Дипломатія у міжнародних відносинах.

План

1. Сутність та виникнення дипломатичної діяльності.

2. Основні функції та форми дипломатичної діяльності.

3. Переговори та їх роль у врегулюванні міжнародних конфліктів.

 

Література

1. Гуменюк Б. І. Основи дипломатичної та консульської служби / Гуменюк Б. І. – К.: Либідь, 1998.

2. Гуменюк Б. І. Сучасна дипломатична служба: Навч. посібн. / Гуменюк Б. І., Щерба О. В. – К.: Либідь, 2001.

3. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів: [Пер. з фр.] / Дюрозель Ж.-Б. – К., 1995.

4. Камінський А. Вступ до міжнародних відносин: Курс лекцій / Камінський А. – Львів: Світ, 1995. – 144с.

5. Киссинджер Г. Дипломатия / Киссинджер Г. - М., 1997.

6. Кукулка Ю. Проблемы теории международных отношений [Пер. с польск.] / Кукулка Ю. – М., 1980.

7. Мальський М. З. Теорія міжнародних відносин: Підручн. / Мальський М. З., Мацях М. М. – 2-ге вид, доп. та випр. – К.: Кобза, 2003. – 528с.

8. Мусский И. А. Сто великих дипломатов / И. А. Мусский. – М.: Вече, 2004. – 606с.

9. Основи теорії міжнародних відносин: Навч. посібн. – Львів: Академія сухопутних військ, 2010. – 240 с.

10. Пеке А. Рассуждение об искусстве переговоров / А. Пеке; [пер. с фр. и коммент. Л. А. Сифуровой; предисл. Ю. Ф. Фокина; вступит. ст. О. О. Хохлышевой]. – М.: Научная книга, 2004. – 190 с.: ил. – (Классика дипломатии).

11. Пригожин А. И. Диалогические решения / А. И. Пригожин // Общественные науки и современность. – 2004. – № 5. – С. 51–60.

12. Фишер Р. Путь к согласию. Или переговоры без поражения / Фишер Р., Юри У. -М., 1992.

13. Цимбалістий В. Ф. Теорія міжнародних відносин: Навч. посібн. / Цимбалістий В. Ф. – 2-ге вид, доп. та випр. – Львів: Новий світ-2000, 2005. – 324с.

14. Цыганков П. А. Теория международных отношений / Цыганков П. А. – М.: Гардарики, 2004. – 590с.

15. Шепелєв М. А. Теорія міжнародних відносин: Підручн. / Шепелєв М. А. – К.: Вища школа, 2004. – 622с.

16. Яковенко А. Дипломатия перед лицом новых информационных вызовов / А. Яковенко // Международная жизнь. – 2004. – № 7–8. – С. 108–117.

17. Янош Н. Поле битвы – стол переговоров / Янош Н. – М., 1989.

Методичні рекомендації

Зовнішня політика держав у міжнародному середовищі може здійснюватися або за допомогою зброї, воєнної сили чи за допомогою дипломатії. У першому питанні слід розглянути сутність та виникнення дипломатичної діяльності як специфічної форми активності, що грунтується на застосуванні несилових засобів досягнення її цілей у міжнародному середовищі [1; 2; 3; 4, с. 28-35; 5; 6; 7, с. 200-202; 8; 9, с. 116-124; 12, с. 214-215; 13; 14; 15; 16].

Друге питання слід присвятити аналізу основних функцій дипломатичної діяльності: інформаційної, переговорної та договірної. Взявши до уваги основні нормативно-правові акти, що регулюють дипломатичні відносини, необхідно дослідити основні прийоми та засоби, що виявляються у таких формах дипломатії як спеціальна місія, постійні представництва, міжнародні конференції, міжнародні організації тощо. У цьому питанні слід проаналізувати такі поняття, як «імунітет», «привілеї» дипломатичних представництв [1; 2; 3; 7, с. 202-210; 12, с. 215-216; 15].

Дипломатична діяльність передусім зводиться до безпосереднього обговорення проблем між повноважними представниками держав. Низка авторів взагалі вважають дипломатію діяльністю щодо ведення переговорів, підписання міжнародних угод, вивчення основних тенденцій як регіональних, так і глобальних міжнародних відносин. У третьому питанні слід проаналізувати основні фази переговорного процесу, які сприяють кращому усвідомленню сторонами певної проблеми, що виникає у стосунках між ними [7, с. 202-210; 10; 11; 15; 17].

 

 

Контрольна робота №22

Тенденції світового розвитку в контексті глобалізації

План

1. Глобалізація та її основні ознаки.

2. Основні прояви глобалізації у світовому розвитку.

3. Економічна та культурна глобалізація та її вплив на політичні процеси в національних державах.

 

Література

1. Бек У. Что такое глобализация? / [Пер. с нем. А. Григорьева, В. Седельника]. – М., 2001.

2. Богомолов Б. А. Глобализация: некоторые подходы к осмыслению феномена / Б. А. Богомолов // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 12. Полит. науки. – 2004. – № 3. – С. 105–118.

3. Бузгалин А. В. Альтерглобализм как феномен современного мира / Бузгалин А. В. // Полис, – 2003. – №2.

4. Бутенко А. П. Глобализация: сущность и современные проблемы / Бутенко А. П. // Социально-гуманитарные знания. – 2002. – №3.

5. Бычков А. Глобализация экономики / Бычков А. // Вопросы экономики. – 1997. – № 12.

6. Василенко И. А. Политическая глобалистика / Василенко И. А. - М.: Логос, 2000.

7. Володин А. Г. Глобализация: истоки, тенденции, перспективы / Володин А. Г., Широков Г. К. // Полис. – 1999. – № 5.

8. Гелд Д. Глобалізація/антиглобалізація / Гелд Д., МакГрю Е. – К.: К.І.С., 2004. – 180 с.

9. Гордеев И. В. Глобализация как основная тенденция эпохи постмодерна / Гордеев И. В. // Вестн. Моск. ун-та. Серия 12. Полит. науки. – 2008. – №3. – С. 89-90.

10. Дробот Г. А. Политико-экономические аспекты глобализации / Дробот Г. А. // Вести. Моск. ун-та. Сер. 12. – 2000. – № 1.

11. Зуев А.Глобализация: аспекты, о которых мало говорят / А. Зуев, Л. Мясникова // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. – № 8. – С. 54–60.

12. Косолапов Н. Глобализация: сущностные и международно-политические аспекты / Косолапов Н. // Мировая экономика и международные отношения. – 2000. – № 3

13. Кузнецов В. Что такое глобализация? / Кузнецов В. // Мировая экономика и международные отношения. – 1998. – № 2.

14. Мировая политика и международние отношения: Учебн. пособ. / [Под ред. С. А. Ланцова, В. А. Ачкасова]. – СПб.: Питер, 2008. – 448с. – (Серия «Учебное пособие»).

15. Основи теорії міжнародних відносин: Навч. посібн. – Львів: Академія сухопутних військ, 2010. – 240 с.

16. Сорос Дж. О глобализации / Сорос Дж. – М., 2002.

17. Шепелєв М. А. Теорія міжнародних відносин: Підручн. / Шепелєв М. А. – К.: Вища школа, 2004. – 622с. 566–613

Методичні рекомендації

У другій половині 20 століття виникає якісно нове явище міжнародного життя – глобалізація. Світ став єдиним цілим і неподільним для означення процесів, що відбуваються. У першому питанні слід проаналізувати сутність глобалізації, її основні ознаки, та пояснити, чому рух до світу як єдиного суспільного простору, що розпочався ше на ранніх етапах історії, нині є вже майже нездоланним. Слід визначити основні ознаки процесу глобалізації на різних рівнях (глобальному та регіональному) [1; 2; 4; 7; 8; 12; 13; 14; 15, с. 175-179; 16; 17].

У другому питанні, нагалошуючи на складності та неоднозначності цього явища, слід показати вплив глобалізації на міжнародні відносини загалом, та на демографічні та технологічні процеси, транснаціоналізацію міжнародних відносин, глобалізацію політики зокрема [2; 6; 9; 11; 15, с. 179-185; 17].

У третьому питанні слід пояснити, чому глобалізація змушує кожну країну гармонізувати національну економіку, політику, культурне життя з потребами загальноствітового розвитку, враховувати позицію сусідів та конкурентів [3; 5; 10; 15, с. 179-185; 17].

 

 

Контрольна робота №23

Міжнародна пропаганда

План

1. Сутність та призначення міжнародної пропаганди.

2. Типи та основні прояви міжнародної пропаганди у міжнародних відносинах.

3. Психологічна війна у сучасному світі.

 

Література

1. Брайант Д. Основы воздействия СМИ: [пер. с англ.] / Д. Брайант, С. Томпсон. – М.: Вильямс, 2004. – 425 с.

2. Вершинин М. С. Политическая коммуникация в информационном обществе / Вершинин М. С. – СПб., 2001.

3. Войтасик Л. Психология политической пропаганды / Войтасик Л. - М., 1979.

4. Волкогонов Д. А. Психологическая война: Подрывные действия империализма в области общественного сознания / Волкогонов Д. А. - М., 1983.

5. Егоров С. Н. Власть наша: записки политтехнолога / С. Н. Егоров. – М.: Кучково поле, 2004. – 160 с.

6. Егорова-Гантман Е. В. Концепция образа и стереотипа в международных отношениях / Егорова-Гантман Е. В., Плешаков К. В. // Мировая экономика и мировые отношения. – 1988. – № 12.

7. Карпухин О. И. Формирование масс: Природа общественных связей и технологии «паблик рилейшнз»: Опыт историко-социологического исследования / О. И. Карпухин, Э. Ф. Макаревич. – Калининград: Янтарный сказ, 2001. – 546 с.

8. Лайнбраджер П. Психологическая война / Лайнбраджер П. - М., 1963.

9. Некоторые проблемы информационной войны. – М.: ФИАН, 2004. – 51 с.

10. Почепцов Г. Г. Имиджелогия / Г. Г. Почепцов. – Изд. 4-е, с испр. и доп. – М.: Рефл-бук, 2004. – 574 с. – (Образовательная литература).

11. Почепцов Г. Г. Пропаганда и контрпропаганда / Г. Г. Почепцов. – М.: Центр, 2004. – 252 с.

12. Слободянюк Е. Політичний імідж у виборчій кампанії США / Слободянюк Е. // Нова політика. – 1997. - №1. – С. 12-14.

13. Шепелєв М. А. Теорія міжнародних відносин: Підручн. / Шепелєв М. А. – К.: Вища школа, 2004. – 622с.

Методичні рекомендації

Пропаганда є універсальним засобом впливу на вс сфери та елементи суспільної свідомості, а через неї – на всю соціальну реальність. У першому питанні слід визначити сутність феномену пропаганди, її призначення, суб′єкт та об′єкт впливу, напрями здійснення. Пояснення вимагає, чому пропаганда є інструментом ідейно-психологічного впливу на характер міжнародних відносин, від ефективності використання якого залежить здійснення функцій міжнародної політики [1; 2; 3; 6; 10; 11; 13].

Друге питання присвячене видам міжнародної пропаганди та технікам й прийомам, які використовуються з метою досягнення піддатливості людей до конкретних ідей, ідеалів та цілей [2; 5; 10; 11; 12].

У третьому питанні слід проаналізувати феномен психологічної війни, основним інструментом якої є саме пропаганда. Психологічну війну трактують як планомірне використання нацією чи групою націй пропагандистських або інших інформаційних заходів, спрямованих на ворожі, нейтральні або дружні групи, з метою впливу на погляди, емоції, позиції та поведінку, в інтересах підтримки політики і цілей певної нації або групи націй [3; 4; 7; 8; 9].

 

 

Контрольна робота №24

Світовий розвиток

План

1. Поняття світового розвитку та його відображення у сучасних концепціях теорії міжнародних відносин.

2. Цивілізаційний вимір міжнародних відносин. Концепція зіткнення цивілізацій.

3. Контури нового світового порядку на початку 21 століття.

 

Література

1. Бэтллер А. Контуры мира в первой половине 21 века и чуть далее / Бэтллер А. // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – №1. – С.73–80.

2. Гантінгтон С. П. Протистояння цивілізацій та зміна світового порядку / Гантінгтон С. П. – Львів: Кальварія, 2006. – 474 с.

3. Гречанінов В. Після розпаду біполярної системи. Новий світовий порядок та глобалізація на початку 21 століття / Гречанінов В. // Політика і час. – 2002. – №1.

4. Иноземцев В. Л. К проблеме трансформации мирового порядка в XXI веке / Иноземцев В. Л., Кузнецова Е. С. // Философские исследования. – № 3 (32). – 2001. – С. 4–23.

5. Мальський М. З. Теорія міжнародних відносин: Підручн. / Мальський М. З., Мацях М. М. – 2-ге вид, доп. та випр. – К.: Кобза, 2003. – 528с.

6. Мировая политика и международние отношения: Учебн. пособ. / [Под ред. С. А. Ланцова, В. А. Ачкасова]. – СПб.: Питер, 2008. – 448с. – (Серия «Учебное пособие»).

7. Основи теорії міжнародних відносин: Навч. посібн. – Львів: Академія сухопутних військ, 2010. – 240 с.

8. Панарин А. С. Православная цивилизация в глобальном мире / Панарин А. С. - М., 2002.

9. Поздняков Э. А. Формационный и цивилизационный подходы / Поздняков Э. А. // Мировая экономика и международные отношения. – 1990. – № 5.

10. Преодолевая барьеры: Диалог между цивилизациями / [А. К. Абулмагд, Л. Ариспе, Х. Ашрави и др.; Пер. с англ. под ред. С. П. Капицы]. – М.: Логос, 2002. – 191 с.

11. Салмин А. М. Дезинтеграция биполярного мира и перспективы нового мирового порядка / Салмин А. М. // Полис. – 1993. – № 4.

12. Хантингтон С. Если не цивилизации, то что? / Хантингтон С. // США: Экономика, политика, идеология. – 1994. – № 6.

13. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций и что это может означать для России / Хантингтон С. // Общественние науки и современность. – 1995. –№ 3.

14. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций? / Хантингтон С. // Политические исследования. – 1994. – №1. – С. 33-48

15. Цивилизационная модель международных отношений и ее импликации (Научная дискуссия в редакции «Полиса») // Полис. – 1995. – № 1.

16. Цимбалістий В. Ф. Теорія міжнародних відносин: Навч. посібн. / Цимбалістий В. Ф. – 2-ге вид, доп. та випр. – Львів: Новий світ-2000, 2005. – 324с.

17. Цыганков П. А. Теория международных отношений / Цыганков П. А. – М.: Гардарики, 2004. – 590с.

18. Шепелєв М. А. Теорія міжнародних відносин: Підручн. / Шепелєв М. А. – К.: Вища школа, 2004. – 622с.

19. Шергін С. Світовий порядок: концепції і реальність / Шергін С. // Політика і час. – 1997. – №1. – С.14–21.

Методичні рекомендації

Під час підготовки до першого питання необхідно звернути увагу на розуміння суті «розвитку» як явища, яке можна поставити в єдиний понятійний ряд: переміни–зміни–трансформація–еволюція–розвиток. Останній термін у міжнародних відносинах слід аналізувати з позиції протяжності (довготривалості) певного явища у часі, походження цього явища (випадкове-закономірне), спрямованості його розвитку (звороня-незворотня) [3; 6; 11; 15; 16; 17; 18; 19].

Цивілізація є певною історичною соціально-культурною спільнотою, що склалась в результаті територіальної, економічної та духовної спільності соціального розвитку. У другому питанні слід визначити основні ознаки цивілізацій, через які вона трактується як найширша сфера, з якою людина себе ідентифікує. Окремо слід проаналізувати цивілізаційні теорії М.Данилевського, О.Шпенглера, А. Тойнбі. Особливо цікавим буде розгляд позиції С.Хантінгтона у рамках концепції «зіткнення цивілізацій» [2; 5, с. 390-399; 8; 9; 10; 12; 13; 14; 15; 18].

У контексті формування нового світового порядку на початку 21 століття, у третьому питанні слід дослідити як цивілізації сьогодні еволюціонують, адаптуються, переживають політичні, соціальні, економічні та ідеологічні революції, підйоми та спади, водночас залишаючись найпостійнішими людськими утвореннями [1; 3; 4; 11; 17; 18].

 

 

Контрольна робота №25