Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
З навчанням мовами національних меншин↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3 Содержание книги
Поиск на нашем сайте Володіння українською мовою має особливе значення для соціалізації громадян України всіх національностей, успішної їх інтеграції в українське суспільство, тому вивчення державної мови обов’язкове. Навчання української мови як державної в 5-8 класах здійснюватиметься за розвантаженими (із змінами) навчальними програмами для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин, які розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html): Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (укладачі: Н. Бондаренко, С. Караман, А. Ярмолюк, В. Кононенко, О. Савченко). Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою (укладачі: Н. Бабич, Н. Михайловська, Є. Квітень, А. Морараш, Т. Фонарюк). Основна мета вивчення української мови у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин – допомогти учням опанувати граматику (морфологію і синтаксис) з використанням принципів особистісно зорієнтованої моделі навчання, навчити їх висловлювати думки, грамотно писати і любити українське слово, сприяти розвиткові комунікативних навичок школярів. У процесі навчання української мови учителю необхідно застосовувати знання та вміння учнів, набуті на уроках рідної мови. Відповідно структура таких уроків повинна бути добре продумана, не містити зайвого й вузько обмеженого у використанні навчального матеріалу, крім того, передбачати максимальну активність учителя: застосування сучасної методики викладання, реалізація нових здобутків лінгвістичної науки, а також належний науковий рівень викладу теоретичного матеріалу, який слід вдало поєднувати з його доступністю. У 8 класі продовжується вивчення розділу мовознавства «Граматика», який називається «Синтаксис. Пунктуація». Синтаксис вивчає живе мовлення, текст, види речень, зв’язок слів у реченні. Як зазначив І. Огієнко: «Синтаксис – цариця всіх наук про мову». Учні повинні знати види і будову словосполучень і речень, види і способи вираження членів речення; навчитися будувати словосполучення і речення, визначати головні і другорядні члени речення. Сучасний учитель має передбачати не лише інформаційну і відтворюючу функції, а спонукати до співпраці, співтворчості, діалогу, самоосвіти тощо, бо кожен учень відчуває в ньому довіру до себе, знаходить у ньому елементи спілкування з ним; зорієнтовувати на мовленнєвий розвиток учнів, на формування у них чуття мови, мовної інтуїції, на виховання любові до української мови і спрямований на вироблення бажання її опанувати. Використання сучасних педагогічних технологій полягає в попередньому проектуванні процесу навчання з урахуванням конкретної навчальної мети, які забезпечать успіх у засвоєнні учнями знань та формуванні у них умінь і навичок. Серед останніх знаходять методи перевірки знань шляхом тестування. Тестові завдання також дозволяють учителю динамічно визначити рівень засвоєння учнями теоретичного матеріалу й уміння його застосовувати на практиці. Тести активізують пізнавальну діяльність школярів, сприяють розвитку в них уміння концентруватися, робити правильний вибір. Методичний посібник «Тестові технології на уроках української мови та літератури у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням румунською мовою» (укл. Квітень Є. Д., Морараш А. К., Фонарюк Т. І.) допоможе зекономити час на пошук теоретичних засад сучасних тестових технологій, їх класифікацій, змістових і оцінювальних принципів. Укладачі, враховуючи методичні рекомендації та специфіку румуномовних шкіл, обрали оптимальний варіант методичного посібника, у якому вдало поєднали теоретичні відомості та практичні завдання. На сьогодні його зміст актуальний, оскільки впродовж останніх років поряд із традиційними формами контролю все більшого поширення набуває зовнішнє незалежне оцінювання. Усі повинні усвідомити те, що інноваційні стратегії сучасного уроку вимагають певних змін: від монотонності до ефективності, від традиційних підходів до нових. Для ефективного вивчення української мови рекомендуємо також використовувати ряд проблемно-пошукових завдань, різноманітні види вправ і завдань, запитання для самоперевірки. Дидактичний матеріал для засвоєння теоретичної інформації має бути цікавим і різноманітним, наповнений багатим пізнавальним змістом, сприяти вихованню в учнів високих гуманістичних, патріотичних, естетичних почуттів, позитивно впливати на формування життєвих пріоритетів, національної самосвідомості. У більшості своїй завдання повинні мати творчий характер і вчити мислити, порівнювати, робити висновки, узагальнення. Для розвитку стилістичної компетенції необхідно проводити словникову роботу, метою якої є поповнення й удосконалення лексичного запасу школярів, що дозволяє не лише збагатитися мовними засобами української мови, а й розвиває пам’ять, допомагає цілісному сприйняттю і розумінню текстів. Окрім того, будувати урок за принципом «від меншого – до більшого», «від слова – до тексту»: сконструювати словосполучення, речення, підібравши слова, зробити переклад українського тексту румунською, молдовською, угорською та польською мовами і навпаки – це завдання, які дозволяють збагачувати мовлення, удосконалювати його, виробляти орфографічні та пунктуаційні навички. Обов’язковим має бути прийом «Творча робота», спрямований на вироблення в учнів уміння стилістично правильно оформлювати висловлювання відповідно до намірів та ситуації спілкування. Завдання із стилістичного синтаксису розкриють учням красу синтаксичних одиниць, їх стилістичну семантику і формально-граматичну структуру. Створений навчально-методичний посібник «Вчимося писати твори: методичний комплекс» (укл. Шуляр В. І., Гнаткович Т. Д., Ребрик Н. Й.) сприятиме збагаченню словникового запасу учнів, поліпшенню їхньої мовної культури та правописної грамотності. Під час вивчення української мови учням необхідно долучатися до загальної культури, до мовного багатства українців, розмаїття і величі їхніх духовних традицій і звичаїв, до осягнення вічних цінностей у житті людини: краси природи, любові до краю, де живеш, поваги до людей, які тебе оточують, а це є кроком до формування духовно збагаченої, інтелектуально розвиненої та національно свідомої особистості. Інноваційна сутність навчання української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин полягає у тому, що учень стає активним співтворцем навчально-виховного процесу, створюються повноцінні умови для його творчого самовираження, самопізнання, саморозвитку. Навчання української мови у 9, 10-11 класах буде продовжено за навчальними програмами для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин зі змінами: з навчанням російською та польською мовами: «Українська мова» для 5-9 класів (10-11 кл. - рівень стандарту) загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (Бондаренко Н. В., Косянчук С. В, Кононенко В. Л.); академічний рівень – «Українська мова» для 10-11 класів ЗНЗ з навчанням російською мовою (Бондаренко Н. В., Косянчук С. В, Кононенко В. Л.); з навчанням румунською та молдовською мовами: «Українська мова» для 5-9 класів (10-11 кл. - рівень стандарту) (Бабич Н. Д., Квітень Є. Д., Морараш А. К., Фонарюк Т. І.); академічний рівень – «Українська мова» для 10-11 класів (Бабич Н. Д., Михайловська Н. А., Квітень Є. Д., Морараш А. К., Фонарюк Т. І.).
Варіативна складова Типових планів може використовуватися на: збільшення кількості годин для вивчення української мови і літератури. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми з української мови чи літератури, передбаченої навчальною програмою, здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, що погоджується керівником навчального закладу чи його заступником. Вчитель записує проведені уроки на сторінках класного журналу, відведених для цього предмета; запровадження факультативів, курсів за вибором з української мови і літератури; індивідуальні заняття та консультації з української мови і літератури. Курси за вибором можуть бути розраховані на 9, 18, 35 чи 70 академічних годин. За рішенням навчального закладу облік занять з курсів за вибором може здійснюватися на сторінках класного журналу або в окремому журналі. Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів також приймається навчальним закладом. Факультативи, групові та індивідуальні заняття проводяться для окремих учнів, чи груп учнів. У класному журналі (у випадку відсутності вільних сторінок – в окремому журналі) зазначається склад групи, яка відвідує факультативні заняття з предметів, та ведеться облік відвідування. Оцінювання навчальних досягнень учнів може здійснюватися за рішенням педагогічної ради. Мінімальна наповнюваність груп для факультативних занять у міських загальноосвітніх навчальних закладах має становити 8, сільських – 4 учні. За меншої кількості учнів можна створювати міжкласні та міжшкільні факультативи, курси за вибором учнів. Однак, ураховуючи, що організація профільного навчання на етапі допрофільної (8-9 класи) та профільної (10-11 класи) освіти мають свої особливості, що спричинені об’єктивними і суб’єктивними причинами, можливим є узгодження обраної програми з реальною ситуацією. Так, обравши курс за вибором на 35 годин на рік, учитель має право скоригувати кількість годин і ущільнити матеріал, якщо згідно з реальними обставинами може викладати лише факультативний курс на 17 годин на рік. Можливим є й зворотній процес, коли факультативний курс може бути використаний як курс за вибором. Кількість годин на вивчення кожної теми, збільшення навчального матеріалу має бути скоригованим у календарно-тематичному плануванні відповідно до програми курсу за вибором. У такому випадку скоригована програма має бути погоджена на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу і затверджена керівником цього навчального закладу. У пояснювальній записці до програми обов’язково необхідно зазначити, на основі якої програми курсу за вибором або факультативу (за чиїм авторством), відповідно до якого посібника, схваленого Міністерством, розроблено скоригований варіант. З метою виховання національно свідомих громадян України з чіткою державотворчою позицією, поглиблення знань учнів про Україну і українство як цілісність і світовий феномен, вивчення культурних надбань українців, пам’яток матеріальної й духовної культури, мистецтва протягом 2015/2016 н. р. створено та схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах навчальні програми курсів за вибором та факультативів з української літератури: «Поетика», 5-6 класи (автор Колінченко О. М.); «Казка як епічний жанр», 5-7 класи (автори: Квітень Є.Д., Ткач А.В.); «Література рідного краю», 5-11 класи (укладачі: Ходанич П.М., Ходанич Л.П., Гнаткович Т.Д.); «Літературне краєзнавство», 5-11 класи (автори: Ткач А.В., Пінтяк Я. І.); «Звичаї та обряди українського народу в контексті художньої літератури», 8 (9) класи (автори: Ткач А.В., Клим Н. М.); «Слов’янська міфологія у творчому доробку українського письменства», 8-11 класи; «Українознавство», 9 клас (автор Головай І. А.); «Основи зорової (візуальної) поезії», 9-11 класи (автор Колінченко О. М.); «Сучасне франкознавство», 10-11 класи (укладач Бондаренко Н.Л.). Поділ класів на групи під час вивчення української мови необхідно здійснювати відповідно до нормативів, затверджених наказом МОН України від 20.02.2003 № 128. За наявності позабюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів дозволяється поділ класів на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, а також при вивченні літератури (за рішенням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування). Врахувати, що гранично допустиме навчальне навантаження учнів і загальна позакласна кількість годин (без урахування поділу класу на групи) не повинні перевищувати меж, встановлених Типовими навчальними планами. Граничний обсяг домашнього завдання не повинен перевищувати у 5-6 класах – 150 хв., 7-9 – 180 хв., 10-11 – 240 хв. Під час організації індивідуальної форми навчання з української мови і літератури чітко дотримуватись вимог Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом МОН України від 20.12.2002 №732, зареєстрованого в Мін'юсті України 08.01.2003 за №9/7330 (із змінами згідно з наказом МОНУ від 05.02.2003 №61). Для підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України», газету «Українська мова та література», а також електронне науково-методичне забезпечення:
Правильній організації навчально-виховного процесу сприяє навчальний кабінет, тобто допомагає вчителеві глибше і швидше підготуватися до уроку і провести його значно ефективніше, на високому науково-теоретичному рівні. Досвід показує, що різноманітні навчальні посібники ефективніше використовуються тоді, коли вони зберігаються в навчальних кабінетах. І саме навчальний кабінет заохочує вчителя збирати дидактичний матеріал, який потім використовується на уроці. Навчальне обладнання в кабінеті створює більше можливостей для втілення в життя важливих дидактичних принципів: свідомості, самостійності й активності в навчанні, науковості викладання, тісного зв’язку з життям, наочності, індивідуального підходу до учнів, виховуючого і розвиваючого характеру навчання. Беручи до уваги й те, що у 2016/2017 н.р. відбудеться обласний конкурс кабінетів суспільно-гуманітарних дисциплін, рекомендуємо обладнати кабінети української мови і літератури відповідно до вимог наукової організації праці меблями, всіма необхідними засобами навчання та пристроями, що полегшують їх використання, для проведення уроків, факультативних занять та позакласних заходів з мови та літератури, виховної роботи з учнями засобами літератури і мистецтва, а також для підвищення наукової та методичної кваліфікації вчителів.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-20; просмотров: 281; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.133.141.201 (0.009 с.) |