Вимоги до фінансового аналізу діяльності підприємства.

Фінансовий аналіз діяльності підприємства проводиться за 2 роки здійсненням аналізу фінансових результатів та фінансового стану підприємства.

При проведенні аналізу фінансових результатів наводиться послідовність формування фінансових результатів, виконується аналіз прибутку від виробництва та реалізації, рентабельності, оцінюються резерви зростання прибутку і рентабельності від реалізації продукції.

При проведенні аналізу фінансового стану здійснюється загальна оцінка балансу підприємства, аналізується його платоспроможність і ліквідність, фінансова стійкість, ділова активність, виконується аналіз прибутковості капіталу.

 

Вимоги до стратегічного аналізу підприємства.

Стратегічний аналіз підприємства обов'язково повинен містити наступні частини:

- аналіз макро- та мікросередовища;

- SWOT-аналіз.

При необхідності можливо застосовувати інші методи і моделі стратегічного аналізу.

Вимоги до аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності проводиться за 2 роки.

Для аналізу використовують абсолютні показники (обсяг експорту, обсяг імпорту, обсяг накладних витрат при експорті або імпорті), відносні показники (індекси динаміки, коефіцієнти виконання зобов'язань з експорту та імпорту, показники валютної і економічної ефективності), показники структури (товарна структура експорту або імпорту, географічна структура експорту або імпорту, структура накладних витрат при експорті або імпорті).

 

Вимоги до індивідуального завдання.

Зміст індивідуального завдання обговорюється з керівником практики від ВНЗу. Індивідуальне завдання передбачає виконання робіт дослідницького, аналітичного характеру відповідно майбутньої теми дипломної роботи студента.

Вимоги до висновків.

У висновках слід привести перелік результатів аналізу, навести пропозиції і рекомендацій щодо подальшого розвитку підприємства.

Вимоги до списку літератури.

У списку літератури наводяться всі використані літературні джерела.

ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ

Звіт необхідно оформлювати відповідно до Державного стандарту України. Таким стандартом є ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”.

Звіт друкують за допомогою комп'ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом, до тридцяти рядків на сторінці. Текст необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий - не менше 25 мм, правий - не менше 10 мм, верхній - не менше 20 мм, нижній - не менше 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка - чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту повинна бути однаковою. Вписувати в текст окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання звіту, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Заголовки структурних частин звіту: "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ" (при необхідності), "ВСТУП", "НАЗВА РОЗДІЛУ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Відстань між заголовком (за виключенням заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 1-2 інтервалам. Кожну структурну частину дипломної роботи треба починати з нової сторінки. Всі сторінки зазначених елементів звіту підлягають нумерації на загальних засадах.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою звіту є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини звіту, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: "1. ВСТУП" або "6. ВИСНОВКИ". Номер розділу ставлять перед заголовком, після номера ставлять крапку.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: "1.3.2." (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в звіту безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках звіту, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у додатках.

Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2." (друга таблиця першого розділу).

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження табл." і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовження табл.1.2".

Формули (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах одної сторінки. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис). Підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи: найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом "Рис."; порядковий номер ілюстрації, який вказується без знака номера арабськими цифрами; тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного; експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку дипломної роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку - боковик.

При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується. Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого берега сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка.

Додатки оформлюють як продовження звіту на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті звіту. Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток __" і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис.Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) - перша формула додатка А.

 

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

1. Андреева О.Д. Технология бизнеса: Маркетинг: Учебное пособие. – М.: Дело, 2001. – 224 с.

2. Батенко Л.П. Управління проектами: Навч. посіб. – Київ: КНЕУ, 2004. – 231 с.

3. Бланк И.А. Управление прибылью. – 3-е изд., перераб. и доп. – К.: Ника-Центр, 2007. – 752 с.

4. Бровкова Е.Г., Управление формированием и использованием капитала // Труды Одесск. нац. политехн. ун-та. – Одесса, 2002. – Вып. 1(17). – С. 243–247.

5. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Виробничий (операційний) менеджмент: Навчальний посібник. Вид. 2-ге, вип. і доп. / За ред. В.О. Василенка. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 532 с.

6. Вачевський М.В., Кремень В.Г. Інтелектуальна власність: теорія і практика інноваційної діяльності: Підручник. – К.: Професіонал, 2006. – 448 с.

7. Ворст Й., Ревентлоу П. Экономика фирмы. – М.: Высш.шк., 1994. – 272 с.

8. Гаджинский А.М. Логистика: Учебник. – 16-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2008. – 484 с.

9. Гончарук А.Г. Ефективність економіки України: аналіз і прогнозування: Монографія. – Одеса: Астропринт, 2005. – 332 с.

10. Господарський процесуальний кодекс України: Офіц. вид., із змінами та доп. станом на 1 липня 2007 р. – К.: Вид. Дім “Ін Юре”, 2007. – 320 с.

11. Гохберг, Чернега О. Формування стратегії досягнення високої конкурентоспроможності підприємства // Економіст. – 2001. – № 12. – С. 74–79.

12. Грабовецький Б.Є. Економічний аналіз: Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2009. – 256 с.

13. Жидецький В. Ц., Джигирей В. С, Мельников О. В. Основи охорони праці. Підручник. — Вид. 5-е, доп. — Львів: Афіша, 2002. — 350 с.

14. Загородній А.Г., Корягін М.В. та ін. Аудит: теорія і практика: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Л.: Вид-во Нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2004. – 456 с.

15. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Навч. посібник / За ред. Козака Ю.Г., Сіваченка І.Ю., Логвінової Н.С. – К.: ЦНЛ, 2006. –375 с.

16. Ковалев А.И. Маркетинговый аналіз: Учебное пособие. – М.: Центр экономики и маркетинга, 2005. – 256 с.

17. Козак Ю.Г., Лук’яненко Д.Г. та ін. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. – Київ: ЦУЛ, 2008. – 1240 с.

18. Коваленко О.М. Проблеми та передумови забезпечення конкурентоспроможності сучасного харчового підприємства // Odes’kyi Politechnichnyi Universytet. Pratsi: Scientific, science and technology collected articles. – Odesa, 2011. – Iss. 1 (35). – P. 267 – 272).

19. Кузьмина Т.С. Формирование систем управления инновационной деятельностью на предприятиях: Моногр. – Одесса: Наука и техника, 2005. – 96 с.

20. Крікавський Є.В. Логістичне управління: Підруч. – Львів: Державний ун-т “Львівська політехніка“, 2005. – 684 с.

21. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 1992. – 701 с.

22. Ивашковский. Микроэкономика: Учебник. – М.: Изд-во Дело, 2002. – 416 с.

23. Козак Ю.Г., Пахомов Ю.М., Коваленко О.М. та ін. Міжнародна мікроекономіка. Навч. посіб. Видання 3-тє перероб. та доп. – К.: ЦУЛ, 2011. – 368 с.

24. Осовська Г.В. Комунікації в менеджменті: Навч. посіб. – К.: Кондор, 2003. – 218 с.

25. Продиус И.П. Инвестиционное и инновационное предпринимательство: Учебное пособие. – Одесса: Наука и техника, 2006. – 286 с.

26. Попов В.М. Глобальный бизнес и информационные технологии: современная практика и рекомендации: Учебное пособие. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 2001. – 272 с.

27. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року, № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України, № 13-14, № 15-16, № 17 ст. 112, 2011.

28. Продиус Ю.И. Экономика предприятия: Учебное пособие. – Харьков: ООО «Одиссей». – 2008. – 432 с.

29. Психология деловых конфликтов: Хрестоматия / Под ред. Д.Я. Райгорского. – Самара: Бахрах-М, 2007. – 765 с.

30. Рязанцев В.М. Структурно-технологічні та економічні зміни в сучасній промисловості. – Одеса: Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, 2001. – 174 с.

31. Сопко В.В. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2006. – 526 с.

32. Стадник В.В., Йохна М.А. Менеджмент: Підручник. Вид. 2-ге, вип., доп. – К.: Академвидав, 2007. – 472 с.

33. Статистичний щорічник України за 2009 рік. / Державний комітет статистики України; за ред. О.Г. Осауленка. – К.: Консультант, 2006. – 578 с.

34. Томпсон А., Стрикленд А. Стратегический менеджмент: Искусство разработки и реализации стратегии. – М.: Банки и биржи, 1998. – 576 с.

35. Титаренко Г.А. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 2001. – 400 с.

36. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов. – Спб: Питер, 2007. – 448 с.

37. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб./ За ред. Г.Г. Кірейцева. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Центр навч. літ., 2004. – 531 с.

38. Чейз Р.Б., Эквилайн Н.Дж., Якобс Р.Ф. Производственный и операционный менеджмент. Пер.с англ. – М.: Вильямс, 2007. – 590 с.

39. Шаповал С.С. Формування інвестиційної стратегії промислового виробництва (на прикладі машинобудування) / Автореф. дис. канд. екон. наук: Інститут проблем ринку та екон.-екологічн. досліджень НАН України. – Одеса. – 2001. – 19 с.

40. Шаповал С.С., Леженко В.О. Перспективи розвитку логістичного аутсорсингу в Україні // Odes’kyi Politechnichnyi Universytet. Pratsi: Scientific, science and technology collected articles. – Odesa, 2011. – Iss. 1 (35). – P. 273 – 278).

41. Экономическая теория. Учебник для вузов / Под общ. ред. А.И. Добрынина. – СПб: Изд-во “Питер”, 2000. – 432 с.

 

Додаток 1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ