Організаційно-методичні рекомендації до проведення семінарських занять з гуманітарних дисциплін

ПСИХОЛОГІЯ СПОРТУ

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

для студентів факультету «Психології»

 

Дніпропетровськ

 

 

ВНПЗ „ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

 

„Затверджую”

Проректор з навчальної роботи

Г.М. Богуславський

 

„_____”__________2008р.

ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

 

Дисципліна ___Психологія спорту_______

(повне найменування дисципліни)

 

Напрям підготовки 6.030102 «Психологія»_

(шифр й найменування)

 

Форма навчання _________денна_______

 

 

План семінарських, практичних занять та самостійної роботи з дисципліни „Психологія спорту”/ Укладач: доктор психологічних наук, професор Бочелюк Віталій Йосипович - Дніпропетровський гуманітарний університет, 2008.- 17 с.

 

Рецензенти:

Самойлов О.Є. – доктор психологічних наук, доцент (Дніпропетровський гуманітарний університет)

 

 

Організаційно-методичні рекомендації до проведення семінарських занять з гуманітарних дисциплін

Семінарські заняття у навчальному процесі проводяться з метою поглибленого вивчення дисципліни та опанування її методологічних засад. Це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань програмного матеріалу. Семінари мають сприяти розвитку творчої самостійності студентів, поглибленню їх інтересу до науки і наукових досліджень, вихованню педагогічного такту, розвитку культури мовлення, формуванню навичок та вмінь публічного виступу, участі в дискусії. Семінарські заняття є важливим чинником не тільки для перевірки знань студентів, але й для культивування високого рівня знань на основі правильних суджень та висновків. Головна мета семінарських занять – допомогти опанувати курс дисципліни й засвоїти її предмет. Основні завдання семінарських занять полягають у засвоєнні загальнотеоретичних положень дисципліни, набуття навичок оцінювати їх з позиції загальнолюдських цінностей. У процесі обговорення питань студенти навчаються формулювати і викладати свої думки і висновки, застосувати теоретичні положення відповідно до практичних вимог суспільства.

Основою ефективного розгляду положень дисципліни на семінарських заняттях є вивчення лекційного матеріалу та самостійна робота студентів у студіюванні, конспектуванні навчальної, наукової літератури курсу. Така робота передбачає використання навчальної програми, де кожне питання теми має бути засвоєним.

Самостійну роботу з підготовки до семінарських занять варто починати з вивчення тексту лекції, потім прочитати й законспектувати в зошит для семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читатаи треба уважно, всебічно та критично аналізуючи прочитане. Зустрівши нове, незрозуміле слово, вираз, обов'язково необхідно з'ясувати його зміст. Не зробивши цього студент ризикує сприймати неправильно значення слова, виразу або всього тексту. Тут варто скористатися словниками чи іншими допоміжними джерелами. Перелік рекомендованої літератури не є вичерпаним. Студенти мусять використовувати інші джерела і особливо періодичні видання.

Опанування положень курсу передбачає не тільки міцне засвоєння визначень тих чи інших категорій, характерних рис та ознак, але й розуміння різних точок зору щодо понять, процесів та явищ, що вивчаються і, головне, усвідомлення практичного значення набутих знань з дисципліни.

Готуючись до семінару, необхідно привернути увагу до ключових понять, які притаманні вказаним темам та засвоїти їх. При відповіді на семінарському занятті треба будувати так свій виступ, щоб відокремити його головні чинники: чітке формування теоретичного положення; обгрунтування цього положення і розкриття характерних ознак і властивостей; аргументація та ілюстрація теоретичних положень конкретними фактами дійсності; значення питань, які розглядаються, для практичної діяльності.

Опрацювання тем семінарських занять або окремих їх питань може відбуватись в різних формах: співбесіди, загальногрупові дискусії, заслуховування й обговорення рефератів, проведення письмових контрольних робіт, виконання тестових завдань. Встановлений рівень засвоєння матеріалу на семінарських заняттях враховується викладачем при вирішенні питання про допуск до іспитів на основі оцінок та поточної атестації. Це стосується і тих тем, які студіювалися студентами самостійно. Основні питання тем вносяться до реєстру питань, які вводяться в екзаменаційні білети.

 

Тематичний план

 

 

№ тем	Назва тем	Всього	З викладачем	Самост. Роб.	інд. робота
Разом	Лек- цїї	С/З
1.	Загальнотеоретичні основи психології спорту
2.	Прояв психічних процесів, станів та індивідуальних особистісних рис в спортивній діяльності
3.	Збудження, стрес і тривожність в спорті
4.	Мотиви та мотивація спортивної діяльності
5.	Соціальні аспекти діяльності спортсмена: командні відносини, суперництво і співробітництво в спортивному середовищі
6.	Практична діяльність спортивного психолога
	Взагалі:

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Загальнотеоретичні основи психології спорту

 

Самостійна підготовка до семінарських занять

Під час самостійної підготовки до семінарських занять студенти знайомляться з базовими положеннями психології спорту, історії виникнення науки, її методологічними засадами.

 

План

Предмет вивчення психології спорту і фізичної культури, специфіка спортивної діяльності.

Історія виникнення галузі, етапи розвитку та становлення психології спорту як науки.

Сьогодення і майбуття психології спорту і фізичної культури. Потенційні напрямки розвитку.

Методологічні та теоретичні засади спортивної психології.

 

 

Література

1. Абсалямов Т.М. Роль и место науки в подготовке спортсменов высокого класса // Теория и практика физической культуры.- 2003.- № 10- С. 17-20.

2. Барабанщиков В.А. Проблема психического отражения в трудах Б.Ф. Ломова // Психологический журнал. – Том 15, 1994.- № 5 – С.5-12.

3. Кун Л.И. Всеобщая история физической культуры и спорта. – М.: Радуга, 1982. – 171с.

4. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. – М.: Наука, 1984.- 284с.

Тема 2. Прояв психічних процесів, станів та індивідуальних особистісних рис в спортивній діяльності

 

Семінарські заняття № 3, 4

Самостійна підготовка до семінарських занять

Під час самостійної підготовки до семінарських занять студенти знайомляться зі структурою особистості спортсмена, вивчають спортивно – важливі психічні властивості для різних видів спорту.

 

 

План

 

1.Структура особистості спортсмена (психофізіологічний, психологічний та соціальний аспекти).

2. Спортивно - важливі психічні властивості спортсменів.

3. Психограма особистості спортсмена.

4. Дослідження психомоторики спортсменів, функціональної асиметрії.

5. Дослідження властивостей темпераменту спортсмена.

6. Виявлення характерологічних акцентуацій особистості.

 

Література

 

1. Гордон С.М. Оценка личности спортсменов разных специализаций и квалификаций // Теория и практика физической культуры. – 2003.- № 2 - С. 24-28.

2. Общая психология /под редакцией А.В. Петровского. – М.: Просвещение, 1986.- 464с.

3. Психология и современный спорт. Международный сборник научных работ по психологии спорта. / Сост. А.В. Родионов, Н.А. Худадов. – М.: ФиС, 1982. – 224с.

4. Психология спорта: Хрестоматия /Сост. – ред. А. Е. Тарас/ - М: АСТ; Мн.: Харвест, 2005.- 352 с.

 

 

Тема 3. Збудження, стрес і тривожність в спортивній діяльності

 

Семінарське заняття № 5

Самостійна підготовка до семінарського заняття

Під час самостійної підготовки до семінарських занять студенти знайомляться з таким явищем як психічний стрес, тривожністю спортсменів та можливостей психорегуляції стану перед змаганнями.

План

Вивчення психічного стресу, його діагностика та управління ним в спортивних змаганнях.

Активація (збудження), передстартова напруга.

Стан тривоги та його прояви в спортивній діяльності.

4. Виявлення рівня особистісної тривоги.

 

Література

1. Вяткин Б.А. Управление психическим стрессом в спортивных соревнова- ниях. – М: ФиС, 1981. – 112с.

2. Ханин Ю.А. Исследование тревоги в спорте // Вопросы психологии. – 1978.- № 6 -С.94-105.

 

3. Козлов Е.Г. Постановка проблемы готовности к соревнованию в спорте // Теория и практика физической культуры. – 2002- № 4 - С.33-36.

4.Психология спорта: Хрестоматия /Сост. – ред. А. Е. Тарас/ - М: АСТ; Мн.: Харвест, 2005.- 352 с.

План

 

Література

 

1. Райнер Мартенс. Оценка ваших коммуникативных навыков. Методические материалы (Федерация баскетбола Санкт- Петербурга. Бюллетень № 8 - 1998).

2. Чирков В.И. Самодетерминация и внутренняя мотивация поведения человека //Вопросы психологии. – 1996.- № 3 – С. 117-130.

3. Пилоян Р.А. Мотивы и мотивация спортивной деятельности. – М.: ФиС, 1984. – 108с.

 

 

План

 

 

1. Спортивна команда – об’єкт дослідження соціальної психології спорту. Взаємовідносини в системах “спортсмен – спортсмен”, “спортсмен – тренер”.

2. Особистість тренера та вплив його стиль керівництва на діяльність спортсмена.

3. Лідерство в спорті (“лідери” та “аутсайдери” в групі)

4. Виявлення взаємовідносин в спортивних командах та групах (соціометрія)

Література

 

1. Джамгаров Т.Т., Румянцева В.И. Лидерство в спорте. – М.: ФиС, 1987- 183с.

2. Ильин Е.П., Киселев Ю.Я. Психология спорта. Современные направления в психологии. – Л.: ГАФК,-1989 - 96с.

3. Коломейцев Ю.А. Взаимоотношения в спортивной команде. - М.: Фис, 1984.-128с.

 

 

План

 

Література

 

1. Бундзен П.В. Современные тенденции в развитии технологий психической подготовки спортсменов // Ежегодный научный вестник. КАФК им. П.Ф Лес-гафта. Спб, 2000.- С 40-44.

2. Методики психодиагностики в спорте. / Под редакцией В.Л. Марищука, Ю.М. Блудова, В.А, Плахтиенко. – М.: Просвещение, 1990 – 256с.

3. Неверкович С.Д. Спортивная деятельность: психология состояния, диаг- ностика, отбор // Теория и практика физической культуры. – 2003.- № 5 – С.43-46.

4. Практикум по спортивной психологии /под редакцией И.П. Волкова. – СПб.: Питер, 2003. – 60с.

5. Психология спорта: Хрестоматия /Сост. – ред. А. Е. Тарас/ - М: АСТ; Мн.: Харвест, 2005.- 352 с.

 

Питання до контролю знань

 

1. Предмет, задачі і методи психології спорту.

2. Напрям розвитку психології спорту як науки.

3. Місце психології спорту в системі наук.

4. Історія розвитку психології спорту і фізичної культури.

5. Зародження спортивної психології на рубежі 20-го сторіччя.

6. П'ять етапів розвитку спортивної психології.

7. Психологічні особливості спортивної діяльності.

8. Психологічна характеристика спорту як виду діяльності.

9. Фізичні навантаження і психічне здоров'я людини.

10. Соціальні функції спортивної діяльності.

11. Структура спортивної діяльності.

12. Загальні психологічні особливості тренувального процесу.

13. Умови результативності спортивної діяльності.

14. Психологічна систематика видів спорту і вправ змагань.

15. Психологічні особливості спортивного змагання.

16. Характерні психічні стани спортсменів до, в час і після змагань: збудження, тривожність, стрес, "перегорання", стомлення і перевтома, перетренованість і "вигоряння".

17. Причини, що впливають на динаміку психічних станів.

18. Чинники розвитку спортсмена: спортивна діяльність, змагальність, самоудосконалення, фізичні і психічні навантаження. Особливості фізичного, психомоторного, інтелектуального і емоційно-вольового розвитку в спорті.

19. Психологічна регуляція в підготовці спортсменів.

20. Психічна напруга і перенапруження в тренувальній і змаганні діяльності спортсмена.

21. Характеристика трьох стадій психічного перенапруження: нервозність, порочна стенічність і астенічність. Їх загальні і специфічні ознаки.

22. Мета і задачі психологічної діагностики в спорті.

23. Теорія психодіагностичних вимірювань. Надійність, валідність, стандартизація, практичність як вимоги психометрії.

24. Методика психодіагностичних вимірювань в спорті: методи вимірювання надійності і стійкості діяльності змагання.

25. Методи дослідження психічних процесів.

26. Методи дослідження мислення і інтелекту спортсменів.

27. Методи дослідження особи спортсмена.

28. Методи діагностики функціональних станів.

29. Методи вивчення групової діяльності в командах і соціальному оточенні спортсмена.

30. Психологічні основи фізичної підготовки спортсменів: спеціальні знання, фізичні якості, методи їх придбання.

31. Уявлення про фізичні якості і їх спеціалізоване сприйняття.

32. Особливості усвідомлення фізичних якостей.

33. Психологічна характеристика основних фізичних якостей: швидкість, сила, витривалість, спритність.

34. Спеціалізоване сприйняття фізичних якостей і їх взаємозв'язок з формуванням і функціонуванням рухових навиків.

35. Психологічні особливості технічної підготовки в спорті: спеціальні знання, фізичні якості, методи їх придбання. Уявлення про фізичні якості і їх спеціалізоване сприйняття.

36. Психологічна характеристика основних фізичних якостей: швидкість, сила, витривалість, спритність.

37. Спеціалізоване сприйняття фізичних якостей і їх взаємозв'язок з формуванням і функціонуванням рухових навиків.

38. Загальна характеристика психологічної підготовки в спорті, її основні напрями.

39. Планування психологічної підготовки.

40. Психологічна підготовка тренера.

41. Засоби і методи психологічної підготовки.

42. Види психологічної підготовки спортсмена: їх спрямованість і зміст.

43. Психологічна підготовка спортсмена до тривалого тренувального процесу.

44. Загальна психологічна підготовка, її напрями і задачі.

45. Спеціальна психологічна підготовка до конкретного змагання. Ситуативне управління станом і поведінкою спортсмена в умовах змагання.

46. Структурні компоненти психології спортивної команди

47. Характеристика спортивної команди і її ознаки: чисельність, структура, автономність, загальногрупова мета, диференційність, колективізм.

48. Характеристика специфічних проявів формальної і неформальної структури спортивної команди.

49. Характеристика підгруп спортивної команди: склад змагання, тренувальний склад.

50. Особливості спілкування в спортивній команді і його характеристика.

51. Психологічна підтримка на етапі початкової спортивної спеціалізації: у виборі виду спорту, в тренувальному процесі, в змаганнях.

52. Психологічна підтримка на етапі поглибленої спеціалізації у вибраному виді спорту.

53. Психологічна допомога на етапі завершення спортивної кар'єри.

54. Психологічний захист і її види.

55. Технології психологічної допомоги спортсменам.

56. Психологічна характеристика спорту як виду діяльності.

57. Фізичні навантаження і психічне здоров'я людини.

58. Соціальні функції спортивної діяльності.

59. Структура спортивної діяльності.

60. Загальні психологічні особливості тренувального процесу.

61. Умови результативності спортивної діяльності.

62. Психологічна систематика видів спорту і вправ змагань.

63. Психологічні особливості спортивного змагання.

64. Характерні психічні стани спортсменів до, в час і після змагань: збудження, тривожність, стрес, "перегорання", стомлення і перевтома, перетренованість і "вигоряння".

65. Причини, що впливають на динаміку психічних станів.

66. Методи дослідження особи спортсмена.

 

ПСИХОЛОГІЯ СПОРТУ

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

для студентів факультету «Психології»

 

Дніпропетровськ

 

 

ВНПЗ „ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

 

„Затверджую”

Проректор з навчальної роботи

Г.М. Богуславський

 

„_____”__________2008р.

ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

 

Дисципліна ___Психологія спорту_______

(повне найменування дисципліни)

 

Напрям підготовки 6.030102 «Психологія»_

(шифр й найменування)

 

Форма навчання _________денна_______

 

 

План семінарських, практичних занять та самостійної роботи з дисципліни „Психологія спорту”/ Укладач: доктор психологічних наук, професор Бочелюк Віталій Йосипович - Дніпропетровський гуманітарний університет, 2008.- 17 с.

 

Рецензенти:

Самойлов О.Є. – доктор психологічних наук, доцент (Дніпропетровський гуманітарний університет)

 

 

Організаційно-методичні рекомендації до проведення семінарських занять з гуманітарних дисциплін

Семінарські заняття у навчальному процесі проводяться з метою поглибленого вивчення дисципліни та опанування її методологічних засад. Це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань програмного матеріалу. Семінари мають сприяти розвитку творчої самостійності студентів, поглибленню їх інтересу до науки і наукових досліджень, вихованню педагогічного такту, розвитку культури мовлення, формуванню навичок та вмінь публічного виступу, участі в дискусії. Семінарські заняття є важливим чинником не тільки для перевірки знань студентів, але й для культивування високого рівня знань на основі правильних суджень та висновків. Головна мета семінарських занять – допомогти опанувати курс дисципліни й засвоїти її предмет. Основні завдання семінарських занять полягають у засвоєнні загальнотеоретичних положень дисципліни, набуття навичок оцінювати їх з позиції загальнолюдських цінностей. У процесі обговорення питань студенти навчаються формулювати і викладати свої думки і висновки, застосувати теоретичні положення відповідно до практичних вимог суспільства.

Основою ефективного розгляду положень дисципліни на семінарських заняттях є вивчення лекційного матеріалу та самостійна робота студентів у студіюванні, конспектуванні навчальної, наукової літератури курсу. Така робота передбачає використання навчальної програми, де кожне питання теми має бути засвоєним.

Самостійну роботу з підготовки до семінарських занять варто починати з вивчення тексту лекції, потім прочитати й законспектувати в зошит для семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читатаи треба уважно, всебічно та критично аналізуючи прочитане. Зустрівши нове, незрозуміле слово, вираз, обов'язково необхідно з'ясувати його зміст. Не зробивши цього студент ризикує сприймати неправильно значення слова, виразу або всього тексту. Тут варто скористатися словниками чи іншими допоміжними джерелами. Перелік рекомендованої літератури не є вичерпаним. Студенти мусять використовувати інші джерела і особливо періодичні видання.

Опанування положень курсу передбачає не тільки міцне засвоєння визначень тих чи інших категорій, характерних рис та ознак, але й розуміння різних точок зору щодо понять, процесів та явищ, що вивчаються і, головне, усвідомлення практичного значення набутих знань з дисципліни.

Готуючись до семінару, необхідно привернути увагу до ключових понять, які притаманні вказаним темам та засвоїти їх. При відповіді на семінарському занятті треба будувати так свій виступ, щоб відокремити його головні чинники: чітке формування теоретичного положення; обгрунтування цього положення і розкриття характерних ознак і властивостей; аргументація та ілюстрація теоретичних положень конкретними фактами дійсності; значення питань, які розглядаються, для практичної діяльності.

Опрацювання тем семінарських занять або окремих їх питань може відбуватись в різних формах: співбесіди, загальногрупові дискусії, заслуховування й обговорення рефератів, проведення письмових контрольних робіт, виконання тестових завдань. Встановлений рівень засвоєння матеріалу на семінарських заняттях враховується викладачем при вирішенні питання про допуск до іспитів на основі оцінок та поточної атестації. Це стосується і тих тем, які студіювалися студентами самостійно. Основні питання тем вносяться до реєстру питань, які вводяться в екзаменаційні білети.

 

Тематичний план

 

 

№ тем	Назва тем	Всього	З викладачем	Самост. Роб.	інд. робота
Разом	Лек- цїї	С/З
1.	Загальнотеоретичні основи психології спорту
2.	Прояв психічних процесів, станів та індивідуальних особистісних рис в спортивній діяльності
3.	Збудження, стрес і тривожність в спорті
4.	Мотиви та мотивація спортивної діяльності
5.	Соціальні аспекти діяльності спортсмена: командні відносини, суперництво і співробітництво в спортивному середовищі
6.	Практична діяльність спортивного психолога
	Взагалі:

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ