предмета доказування — це інформаційна система, що складається з набору значень нормативного порядку, яка керує діяльністю посадових осіб, що ведуть процес по конкретній справі та учасників процесу з виявлення і встановлення у злочинних подіях обставин, потрібних для вирішення завдань кримінального судочинства»

 

Які елементи складають структуру предмету доказування у кримінальному провадженні?

Доказування полягає у

· збиранні,

· перевірці

· оцінці доказів

з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Дискусійними в теорії кримінального процесу залишаються питання про віднесення до самостійних елементів доказування висунення слідчих версій, закріплення доказів, обгрунтування висновків у справі.

Висунення слідчих версій як елемент доказування не одержав загального визнання, оскільки більшою мірою належить до криміналістичної сфери; закріплення доказів вважається однією із сторін, що об'єктивує процес збирання доказів; обгрунтування висновків у справі є невід'ємним атрибутом оцінки доказів.

 

 

Чи можуть бути додаткові елементи структури предмета доказування в окремих категоріях кримінальних проваджень?

Стаття 505. Обставини, що підлягають встановленню під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру

1. Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру встановлюються:

1) час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення;

2) вчинення цього суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення цією особою;

3) наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи на час досудового розслідування;

4) поведінка особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення і після нього;

5) небезпечність особи внаслідок її психічного стану для самої себе та інших осіб, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою;

6) характер і розмір шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням або кримінальним правопорушенням.

+неповнолітні(наступне питання)

Чи підлягає відшкодуванню завдана злочином шкода і яка саме?

 

потерпілим у кримінальному процесі визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Традиційно ж відшкодування шкоди в кримінальному процесі розглядалось в аспекті захисту майнових прав, порушених злочином. Проте Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 31 березня 1995 року №4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” передбачив можливість відшкодування в кримінальному процесі не тільки майнової, а і моральної шкоди [122,509]. Це положення, хоч воно і діє, поки що не знайшло свого втілення в діючому кримінально-процесуальному законі. А тому основним у дисертації є погляд, що відшкодуванню в кримінальному процесі підлягає як майнова, так і моральна шкода, завдана злочином.

Розмір відшкодування фізичної шкоди у даному разі визначається розміром втрат, що мають майновий характер, а також ступенем тих душевних страждань і фізичним болем, яких фізична особа чи члени її сім’ї та близькі родичі зазнали внаслідок понесених втрат. Тобто окремо фізично шкода не відшкодовується По-преше, у зв’язку з тим, що у даному разі шкода завдається благам людини, що є найціннішими і які грошовій оцінці не підлягають, то і втрати, яких зазнає у даному разі людина, не мають майнового виміру, і вони не можуть бути компенсованими ніякими грошовими коштами. По-друге, така шкода не підлягає натуральному відшкодуванню, як не підлягає вона і повному відшкодуванню, оскільки це за природою неможливо.

 

Які обставини виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження?

Підстави для закриття кримінального провадження передбачені у ст. 284 КПК

Що слід розуміти під доказом в кримінальному провадженні? В якій статті КПК України дається поняття доказу?

Ст. 84 КПК (нового) передбачає поняття доказів:

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя, і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

 

 

Пригадайте, які завдання кримінального провадження (ст.2 КПК)?

Стаття 2. Завдання кримінального провадження

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

 

Що таке предмет доказування у кримінальному провадженні?

Предмет доказування (ст. 91 КПК України) – це сукупність передбачених кримінальним процесуальним законом обставин, які потрібно встановити по кожному кримінальному провадженню і які мають правове значення для правильного його вирішення по суті.

Стаття 91. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні

1. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом’якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

2. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.