Обмін води та мінеральних речовин

Значення, розподіл та обмін води. Фактори, які впливають на рух рідини в організмі. Кислотно-основна рівновага. Мінеральний обмін Натрію, Калію, Кальцію, Феруму, Хлору, Фосфору (загальна характеристика, біофункції, регуляція та патологія обміну). Методи дослідження мінерального обміну.

Література: 1) с. 339-355, 3) с. 488-509.

Гормональна регуляція метаболізму

Гормони в системі міжклітинної інтеграції функцій організму людини, їх хімічна природа, синтез та секреція. Молекулярно-клітинні механізми дії білково-пептидних гормонів.

Література: 7) с. 279-317, 4) с. 143-148, 8) с. 351-398.

Біохімія фізіологічних функцій

Вітаміни в харчуванні людини

Загальна характеристика вітамінів, водорозчинні та жиророзчинні вітаміни, хвороби вітамінної недостатності. Коферментні вітаміни (В₁, В₂, РР, В₆, В₁₂, Н, фолієва та пантотенова кислоти): біохімічні функції, джерела та добова потреба. Вітаміни С, Р.

Жиророзчинні вітаміни (А, Е, К, F, D): біологічні властивості, роль в обміні речовин, прояви недостатності та гіпервітамінозу.

Література: 7) с.192-234, 4) с. 124-143.

Кров та лімфа

Фізіологічні та біохімічні функції крові. Фізико-хімічні властивості крові та лімфи. Спадкові порушення процесу згортання крові. Фібринолітична система крові: етапи та компоненти фібринолізу.

Література: 7) с. 335-346, 8) с. 427-448.

Біохімія молока та молочних залоз

Будова молочної залози. Фізико-хімічні властивості, хімічний склад молока. Процес утворення молока. Молозиво.

Література: 7) с. 372-379.

Сеча

Хімізм утворення сечі. Загальна характеристика сечі: фізико-хімічні властивості, хімічний склад, патологічні складові частини сечі.

Література: 7) с. 359-366.

Біохімія м'язів та м'язового скорочення

Механізми м'язового скорочення. Роль йонів Са²⁺ в регуляції скорочення та розслаблення скелетних та гладеньких м'язів. Біоенергетика м'язової тканини: джерела АТФ у м'язах; роль креатинфосфату в забезпеченні енергії м'язового скорочення. Патобіохімія м'язів – інфаркт міокарда, міопатії.

Література: 8) с. 448-460.

Нейрохімія

Особливості біохімічного складу та метаболізму нервової системи. Нейромедіатори. Біоелектричні процеси на мембранах нейронів. Порушення обміну медіаторів та модуляторів головного мозку при психічних розладах. Нейрохімічні механізми дії психотропних засобів (антидепресантів, ноотропів тощо).

Література: 8) с. 461-482.

Біоенергетичні процеси

Біологічне окиснення. Реакції біологічного окиснення та їх біологічне значення. Тканинне дихання. Ферменти біологічного окиснення в мітохондріях. Молекулярна організація мітохондріального ланцюга біологічного окиснення: компоненти дихального ланцюга, їх редокс-потенціали. Коефіцієнт окисного фосфорилювання. Інгібітори електронного транспорту і окисного фосфорилювання. Порушення синтезу АТФ.

Література: 3) с. 325-347, 7) с. 269-279, 8) с. 201-212.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

а) основна

1. А.М. Горячковский. Справочное пособие по клинической биохимии. Одесса. ОКФА. – 1994. – 415 с.

2. Безпальченко В.М. Клінічна біохімія. Практикум. Херсон, ХДТУ, 2003. – 124 с. ISBN 7763-1140-3.

3. Ф.Ф.Боєчко. Біологічна хімія: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1995. – 536 с.

4. Біохімія: Практикум // М.Є.Кучеренко, Ю.Д. Бабенюк, В.М. Войницький, В.І. Гаврилей. – К.: Либідь, 1995. – 152 с.

5. А.Т. Пилипенко, И.В. Пятницкий. Аналитическая химия: В 2-х книгах. – М.: Химия, 1990.

6. А. Ленинджер. Биохимия. //Пер. с англ. под ред. А.А. Баева и Я.М. Варшавского. – М.: Мир, 1974. – 957 с.

7. А.И. Кононский. Биохимия животных. – К.: Вища шк. – 1984. – 415 с.

8. А.Я. Николаев. Биологическая химия. – М.: Меди-цинское информационное агентство, 2001. – 496 с.

б) додаткова

9. В.П. Васильев. Аналитическая химия. В 2-х частях. Ч.2. Физико-химические методы анализа. – М.: Высш. шк., 1989. – 384 с.

10. Справочник по клиническим лабораторным методам исследования. // Под ред. Е.А. Кост. – М.: Медицина. – 1975. – 383 с.

11. Филиппович Ю.Б. и др. Практикум по общей биохимии: Учеб. пособие для студ. хим. спец. пед. ин-тов. – М.: Просвещение, 1982. – 311 с.

12. Комаров Ф.И., Коровкин Б.Ф., Меньшиков В.В. Биохимические исследования в клинике. Л.: Медицина. – 1976. – 384 с.

 

Зміст та організація самостійної роботи студентів

Самостійна робота студентів включає підготовку до лабораторних занять з дисципліни, модульних контрольних робіт, оглядові виступи на заняттях.

Також планується самостійне опанування частини матеріалу з дисципліни за темами:

 

 

Теми самостійної роботи	Література
Правила санепідрежиму. Оцінка результатів дослідження контрольного матеріалу	(1) с.18–42, с.124–130.
Відхилення від закону Бугера-Ламберта-Бера. Екстинкція. Переваги та недоліки фотометрії	(1) с.62-77, (5) с.201-212, 315-327
Оптичні пристрої: фотоелектроколориметри та спектрофотометри	(1) с.66-68, 79-94, (5) с.327-330, 693-697
Застосування рефрактометра УРЛ та поляриметра	(1) с.94-99, (9) с.146-158.
Кондуктометричне та потенціомет-ричне титрування. Робота з рН-метром, йономіром. Полярографічні комірки	(9) с.168-188, 188-220, 220-244; (1) с.99-106
Фізико-хімічні властивості білків. Біосинтез білка. Залишковий та резидуальний азот крові. Білки плазми крові. Патологія білків: диспротеінемія, дефектпротеінемія, парапротеінемія.	(1) с.136-148, 149-159, (3) с.46-134, 347-378; (4) с. 83-95, (8) с. 9-52.
Властивості ферментів, класифікація та номенклатура. Ізоферменти. Методи визначення ферментів за їх активністю, вплив рН, температури, активаторів та інгібіторів ферментів.	(1) с.188-195, 196-198, (3) с.169-208; (4) с.103-123, (8) с. 53-92.
Класифікація, біофункціі, регуляціі обміну вуглеводів. Патологія обміну: гіпер- та гіпоглікемії. Визначення глюкози у крові. ТТГ.	(1) с. 229-247, 254-255; (3) с.208-230, 416-450, (4) с. 12-37, (8) с. 232-263.
Класифікація, біофункціі ліпідів. Засвоювання жирів усередині клітини. Патологія обміну ліпідів: жирова інфільтрація печінки, кетонемія, кетонурія, ожиріння.	(1) с.269-288, (3) с.230-240,458-488, (4) с. 37-52, (8) с. 270-303.
Обмін води та мінеральних речовин. Фактори, які впливають на рух рідини в організмі. Кислотно-основна рівновага.	(1) с.339-347, (3) с.488-509.
Вітаміни: загальна характеристика. Класифікація. Вітаміноподібні речовини.	(7) с.192-234, (4) с. 124-143
Біологічне окиснення	(3) с.325-347, (7) с.269-279, (8) с. 201-212
Хімізм утворення сечі	(7) с. 359-366
Фізико-хімічні властивості, хімічний склад, дихальна функція крові	(7)с. 335-346, (8) с. 427-448
Загальна характеристика гормонів	(7) с. 279-317, (4) с. 143-148
Біохімія молока та грудних залоз	(7) с. 372-379

Для підвищення свого рейтингу за бажанням студент може підготувати реферат.

КОНТРОЛЬ ВИКОНАННЯ

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТАМИ

 

Засвоєння матеріалу контролюється засобом модульного контролю. Планується 4 модулі при вивченні дисципліни. Кожний модуль містить тест та контрольне завдання за певним матеріалом дисципліни.

МОДУЛЬ № 1

включає матеріал лекцій за темами:

1.Вступ. Предмет і зміст курсу. Завдання, значення дисципліни. Організація роботи клініко-діагностичної лабораторії. Етапи формування діагнозу. Лабораторія в діагностичному процесі.

2. Організація роботи клініко-діагностичної лабораторії (КДЛ). Джерела лабораторної інформації. Поняття " норма ". Клінічна аналітика. Контроль якості клінічних фізико-хімічних досліджень. Характеристика аналітичних параметрів. Метод Юдена. Уніфікація клінічних досліджень.

3. Фізико-хімічні методи аналізу, які застосовують в медицині. Класифікація методів. Оптичні методи: фотометрія, рефрактометрія, поляриметрія.

Електрохімічні методи. рН-метрія. Робота з рН-метрами, йономірами.

Модульна контрольна робота № 1 містить тести, контрольне завдання та роботу з контрольною картою.

Питання контрольних завдань

1. Предмет вивчення біохімії. Властивості, які характеризують живу матерію.

2. Характеристика аналітичних параметрів: відтворюваності, правильності результатів, специфічності та чутливості.

3. Графічна оцінка результатів міжлабораторного контролю. Метод Юдена.

4. Предмет вивчення лабораторної діагностики. Елементи лабораторної інформації.

5. Внутрілабораторний контроль на правильність лабораторних досліджень. Перерахуйте контрольні критерії, при появі яких на контрольній карті проводять цей вид контролю.

6. Уніфікація клінічних лабораторних методів досліджень.

7. Предмет вивчення клінічної біохімії. Розділи дисципліни.

8. Поняття "норми". Внутрііндивидуальні та міжіндивідуальні фактори біологічної варіації.

9. Міжлабораторний контроль: мета, методика проведення.

10. Клінічна аналітика. Класифікація і характеристика методів досліджень за аналітичними параметрами.

11. Внутрілабораторний контроль на відтворюваність лабораторних досліджень. Етапи контролю.

12. Об'єктивні методи досліджень організму. Етапи формування діагнозу.

13. Діагноз. Процес формування діагнозу.

14. Контроль якості біохімічних досліджень. Класифікація методів контролю. Контрольні матеріали.

15. Діагностична значимість відхилень лабораторних результатів. Фактори варіабельності результатів.

 

Робота з контрольною картою перевіряє вміння студента виявляти недоліки у побудові та оформленні контрольної карти, попередні та контрольні критерії.

 

МОДУЛЬ № 2

включає матеріал лекцій за темами:

1. Обмін речовин. Обмін білків. Загальна характеристика білків: хімічна будова, властивості, функції, травлення в шлунково-кишковому тракті (ШКТ).

2. Небілкові азотисті компоненти крові. Залишковий азот. Загальна характеристика та патологія обміну сечовини, креатину, креатиніну, сечової кислоти, індикану, амоніаку.

3. Білки плазми крові: функції і властивості. Загальний білок крові. Патологія білків: диспротеінемія, дефектпротеінемія, парапротеінемія.

4. Методи дослідження білків: електрофоретичні, імуннохімічні, хроматографічні (гель- та йонообмінна хроматографія) та хімічні (біуретова реакція, тимолова проба).

5. Загальна характеристика ферментів: будова, властивості, класифікація, номенклатура, механізм дії. Активність ферментів, одиниці позначення активності. Вплив на активність ферментів різних чинників: рН, температури, активаторів та інгібіторів ферментів.

6. Ізоферменти. Методи визначення ферментів за їх активністю. Ферментодіагностика.

Питання контрольних завдань

1. Хімічна будова білків. Фізико-хімічні властивості білків.

2. Біологічні функції білків в організмі людини.

3. Переварювання білків в шлунково-кишковому тракті.

4. Дослідження білків методом електрофорезу на папері.

5. Методи хроматографії при вивченні білків.

6. Імунохімічні методи дослідження білків.

7. Характеристика електрофоретичних методів дослідження білків.

8. Характеристика ферментів, як біологічних каталізаторів. 9. Класифікація ферментів. Механізм ферментативного каталізу.

10. Ферментодіагностика: секреторні і екскреторні ферменти. Кліткові ферменти. Специфіка методів дослідження ферментів у біологічних рідинах.

11. Патологія активності ферментів.

12. Загальна характеристика фракції небілкових азотистих сполук. Поясніть терміни ЗА (залишковий азот), РА (резидуальний азот). Патологія залишкового азоту крові.

13. Характеристика сечовини, сечової кислоти, індикану, аміаку як небілкових азотистих сполук.

14. Визначення сечовини в крові і сечі. Клінічне значення визначення сечовини. Показник U.R. – urea ratio. Експрес-метод визначення сечовини у сироватці крові ("Уреатест").

15. Характеристика креатиніну, як небілкової азотистої сполуки. Проба Реберга.

16. Характеристика альбумінів – білків плазми крові.

17. Патологія білків плазми крові.

МОДУЛЬ № 3

включає матеріал лекцій за темами:

1. Обмін вуглеводів. Загальна характеристика вуглеводів: хімічна будова, класифікація, біологічні функції, травлення в шлунково-кишковому тракті. Регуляція обміну вуглеводів.

2. Методи дослідження обміну вуглеводів. Уніфіковані методи визначення глюкози в крові. Тести толерантності до глюкози. Патологія обміну вуглеводів: гіпер- та гіпоглікемії. Цукровий діабет.

3. Обмін ліпідів. Загальна характеристика ліпідів: будова, класифікація, біофункції, травлення в шлунково-кишковому тракті. Засвоювання жирів усередині клітини. Ліпіди плазми крові. Ліпопротеїди. Регуляція ліпідного обміну.

4. Методи дослідження обміну ліпідів. Патологія обміну ліпідів: жирова інфільтрація печінки, кетонемія, кетонурія, ожиріння.

5. Обмін води та мінеральних речовин. Значення, розподіл та обмін води. Фактори, які впливають на рух рідини в організмі. Мінеральний обмін Натрію, Калію, Кальцію, Феруму, Хлору, Фосфору (загальна характеристика, біофункції, регуляція та патологія обміну). Методи дослідження мінерального обміну.

6. Біологічне окиснення. Реакції біологічного окиснення та їх біологічне значення. Тканинне дихання. Ферменти біологічного окиснення в мітохондріях. Порушення синтезу АТФ.

7. Сеча. Загальна характеристика: фізико-хімічні властивості, хімічний склад, патологічні складові частини сечі. Хімізм утворення.

Питання контрольних завдань

 

1. Хімічний склад і класифікація вуглеводів. У чому відмінність гомополісахаридів і гетерополісахаридів?

2. Біологічні функції вуглеводів. Сутність процесу фотосинтезу.

3. Переварювання і всмоктування вуглеводів у шлунково–кишковому тракті. Фактори, що впливають на процес всмоктування.

4. Тести толерантності до глюкози (ТТГ). Коефіцієнт Бодуена.

5. Патології вуглеводного обміну. Сахарний і бронзовий діабет.

6. Біологічні функції ліпідів.

7. Характеристика складних ліпідів, стероїдів.

8. Переварювання і всмоктування ліпідів у шлунково–кишковому тракті.

9. Значення води для нормального функціонування організму, її властивості і види. Потреба організму у воді для нормального функціонування. Виведення води. 10. Регуляція водно-солевого обміну.

11. Обмін Калію, Фосфору, Натрію, Кальцію, Феруму, Хлору в нормі і патології. Біологічні функції в організмі.

12. Сучасна теорія тканинного дихання. Сутність окисного фосфорилювання.

13. Сутність біологічного окиснення. Дихальний коефіцієнт. Мітохондрії – "силові станції" клітки.

14. Будова мітохондрій. Ферменти біологічного окиснення в мітохондріях.

15. Фізико-хімічні властивості сечі. Хімічний склад сечі.

МОДУЛЬ № 4

включає матеріал лекцій за темами:

1. Вітаміни: загальна характеристика, класифікація, вплив на організм. Авітамінози.

2. Гормональна регуляція метаболізму. Хімічна природа, синтез та секреція гормонів. Механізм дії білково-пептидних гормонів.

3. Кров та лімфа. Фізіологічні та біохімічні функції крові. Фізико-хімічні властивості крові та лімфи. Спадкові порушення процесу згортання крові. Фібринолітична система крові: етапи та компоненти фібринолізу.

4. Особливості біохімічного складу та метаболізму нервової системи.

5. Біохімія м'язів та м'язового скорочення. Механізми м'язового скорочення. Біоенергетика м'язової тканини: джерела АТФ у м'язах; роль креатинфосфату в забезпеченні енергії м'язового скорочення. Патобіохімія м'язів – інфаркт міокарда, міопатії.

6. Біохімія молока та грудних залоз. Будова молочної залози. Фізико-хімічні властивості, хімічний склад молока. Процес утворення молока. Молозиво.

Питання контрольних завдань

 

1. Загальна характеристика вітамінів.

2. Вітаміни А, D, E, B₂, B₁₂, B_6, P, H, C, PP: хімічна будова, властивості, природні джерела, обмін та значення в організмі.

3. Загальна характеристика гормонів. Класифікація гормонів. Інактивація гормонів.

4. Кров: хімічний склад, фізико-хімічні властивості, дихальна функція. Механізм процесу згортання крові.

5. Загальна характеристика лімфи.

6. Будова нервового волокна. Нервовий імпульс. Потенціал покою та потенціал дії. Рух потенціалу дії.

7. Обмін речовин у нервовій тканині.

8. Сполуки, які впливають на синаптичну передачу нервового імпульсу. Антидепресанти.

9. Механізм скорочення гладких м'язів. Обмін речовин у м'язовій тканині.

10. Будова міозинових і актінових волокон. Механізм скорочення м'яза.

11. Роль йонів Са²⁺ в регуляції скорочення та розслаблення скелетних та гладеньких м'язів.

12. М'язові дистрофії. Джерела енергії при роботі м'язів.

13. Будова молочної залози.

14. Фізико-хімічні властивості, хімічний склад молока.

 

НАВЧАЛЬНІ ТЕСТИ

з теми: "Оптичні методи аналізу"

1) Математичний вираз основного закону фотометрії:

а) ; в) ;

б) ; r) .

2) Пристрої для регулювання світлового потоку – це:

а) світлофільтр; в) діафрагма;

б) дифракційна решітка; г) фотоелемент.

3) Діапазон вимірів екстинкції:

а) 0 – ∞; б) 396 – 760; в) 0 – 14; г) 0 – 2-3.

4) Призми в оптичних приладах призначені для:

а) реєстрації інтенсивності світлового потоку;

б) регулювання світлового потоку;

в) монохроматизації світла; г) дисперсії світла.

5) Пристрій, який не служить для реєстрації інтенсивності світлового потоку:

а) фоторезистор; в) оптичний клин;

б) фотоелемент; г) фотопластина.

6) Світлофільтри – це:

а) забарвлені стекла; в) силітові стрижні;

б) напівпровідникові пристрої; г) скляні ємності.

7) Розчин с точно відомою концентрацією називається...

а) холостий; б) дослідний; в) еталонний; г) колоїдний.

8) Фотоелемент – це пристрій...

а) для регулювання світла; в) джерело випромінювання;

б) для реєстрації світлового потоку; г) для дисперсії світла.

9) Молярний коефіцієнт поглинання залежить від:

а) природи розчиненої речовини; в) величини рН;

б) концентрації сторонніх речовин; г) гідролізу речовини.

Вкажіть відповідність

Джерело випромінювання: а) ртутно-кварцова лампа; б) глобар; в) звичайна лампа накалювання.

Спектральний діапазон: А) <396 нм; Б) 396 - 760 нм; В) >760 нм.

а) аА бВ вБ; б) аВ бА вБ; в) аВ бБ вА; г) аА бБ вВ.

11) Пристрій для виділення світла певної довжини хвилі...

а) діафрагма; б) фотоелемент; в) кювета; г) світлофільтр.

12) Вкажіть межі видимої області спектра (нм):

а) 0 – 14; б) 200 – 1200; в) 400 – 1200; г) 400 – 760.

13) Переваги фотометричних вимірювань:

а) аналізують тільки розведені розчини;

б) забезпечують масові (серійні) аналізи;

в) аналізують тільки концентровані розчини;

г) аналізують тільки колоїдні розчини.

14) В автоматичних аналізаторах застосовується спосіб фотометричного розрахунку:

а) за калібрувальним графіком; в) за умовними одиницями;

б) за коефіцієнтом перерахунку; г) за стандартним розчином.

15) Одиниці виміру екстинкції:

а) безрозмірна величина; б) вольт; в) люмен; г) моль/л.

16) Щілини в оптичних приладах служать для:

а) реєстрації світла; в) дисперсії світла;

б) монохроматизації світла; г) регулювання світла.

17) Вкажіть залежність екстинкції від концентрації речовини. Позначте осі.

 

 

Vщ

а) б) в) г)