Подання формул, приміток, посилань

Формули, що наводяться в роботі, нумерують у межах розділу арабськими цифрами. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери пишуть біля правого берега аркуша в одному рядку з відповідною формулою в круглих дужках, наприклад (3.1) (перша формула третього розділу). Нумерувати варто лише ті формули, на які далі в тексті є посилання.

Найбільші, а також довгі й громіздкі формули, котрі у своєму складі мають знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, подаються окремими рядками (це стосується і всіх нумерованих формул). Невеликі й нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують усередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій їх наведено у формулі. Значення кожного символу та числового коефіцієнта записують з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Рівняння й формули треба відокремлювати від тексту вільними рядками. Вище та нижче кожної формули залишають не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його переносять в інший після знаків рівності (=), плюс (+), мінус (–), множення (´), ділення (:).

Під час написання роботи може з’явитися потреба в примітках до тексту або до таблиць. Примітки містять довідкову або пояснювальну інформацію. Їх нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо на сторінці примітка лише одна, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку; якщо приміток кілька, то після слова «Примітка» ставлять двокрапку. Такі примітки нумерують арабськими цифрами з крапкою, наприклад:

Примітки:

1. ........

2. ........

На інформацію, запозичену з інших джерел, а також на цитати, наведені в тексті, обов’язково мають бути зроблені посилання. Посилання даються одразу після закінчення цитати у квадрат­них дужках, де зазначається порядковий номер джерела в списку літератури та відповідна сторінка джерела (наприклад: «[4, c. 35]»). Допускається наводити посилання у виносках, при цьому його оформлення має відповідати правилам бібліографічного опису.

 

3.6 Загальні правила цитування

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу певного друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точного відтворювання цитованого тексту, оскільки найменше ско­рочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Текст цитати починається і закінчується лапками й наводиться в тій граматичній формі, в якій його подано в джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора; пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту та позначається трьома крапками. Вони ставляться в будь-якому місці цитати (на початку, у середині, наприкінці).

Кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело.

У разі непрямого цитування (переказ, викладення думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути дуже точним у передаванні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати посилання на відповідне джерело.

 

Оформлення списку використаних джерел і додатків

Бібліографічний апарат у науковій праці — це ключ до використаних дослідником джерел. Крім того, він певною мірою відбиває наукову етику та культуру наукової праці. Саме з нього можна зробити висновок про ступінь ознайомлення студента з наявною літературою з досліджуваної проблеми. Бібліографічний апарат складається з бібліографічного списку (списку використаних джерел) і бібліографічних посилань, які оформляються відповідно до чинних стандартів.

Список використаних джерел — елемент бібліографічного апарату, що містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Такий список — одна із суттєвих складових наукової роботи, що віддзеркалює самостійну творчу працю її автора та демонструє ступінь фундаментальності проведеного дослідження.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін.

Список використаних джерел повинен мати суцільну нумерацію. Найпоширенішим способом групування джерел у списку є їх розміщення за абеткою (за першою літерою прізвища автора або першого слова заголовка); джерела можна розміщувати й в один з таких способів: у порядку розташування посилань у тексті, у хронологічному порядку.

У процесі оформлення роботи іноді виникає потреба в збагаченні її тексту додатками. Додатки, як правило, містять проміжні математичні розрахунки, первинні матеріали, громіздкі таблиці та інші матеріали допоміжного характеру. Додатки розмі­щують після списку літератури в порядку здійснення на них посилань у тексті. Кожен додаток починають з нової сторінки. Їм присвоюють заголовки, надруковані вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток ___» і велика буква, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами україн­ської абетки, за винятками літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: «Додаток А», «Додаток Б» і т. д. Єдиний додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи та підрозділи, пронумеровані в межах кожного додатка: перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: «А.2» (другий розділ додатка А).

 

4.Підготовка до захисту та захист курсової роботи

Виконана курсова робота у встановлений термін здається на кафедру. Після реєстрації курсова робота передається науковому керівникові для перевірки та рецензування. У відгуку наукового керівника відмічаються позитивні сторони та недоліки курсової роботи, робиться висновок про можливість допуску роботи до захисту та вміщується попередня оцінка («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»). Якщо курсова робота отримує оцінку «незадовільно», вона повертається студентові для доопрацювання. До переробленої курсової роботи, зданої на повторну перевірку, обов’язково додається первісна рецензія.

Якщо науковий керівник дає позитивний відгук, курсова робота допускається до захисту. Терміни та графік захисту робіт встановлюються кафедрою. Напередодні захисту студент отримує свою курсову роботу, щоб ознайомитися з відгуком та своєчасно підготуватися до відповідей на зауваження, які у ньому містяться.

Захист здійснюється на відкритому засіданні комісії, склад якої визначається завідувачем кафедри. До захисту студент готує доповідь та ілюстративні матеріали, які демонструють результати дослідження, основні висновки, узагальнення та пропозиції.

 

 

Таблиця 1

ECTS-, НАЦІОНАЛЬНА ТА УНІВЕРСИТЕТСЬКА ШКАЛИ
ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Оцінка курсової роботи за шкалою ECTS	Оцінка курсової роботи за бальною шкалою, що використовується в ДУІКТ	Оцінка курсової роботи за національною шкалою
A	85 — 100	5 (відмінно)
B		4 (добре)
C	65 — 75
D		3 (задовільно)
E	50 — 55
FX	30 — 45	2 (незадовільно) з можливістю повторного захисту курсової роботи
F	0 — 25	2 (незадовільно) з обов’язко­вим повторним виконанням курсової роботи

Оцінювання рівня виконання, презентації і захисту курсової роботи здійснюється за 100-бальною шкалою з наступним переведенням даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу за системою ECTS в порядку, поданому в табл. 1.

При аналізі та оцінюванні як самої курсової роботи, так і рівня презентації її результатів увага звертається в першу чергу на:

· уміння студента визначати найсуттєвіші проблемні питання, що потребують концептуального вирішення;

· відповідність логічної побудови роботи поставленим цілям і завданням;

· обсяг масиву опрацьованої інформації;

· різноманітність опрацьованих інформаційних джерел;

· широту й адекватність використаних першоджерел;

· наявність нестандартних елементів аналізу та діагностики;

· різноманітність використаних способів зіставлення інформації;

· здатність студента до комбінування та рекомбінування вихідної інформації;

· глибину опрацювання вихідного матеріалу;

· глибину опрацювання проблеми;

· адекватність запропонованих заходів виявленим проблемам;

· наявність чітко визначеної позиції автора;

· аргументованість, переконливість обґрунтування запропонованих рішень;

· уміння студента стисло, послідовно і чітко викласти сутність і результати дослідження;

· розвиненість мови викладення роботи, оригінальність стилю;

· наявність посилань на джерела, з яких запозичено будь-яку інформацію, та дотримання етики цитування;

· ступінь самостійності у проведенні дослідження;

· загальне оформлення дослідження;

· якість підготовки наочного матеріалу;

· логічність, конкретність і переконливість доповіді;

· повноту відповідей на запитання;

· здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди;

· вільне володіння економічною та управлінською термінологією;

· загальний рівень підготовки студента.

Узагальнені критерії оцінювання якості виконання курсової роботи, рівня її презентації та захисту та деталізовані бальні шкали наведено у табл. 2 та 3.

За результатами захисту курсова робота одержує оцінку, яка записується на її титульному аркуші та проставляється в екзаменаційну відомість і залікову книжку студента.

5. Рекомендована література

1. Законодавча база:

1. Закон України «Про оренду державного майна» від 10.04.92 р.
№ 2269.

2. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283.

3. Закон України «Про підприємництво» від 07.02.91 р. № 698.

4. Закон України «Про власність» від 07.02.91 р. № 697.

5. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27.03.91 р. № 887.

6. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 11576.

7. Закон України «Про банки та банківську діяльність»від 20.03.91 р. № 872.

8. Закон України «Про зайнятість населення» від 01.03.91 р. № 803.

9. Закон України «Про заставу» від 02.10.92 р. № 2654.

10. Про внесення змін до Закону України «Про банкрутство» від 30.06.99 р. № 784-ХІV.

Основна література

 

1. Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник / Наук. ред. В.Яцура, Д.Оленевич. – Львів: БаК, 2001. – 624 с.

 

2. Дафт Р. Менеджмент, 8-е издание. / Пер. с англ. – СПб.: Питер, 2009.- 800 с.

 

3. Комарова К.В., Редіна Н.І., Шмельова С.А. Менеджмент: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. – Дніпропетровськ, ДДФА, 2008. – 330 с.

 

4. Коэн Аллен Р. (ред.) Курс МВА по менеджменту / Пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. – 507 с.

 

5. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента, 3-е издание: Пер. с англ. – М.: ООО «И.Д. Вильямс», 2008. – 672 с.

 

2. Роббинс С, Стивен П., Коултер М. Менеджмент, 6-е издание.: Пер. с англ.- М.: Издательский дом «Вильямс», 2004. – 880 с.

 

3. Роббінс С.П., Деченцо Д.А. Основи менеджменту: Пер. з англ. А.Олейник та ін. – К.: Основи, 2002. – 671 с.

 

 

Додаткова література

4. Армстронг М. Практика управления человеческими ресурсами. 8-е изд./ Пер. с англ. под ред. С.К. Мордовина. – СПб.: 2007.- 832 с

 

5. Армстронг М. Стратегическое управление человеческими ресурсами. – М.: ИНФРА-М, 2002.

 

6. Виханский О.С. Стратегическое управление. – М.: Гардарики, 1998.

 

7. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент. – М.: Гардарики, 1998.

 

8. Гаретт Б., Дюссож П. Стратегические альянсы.– М.: ИНФРА-М, 2002.

 

9. Гриффин Р., Пастей М. Международный бизнес. 4-е изд./ Пер. с англ. под ред. А.Г. Медведева. – СПб.: Питер, 2006. – 1088 с.

 

10. Дженстер П., Хасси Д., Анализ сильных и слабых сторон компании. – М., 2003.

 

11. Друкер П. Задачи менеджмента в ХХI веке. – М.: Вильямс, 2000.

 

12. Друкер П.Ф. Практика менеджмента. – М.: Вильямс, 2000.

 

13. Камерон К., Куинн Р. Диагностика и изменение организационной культуры. – СПб.: Питер, 2001.

 

14. Минцберг Г. Структура в кулаке. – СПб.: Питер, 2001.

 

15. Минцберг Г., Альстрэнд Б., Лэмпел Дж. Школы стратегий. – СПб.: Питер, 2000.

 

16. Минцберг Г., Куинн Дж.Б., Гошал С. Стратегический процесс. – СПб.: Питер, 2001.

 

17. Мэтьюз Р., Агеев А., Большаков З. Новая матрица, или Логика стратегического превосходства. – М.: Олма-Пресс, 2003.

 

18. Портер М. Международная конкуренция. – М.: Международные отношения, 1993.

 

19. Хэмел Г., Прахалад К.К.. Конкурируя за будущее. – М.: Олимп-Бизнес, 2003.

 

Периодичні часописи

1. «Вопросы экономики».

2. «Економіка України».

3. «Искусство управления».

4. «Менеджмент в России и за рубежом».

5. «Менеджмент сегодня».

6. «Отдел кадров».

7. «Персонал».

8. «Проблемы теории и практики управления».

9. «Российский экономический журнал».

10. «Справочник кадровика».

11. «США: Экономика, политика, идеология».

12. «Финансовый менеджмент».

 

 

Додаток А

ТАБЛИЦЯ ВИЗНАЧЕННЯ ВАРІАНТУ ЕЛЕКТРОННОГО ДОДАТКУ

 

Таблиця 1

Початкова літера прізвища студента	Остання цифра номеру залікової книжки
0, 1	2, 3	4, 5	6, 7	8, 9
А-В	Варіант електронного додатку - 1	Варіант електронного додатку - 2	Варіант електронного додатку - 3	Варіант електронного додатку - 4	Варіант електронного додатку - 5
Г-Ж	Варіант електронного додатку - 6	Варіант електронного додатку - 7	Варіант електронного додатку - 8	Варіант електронного додатку - 9	Варіант електронного додатку - 10
3-К	Варіант електронного додатку - 11	Варіант електронного додатку - 1	Варіант електронного додатку - 2	Варіант електронного додатку - 3	Варіант електронного додатку - 4
Л-М	Варіант електронного додатку - 5	Варіант електронного додатку - 6	Варіант електронного додатку - 7	Варіант електронного додатку - 8	Варіант електронного додатку - 9
Н-П	Варіант електронного додатку - 10	Варіант електронного додатку - 11	Варіант електронного додатку - 1	Варіант електронного додатку - 2	Варіант електронного додатку - 3
Р-У	Варіант електронного додатку - 4	Варіант електронного додатку - 5	Варіант електронного додатку - 6	Варіант електронного додатку - 7	Варіант електронного додатку - 8
Ф-Ч	Варіант електронного додатку - 9	Варіант електронного додатку - 10	Варіант електронного додатку - 11	Варіант електронного додатку - 1	Варіант електронного додатку - 2
Ш-Я	Варіант електронного додатку - 4	Варіант електронного додатку - 5	Варіант електронного додатку - 6	Варіант електронного додатку - 7	Варіант електронного додатку - 8

 

Студент самостійно обирає підприємство галузі зв’язку і повинен чітко уявляти собі те, чим буде займатися підприємство. Тому, бажано, щоб при відсутності необхідних знань виконавець знайшов додаткову інформацію.

Розрахункова частина роботи проводиться у відповідності до електронного додатку, варіант якого визначається у відповідності до представленої вище таблиці 1.

Додаток Б

 

ОРІЄНТОВНИЙ РЕГЛАМЕНТ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Етап	Зміст виконуваних робіт	Рекомендовані терміни виконання робіт
Вибір напрямку до­слідження та теми курсової роботи	Студент Ознайомлення з рекомендованою тематикою, визначення напряму досліджень і вибір конкретної теми. Подання на кафедру письмової заяви з проханням затвердити обрану тему та призначити наукового керівника Завідувач кафедри Призначення наукового керівника	Для студентів денної та вечірньої форм навчання — протягом перших двох тижнів семестру
Складання плану роботи та його затвердження науковим керівником	Студент Ознайомлення з літературними джерелами, в яких викладено сучасні погляди на обрану для дослідження проблему. Складання першого варіанта плану роботи, подання його науковому керівникові. Обговорення теми, плану, послідов­ності етапів, структури та змісту роботи з науковим керівником Науковий керівник Уточнення, коригування (у разі необхідності) й затвердження теми та плану роботи, деталізація графіка виконання роботи (призначення строків подання окремих розділів роботи, терміну закінчення виконання курсової роботи та подання остаточно оформленого варіанта тексту курсової роботи)	Для студентів денної та вечірньої форм навчання — протягом третього тижня семестру

Закінчення дод. Б

Виконання дослідження	Студент Добір інформації за допомогою роботи з різноманітними джерелами. Опрацювання та узагальнення зібраної інформації. Формулювання власних висновків по суті обраної для дослідження проблеми. Визначення та обґрунтування способів розв’язання проблеми. Обговорення на консультаціях з науковим керівником суперечливих моментів, що виникли під час здійснення аналізу та в процесі формулювання висновків. Коригування отриманих результатів після обговорення Науковий керівник Надання студентові допомоги консультаційного характеру	Для студентів денної та вечірньої форм навчання — щонайменше протягом періоду з четвертого по восьмий тиждень семестру
Викладення резуль­татів дослідження в письмовій формі	Студент Підготовка попереднього варіанта тексту, в якому в письмовій формі викладено результати, отримані в процесі проведення дослідження, оформлення тексту курсової роботи відповідно до загальноприйнятих вимог, подання остаточно відкоригованого варіанта тексту курсової роботи науковому керівникові Науковий керівник Ознайомлення з друкованим варіантом тексту курсової роботи, прийняття рішення щодо можливості оприлюднення отриманих результатів, підготовка відгуку на роботу	Для студентів денної та вечірньої форм навчання — щонайменше протягом періоду з четвертого по восьмий тиждень семестру
Презентація резуль­татів	Студент Ознайомлення з зауваженнями наукового керівника, що містяться у відгуку на роботу. Підготовка до презентації та публічне представлення результатів у вигляді виступу на захисті курсової роботи	Не пізніше передостаннього тижня семестру

Додаток В

 

ПРИКЛАД СТРУКТУРИЗАЦІЇ
КУРСОВОЇ РОБОТИ