ІІ. Раннє виявлення вразливих сімей з дітьми.

 

Метою дій Фахівця щодо раннього виявлення вразливих сімей з дітьми є своєчасне втручання та активізація позитивних ресурсів сім’ї, родинного середовища та громади для забезпечення потреб (захисту) дитини, подолання складних життєвих обставин сім’ї, посилення відповідальності та здатності батьків забезпечувати потреби дитини.

Завдання фахівця із соціальної роботи щодо раннього виявлення:

- визначення ступеню вразливості сімей з дітьми шляхом оцінки потреб дитини та її сім’ї;

- активізація ресурсів сім’ї, родинного оточення на подолання складних життєвих обставин;

- надання інформаційних послуг: довідкових, просвітницьких, профілактичних, поширення інформації про види соціальних послуг,

- забезпечення доступності до соціальних послуг: психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, соціально-економічних, юридичних, послуг з працевлаштування тощо;

- консультування з питань призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг.

Ступінь вразливості сімей визначається в ході оцінки потреб дитини та її сім’ї. Мета початкової оцінки - оцінити безпечність сімейного середовища для дитини й підтвердити чи спростувати наявність складних життєвих обставин для дитини.

Ступінь вразливості сімей з дітьми характеризується рівнем задоволення потреб дитини; здатністю батьків забезпечувати основні потреби дитини, та наявністю позитивних чи негативних факторів сім’ї та середовища.

Компонент «потреби дитини» визначається такими показниками -здоров’я, освіта, соціальна презентація, емоційний розвиток та поведінка, самоусвідомлення, сімейні і соціальні стосунки, навички самообслуговування.

Показниками компоненту «батьківський потенціал»-єелементарний догляд, гарантія безпеки, емоційне тепло, стимулювання, життєві орієнтири і обмеження, стабільність.

Показниками компоненту фактори сім'ї та середовища - єісторія сім'ї і її функціонування, родичі, житлово-побутові умови, зайнятість, доходи, соціальна інтеграція сім'ї, ресурси громади.

 

Завдання початкової оцінки: виявити й проаналізувати ризики завдання шкоди життю і здоров’ю дитини; оцінити здатність батьків, інших членів сім'ї забезпечувати безпеку дитини та її потреби; з'ясувати основні причини виникнення складних життєвих обставин та потреби в першочергових послугах.

Проведення оцінки передбачає різні форми та методи збору та аналізу інформації: вивчення документів, спілкування із батьками та дитиною, знайомими, вчителем, лікарем, сусідами, спостереження, опитування, обстеження житлово-побутових умов тощо.

III. Алгоритм дій фахівця щодо раннього виявлення вразливих сімей з дітьми, надання їм послуг, здійснення соціального супроводу.

Алгоритм визначає послідовність дій фахівця у взаємодії з іншими суб’єктами, залученими до раннього виявлення та здійснення соціального супроводу сімей з дітьми. У разі виявлення фактів, що загрожують життю та здоров’ю дитини можуть бути здійсненні

Алгоритм дій передбачає:

1. Перший контакт/візит в сім’ю;

2. Отримання Заяви від сім’ї про необхідність соціальної допомоги та надання послуг та дозволу на використання персональних даних.

3. Оформлення Картки сім’ї за результатами візиту;

4. Початкова оцінка потреб дитини та її сім’ї;

5. Надання профілактичних, підтримуючих соціальних послуг відповідно до потреб.

В разі потреби:

6. Обстеження житлово-побутових умов;

7. Підготовку інформації РЦСССДМ для розгляду справи дорадчим органом;

8. Участь у засіданні дорадчого органу;

9. Укладання договору із сім’єю, де визначено, яким чином сім’я та фахівець будуть взаємодіяти для подолання складних життєвих обставин;

10. Комплексна оцінка потреб, розробка плану соціального супроводу.

11. Взаємодія з сім’єю та реалізація плану соціального супроводу; залучення інших суб’єктів до вирішення проблем сім’ї;

12. Укріплення мережі соціальних контактів, формування підтримуючого середовища;

13. Здійснення перегляду та корегування (за потребою) плану соціального супроводу;

14. Підготовку звіту про зняття/продовження сім’ї із соціального супроводу;

15. Здійснення моніторингу стабільності досягнутих результатів.

 

Перший контакт/візит.

Метою першого контакту є встановлення партнерських стосунків з сім’єю з дітьми/отримувачем послуг, з’ясування основних потреб сім’ї й отримання первинної інформації.

Перший контакт фахівця з сім’єю з дітьми (потенційним отримувачем послуг) може відбуватись:

1. Після повідомлення від одного із суб’єктів;

2. Під час особистого звернення, в. т.ч. по телефону);

3. Під час проведення заходів;

4. Під час візиту в сім’ю (за місцем проживання).

 

1. Дії фахівця після повідомлення від одного із суб’єктів:

1.1.Фіксує повідомлення в журналі обліку (додаток №1).

1.2.Уточнює інформацію про сім’ю з іншими суб’єктами та залучає їх за потребою до візиту.

1.3.Здійснює візит у сім’ю протягом 3-х робочих днів, у разі загрози життю і здоров’ю дитини протягом доби спільно із суб’єктом, від якого надійшло повідомлення. В подальшому діє за алгоритмом (додаток № 2).

1.4.Бере письмову заяву про необхідність соціальної допомоги та соціальних послуг та згоду на збір особистої інформації відповідно до ЗУ «Про захист персональних даних» (додаток 3).

У випадку, коли сім’я з дітьми (потенційний отримувач послуг) відмовляється від написання заяви та отримання послуг, фахівець попереджає про можливі наслідки такої відмови, письмово інформує директора ЦСССДМ про відмову від співпраці та необхідності залучення служби у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей про вжиття заходів відповідно до законодавства.

В подальшому, фахівець продовжує спроби встановлення контактів з сім’єю та співпрацює з іншими суб’єктами соціальної роботи, акцентуючи на посиленні уваги до дитини, яка виховується в цій сім’ї.

 

2. Дії фахівця після особистого звернення:

2.1. Фіксує повідомлення в журналі обліку (додаток №1).

2.2. Проводить співбесіду із сім’єю та оформляє картку сім’ї (додаток № 4).

2.3. З’ясовує проблеми, надає послуги відповідно до потреби.

2.4. Бере письмову заяву про необхідність соціальної допомоги та соціальних послуг, в якій заявник дає згоду на збір особистої інформації відповідно до ЗУ «Про захист персональних даних»

2.5. Уточнює інформацію в інших суб’єктів соціальної роботи та залучає їх за потребою до візиту.

2.6. Здійснює візит за алгоритмом (додаток № 2).

 

3. Дії фахівцяпід час проведення заходів:

3.1. Фахівець надає інформацію про можливість отримання соціальної допомоги та послуг. При потребі, домовляється про зустріч;

3.2. Подальші дії відповідно за алгоритмом (додаток № 2).

 

4. Дії фахівця під час візиту в сім’ю (за місцем проживання):

4.1. Фахівець здійснює обхід сімей за місцем проживання з метою інформування про можливість отримання соціальної допомоги та соціальних послуг, вивчення потреб у послугах, раннього виявлення сімей з дітьми/потенційних отримувачів послуг з ознаками складних життєвих обставин.

4.2. Обхід сімей за місцем проживання фахівець здійснює спільно із суб’єктами соціальної роботи.

4.3. Фахівець дотримується техніки безпеки згідно інструкції (додаток № 5).

4.4. Подальші дії відповідно за алгоритмом (додаток № 2).

В разі виявлення чи отримання інформації про можливу загрозу життю та здоров’ю дитини, фахівець здійснює термінові дії відповідно до пунктів 4, 5, 8 Постанови КМУ від 24 вересня 2008 р. за № 866.

За результатами першого контакту/візиту оформлюється Картки сім’ї за формою (додаток № 4) та можуть надаватись соціальні послуги за запитом сім’ї.

Початкова оцінка потреб дитини та її сім’ї здійснюється фахівцем протягом 7 робочих днів, починаючи з першого візиту в сім’ю (додаток № 6). Мета початкової оцінки – визначити ступінь вразливості сім’ї, оцінити безпечність сімейного середовища для дитини й підтвердити чи спростувати наявність складних життєвих обставин для дитини.

 

Завдання початкової оцінки: виявити й проаналізувати ризики завдання шкоди життю і здоров’ю дитини; оцінити здатність батьків, інших членів сім'ї забезпечувати безпеку дитини та її потреби; з'ясувати основні причини виникнення складних життєвих обставин та потреби в першочергових послугах.

 

Проведення оцінки передбачає різні форми та методи збору та аналізу інформації: вивчення документів, спілкування із батьками та дитиною, знайомими, вчителем, лікарем, сусідами, спостереження, опитування, обстеження житлово-побутових умов тощо.

Обстеження житлово-побутових умов є складовою оцінки потреб і здійснюється у разі потреби вирішення питання отримання соціальних виплат/компенсацій/пільг/соціального супроводу (додаток № 7).

Обстеження житлово-побутових умов здійснюється спільно із працівником управління праці та соціального захисту населення в містах та районних центрах, в сільській місцевості – з призначеним представником сільської, селищної ради.

Якщо в ході оцінки потреб виявлені ознаки, що вказують на середній чи високий ступінь вразливості сім’ї, фахівець готує відповідний висновок та протягом 7 днів вносить пропозицію директору районного, міського центру соціальних служб щодо розгляду справи даної сім’ї на дорадчому органі

У засіданні дорадчого органу, де розглядається справа щодо взяття сім’ї під соціальний супровід в обов’язковому порядку бере, участь фахівець, що ініціював розгляд справи або інший представник громади з числа суб’єктів.

У разі прийняття рішення дорадчим органом про необхідність взяття сім’ї під соціальний супровід, директор центру видає наказ, яким закріпляє персональну відповідальність за ведення соціального супроводу за фахівцем. В разі недостатнього рівня кваліфікації фахівця або інших причин, ведення соціального супроводу може бути закріплене за іншим відповідальним працівником центру.

Підписання договору та розробка плану соціального супроводу сім’ї з дітьми фахівець спільно із сім’єю; надання/організацію/координацію соціальних послуг відповідно до плану соціального супроводу; здійснення перегляду та корегування (за потребою) плану соціального супроводу; підготовку звіту про зняття/продовження сім’ї із соціального супроводу; здійснення моніторингу стабільності досягнутих результатів здійснюється згідно Порядку здійснення соціального супроводу.

У разі, коли сім’я чинить перепону у відвіданні, фахівець збирає первинну інформацію про сім`ю шляхом опитування сусідів, представників закладів освіти, дільничного інспектора підрозділу МВС, представників закладів охорони здоров`я тощо.

При цьому Фахівець залишає письмову інформацію для родини із запрошенням до ЦСССДМ та інформує директора ЦСССДМ про ситуацію, що склалася.

У разі, коли у сім`ї виявлено низький та середній ступінь вразливості фахівець пропонує родині соціальні послуги та, за необхідності, соціальний супровід.