Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Методика опрацювання результатів лабораторних досліджень
Підготовка електроізоляційних матеріалів до промислових випробувань Випробування електроізоляційних матеріалів проводиться після їх попередньої підготовки, яка передбачає усунення впливу навколишнього середовища та стабілізацію властивостей самого матеріалу. Підготовка полягає в проведенні нормалізації та кондиціювання. Нормалізація – попередня обробка зразків твердих електроізоляційних матеріалів протягом певного часу та за певних умов. Нормалізація полягає у витримці зразків протягом 24 годин при температурі 50 °С та відносній вологості не більше 20 %. Кондиціювання – вторинна (після нормалізації) обробка зразків у встановлених умовах протягом необхідного часу з метою стабілізації властивостей матеріалу. Умови нормалізації, кондиціювання та випробувань визначаються стандартами на відповідний електроізоляційний матеріал. При нормалізації, кондиціюванні та випробуваннях повинен забезпечуватися вільний доступ навколишнього середовища до зразків. Зразки не повинні торкатися один одного та стінок відповідної камери. Якщо кондиціювання проводиться в рідині, а випробування будуть проводитись на повітрі, то залишки рідини збираються фільтрувальним папером або тканиною. Час між кондиціюванням та випробуванням зразків не повинен перевищувати 5 хвилин. Якщо температури при підготовці та випробуваннях є різними, то необхідно довести температуру зразка до випробувальної і деякий час витримати його при цій температурі. Результати випробувань, отримані при різних умовах, за допомогою перевідних коефіцієнтів та відомих закономірностей приводяться до стандартних (еталонних) умов (температура 20 °С, відносна вологість повітря 65 %, атмосферний тиск 760 мм рт. ст.).
Оформлення результатів промислових випробувань Результати вимірювань, одержані при проведенні випробувань електротехнічних матеріалів, заносять в книгу випробувань, яка повинна знаходитись в лабораторії або на випробувальній станції. Крім цього, оформляється протокол випробувань в якому вказуються загальні та спеціальні відомості. Загальні відомості: - опис матеріалу – назва, сорт, колір, застосування, підприємство-виробник та інше; - дата одержання та випробування;
- умови нормалізації та кондиціювання зразків – умови зберігання та випробування, попередня сушка, час витримки в атмосфері з відповідною відносною вологістю, температурою та інше; - форма та розміри зразків, тип, розміри та матеріал електродів; - температура зразка або проби рідини, відносна вологість повітря, тривалість випробування; - вимірювальні прилади та опис установки для вимірювань. В протоколі випробувань містяться спеціальні відомості, зумовлені призначенням та методом випробування, а також особливостями матеріалу, вказується дата випробувань та перелік осіб, які брали участь у випробуваннях. Протокол підписується керівником та безпосередніми виконавцями, що проводили випробування.
Оцінка похибок вимірювань
Характеристики електротехнічних матеріалів можуть бути визначені експериментально через вимірювання однієї або декількох фізичних величин. Результати окремих вимірювань при випробуваннях електротехнічних матеріалів отримують з систематичними та випадковими похибками, зумовленими неоднорідністю матеріалу досліджуваних зразків, похибками засобів вимірювань, зміною умов випробувань тощо. Для виключення систематичних похибок вживають спеціальні заходи для усунення причини появи цих похибок, або введенням відповідних поправок. Випадкові похибки виключити з результатів вимірювань неможливо, але їх оцінюють при повторних вимірюваннях тієї ж величини та наступній статистичній обробці результатів. Основні положення методики статистичної обробки результатів випробувань електротехнічних матеріалів встановлені відповідними документами. Похибка, виражена в одиницях вимірюваної величини, називається абсолютною: , де – абсолютна похибка; – результат вимірювання; – дійсне значення вимірюваної величини. Крім абсолютної, на практиці користуються відносною похибкою . Похибка вимірювання охоплює систематичну та випадкову складові . Систематична складова похибки при повторних вимірюваннях залишається постійною або змінюється з певною закономірністю. Випадкова складова при повторних вимірюваннях змінюється непередбачувано. Для зменшення систематичної складової похибки використовують декілька незалежних методів вимірювання, які базуються на різних фізичних явищах.
Для зменшення випадкової складової похибки прямого вимірювання величини виконують аналогічних вимірювань, результати спостережень яких рівні х i (і =1,2,..., n). Оцінку результату вимірювання знаходять з виразу , де – середнє арифметичне результатів спостережень. Дисперсія похибки визначається за формулою: , а незміщена оцінка середньоквадратичного відхилення випадкової складової похибки – з виразу . Наведені оцінки є точковими. Значення вимірюваної величини та дисперсії похибки можуть також оцінюватися за допомогою довірчих інтервалів. Визначення довірчого інтервалу для істинного значення , де – гранична похибка, визначається з використанням розподілу випадкової величини . При нормальному розподілі похибки величина розподілена за законом Ст’юдента з ступенями вільності. Граничні значення величини , що відповідають рівню значимості , де – довірча ймовірність, та числу ступенів вільності . Обчислення довірчих границь в більшості випадків проводять з довірчою ймовірністю . За значеннями та знаходять і визначають границі довірчого інтервалу, використовуючи вираз . У більшості випадків значення фізичної величини може бути одержане за результатами прямих вимірювань інших величин , за відомою залежністю . Оскільки кожна з величин виміряна з похибкою , то похибка вимірювання величини залежить як від значень , так і від виду функції . Оцінка систематичної складової похибки величини , виміряної опосередкованим методом, може бути здійснена за формулою . Частинні похідні називають коефіцієнтами впливу відповідних похибок. Для обчислення граничної похибки опосередкованих вимірювань користуються виразом , де – гранична похибка результату опосередкованого вимірювання; – граничні похибки результатів прямих вимірювань. Випадкова складова похибки опосередкованих вимірювань може бути визначена за формулою , де – випадкова складова результату опосередкованого вимірювання; – випадкові складові похибок прямих вимірювань величин . Оцінку дисперсії випадкової складової похибки опосередкованих вимірювань обчислюють згідно виразу: , де і – дисперсії похибок і . При довірчій імовірності граничне значення похибки буде рівним .
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-20; просмотров: 87; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.15.150.59 (0.017 с.) |