Тема 16. Страхування. Страховий ринок

 

Економічна необхідність та роль страхування. Форми і методи страхового захисту. Галузі та види страхування.

Особливості фінансових відносин у сфері страхування.

Перестрахування, його необхідність для забезпечення сталості страхових операцій.

Доходи та витрати страховика.

Страховий ринок та роль держави у розвитку страхового ринку в Україні.

 

Змістовий модуль 7. Міжнародні фінанси. Фінансова безпека держави

Тема 17. Міжнародні фінанси

 

Сутність, призначення і роль міжнародних фінансів. Світові фінансові потоки: валютні, кредитні, фінансові ринки. Міжнародна фінансова інтеграція та її вплив на фінансові інтереси країн і регіонів.

Міжнародні фінансові відносини та валютний ринок. Форми міжнародних розрахунків та системи валютного регулювання. Порядок проведення міжнародних розрахунків.

Фінансова діяльність міжнародних організацій. Фінанси Організації Об’єднаних Націй і Європейського Союзу.

Міжнародні фінансові інституції. Всесвітні та регіональні фінансові інституції. Міжнародний валютний фонд, основні напрямки його діяльності.

Міжнародні фінансові інституції: Міжнародний валютний банк, Група Світового банку (Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, агентство з гарантування багатосторонніх інвестицій). Банк міжнародних розрахунків. Європейський Інвестиційний банк. Європейський банк реконструкції і розвитку. ЇХ завдання, сфери діяльності, формування капіталів та ресурсів.

Співпраця України з міжнародними фінансовими інституціями.

Міжнародний фінансовий ринок.

Тема 18. Фінанси країн з розвиненою ринковою економікою

 

Особливості фінансової (грошово-кредитної, бюджетної та податкової) політики США. Визначення федеральної резервної системи, її структура.

Суб’єкти грошово-кредитної, бюджетної, податкової системи США, та їх діяльність.

Фінансова система Японії та особливості її функціонування. Діяльність державних фінансових організацій Японії. Бюджетний устрій та бюджетна система Японії.

Фінансова система Франції. Розвиток грошової системи Франції. Функціонування кредитної системи Франції. Система оподаткування у Франції. Бюджетна система Франції.

Фінансова система Великобританії. Розвиток грошової системи Великобританії. Основні складові кредитної системи. Бюджетна система Великобританії. Особливості податкової системи Великобританії.

 

Тема 19. Фінанси Європейського Союзу

 

Створення Європейського Союзу. Критерії вступу до європейського Союзу.

Функціонування Європейського економічного і валютного союзу. Інтегральні складові Валютного та Економічного Союзу. Наслідки створення Валютного та Економічного Союзу.

Етапи процесу податкової гармонізації, її напрямки в ЄС.

Доходи та видатки Європейського Союзу. Принципи формування і виконання бюджету ЄС.

Тема 20. Фінансова безпека держави

 

Фінансова безпека держава як інтегральна складова державної економічної безпеки. Рівні економічної безпеки. Поняття фінансової безпеки держави. Об’єкти економічної безпеки. Показники, що визначають фінансову безпеку держави. Національні економічні інтереси. Внутрішні та зовнішні загрози економічній безпеці.

Механізм та системи забезпечення фінансової безпеки держави. Принципи забезпечення фінансової безпеки держави. Вплив на державну фінансову безпеку чинників грошово-кредитної політики, політики запозичень, валютного регулювання, фіскальної сфери та податкової політики, інфляційних процесів та антиінфляційної політики, державного регулювання цін, динаміки платіжного балансу, внутрішнього і зовнішнього державного боргу.

Фінансова криза як дестабілізатор фінансової безпеки держави. Економічні і політичні чинники, що зумовлюють фінансову кризу. їх характеристика. Сучасна фінансова криза в Україні та шляхи її подолання.

Модуль VІ (ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАУКОВО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ 3)

2. Методичні рекомендації до самостійної роботи

Самостійна робота є основним засобом засвоєння навчального матеріалу у вільний від обов’язкових навчальних занять час. Самостійна підготовка передбачає вивчення основного змісту підручників, додаткових джерел, поточної інформації. Самостійна робота виконується відповідно до завдань та згідно методичних вказівок, які доводяться до відома студентів заздалегідь.

Самостійна робота орієнтована на виконання таких робіт:

· визначення ролі того чи іншого показника, структурного елементу механізму або установи в економічному розвитку держави;

· конспектування теоретичного матеріалу окремих питань теми;

· засвоєння основних термінів за темою;

· самоконтроль рівня засвоєння основних положень дисципліни (відповіді на контрольні питання та тести).

· дослідження якоїсь проблеми і її характеристика (виконання вправ для самооцінки);

· аналіз того чи іншого показника та його вплив на окремі сфери діяльності;

· підготовка до модульного контролю за змістовими модулями та до підсумкового контролю.

 

Модуль І. Загальні засади теорії фінансів

Змістовий модуль 1. Теоретичні основи фінансів

Тема 1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів

Мета:

засвоєння, закріплення, поглиблення, систематизація знань про сутність фінансів

План вивчення теми

1. Грошові відносини як відображення процесу розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту

2. Специфічні ознаки фінансів, їх суспільне призначення.

3. Методи пізнання фінансового життя.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

 

В процесі вивчення першого питання необхідно зосередити увагу на тому, що виникнення держави передбачає, крім усього іншого, встановлення певних взаємин по розподілу і перерозподілу створюваних економічних благ між державою в особі верховної влади та іншими суб’єктами відтворювальних стосунків. Власне, ці стосунки і визначалися поняттям «фінанси».

У суспільствах з переважанням натуральних стосунків перерозподільні процеси носили перш за все характер натуральних податків і різного роду особистих повинностей. Розвиток товарно-грошових стосунків привів до зміни форми перерозподільних стосунків, - вони стали носити переважно грошовий характер. Проте суть цих стосунків принципово не міняється.

Розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту передбачає розмаїття грошових відносин, зокрема:

- внутрішньогосподарські відносини між окремими підрозділами суб’єктів господарювання;

- міжгосподарські відносини між різними суб'єктами господарювання;

- внутрішньогалузеві відносини між суб'єктами господарювання окремих галузей та галузевими органами управління;

- між суб’єктами господарювання та робітниками і службовцями;

- між суб’єктами господарювання та акціонерами, учасниками, співвласниками та іншими фізичними особами;

- між суб’єктами господарювання і державою;

- між суб’єктами господарювання та фінансово-кредитними установами;

- між суб’єктами господарювання та їхніми об'єднаннями;

- міжгалузеві відносини;

- міжтериторіальні відносини;

- відносини між державою і населенням;

- відносини між державою, галузевими органами управління та органами місцевого самоврядування;

- відносини між державою та іншими державами, міждержавними об’єднаннями, міжнародними організаціями, іноземними юридичними і фізичними особами.

Сукупність цих грошових відносин становить зміст фінансів як об’єктивної економічної категорії.

Однією з важливих ознак фінансів як економічної категорії є розподільний характер фінансових відносин. Учасниками таких відносин у межах національної держави є держава, підприємства, установи, організації, громадяни. Фінансові операції також можуть відбуватися між державами, національною державою та міжнародними фінансовими інституціями, між вітчизняними підприємствами та інофірмами.

У процесах вартісного розподілу валового внутрішнього продукту можуть брати участь різні вартісні інструменти, зокрема фінанси, кредит, ціни і тарифи, заробітна плата, кожен з яких має свої особливості та власну історію. Фінанси як інструмент вартісного розподілу виокремлюється серед інших масштабністю, всеохопним характером та можливостями активного впливу на всі складові суспільного життя.

Студенти мають врахувати, що сферою виникнення фінансових відносин є процеси первинного розподілу вартості суспільного продукту, тобто коли ця вартість розподіляється на зарплату, прибуток тощо і формуються грошові доходи. Виокремлення у складі виручки від реалізації продукції прибутку, відрахувань на соціальне страхування, амортизаційних відрахувань відбувається за допомогою фінансів і відображає процес розподілу вартості відповідно до цільових призначень кожної її частини.

Подальший перерозподіл вартості між суб’єктами господарювання (вилучення частини прибутку на користь держави, сплата податків громадянами тощо) і конкретизація цільового її використання (направлення прибутку на фінансування капітальних вкладень, економічне стимулювання, виплату дивідендів та ін.) теж відбувається на основі фінансів.

З огляду на те, що економіка передбачає існування різноманітних форм власності, а фонди коштів перебувають у власності або розпорядженні суб’єктів господарської діяльності, зазначимо, що фінансові відносини можуть супроводжуватися зміною власника чи розпорядника коштів, зміною форм власності, а можуть і не зазнавати подібних змін.

Розглядаючи специфічні ознаки фінансів, треба акцентувати увагу, на тому, що фінанси віддзеркалюють складну ієрархічну структуру із субординацією, взаємозалежністю категорій і понять, що їх виражають. Обслуговуючи відносини власності, систему економічних зв’язків як способу господарювання з характерними для нього відносинами, методами та формами впливу на виробництво, розподіл, обмін і споживання, фінанси є чинником і результатом економічних процесів як на національному (макро-, мікро-, субмікрорівні), так і на міжнародному рівнях.

Слід зазначити, що в фінансовій науці використовуються різні методи пізнання фінансового життя, основними з яких, як і в кожній науці, є методи iндукцiї і дедукції.

Індукція (від лат. inductio — наведення, спонукання) — метод пізнання, що ґрунтується на формально-логічному умовиводі, який дає можливість одержати загальний висновок на основі окремих фактів. Інакше кажучи, це є рух нашого мислення від часткового, окремого до загального.

Дедукція (від лат. deductio — виведення) — метод, який полягає в одержанні часткових висновків на основі знання якихось загальних положень. Інакше кажучи, це є рух нашого мислення від загального до часткового, окремого. При використанні методу дедукції спочатку висувається певна гіпотеза, а потім здійснюється її перевірка на фактичному матеріалі. Гіпотеза, як правило, народжується на основі спостережень або логічних висновків. Антропологічний підхід дослідження предмета фінансової науки забезпечує розкриття сутності поняття соціально орієнтованої економіки внаслідок дослідження соціальних змін у суспільстві, специфіки діяльності політичних і управлінських структур, виявлення характеру соціально-політичних перетворень, соціального, економічного осмислення постановки та реалізації завдання духовно-морального оздоровлення суспільства - виробленні, реалізації національної ідеї.При дослідженні із застосуванням будь-якого методу фінансова наука як економічна може використовувати спосіб абстрагування. Абстрагування це навмисне спрощення ситуації шляхом виключення із дослідження нетипових явиш або другорядних фактів.Фінансове життя як держави в цілому, так і окремих юридичних чи фізичних осіб дуже складе, тому при проведенні досліджень треба використовувати математичні методи й моделі, що дасть змогу зробити наукові висновки і пропозиції обґрунтованішими. На основі висновків фінансової науки встановлюється стійкість тих чи інших форм виявлення фінансів У цьому проявляється зв’язок фінансової науки з правовими. Фінансова наука - основа для відпрацювання принципів фінансової політики.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Які ви знаєте інструменти вартісного розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту?

2. Між ким виникають відносини в процесі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту?

2. Що є об’єктом вартісного розподілу та перерозподілу за допомогою фінансів?

3. Які методи пізнання фінансового життя Ви знаєте?