Комплекс заходів, що проводяться з метою збереження здоров’я населення, підтримки його працездатності та забезпечення санітарно-гігієнічного благополуччя.

 

164. Фактори, що впливають на формування санітарно-епідемічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації:

Інтенсивна міграція та психічний стрес серед населення, санітарно-епідемічний стан території НС, руйнування об’єктів економіки та житлово-комунальної сфери.

 

165. Епідемічний осередок – це:

Територія, на якій у певних часових і просторових межах відбулося зараження людей збудниками інфекційних захворювань і набуло масового характеру поширення інфекційних захворювань.

 

166. Факторами, що сприяють виникненню епідемічних осередків є:

Наявність в зонах НС неізольованих інфекційних хворих, контакти з інфекційними хворими, довкілля, що небезпечне для зараження людей.

 

167. Враховуючи можливість появи великої кількості інфекційних хворих у епідемічному осередку, необхідно передбачити:

Створення резервного ліжкового фонду.

168. Для забезпечення чіткості і ефективності роботи Державної надзвичайної протиепідемічної комісії у її структурі створюються наступні групи:

Лікувальна,карантинна,протиепідемічна,лабораторна,дезінфекційна.

 

169. Санітарно-гігієнічне забезпечення реалізується шляхом проведення:

Санітарного нагляду за розміщенням населення, оцінки санітарного стану території, водопостачання, харчування, лазнево-прального обслуговуванням.

 

170. Протиепідемічне забезпечення населення - це:

Комплекс заходів, що проводяться з метою попередження виникнення, розповсюдження і ліквідації інфекційних захворювань.

 

171. Санітарно-гігієнічне забезпечення реалізується шляхом проведення:

Санітарного нагляду за розміщенням населення, оцінки санітарного стану території, водопостачання, харчування, лазнево-прального обслуговування.

 

172. Для забезпечення чіткості і ефективності роботи Державної надзвичайної протиепідемічної комісії у її структурі створюються наступні групи:

Лікувальна, карантинна, протиепідемічна, лабораторна, дезінфекційна.

173. Завдання санітарно-епідеміологічної служби в осередку НС формується з урахуванням:

Двох напрямків.

174. На формування санітарно-епідемічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації впливають такі фактори:

Інтенсивна міграція та психічний стрес серед населення, санітарно-епідемічний стан території НС, руйнування об’єктів економіки та житлово-комунальної сфери.

 

175. Факторами, що сприяють виникненню епідемічних осередків є:

Наявність в зонах НС неізольованих інфекційних хворих, контакти з інфекційними хворими, довкілля, що небезпечне для зараження людей.

 

176.Враховуючи можливість появи великої кількості інфекційних хворих у епідемічному осередку, необхідно передбачити:

Створення резервного ліжкового фонду.

 

177. Медичному персоналу під час роботи в зоні суворого протиепідемічного режиму забороняється:

Їсти, пити воду, палити, користуватись туалетом.

 

178. Медичному персоналу під час роботи в зоні суворого протиепідемічного режиму забороняється:

Виносити із відділення зони різні предмети без попередньої дезінфекції.

 

179. Скільки режимів роботи функціональної підсистеми МОЗ України з питань надзвичайних ситуацій?

3

 

180. В режимі підвищено готовності функціональні підсистеми МОЗ України з питань надзвичайних ситуацій працюють:

У разі суттєвого погіршення виробничо-промислової, сейсмічної, геологічної, гідрометеорологічної обстановки, одержання прогнозу про можливість виникнення надзвичайної ситуації.

 

181. В режимі надзвичайності ситуації функціональні підсистеми МОЗ України з питань надзвичайних ситуацій працюють:

В разі реальної загрози виникнення і під час запобігання та локалізації надзвичайної ситуації.

 

182. Скільки рівнів має ієрархія побудови функціональної підсистеми МОЗ України?

4

 

183. До 1 рівня інформаційної системи належать:

A. Первинні заклади та установи охорони здоров’я (станції швидкої медичної допомоги, поліклініки, амбулаторії...).

 

184. До 2 рівня інформаційної системи належать:

Вузли розгорнуті на базі центральних, районних, міських лікарень.

 

185. До 3 рівня інформаційної системи належать:

Територіальні центри екстреної медичної допомоги.

 

186. До 4 рівня інформаційної системи належать:

Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та

Медицини катастроф.

 

187. Інформація про виникнення надзвичайної ситуації та її медико-санітарні наслідки загальнодержавного рівня повинна надійти до центрального вузла:

Негайно

 

188. Інформація про виникнення надзвичайної ситуації та її медико-санітарні наслідки регіонального рівня повинна надійти до центрального вузла:

Негайно

189. Інформація про виникнення надзвичайної ситуації та її медико-санітарні наслідки об’єктового рівня повинна надійти до центрального вузла:

Не більш ніж, як через 2 години

 

190. Основою для планування лікувально-евакуаційних заходів є прогнозовані розміри і структура санітарних втрат, які в свою чергу визначаються:

Інформацією про санітарно-епідемічний стан у осередку прогнозованої надзвичайної ситуації.

 

191. На скількох рівнях здійснюється планування заходів, щодо медичного забезпечення населення за умов надзвичайної ситуації?

5.

 

192. Ким розробляється і з ким погоджується і затверджується план першого рівня медичного забезпечення населення за умов надзвичайної ситуації?

Розробляється фахівцями медичного закладу, узгоджується з органами управління охорони здоров’я і затверджується керівником закладу Державної служби медицини катастроф.

 

193. Ким розробляється і з ким погоджується і затверджується план другого рівня медичного забезпечення населення за умов надзвичайної ситуації?

Розробляються органами управління охороною здоров’я району (міста), погоджуються з органом управління вищого рівня і затверджуються начальниками управлінь (відділів) охорони здоров’я адміністративного району або міста.

 

194. Ким розробляється і з ким погоджується і затверджується план третього рівня медичного забезпечення населення за умов надзвичайної ситуації?

Розробляються органами управління охороною здоров’я району (міста), погоджуються з органом управління вищого рівня і затверджуються начальниками управлінь (відділів) охорони здоров’я адміністративного району або міста.

 

195. Ким розробляється і з ким погоджується і затверджується план четвертого рівня медичного забезпечення населення за умов надзвичайної ситуації?

Складають в МОЗ автономної республіки Крим, обласних (міських) управліннях охорони здоров’я, погоджуються в територіальних координаційних комісіях Державної служби медицини катастроф і затверджуються керівниками відповідних адміністрацій.

 

196. Ким розробляється і з ким погоджується і затверджується план п’ятого рівня медичного забезпечення населення за умов надзвичайної ситуації?

Розробляється МОЗ України, узгоджується на засіданні Центральної координаційної комісії Державної служби медицини катастроф і затверджується Урядом України.

 

197. При проведенні первинного огляду потрібно:

Забезпечити прохідність дихальних шляхів, дихання і кровообіг.

 

198. При зупинці серця через 3 – 5 хвилин наступає відмирання клітин

Головного мозку

 

199. Як правильно розмістити хворого перед початком серцево-легеневої

реанімації

На спині, з опущеною головою на твердій поверхні.

 

200. Для чого необхідно провести первинний огляд постраждалого, що

знаходиться у непритомному стані.

Щоб визначити чи є загрожуючи його життю обставини, що потребують

Негайного втручання.

 

201. Якщо у постраждалого відсутні ознаки дихання і кровообігу, необхідно терміново:

Розпочати серцево-легеневу реанімацію

 

202. Число надавлювань на грудину за 1 хвилину при проведенні серцево-легеневої реанімації дорослим

60 - 80

 

203. Під час серцево-легеневої реанімації відновився пульс на сонній артерії, чи потрібно продовжувати штучну вентиляцію легень до відновлення спонтанного дихання?

Так

 

204. При утраті свідомості у дорослого пацієнта в першу чергу слід перевірити: